Фінансові регулятори визначили пріоритети реформи на наступні півтора роки

Директор департаменту стратегії та реформування Національного банку Михайло Відякін зазначив: «Національний банк визначив серед основних проектів Комплексної програми проект «Спліт», захист прав споживачів фінансових послуг та фінансову інклюзію. Вони потребуватимуть значних зусиль та змін до законодавчої бази».

Крім того, за його словами, центральний банк у 2018-2019 роках також фокусуватиметься на повному втіленні цілей проектів, що уже пройшли важливі етапи розвитку: лібералізації валютного регулювання, розвитку безготівкової економіки, корпоративного управління в державних банках та підвищення захисту прав кредиторів.

Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв наголосив: «Комісія активно рухається по Комплексній програмі – 2020, по деяким компонентам ми досягли прогресу виконання у 70-80%, зокрема мова йде про розкриття інформації емітентами та реалізацію прав інвесторів. Хоча є такі компоненти, по яким ми маємо низький прогрес, це, наприклад, питання інституційної спроможності регулятора і його адекватного фінансування, запровадження нових фінансових інструментів».

Він також додав, що нажаль, голосування по законопроекту 7055 показало, що поки недостатньо політичної волі для здійснення запланованих змін на ринку.

«Але ж будь-яка реформа розпочинається з оновлення законодавчої бази, а вже потім на основі нових законів перебудовуються процеси і процедури. Зробити реформу, не змінюючи законодавство неможливо», — заявив Хромаєв.

За словами заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрія Оленчика, протягом останніх років, коли в управління Фонду було передано понад 90 банків, Фонд перебуває у перманентному процесі удосконалення свого функціоналу.

«Перелаштовуватись та змінюватись нам часто доводилось просто на ходу, налагоджуючи ключові процеси з «нуля». Так, ми фактично першими почали створювати в країні систему електронних торгів. Сьогодні разом із партнерами створили систему ProZorro.Продажі, на базі якої реалізували ще один амбітний проект – голландські аукціони. Ми запустили в експлуатацію Автоматизовану систему виплат, що дозволило нам максимально розширити мережі пунктів виплат, забезпечити оперативність та безперервність цього процесу. На сьогодні 74% усіх виплат здійснюються саме через цю систему. Фонду, насправді, є про що прозвітувати, та ще більше у нас планів щодо втілення майбутніх реформ», — зауважив Оленчик.

Крім того, у ході круглого столу за участі представників фінансового ринку та медіа регулятори назвали ключові законопроекти для подальшого розвитку сектору:

• законопроект №2413а щодо консолідації регулювання ринку фінансових послуг;
• законопроект №2456-д щодо захисту прав споживачів фінансових послуг;
• законопроект №7270 про платіжні системи та переказ коштів в Україні;
• законопроект №6303 щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології