Члени комітету монетарної політики НБУ вважають, що в разі посилення фундаментальних інфляційних ризиків Національний банк може продовжити підвищення облікової ставки для повернення інфляції до встановлених середньострокових цілей.
У НБУ не виключають подальшого підвищення облікової ставки
Про це повідомляється в протоколі квітневого засідання комітету, оприлюдненому на офіційному сайті НБУ.
«Як і очікувалося, фіскальна політика в цьому році сфокусована переважно на поточне споживання і відповідно має проінфляційний характер. Як наслідок, девальваційні та інфляційні очікування все ще високі», - відзначили члени комітету.
Обговорюючи можливі ризики для цінової стабільності, члени КМП також звернули особливу увагу на затримку з відновленням співпраці з офіційними кредиторами.
«Виконання зобов'язань в рамках програм співпраці є, перш за все, важливим не стільки з точки зору отримання коштів, скільки необхідно для підтримки довіри інвесторів до України і забезпечення сталого розвитку її економіки», - зазначено в протоколі.
Крім цього, члени КМП допускають, що Національний банк може бути змушений зберегти жорсткі монетарні умови довше, ніж це прогнозувалося раніше, через більш стрімке підвищення процентних ставок ФРС США.
Також члени КМП детально розглянули можливі зовнішньоекономічні ризики, а саме - питання розгортання широкомасштабних торгових воєн, які можуть викликати різкі коливання світових товарних цін, погіршити умови доступу українських експортерів на зовнішні ринки і, відповідно, зменшити валютні надходження.
Члени КМП погодилися, що в разі посилення фундаментальних інфляційних ризиків Національний банк може продовжити підвищення облікової ставки для повернення інфляції до встановлених середньострокових цілей.
Раніше «Мінфін» повідомляв, що 12 квітня правління НБУ прийняло рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 17% річних.
1 березня 2018 року НБУ підвищив облікову ставку до 17%.
Коментарі - 9
Все это падение роста ВВП. Я внимательно перечитал отчет S&P с их прогнозом «роста». Вообще они не ожидают никакого роста ВВП со стороны производства, а ожидают рост потребления. Сей парадокс объясняется просто. S&P ожидает, что еще 1-2 миллиона украинцев иммигрируют, перешлют деньги родственникам. Они пойдут в магазины и там купят товары. Если вы не в курсе, то самая банальная спекуляция товарами на разницу между закупочной и розничной ценой засчитывается как… рост ВВП в виде «услуг торговли». Естественно новая волна имиграции еще поддаст валютную выручку, поэтому S&P ожидает револьвацию гривны.
Вопрос в том, что будет через 5-10 лет с этим. Ведь те кто уехал могут уехать навсегда и завести там семьи. Собственно и это прогнозируется. За 10 лет ожидается, что у нас население сократится на 10 миллионов человек за счет высокой смертности пенсионеров из-за слабой медицины, а также оттоку молодежи, которые рожать будут уже не тут. Мне ранее казались такие прогнозы слишком зрадными, но если оглянуться назад, то в 1991 году нас было 50 миллионов человек. Как раз 10 миллионов потеряли уже…
Согласно официальным данным население Украины на 2016 год — 45 млн.
В 1991 году было 52 млн.
За 25 лет население уменьшилось на 7 млн. Согласно графиков — динамика убывания стабильная. То есть что бы потерять 10 млн населения нужно около 35 лет.
Если бы меня спросили на текущий момент — стало ли в Украине хуже жить? Я бы однозначно ответил, что ничего не изменилось вообще. А в некоторых сферах даже стало лучше. Не вижу поводов покидать страну.
Но в реальности населения в разы меньше. Достаточно отъехать от городов на 10-15 км. и там сотни мёртвых сёл и пгт., которые сохранились только в виде развалин домов/строений и кладбищ.
В Украине никак не стало лучше ибо тогда миллионы наших сограждан не сваливали бы в страны Европы/РФ/США и т.д.
Всё адекватные люди стараются концентрироваться в городах.
Я цифру смотрел ту, которую отражает гугл (2016 у него максимальный). Скорее всего можно отнять Крым и часть Донбасса. Но их брать в вышеуказанные расчет не совсем правильно.
Большинство уезжающих за бугор возвращаются. Уже не раз обсуждалась эта тема. 2000 евро ЗП в Европе это фактически маркетинговый ход. С учетом налогов, проживания, поездок домой и т. д. если 300 евро заработаешь — уже хорошо. А 2000 евро за профессии на которые едут украинцы никто не дает.
Медицина — вспоминается городская стомат поликлиника и эти сторы и оры пациентов наводящие ужас детей ожидающих в очереди своей участи.
Купить одежду — шли на рынок и попадали в царство барыг и торгашей. Мобилы только у «реальных пацанов» были. Компьютер пень стоил столько же сколько 21ая Волга.
Инет был ппц какой дорогой еще и с мизерной скоростью.
Поход в кафе это нечто только по праздникам.
А сейчас в крупных городах — свет безперебоев практически, вода, интернет тоже, продукты все под рукой, мобилы есть у всех, компы, у многих городских жителей авто и даже не одно на семью.
Только от власти это повышение качества и комфорта жизни особо не зависит — просто прогресс человечества вопреки стараниям власти жить в городах стали объективно лучше.