За «євробляхами» майбутнє

Можна придумувати десятки причин, чому «євробляхери» злочинці, але купувати більш якісні товари за меншою ціною – це поведінка психічно здорової людини. 

В Україні склалась абсолютно нездорова ситуація з вартістю автомобілів. І ні бажання наповнити бюджет, ні турбота про навколишнє середовище, ні, тим більше, турбота про національного виробника не виправдовує дорожнечу транспортних засобів в нашій країні. Коли існує така різниця цін – люди завжди знайдуть спосіб, як заплатити дешевше. Не було б «євробляхерів», були б інші «бляхери», але результат був би той самий. Це природній поступ еволюції. 

Ми прямуємо в Європу. Відкриємо вам секрет – у ЄС усі їздять на «євробляхах». І бюджет у них наповнюється справно, навіть на якісні автобани вистачає. То може не пручатись природнім євроінтеграційним процесам, а подумати як цей процес очолити та направити?

1. Ніяких автовиробників немає

За 2017 рік було вироблено 7296 автомобілів, це більше на 63% ніж у попередньому році, але назвати це повноцінним виробництвом не можна. Тим більше непорівняними є обсяги виробництва з кількістю імпортованих авто – 153,4 тисяч автівок, до бюджету надійшло майже 21,3 млрд грн.

Тому, мито як елемент протекціонізму по відношенню до вітчизняного виробника не має і не мало більшою мірою змісту, оскільки в Україні вироблялися автомобілі лише малого класу. У той же час, високий рівень податкового навантаження застосовувався навіть до тих типів авто, які ніколи не вироблялися в Україні: середній та представницький клас, мікроавтобуси, вантажівки.

Фактично, держава би мала захищати тарифними і нетарифними методами саме виробників авто малого класу. Однак значні податки на всі автомобілі ніяк не сприяли підвищенню конкурентоспроможності національного виробника. Навпаки, відсутність конкуренції дозволило виробникам встановлювати необґрунтовані ціни, приклад: «Ланос» за 10 тисяч доларів.Таким чином, високі мита і акцизи сприяли виключно наповненню бюджету, тобто мав місце фіскальний ефект.

Водночас високі ставки податків призвели до появи різноманітних схем із напівлегального (або зовсім нелегального) ввезення автомобілів в Україну. Після колапсу галузі автомобільного виробництва, мито втратило свою регуляторну функцію як непрямого податку.

2. Зниження акцизів призвело до збільшення надходжень

З 01 серпня 2016 року Законом України №1389-VIII були встановлені знижені ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що використовувалися. Наприклад, на автомобілі з об’ємом двигуна від 1500 до 2200 куб. см акцизний податок зменшено в 6 разів. За 2017 рік за зменшеними ставками акцизного податку було імпортовано 69,5 тисячі авто зі сплатою 5,1 млрд грн. (за 2016 рік – 15,1 тис. зі сплатою 1,2 млрд грн).Загалом за 2017 рік імпортовано 153,4 тис легкових авто, що на 77% більше ніж у 2016 році. Таким чином, лібералізація податків на імпорт авто сприяла позитивній динаміці по кількості ввезених автомобілів та сплаті податків.

3. Лібералізація податків призведе до цивілізованості ринку

У 2007-2008 роках, коли були доступні кредитні гроші, особливо ніхто не «парився» на рахунок вартості авто, власне як і інших споживчих товарів.Зокрема у 2007 році було імпортовано майже 250 тисяч автомобілів на загальну суму 3,5 млрд. дол. США, податкове навантаження складало 46%; у 2008 році – 370 тисяч на 5,7 млрд. дол. США.Коли кредитне плече звузилося, а банки-мийки почали закриватися, гостро постало питання доступності автомобіля.

Девальвація гривні та зменшення ВВП вплинули на купівельну спроможність громадян, що дуже чітко відобразилося на легальних імпортерах автомобілів. Більшість салонів закрилося або переорієнтувалося на продажі авто нижчого цінового сегменту.

4. Автомобілі на єврономерах — це вже доказаний факт

Існування «євроблях – це вже доконаний факт.«Євробляхи» вже в Україні, і навіть за найбільш несприятливих для себе умов, максимум віддадуть свої автівки на розборку.

Власне появі і поширенню автомобілів на єврономерах сприяло декілька чинників:

— Необґрунтовано завищені ціни на авто на внутрішньому ринку;

— Наявність «перегонщиків», які швидко пристосувалися до конкретних умов і обставин;

— Інституційна слабкість державних органів і їх корумпованість;

— Відсутність побоювань щодо притягнення до адміністративної відповідальності внаслідок неможливості держави сформулювати чітку позицію.

Таким чином, «євробляхи» спрацювали як DDoS-атака, тобто перефразовуючи, атака на державну систему з метою довести її до відмови. І система (митниця, прикордонна служба, поліція) відмовила.

Тому, у будь-якому разі, цю ситуацію необхідно врегульовувати. І затягування часу призводить лише до появи нових «юнітів» — євроблях, які ввозяться в надії на майбутню амністію до закриття «вікна можливостей».

За інформацією Державної фіскальної служби, станом на 31 січня 2018 року на території України знаходяться майже 425,4 тисяч автомобілів з іноземною реєстрацією. Тобто, у нас прямо під ногами ресурс здобуття додатково близько 200-400 млн. доларів, якщо виходити із середньої суми митних платежів у 500-1000 дол. США.

Найпростіший вихід із ситуації з «євробляхами» — скасування Євро-5. За рахунок низької вартості авто податки також не будуть занадто високими, навіть при збереженні діючих пільгових ставок. Митне оформлення таких автомобілів дозволить затягти їх в правове поле України.

У разі позитивного вирішення цього питання, легально придбані в країнах Європи автомобілі вірогідно зможуть отримати відшкодування податку на додану вартість при експорті, при цьому вивільнені кошти (бо покупець їх вже заплатив під час придбання авта) зможуть частково перекрити імпортні платежі в Україні.

5. Усунути дискрецію при імпорті автомобілів

Митна вартість товарів, що імпортуються, і автомобілів зокрема, на превеликий жаль є об’єктом маніпуляцій, а відтак і корупції. Тому необхідно розглянути варіант впровадження податку за одиницю, а не від вартості. Або наприклад виходячи з року випуску і об’єму двигуна.