Робота за кордоном: як європейські компанії заманюють українців

У поясненнях зазначено, що при визначенні переможців враховувався реальний вклад «номінантів» в розвиток Польщі. А без українських робітників досить успішні показники тамтешньої економіки (зростання ВВП на рівні 4-5% в 2017 році) були б набагато скромніше, — упевнені журналісти. В інших європейських країнах економічний потенціал наших заробітчан публічно поки не визнали. Втім, це зовсім не заважає їм збільшувати набір українців на найрізноманітніші посади.

Як повідомила «Мінфіну» аналітик ресурсу з працевлаштування rabota. ua Тетяна Пашкіна, за останній місяць в їх базу надійшло близько 1800 вакансій від іноземних роботодавців. Але насправді робочих місць значно більше, так як багато пропозицій — це так звані мультівакансіі. «Наприклад, публікується оголошення, що потрібен робітник на завод. А на перевірку аналогічних місць може бути кілька», — пояснює експерт. Так що, за її підрахунками, зараз реальна база для закордонного працевлаштування = 5-7 тис вакансій. І вона з кожним днем ​​зростає.

«Мінфін» вивчив найцікавіші пропозиції європейських роботодавців. Редакція також дізналася, як змінюються правила працевлаштування українців в ЄС, рівень зарплат, а також — що потрібно враховувати, збираючи валізи на закордонні заробітки, щоб в результаті не залишитися без грошей.

Приїжджайте попрацювати

Масову трудову міграцію українців до Європи спровокував в минулому році безвіз. І хоча теоретично безвізовий режим з ЄС не дає нашим співгромадянам права на працевлаштування (можливо лише перебування в туристичних цілях не більше 90 днів на рік), на практиці це обмеження нікого не зупиняє — ні заробітчан, ні потенційних роботодавців. Причому багато країн у відкриту заявили, що зацікавлені в притоці української робочої сили і готові оформляти легальні трудові візи. Це, перш за все, країни Східної Європи (Польща, Чехія, Угорщина) і Прибалтики (Литва). Їх політика «відкритих дверей» пояснюється просто — тамтешні громадяни все активніше їдуть в пошуках більш вигідних зарплат в Західну Європу. У польському міністерстві праці, зокрема, підрахували: щоб витримувати досить високі темпи економічного зростання (до 5% в рік), їм протягом найближчих років необхідно не менше 5 млн. додаткових робочих рук. І взяти їх, крім як в Україні, полякам, по суті, ніде.

Читайте також: Прибутковий безвіз: відкрита Європа спровокувала зростання зарплат в Україні

Тому з 2018 року сусідня держава помітно поліпшила правила працевлаштування для українців. Завдяки цьому, як розраховує тамтешній уряд, цього року до них приїде на роботу не менше 2 млн. наших співгромадян (в 2017 р — до 1 млн.). Новації наступні: українцям даватимуть два типи дозволів на роботу — на постійне і сезонне працевлаштування. Ці документи стануть реєструвати, а від роботодавців — вимагати виконання норм трудового законодавства. Скажімо, компанії, які взяли на роботу українців, тепер зобов'язані купувати їм страховки. У паперах також вказується реальна адреса проживання працівника, що дозволяє соціальній службі в будь-який момент зв'язатися з мігрантом. Експерти вважають, що така новація зробить наших заробітчан в Польщі більш соціально захищеними. За старими нормами дозволу на роботу, хоч і видавалися офіційно, але фактично не реєструвалися. Це відкривало місцевим роботодавцям широке поле для маніпуляцій. Скажімо, дозволяло платити заробітчанам копійки, але при цьому експлуатувати їх по повній. Втім, в таких новаціях польської влади для українців є і свої мінуси. Скажімо, складніше буде загубитися на європейських просторах і плавно переміститися на роботу з Польщі в багатші Німеччину або Францію. Польські роботодавці отримають право вказувати в дозволах, чи поширюється право на працевлаштування виключно на Польщу або ж і на сусідні європейські країни.

