Про те, коли на український ринок повернуться корпоративні облігації, і чому вони можуть стати одним з найбільш ефективних інструментів інвестування для фізосіб, розповідає керуючий партнер лізингової компанії «ЕСКА Капітал» Сергій Васьков.
Корпоративні облігації або депозити. Плюси і мінуси
Уявімо себе на місці людини, яка має вільні гроші. Природно, вона хоче ними правильно розпорядитися, тобто, як мінімум зберегти, а як максимум — заробити.
З іншого боку, є українські компанії, які бажають диверсифікувати джерела позикових коштів і хочуть кредитуватися дешевше, на довші терміни та більш прогнозовано, ніж зараз пропонують банки. За допомогою емісії корпоративних облігацій вони можуть залучити необхідні ресурси.
Корпоративні облігації — адекватна відповідь на запит обох сторін. Саме через це на український ринок повертається цей широко поширений у світі інструмент. У чому його основні переваги?
В Україні традиційно популярні депозити. Але навіть як спосіб збереження грошей вони сьогодні викликають сумніви з ряду об'єктивних причин:
1) Банки, що падають. З початку 2014 року кількість банків скоротилася зі 180 до 82 (дані на 01.02.2018). І хоча процес активного очищення банківської системи вже закінчився, не всі фінустанови, що залишились, повністю зміцніли.
2) Ставки, які падають. У державних банках, які займають 60% ринку, річні відсотки вже давно нижчі за інфляцію, яка в минулому році склала 13,7%. За кордоном уже давно існують негативні ставки. Так буде і у нас, якщо говорити про валютні вклади. Але й гривневі вклади в ТОП-10 банків зараз не перекривають інфляції. Це змушує розумних вкладників шукати альтернативи депозитам.
3) Низька надійність. Навіть для того, щоб виконати гарантії щодо повернення втрачених вкладів, в уряду зараз не вистачить ресурсу. ФГВФО постійно змушений позичати гроші в уряду. А той, у свою чергу, запозичує за дуже високими ставками як всередині країни, так і за кордоном.
У той же час вітчизняний ринок корпоративних облігацій пропонує бонди з 18-20% річного доходу. При цьому надійність корпоративних облігацій може бути вищою, ніж у банківських депозитів. Компанії, які успішно існують на ринку 10 і більше років, пройшли через дві кризи. Бізнес-модель, яку використовують «ті, що вижили», довела свою ефективність. Це робить їх позичальниками, яким можна довіряти.
Що відбувається з матеріальними активами? На даний момент їх інвестиційний ресурс також вичерпаний. Через відсутність попиту нерухомість падає в ціні з 2008 року. Валюту зберігати на руках не має сенсу, оскільки її також з'їдає інфляція. Наприклад, минулого року інфляція долара в США склала 2,11%. В Єврозоні цей показник 1,35%. Динаміка цін на золото не показує якогось відчутно позитивного тренду. Зберігати їх в банківських скриньках ризиковано. В Україні дуже низька банківська культура. Установи недостатньо дбають про збереження сейфів. Пограбування не рідкість. Мистецтво та антикваріат? Більшості населення це не стосується — дуже дорого. До того ж, вкладення вимагають експертної підтримки високого рівня.
Звичайно, покупка облігацій також вимагає аналізу (як, втім, і вибір надійного депозиту).
На що потрібно звернути увагу?
1. Скільки років компанія працює на ринку. Зрозуміло, що чим довше, тим краще.
2. Наскільки вона прибуткова. Кредитна історія. Чи були дефолти.
3. Якість керуючої команди. Професіоналізм. Як довго працюють в компанії ці люди, який у них бекграунд, звідки вони прийшли тощо.
4. Спеціалізація теж грає роль. Потрібно подумати щодо перспективності ринку, на якому працює компанія, що випускає облігації. Наприклад, банки, лізингові компанії на сьогоднішній день мають хороші перспективи, тому що економіка потребує модернізації. Спостерігається нестача і знос транспортної, сільськогосподарської та іншої техніки. Відповідно до цього, будуть братися кредити під оновлення парку, лізинг. Будівельні компанії навпаки — в зоні ризику. Це і зрозуміло — на ринку нерухомості стагнація.
Саме ця та інша інформація розписується в проспекті емісії. Зацікавлена людина завжди може отримати необхідні дані. Якщо компанія досить відкрита. Це ще один важливий фактор вибору — відкритість.
