Голова Банку Конкорд про кредитування, депозити і майбутнє банківської системи

З якими загрозами зіткнуться банки в 2018 році? Яким є найпесимістичніший сценарій розвитку галузі?

Важливе місце в банківській системі в 2018 р. займе робота з проблемною заборгованістю. Багато залежатиме від роботи в цьому напрямку НБУ, парламенту, Мін'юсту. Ухвалення відповідних нормативних і законодавчих заходів у частині захисту кредиторів сприятиме зміцненню позицій банком в роботі з проблемними кредитами.

Не менш важливим буде зростання кредитування — це ключ до підвищення прибутковості банківського сектора і залучення нових грошей акціонерів.

Споживче кредитування — один з небагатьох видів банківського бізнесу, стійких до кризи. За минулий рік він зріс на 42%. Чи працює ваш банк у цьому сегменті? Чи є плани нарощувати портфель споживчих кредитів?

Банк не виходив агресивно на ринок, але вже в 2017 році добився непоганих результатів. За 2017 рік ми отримали досвід роботи зі споживчими кредитами, що дозволило вдосконалити внутрішні процеси для активнішої роботи в 2018 р. Банк зміг видати вдвічі більше кредитів готівкою, ніж за весь 2017 р. Частка кеш-кредитів у загальному кредитному портфелі фізичних осіб зросла до 25-30%.

За даними НБУ, торік банківська система закінчила рік зі збитками 24,4 млрд грн. Яким був фінансовий результат вашого банку в 2017 році? Які прогнози на поточний рік?

Банк закінчив 2017 рік з прибутком 1,5 млн. гривень. Варто звернути увагу, що впродовж трьох останніх років (період банківської кризи) банк демонструє стабільно прибуткову діяльність. Вкладаються значні кошти в розвиток нових технологій і впровадження нових інноваційних банківських продуктів. Прибуткова діяльність банку в такий складний період свідчить про ефективну політику управління.

Є думка, що будуть розвиватися кредитозамісні банківські продукти: партнерські угоди, векселі, відстрочки платежу, банківські гарантії. Згодні з цим?

Кредитозамісні продукти, безумовно, продовжать свій розвиток у 2018 р., але темп їх розвитку не вплине на потребу в кредитуванні. Для того, щоб клієнти більше користувалися не кредитними продуктами, необхідні відповідні умови, як в економіці, так і наявність розвинених відповідних ринків.

Влітку минулого року для виконання нормативів НБУ щодо капіталізації до 200 млн банк був докапіталізований на 45 млн гривень. Через два роки капітал має зрости до 300 млн, а до липня 2024 року — 500 млн. Чи буде це випробуванням для банку? За рахунок чого він буде поповнюватися?

Після закінчення процедури збільшення статутного капіталу до 300 млн. гривень, банк уже буде випереджати графік НБУ щодо мінімального розміру статутного капіталу. Це свідчить про те, що він рухається за затвердженою стратегією розвитку.

Мета збільшення статутного капіталу — підвищення поточної платоспроможності та ліквідності банку. Кошти, отримані від збільшення капіталу, будуть використані для ведення банківської діяльності, подальшого зміцнення фінансового стану банку і дозволять реалізувати програму його стратегічного розвитку.

Джерелом поповнення статутного капіталу будуть кошти акціонерів.

НБУ вводить новий норматив ліквідності LCR. Наскільки складним для банків стане процес входження в нього? Чи не спровокує це зростання попиту на ОВДП і менше бажання кредитувати реальний сектор?

Процес переходу на новий норматив ліквідності буде супроводжуватися тестовим періодом до 01.12.2018 р. Таким чином банки зможуть повноцінно оцінити вплив існуючої їхньої структури на розрахунок нормативу і при необхідності вжити заходів для зміни структури балансу. Розрахунок нового нормативу спричинить необхідність роботи з клієнтами щодо розміщення термінових пасивів, а не зберігання грошей на рахунках до запитання. Особливо це стосується банків, у пасивах яких значну частину займають кошти юридичних осіб до запитання. У короткостроковому періоді банкам знадобляться високоліквідні інструменти, в тому числі ОВДП, для дотримання нормативу ліквідності LCR, але в середньостроковій перспективі це допоможе сформувати банком більш стійку структуру балансу. Введення нормативу не повинно сильно позначитися на обсягах кредитування, позаяк банки на поточний момент мають значний запас ліквідних коштів, що має дозволяти виконувати вимоги нормативу ліквідності LCR.

Є думка, що корпоративний сектор сьогодні «перекредитований». Хороших клієнтів на всіх банкірів не вистачає, і за них іде боротьба. Чи згодні Ви з таким твердженням? Чим ви заманюєте клієнтів?

Боротьба за хороших клієнтів велася завжди, незалежно від ситуації на ринку. Часто бувають випадки, коли позичальник змінює банк виходячи з тих чи інших причин. Безумовно, чим цікавіший клієнт для банку, тим вигідніші умови співпраці йому будуть пропонуватися. Конкорд Банк завжди виділявся серед інших банків швидкістю прийняття рішення, що в багатьох випадках має для клієнта вирішальне значення, хорошою продуктовою лінійкою, яка враховує всі потреби клієнта, індивідуальним підходом, що дозволяє фактично створювати окремий продукт для окремого клієнта.

Для прикладу, в банку є «Бліц-овердрафт» для корпоративних клієнтів, який дозволяє встановлювати овердрафт Клієнту в момент відкриття поточного рахунку. Таким чином банк демонструє клієнту свою лояльність і довіру.

За останній рік депозити в банках подешевшали, при цьому ставки за кредитами залишаються досить високими. Чи є шанс на те, що розрив між ними скоротиться?

Це залежить від облікової ставки НБУ, рівня інфляції, прогнозу валютного курсу. Поки зазначені параметри матимуть високі значення, розрив між вартістю кредитів і депозитів буде значний.

Важливе значення при визначенні вартості кредитів має і частка прострочення. Її високий рівень впливатиме на підвищення вартості кредитів. У міру скорочення в банківській системі даного показника буде скорочуватися і розрив.

Є думка, що банки країн, що розвиваються, і України в тому числі, більш інноваційні та гнучкі, ніж їхні консервативні західні колеги. Чи згодні Ви з цим? Якщо ні, то на кого нам варто було б рівнятися в цьому плані?

Безумовно, банки країн, що розвиваються, більш інноваційні та гнучкі, але важливе значення при впровадженні будь-яких інновацій у фінансовому секторі має наявність відповідної законодавчої бази. На жаль, в Україні дуже повільними темпами впроваджується законодавство в частині розвитку IT-технологій у фінансовому секторі. Високого рівня у впровадженні всіляких IT-досягнень у банківській сфері досягла Японія.

Технології змінюють банківський ринок. Важливість телеком- і IT-складових для нього дедалі зростає. Яким ви бачите банк майбутнього? На чому він буде заробляти? Чи будуть у нього відділення? Чим він відрізнятиметься від сьогоднішніх?

IT-складова з кожним роком все більше і більше впливає на роботу як банків у всьому світі, так і в Україні.

Банки в майбутньому будуть поступово відмовлятися від відділень, але повністю відмовитися від них зможуть тільки в довгостроковій перспективі. Основні джерела заробітку — транзакційні розрахунки, кредитування. Банк майбутнього повинен повністю виключити операції з наявністю будь-яких паперових документів, фізичною присутністю клієнта при здійсненні операції.