Рада відмовилася ввести середньострокове бюджетне планування

За прийняття в цілому законопроекту №8099 проголосували 216 депутатів, а за повернення до розгляду — 215 депутатів при мінімально необхідних 226, передають Українські Новини.

В рамках бюджетної реформи, а також з метою реалізації положень стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки Міністерство фінансів розробило проект змін до Бюджетного кодексу, який передбачає запровадження середньострокового бюджетного планування та вдосконалення програмно-цільового методу.

Основною зміною в Бюджетному кодексі пропонувалася модель середньострокового бюджетного планування, ключовим елементом якої є трирічна бюджетна декларація як інструмент поєднання стратегічних пріоритетів держави з можливостями бюджету.

Пропонувалося, що бюджетна декларація буде містити, зокрема, максимальне значення витрат для головних розпорядників, в межах яких вони повинні планувати свою діяльність.

З метою посилення достовірності бюджету в середньостроковій перспективі пропонувалося ввести систему управління фіскальними ризиками.

Подальший розвиток програмно-цільового методу мало бути спрямоване на підвищення ефективності та якості надання державних послуг, а також посилення відповідальності головних розпорядників за результати діяльності.

Зокрема, передбачалося ввести звіти головних розпорядників у Верховній Раді під час розгляду бюджетної декларації про цілі та результати їх діяльності за звітний період і на середньостроковий період.

За даними Міністерства фінансів, введення на законодавчому рівні середньострокового бюджетного планування створить фінансові рамки для стратегічних ініціатив, що буде робити істотний вплив на посилення дисципліни учасників бюджетного процесу, змусить їх чітко визначати пріоритети при реалізації реформ в межах фінансових можливостей бюджету.

Крім того, це дозволить забезпечити передбачуваність бюджетної політики, що буде сприяти відновленню довіри громадян до держави і дозволить представникам бізнесу ефективно планувати свою діяльність.

У той же час управління фіскальними ризиками дозволить мінімізувати їх негативний вплив на бюджет, а нові підходи в застосуванні програмно-цільового методу дозволять громадянам контролювати діяльність розпорядників бюджетних коштів.

Нагадаємо, 1 грудня 2017 року Кабмін затвердив середньострокову стратегію управління державним боргом на 2017-2019 роки.

Основними цілями стратегії є фінансування держбюджету з мінімально можливою вартістю обслуговування держборгу з урахуванням ризиків, забезпечення ефективного функціонування внутрішнього ринку державних цінних паперів і розширення доступу до міжнародного ринку капіталу.

У середньостроковій перспективі забезпечення скорочення показника відношення державного боргу до ВВП можливо шляхом дотримання політики поступового скорочення дефіциту госбджета.