Треба витратити час і, що називається, вникнути в тему. Але це завдання не таке складне для приватного інвестора, як наприклад, інвестування на зарубіжних ринках. Минулого року Нацбанк дозволив інвестувати за кордон до $50 000. Проходить обговорення безлімітного інвестування. Це дуже добре, але для початкового інвестора досить непросто розібратися в ситуації на складних, агресивних ринках. Можна бездумно купити акції Facebook або Apple. Але якщо ви не можете прочитати та головніше зрозуміти річний звіт компанії англійською, то навряд чи зможете зрозуміти, які перспективи у цієї компанії.
Які ще інструменти доступні?
Єврооблігації українських емітентів. Відмінні папери з дуже хорошою прибутковістю в валюті. Але, по-перше, такі компанії можна перерахувати по пальцях — на слуху ДТЕК, Метінвест. По-друге, на вільному ринку їх бонди продаються рідко.
Звичайно, ОВДП та єврооблігації України. Навіть гривневі бонди вигідні. В чому у них виграють корпоративні облігації? Це не тільки більш висока прибутковість. На фоні політичної нестабільності і далеко не завжди ефективного управління країною, середній бізнес може бути набагато більш стійким, ніж державні структури. Наприклад, минулого року Україна вдало розмістила єврооблігації на $3 млрд під 7,375%. Порівняйте з суверенними облігаціями розвинених країн 1-3%, а зараз суверенні папери США та Німеччини взагалі показують негативну прибутковість. 5% — це вже дуже високо. Так що думайте.
Підводячи підсумки, потрібно сказати, що корпоративні облігації в даний час займають свою важливу нішу на українському ринку. Вони повинні також стати частиною портфеля як приватного, так і великого інституційного інвестора. В цілому, для української економіки цей інструмент дуже своєчасний. Корпоративні облігації можуть бути ефективним акселератором для розвитку вітчизняного бізнесу.
Коментарі - 17
«есть украинские компании, которые хотят диверсифицировать источники заемных средств и хотят кредитоваться дешевле, дольше… чем предлагают банки» — а чуть что устроят дефолт, как массово делали в 2009 году.
https://lb.ua/economics/2013/10/09/232468_epopeya_obligatsionnoy_zhadnosti.html
«депозиты… как способ сохранения денег они… вызывают сомнения» — видимо, написано для тех, кто ни разу не имел с ними дела.
«1. Падающие банки» — выбирайте нормальные. Я вон как ни странно, ни в один банкрот не вляпалась. Ну и не размещать в один банк средств больше гарантий ФГВФЛ.
«2. Падающие ставки» — ставки по корп.облигациям сравнимы или чуть выше депозитных. Купон так же облагается налогами, а если вычесть еще брокерские комиссии, возникает вопрос, к чему огород городить?
«3. Низкая надёжность. Даже для того, чтобы выполнить гарантии по возврату потерянных вкладов, ресурсы у правительства на данный момент отсутствуют» — хахах, сколько банков стало банкротами с начала 2018 года?
В случае банкротства банка есть ФГВФЛ, в случае дефолта эмитента корп.бумаг с ними даже в туалет не сходишь, т.к. они в бездокументальной форме)
Можно конечно судиться, но толку?
«надёжность корпоративных облигаций может быть выше, чем у банковских депозитов» — из более-менее надежных — это облигации «Таскомбанка», «Кредобанка»
«в прошлом году инфляция доллара в США составила 2,11%» — и зачем жителям Украины американская инфляция?
«Динамика цен на золото не показывает какого-то ощутимо позитивного тренда. Хранить их в банковских ячейках рискованно» — а зачем держать в ячейках?
Слитки — типичный toxic accet, в 2009 году проходили)
С ячейками было норм у «БМа», но он свернул работу в Украине.
«Искусство и антиквариат» — тоже toxic accet, потом сдавать барыгам за 10% стоимости.
Критерии выбора тоже несерьезные:
«Сколько лет компания работает на рынке» — не показатель. Банкротятся все, та же история была с банками.
«Насколько она прибыльна» — а кто вам покажет реальную отчетность, а?