Чехія поки не готова надавати нашим робочим соцгарантії. Але вона також приєдналася до боротьби за трудових мігрантів — з цього року країна вдвічі збільшила квоти для українців. Дозволи на роботу в Чехії отримають близько 20 000 чол. проти менш 10 тис. в минулому році. Як пояснили в міністерстві закордонних справ Чехії, таке рішення — відповідь на запит місцевих роботодавців, яким не вистачає працівників.

Німеччина поки спрощує працевлаштування для наших громадян вибірково. Зараз місцева влада увімкнула зелене світло для медиків, яких в цій країні гостро не вистачає (особливо фахівців середньої ланки — медсестер, доглядальниць та ін.). Зокрема, їм проводять верифікацію дипломів за спрощеною схемою. По суті, щоб працювати в німецькій лікарні на зарплату в 2-2,5 тис. євро, нашому фахівцеві потрібен лише український диплом і знання німецької мови.

Але навіть ті країни, які офіційно українцям нічого не обіцяють, на практиці цілком відкриті для працевлаштування. Влаштуватися нелегально можна в Італії, Іспанії, Франції та ін. Правда, в цьому випадку зростають і заробітчанські ризики — можна залишитися не тільки без грошей, але і без документів.

Робочі — на заводи, економісти — на вілли

За словами Пашкіної, структура наявних вакансій від іноземних компаній зараз розподіляється наступним чином: 500 — в Польщі, 200 — в Чехії, 170 — в Німеччині, 80 — у Литві, решта — в інших країнах. Власне, ці держави традиційно є лідерами із залучення наших заробітчан.

Шукають, в основному, робітників на заводи і фабрики: робітників (в тому числі, без кваліфікації), верстатників, слюсарів та ін. Потреба в наших інженерах і технологах або мінімальна, або вони не потрібні зовсім. Експерти пояснюють це відмінностями в технологіях: Україна, прямо скажемо, не відрізняється особливими досягненнями на цьому терені. Але з'являються заводські вакансії для наших IТ-фахівців. Скажімо, програмістів готові брати на польський завод Nokia на оклад до 3 000 євро на місяць. Для порівняння: звичайним заводським робочим в тій же Польщі платять еквівалент 20-21 тис грн. При цьому потрібно трудиться 240 годин на місяць (в Україні при 5 денному робочому тижні і 8- годинному дні — 160 годин).

На другому місці в рейтингу вподобань європейських роботодавців — будівельники і сезонні робітники (в тому числі, сільськогосподарські). Їм обіцяють до 600-700 євро в Східній Європі і до 1-1,2 тис - в Західній. Правда, знову таки, працювати доведеться по 6 днів на тиждень. Але в більшості випадків роботодавці беруть на себе також оплату житла (природно, це буде скромний гуртожиток, а не окремі апартаменти), а іноді — і харчування співробітників.

Останнім часом зростає попит також на українських водіїв. Особливо потрібні вони в Литві, яка як раз активно намагається закріпитися на європейському ринку вантажних перевезень. Водіям- далекобійникам платять до 1,5 тис. євро і більше, і навіть готові навчати їх за свій рахунок.

Попит на наших фахівців з вузівськими дипломами набагато менший, ніж на простих робітників. Але це не відноситься до лікарів, яких готові приймати клініки Польщі, Німеччини та інших європейських країн. Зарплати — від 40-50 тис грн. в Польщі і Чехії до 130 000 в Німеччині та Іспанії.

Зростає пропозиція і для українських IТ-фахівців (програмістів, дизайнерів та ін.). Оклади — 3 000 євро і вище. Але відгук кандидатів не такий великий, як очікували європейські роботодавці. Експерти пояснюють: наші IТ-шники вже зрозуміли, що жити на 3 000 євро дешевше в Києві, ніж, наприклад, у Варшаві. А європейські зарплати хорошим фахівцям готові платити і на батьківщині.

