Активне зростання кредитування в Україні — інтерв'ю зі Шкодовським В.Р.

Багато хто говорить про відновлення економіки, про те, що криза банківської системи відступає і зростає кредитування. Як ви вважаєте, що відбувається в загальному з економікою країни і банківською системою зокрема?

Відбувається повільне відновлення зростання економіки країни і стабілізація роботи банківського сектора. Банки зібрали велику ліквідність, але при цьому дуже обережно йдуть в кредитування. Тільки після проведення системних реформ (зокрема, в сфері захисту прав кредиторів) банки почнуть активно направляти вільні ресурси на кредитування клієнтів. Без цього сподіватися на відновлення докризових обсягів кредитування не варто.

Який із сегментів має більший потенціал зростання в нинішніх умовах? Де ступінь закредитованості нижчий — в корпоративному чи роздрібному сегменті?

Роздрібний сегмент завжди буде представляти для банків підвищений інтерес, в зв'язку з більш високою прибутковістю, але, на жаль, його ємність обмежена, в тому числі із-за падіння рівня життя населення. Драйверами зростання в цьому сегменті можна розглядати беззаставні споживчі кредити та іпотечні продукти. Останні залишаються поки дуже дорогими (при тривалих термінах переплата по кредиту перевищує вартість кредиту), але при подальшому зниженню ставок по депозитах вони ставатимуть доступнішими і затребуваними у клієнтів.

Стосовно кредитування, багато банків інвестують гроші в депозитні сертифікати НБУ, замість того, щоб кредитувати. Кажуть, що немає хороших позичальників. Як йдуть справи в Банку Інвестицій та Заощаджень?

Розміщуючи гроші в депозитні сертифікати НБУ, наш банк керує вільною ліквідністю. Депозитні сертифікати НБУ — це високоліквідний і безризиковий актив, що приносить банку дохід (на відміну від залишків на коррахунках в НБУ та інших банках, плата за якими відсутня або мінімальна). Тому при формуванні буфера ліквідності, який необхідний для забезпечення безперебійної роботи банку, перевага віддається саме їм.

Направлення вільної ліквідності в реальний сектор сьогодні стримується гострою нестачею якісних позичальників, які не обтяжені високим борговим навантаженням. Кредит готові брати багато компаній, але не всі з них відповідають критеріям надійності та платоспроможності, встановлені банками.

У банківській системі понад 57% NPL (non-performing loan, прострочений кредит). Як з цим справи в Банку Інвестицій та Заощаджень? Хто більш «неблагонадійний» фізособи або юрособи? Чому? Що банк збирається робити зі своїми поганими кредитами? Як взагалі вирішити проблему NPL по системі?

Розмір NPL в банку не перевищує 4%. Це кредити корпоративних клієнтів, які потрапили в складне фінансове становище під час кризи. Низький рівень NPL в порівнянні з банківською системою обумовлений тим, що більшість кредитів забезпечені високоліквідною заставою (депозити і нерухомість), тому наші позичальники зацікавлені у своєчасному обслуговуванні своїх кредитів, щоб не втратити закладене майно. В цілому ж, банк веде консервативну кредитну політику, не кредитуючи ризикові галузі економіки, і клієнтів зі слабким фінансовим станом.

Якщо говорити про якість позичальників, то кілька останніх криз показали, що фізична особа є більш благонадійним позичальником.

На фізичну особу у банку є більше важелів впливу, і при наявності застави, такого клієнта легше мотивувати до погашення боргу.

Для того, щоб вирішити проблему NPL по системі необхідно внести зміни в законодавство в сфері захисту прав кредитора, а також провести реформу судової системи, після якої суди стануть ефективним інструментом стягнення заборгованості. Без цього проблема вирішена не буде.

Що у вашому розумінні є основною «фішкою» банку? Назвіть 3-5 основних продуктів банку, які приносять вам максимальний дохід при мінімальних ризиках і які найбільш затребувані з боку клієнтів?