«Качество управляющей команды. Как долго работают в компании эти люди, какой у них бэкграунд, откуда они пришли» — о да, инвестор будет искать резюме топ-менеджеров)
«Специализация тоже играет роль. Нужно думать о перспективности рынка, на котором работает компания, выпускающая облигации» — напоминает русскую историю с отраслевыми фондами.
Инвестору надо предсказать, какая отрасль будет расти.
«Если компания достаточно открыта» — с этого и нужно начинать. С открытостью у нас очень плохо.
«Еврооблигации украинских эмитентов… ДТЭК, Метинвест» — и эмитенты выкупают их по оферте.
Если коротко – если Вы не вляпались ни в один банк банкрот, то теряете деньги на инфляции. Так как надежные банки предлагают ставки ниже инфляции
На сегодняшний день как доход по депозитам так и доход по корпоративным облигациям облагается налогом, что делает эти два инструмента конкурентоспособными.
Могу точно сказать что как минимум КредитДнепр на грани банкротства. Ну и давайте еще подождем выборов. Не говоря уже про несколько мелких Украинских и хронические проблемы российских.
А про ФГФВЛ – да, Вы получите от туда деньги. Но какой будет курс на тот момент. Пока людям относительно везло.
Ну и Ваш железобетонный аргумент про необходимость размещение средств на депозите меньше гарантий ФГФЛ – свидетельствует о том что Вы скорее не инвестор, который стремится разумно управлять своими деньгами, а обычный «хитроумный» Украинец. Странно что с такой логикой Вы не несли деньги в Платинум или Михайловский, что б заработать побольше процентов.
Ну а инфляция в США Украинцам нужна что б понимать под какой минимальный процент они могут размещать валюту что б она не обесценивалась…
Ну и если инвестору день покопаться в отчетности компании и ее истории, то несите деньги в банк на депозит. И поступайте как не поступает никто в мире…
«если Вы не вляпались ни в один банк банкрот, теряете деньги на инфляции… надежные банки предлагают ставки ниже инфляции» — то есть, или «Михайловский» с 27% или инфляция?)
«доход по депозитам так и доход по корпоративным облигациям облагается налогом» — брокерские комиссии учтите.
Риск у корп.бумаг выше.
«КредитДнепр на грани банкротства» — мне он никогда не нравился.
«несколько мелких Украинских» — что-то мне подсказывает, я впервые узнаю о существовании этих банков из сообщения о банкротстве)
«хронические проблемы российских» — до тех пор, пока их не продали (как «Петрокоммерц»), с надежностью у них все более чем хорошо.
«да, Вы получите от туда деньги. Но какой будет курс на тот момент» — отличный довод.
Когда эмитент корп.бумаг объявит дефолт, будет ли важно, какой курс, я в любом случае лишусь всего?)
«Вы скорее не инвестор, который стремится разумно управлять своими деньгами» — как что-то плохое)
Покупать мусорные облигации — признак успеха?
«Странно… Вы не несли деньги в Платинум или Михайловский» — действительно, странно)
«инфляция в США нужна что б понимать процент они могут размещать валюту что б она не обесценивалась» — в США и Украине разный ИПЦ.
Причем, такая история не только в Украине.
Недавно вспоминали «Энрон».
«поступайте как не поступает никто в мире…» — то есть, надо быть «как все»?)
«Компании, которые успешно существуют на рынке 10 и более лет, прошли через два кризиса. Бизнес-модель, которую используют «выжившие», доказала свою эффективность. Это делает их заёмщиками, которым можно доверять.» — уважаемый, есть и банки с историей 10+ лет, но были и те кто с 20+ лет и то банкротились, так и компании.
Правильно подмечено выше, по фонду есть сумма гарантии, какая гарантия корп.облигации? Правильно подмечено выше mary27 — никакой!
Проще пойти отнести в спилку под 27%, на платежках КиевЭнерго реклама о депозите под такие проценты? Что не корпоративные облигации? И компания на рынке 5+ лет, есть и 10+ лет, и доходая
Тогда поленилась писать развернутый камент.
Автор так же не указал проблему с ликвидностью наших корп.облигаций.
Их можно только держать до погашения.
И чем больше люди будут проявлять интерес к этому инструменту, тем больше ликвидности будет на рынке
Риск большой, а премия за риск несущественна.
Повторюсь, только облигации «Альфа-банка», «Таскомбанка» и «Кредобанка» более-менее надежны.
https://minfin.com.ua/blogs/aleksandrbank/116430/