Українські економісти у меншій пошані в європейських роботодавців, ніж ті ж IТ-шники. Скажімо, фахівцю зі знанням основ бюджетування та обліку пропонують посаду скромного управителя віллою в Каннах на 60 тис. грн.

За словами засновника «Рекрутинга майбутнього» Сергія Марченка, не найкращі перспективи влаштуватися за фахом в Європі і у нашого менеджменту. «Для роботи на керівних посадах потрібно добре знати мову і розуміти ментальність країни, тому українські управлінці працюють, переважно, на батьківщині, а ось в Європі можуть розраховувати тільки на вакансії для лінійного персоналу», — пояснює експерт.

Шахраї теж працюють

Активізація трудової міграції спровокувала і сплеск шахрайств з працевлаштуванням за кордоном, — попереджає керуючий партнер юридичної фірми EXPATPRО Любомир Кузюткін.

«З'явилася велика кількість недобросовісних посередників, які заманюють наших співвітчизників високими зарплатами, відмінним соціальним пакетом і роботою в країнах Західної Європи (Німеччина, Бельгія, Фінляндія). Але при цьому вони не попереджають про те, що працевлаштування буде «умовно легальним» або ж взагалі нелегальним. Також такі посередники не згадують про наслідки порушення міграційного законодавства і відповідальності за це», — розповів юрист. Він радить враховувати наступні нюанси:

— Посередницька діяльність з працевлаштування за кордоном в Україні є ліцензійною. У посередника або представника варто попросити ліцензію Мінсоцполітики України. Обов'язково потрібно перевірити наявність фірми-посередника в списку актуальних ліцензованих компаній на сайті Мінсоцполітики.

— Легальна робота на території іншої держави забезпечується тільки за допомогою видачі працівнику національної робочої візи. Якщо пропонується робота за будь-яким іншим типом візи, потрібно розуміти, що це нелегальне працевлаштування з усіма наслідками, що випливають (можуть оштрафувати, вислати з країни і ін.). 

— Стандартний термін оформлення документів для отримання права на легальне працевлаштування на території країн ЄС становить в середньому 3-5 місяців. Це пов'язано з необхідністю виконання ряду процедур самим роботодавцем в приймаючій країні. Якщо ж українцеві пропонують оформити пакет документів за 2 тижні, є велика ймовірність обману з боку несумлінного посередника.

— Найчастіше здобувачів залучають можливістю роботи в країнах західної Європи за так званим Euro ID — фіктивним паспортом громадянина ЄС. Це абсолютно незаконна і кримінально карана схема.

— У разі працевлаштування в якості кваліфікованого працівника, з кандидатом обов'язково проведуть кілька співбесід, дистанційних або очних. Також запропонують укласти попередній договір на випробувальний період. Якщо ж така процедура відсутня, і людині відразу обіцяють керівну посаду — це причина ще раз все перевірити.

— Легальні посередники завжди готові до безготівкової форми оплати їх послуг. Згідно із законом, агентство не може отримувати оплату до того, як буде підписаний робочий контракт кандидата з роботодавцем.

«Зв'яжіться з роботодавцем в країні перебування, і поставте йому всі запитання безпосередньо, заодно і отримаєте підтвердження готовності вас прийняти. І обов'язково вивчіть, хоча б на базовому рівні, мову. Це в значній мірі полегшить не тільки роботу, але й життя в цій країні, а також надасть можливість оперативного вирішення різних побутових і професійних питань», — радить керівник компанії «Український рекрутинг» Владислав Штепа.

Експерти відзначають, що випадків шахрайства з працевлаштуванням в Європі набагато менше, ніж при пошуку роботи в країнах СНД.

«Тому поступово європейський ринок праці буде перетягувати тих трудових мігрантів, які зараз працюють на пострадянському просторі. І політика і економіка змушують українців дивитися на захід, а не на схід. Тому в середньостроковій перспективі українці будуть шукати роботу в Європі, а СНД залишиться варіантом для тих, хто не знає європейських мов і не дружить з інтернетом», — вважає Марченко.

Костянтин Соприкін