Валютний ринок: чому не варто чекати серйозного обвалу долара

Робить він це з двох основних причин:

1) Необхідність максимального поповнення ЗВР. Наближаються чергові терміни виплат зовнішніх боргів, а прогресу в переговорах і отриманні нового траншу МВФ — немає. Вельми обережно поводяться і зовнішні інвестори. В основному — це любителі «погріти руки» і «вчасно вийти». Вони скуповують тільки короткострокові цінні папери уряду і намагаються заробити як на курсовій різниці, так і на високій прибутковості українських облігацій. Назвати такі «гарячі» гроші серйозними і базовими інвестиціями в економіку України не повертається язик навіть у наших чиновників НБУ, які намагаються знайти «позитив і покращення» у всьому. Та ще й на явному зриві прогнозних показників по інфляції, яка, що і так зрозуміло -  виходить вже вище «казкових» прогнозів НБУ.

У цій ситуації у Нацбанку одне стратегічне завдання — поповнювати максимально ЗВР з міжбанку. Ринок це розуміє і особливого просідання курсу не чекає;

2) Підтримка інтересів експортерів і спроба утримати «втрати» валюти від імпорту не нарощуючи негативного торгового сальдо. В умовах хронічної нестачі валюти, що не дивно при слабопрацюючої вітчизняній економіці — зниження доходів основних постачальників валюти (великих експортерів) при планах Нацбанку щодо збільшення ЗВР — смерті подібно.

«Постачальники валюти» це розуміють і активно шантажують ринок, не бажаючи зниження котирувань і втрати валютно-гривневих доходів. Тому продаж валюти понад обов'язкових 50% проходить тільки у разі вигідних для експортерів курсів міжбанку.

А ось імпортери змушені грати за тими правилами, які їм нав'язують продавці. На фоні непоступливості експортерів і слабкої підтримки з боку Нацбанку (працює фактично тільки на скупку валюти незалежно від ситуації на міжбанку) — імпортери просто закладають всі стрибки курсу в ціни, що відбивається черговим зростанням цінників для споживачів.

Стає все більш зрозумілим, що на фоні практично незначного зростання кредитування реального сектора (крім кредитування примітивних покупок чайників та кеш-кредитів для підтримки штанів до зарплати), базові галузі економіки фактично на голодному пайку і особливо розвиватися їм не на чому. А тому і зростання експорту та скорочення негативного торгового сальдо платіжного балансу при такій политиці -  не буде.

Назріло явне питання про перебудову політики Нацбанку в частині стимуляції кредитування банками реального сектора економіки, а не чергових вливань фінустанов в ОВДП і депсертіфікати.

Інакше зростання ВВП і задекларованих Нацбанком показників економіки до 2020 року ми не дочекаємося, а отримаємо чергове зростання боргів країни без особливих перспектив розвитку.

Хоче того чи ні регулятор — Нацбанку доведеться змінювати правила гри для своїх підопічних в частині стимуляції ними реальних економічних проектів, спрямованих на зростання робочих місць, розвиток бізнесу та модернізацію підприємств.

В іншому випадку, банки не будуть виконувати свою основну функцію — кредитування перспективних напрямків розвитку і основних галузей економіки України, а просто перетворяться на «пилососи», що збирають гроші у вигляді вкладів населення і вкладають ці ресурси в державу, а не у високопродуктивне виробництво. А який з держави ефективний власник усі ми бачимо щодня.

Ринок розуміє завдання Нацбанку по скупці валюти в ЗВР і тому не вірить в серйозне зміцнення гривні.

Ось і сьогодні, статистика торгів виявилася досить непоганою — укладено 552 угоди на суму 319,64 млн доларів і пропозиція перевищувала попит, але долар просів всього на 3 копійки, хоча і міг опуститися до рівня в 26,01-26,03 гривні.  Але за рахунок викупу надлишків регулятором істотного просідання котирувань не відбувається.

Причина — основна частина пропозиції валюти була поглинена самим ринком, а Нацбанк за нашими даними знову був активний зі скупкою валюти в «анонімному» режимі через Matching. Сума викупу за розрахунками «Мінфіну» склала не менше традиційних 10 млн доларів, що і утримало курс долара в межах коридору 26,07-26,09 гривень.

Хід торгів:

У перші кілька хвилин сесії котирування зросли з віртуальних вчорашніх вечірніх 26,065/26,09 гривень до реальних рівнів 26,08/26,12. Після початку активних торгів — пропозиція знову перевищувала попит і долар впав до 11 години до 26,07/26,09, а до 12:00 — до 26,065/26,085. Після чого котирування завмерли на цьому рівні, що наші джерела пов'язують з виходами регулятора зі скупкою долара через Matching. Ближче до обіду і після нього — долар знаходився в межах коридору 26,06-26,07/26,08-26,09 гривень. Завершилася сесія котируваннями 26,07/26,09.

Більшість угод на міжбанку у середу за даними ВалКлі пройшло в межах коридору 26,0815-26,0905.

Головні події 23 травня на міжбанку:

1. Зниження котирувань долара на 3 копійки при продажу — з ранкових 26,08/26,12 до 26,07/26,09 гривень до кінця сесії;

2. Нацбанк офіційно не виходив на торги в форматі аукціону, але знову працював через Matching;

3. Зареєстровано 552 угоди на суму $319,64 млн по середньозваженому курсу 26,0815. 

Слідкуйте за цікавими і ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в Telegram

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи