Національний банк підрахував обсяги грошових переказів в Україну від трудових мігрантів по-новому. Виявилося, що тільки за останні три роки в офіційній статистиці загубилося майже $6 млрд. Більша частина цих коштів заходила в країну через «сірі» канали.
«Заробітчани» допомогли. НБУ знайшов $6 млрд
В НБУ кажуть, що колишні підрахунки обсягів грошових переказів від приватних осіб не показували реальної картини. Більш-менш точні цифри регулятор може дати тільки зараз, оскільки він став черпати дані з нових джерел інформації.
Навіщо перераховували
Раніше, визначаючи обсяги переказів через неофіційні канали, НБУ враховував дані дослідження Міжнародної організації з міграції. Але такі дослідження проводяться не часто - раз в декілька років. А в проміжку між ними міграційні потоки істотно змінюються.
Тепер у регулятора з'явилося кілька джерел інформації. Центробанки Польщі та Росії почали регулярну публікацію про грошові перекази в Україну. Держстат також відзначився, і провів модульне дослідження зовнішньої міграції.
У сукупності ці дані дають НБУ можливість більш точно визначати суми переказів наших трудових мігрантів в Україну. Але основним джерелом даних для розрахунків залишаються банки й платіжні системи. Нова інформація всього лише дозволяє вносити корективи.
Зміна міграційного тренда - ще одна причина, по якій НБУ взявся за перерахунки. Зараз головний пункт призначення короткострокових сезонних мігрантів - Польща. Раніше лідируюче місце займала Росія. З Польщі українці вважають за краще пересилати гроші тільки «сірими» способами, що істотно спотворювало статистику.
Читайте також: Робота за кордоном: як європейські компанії заманюють українців
З іншого боку, влада РФ і України ввела обмеження на грошові перекази між країнами. Через це грошові потоки також пішли в «сіру» зону.
Пропажа
Виявилося, що колишні цифри у звітах НБУ були неймовірно заниженими. За останні три роки, за якими проводився перерахунок, неврахованими залишилися $5,9 млрд.
Рік | Сума грошових переказів за старою методикою, млрд $ | % від ВВП до перерахунку | Сума грошових переказів за новою методикою, млрд $ | % від ВВП після перерахунку |
2015 | 5,2 | 5,7% | 7,0 | 7,6% |
2016 | 5,4 | 5,8% | 7,5 | 8,1% |
2017 | 7,3 | 6,6% | 9,3 | 8,4% |
Велика частина «знайденої» суми - «сірі» перекази мігрантів. Наприклад, 95% переказів з Польщі в Україну проходять через неофіційні канали. З РФ таких 64%.
Те, що в структурі переказів домінують неофіційні потоки, підтверджують і загальні суми після перерахунку. Раніше на надходження за «сірими» каналам припадала лише мала частка. Зараз - вони повністю домінують.
Обсяги переказів за групами
Рік | Неофіційні канали, млрд $ | Банки, млрд $ | Міжнародні платіжні системи, млрд $ | |||
До перерахунку | Після перерахунку | До перерахунку | Після перерахунку | До перерахунку | Після перерахунку | |
2015 | 1 | 2,6 | 2 | 2 | 2,1 | 2,3 |
2016 | 1 | 3 | 2 | 2,1 | 2,3 | 2,3 |
2017 | 2 | 4,5 | 3 | 2,6 | 2,3 | 2,2 |
Вплив
Грошові перекази частих осіб в Україні враховуються при підрахунку сальдо поточного рахунку. Наприклад, до перерахунку приватних переказів НБУ рапортував про дефіцит поточного рахунку в 2017 році в розмірі 3,7% ВВП. Але завдяки новим цифрам показник покращився до 1,9%.
Однак на загальний зведений платіжний баланс це ніяк не вплинуло, оскільки фінансовий рахунок був також відкоректований. Як пояснює директор департаменту статистики та звітності НБУ Юрій Половньов, грошові перекази приватних осіб враховуються в розділі платіжного балансу «рахунок поточних операцій». А невраховані раніше сірі суми заходять в країну у вигляді готівки, яка відображається в розділі «готівка поза банками».
«Якщо цю валюту потім продадуть через банки, ми побачимо це в статистиці. Тобто якщо це неформально прийшло, то воно неформально і буде тут ».
Більш того, ця готівка ніяк не вплине ні на споживчий попит, ні на ВВП.
«Єдине, на що вона впливає - ми більш правильно оцінюємо обсяг наявних заощаджень населення», - запевнив Половньов.
Топ-20
За уточненими даними, в 2017 році українські трудові мігранти переслали на батьківщину $9,3 млрд. Левова частка цих грошей ($8,1 млрд) прийшла лише з 20 країн. Серед цієї двадцятки осібно стоїть Польща. З неї «заробітчани» надіслали в Україну $3,1 млрд в 2017 році. На другому місці - Росія. Всього за минулий рік звідти в Україну прийшло за офіційними та неофіційними каналами $1,3 млрд.
«Мінфін» намалював карту топ-20 країн, з яких українські трудові мігранти найбільше надсилають грошей. Країни розфарбовані різними кольорами. Білий означає мінімальні грошові потоки або відсутність перекладів. Червоний - самий значний обсяг. На карті вказані дані НБУ за 2015-2017 рр після перерахунку по 20 країнам. Обчислення - мільйони доларів.
Олекса Рябуха
Коментарі - 24
Мало кто в Россию семьями? Я таких «дураков» не встречал, все в Европу и в США, Канада.
Это проблема реальная, на фоне не выполнения обязательств власти перед народом, печально в общем.
Просто заробитчане разные, одни на заработки, а другие бизнес и всю семью туда, забрало многих дибилизм во власти и и такие мелкие перемены. ЗП растет так как и цены, порой наоборот, и потому все Покращення съедаются на «нет».
«В РФ действительно много едут»
Ваши дети почему-то выбрали Европу, да и вы тоже. :-)
Лично меня радует видимое невооружённым глазом возрастное разделение миграционных потоков:
— в Европу едет преимущественно молодёжь и все, кому до 30-40 лет
— в Россию едут в основном предпенсионного возраста или 40+
— Из России в Европу едет тоже преимущественно молодёжь либо бизнес в любом возрасте и со всеми активами
При прочих равных условиях у Европы есть и будет сохраняться преимущество перед РФ в части трудовых ресурсов и перспектив развития.
Молодёжи в раше ловить вобще нечего- они там могут только увидеть скотство и дегенерацию индивидумов, не более. ЕС же предлагает большие возможности, поэтому я очень лояльно отношусь к нашему молодняку который убегает из руин совка туда.
Что-то с французским у меня полный абзац — очень туго…
Для бизнеса нужно общаться с аборигенами и на их языке…
Через несколько лет эти 6 млрд. резко сдуются. Вместе с населением страны.
Це чергове підтвердження, що найголовніша цінність це бджоли — людський трудовий ресурс.
Український і російський криміналітет вже 27 років невпинно бореться за контроль над 45 мільйонами бджол.