«Фішкою» банку, завдяки якій наш банк стали впізнавати, є видача клієнтам банківських гарантій (тендерних, туристичних і виконання платежів) — в цьому сегменті ми одні з лідерів.

В цілому ж, найбільші доходи банк отримує від комплексного обслуговування юридичних осіб (кредитні та комісійні операції), пропонуючи клієнтам якісні послуги за помірними тарифами.

Також стабільний дохід банку приносить напрямок неторгових валютних операцій. За рахунок того, що банк пропонує населенню одні з кращих курсів на ринку ми маємо високий попит з боку клієнтів.

Якщо говорити про короткострокову перспективу, то ми плануємо стати одним з активних гравців на ринку споживчого кредитування. Ми розуміємо потреби наших клієнтів, саме тому з 1 серпня ми впровадили новий продукт — «BISова готівка» — кредит готівкою до 300 тис. грн на будь-які потреби без оформлення застави.

Що ви вважаєте в банківському бізнесі найперспективнішим напрямком в даний час? на чому збираєтеся заробляти в найближчі рік-два? як ставитеся до модних зараз криптовалют, квазі-грошей, біткоінів і т.д.?

Перспективним на сьогодні залишається високомаржинальні продукти для фізичних осіб в частині споживчого кредитування, іпотечне кредитування при подальшому зниженні вартості ресурсів, а так само класична робота з обслуговування клієнтів юридичних осіб. З ростом цін і тими кризовими процесами, які пережила наша країна, клієнти юридичні особи потребують кредитних оборотних коштів, які дозволять нарощувати обсяги і розвивати бізнес.

Ринок криптовалют показує небувале зростання, але все ж ми вважаємо, що зараз дане зростання (як і сам ринок) є спекулятивним і небезпечним для довгострокових вкладень. Нові технології, безумовно залишаться і знайдуть широке застосування в майбутньому. До технології «блокчейна» придивляються ринки, що розвиваються, великі світові банки. Тільки в разі, коли крипто валюти стабілізують свою вартість, почнуть використовуватися як платіжний інструмент з метою оплати контрактів, а не як спекулятивних дохід, вкладення в даний інструмент можна буде рекомендувати клієнтам для диверсифікації їх заощаджень. Але поки про це говорити ще занадто рано.

Зараз багато говорять про те, що фінансові компанії поступово заберуть значну частину банківського бізнесу, так як у них зарегульованість нижче, та й довіри до них після такого банкопаду 2014-2016 років іноді більше, ніж до банків. Що можете на це сказати, чи згодні з цим?

Зарегульованість ринку фінкомпаній дійсно поки нижче в порівнянні з банківським сектором, але вже не перший рік ведуться розмови про об'єднання функцій Держфінпослуг на базі НБУ; як тільки це станеться — контроль за даними компаніями істотно посилиться. На сьогодні, навіть не дивлячись на деяку кризу довіри до банків, який ми отримали в результаті виведення з ринку великої кількості банків, то довіра до фінансових компаній все одно значно нижче.

Банки можуть залучати вклади, які крім того гарантуються державою до 200 тис. грн. В частині кредитування фізичних осіб, дійсно, фінкомпанії сьогодні створюють конкуренцію, але вартість позик у них значно вище. Так само клієнти, які стикалися з якістю і методами роботи даних фінансових компаній переважно вибирають безумовно банки. Так що істотно ризику втрати частки ринку для банківського сектора ми не очікуємо.

Що б ви хотіли змінити в своїй установі, що додати? Які з інновацій бачите важливими, а що-просто данина фінансовій моді і що скоро відімре?

У найближчі кілька років дедалі чіткіше вимальовується тенденція, коли на ринку будуть процвітати банки, які здатні інтегрувати сучасні високотехнологічні технології в класичні банківські продукти. Це дозволить їм економити на операційних витратах при одночасному збільшенні клієнтської бази і, як наслідок, зростання комісійних доходів. І ми віримо, що будемо в числі таких банків.