2018 рік гривня почала зі слабких позицій в більш ніж 28 грн/дол, зміцнившись до першого тижня квітня до 26 грн за долар (а між цими датами встигла побувати і нижче 26 грн/дол). Багато людей підсвідомо оцінюють цей тренд, як позитивний, проте це не зовсім так. Чому, на своїй сторінці в Facebook написав директор департаменту корпоративних фінансів BDO Україна Андрій Боренко. «Мінфін» публікує скорочений варіант статті.
Чому зміцнення гривні — не завжди добре
Незважаючи на те, що зовнішній фон непоганий (ціни на ресурси зростають, а платіжний баланс і в 2016, і в 2017 році був позитивний), однією з важливих причин зростання курсу національної валюти залишається робота НБУ щодо обмеження інфляції.
На початку 2018 рік прогноз НБУ щодо інфляції за рік склав 8.9%, проте вже за січень-лютий споживчі ціни (до аналогічного періоду) зросли на 14.1%. Ключова причина — високий зріст цін виробників в минулому році (26.4%), який багато в чому пов'язаний з сумнозвісним Роттердам+ та іншими ініціативами уряду. Ціни виробників потроху переносяться на споживачів, що і розганяє споживчу інфляцію.
Тепер НБУ знову перейшов до збільшення облікової ставки: облікова ставка НБУ в кілька етапів зросла з 12.5% в кінці жовтня 2017 року до 17% на початку березня 2018 року. Сама по собі облікова ставка не надає великого прямого впливу на економіку, проте за нею виросли і ставки за депозитними сертифікатами НБУ (останні операції проходили під ті ж 17%), за допомогою яких Національний банк залучає депозити у комерційних банків. Це дозволяє НБУ тимчасово пов'язувати вільну гривню, але збільшує вартість кредитування для всіх учасників ринку. Гривні в системі стає менше, а її курс — зростає (одночасно знижуючи зростання цін на імпортні товари)
Такими діями дійсно можна обмежити інфляцію, але від подорожчання кредитування і відсутності ресурсу страждає зростання економіки, а зростання курсу національної валюти погіршує платіжний баланс, замикаючи порочне коло.
Єдине, що може допомогти українській економіці вийти з цього кола — іноземні інвестиції, які прискорять економічне зростання і забезпечать стабільний приплив валюти в країну. Іноземні інвестиції же прийдуть в країну тільки в результаті реформ, які допоможуть істотно поліпшити інвестиційний клімат: суди, гарантія прав власності, дерегуляція та інші важливі елементи прозорого ринку.
Так і виходить, що не завжди зростання курсу національної валюти — це добре. Крім того, важливі реформи, які самі по собі далекі від курсу валюти, можуть надавати на цей курс дуже важливий (хоч і непрямий) вплив, адже запорукою сильної валюти може бути тільки сильна економіка, а ніяк не бажання забезпечити «долар по вісім» будь-якою ціною.
Коментарі - 12
Заграница на поможет. :-)
Сколько можно одну и ту же мантру повторять — «иностранные инвестиции».
А может надо научиться закрывать каждый бюджетный год с профицитом или хотя-бы в ноль, а не с миллиардным дефицитом, который покрывают эмиссией в разных вариантах, что тоже одозначно сказывается на инфляции.
Да и торговый баланс не плохо бы выровнять в ноль или даже выйти в плюс, а не как сейчас — импортируем больше, чем экспортируем.
В остальном мысли верные. Как по мне гривну пережали слишком сильно, Экономика тормозится без кредитования.
Инфляция порождается перекосом между денежной массой и товарной.
Выплаты необеспеченных ничем национальных денег «давят» на рынок раскручивая маховик инфляции.
ОВГЗ — это не инвестиции. Это одолжили деньги на месяц государству. Это кредит, а не инвестиция.
Инвестиции — это построили завод по производству злаковых батончиков в Днепре, который выпускает их 5 миллионов штук в месяц — что увеличивает товарную массу в стране.
Хотя путать кредиты и инвестиции — это национальная забава.
Денежная масса увеличилась на сумму выплат по ОВГЗ.
«У них сердце останавливается когда за ростом курса растут цены.»
Вы перепутали последовательность…
Сначала повышают соцвыплаты, затем идёт рост гривневых цен и только потом может скакать курс а может и не скакать.