Обвал фондових ринків: ефекту епідемії не було

Після цих подій багато хто заговорив про наближення нової фінансової кризи. Про причини лютневого обвалу і про те, чи варто побоюватися нової кризи, «Мінфіну» розповів головний валютний стратег Saxo Bank Джон Харді.

Причиною розпродажів на американських фондових біржах стало різке зростання прибутковості бондів. Істотну роль зіграв січневий звіт про середню ставку заробітної плати. Згідно з цим звітом, зарплати росли темпами, вище очікуваних. Та ж тенденція була і в грудні. У той час бонди і так вже підростали, і, можливо, склалися очікування, що є проблеми з фіскальною програмою Трампа. Плюс прибутковість зростає, плюс зарплати ростуть — на цьому тлі в січні все почало падати.

Коли Америка падає, вона чіпляє і всі інші ринки. Можна сказати, що стався «ефект зараження» або «епідемія». В результаті аналогічні процеси почалися і на інших ринках.

Січневі події шокували ринок, волатильність різко піднялася. Центральні Банки кажуть, що будуть піднімати ставки і згортати програми QE (кількісне пом'якшення, Quantitative easing). Цього року ФРС обіцяє три — чотири рази підняти ставки. Але, думаю, навіть якщо буде кілька підвищень, є відчуття, що 3% — це межа. Вище, ніж до 3% вони не піднімуться. Питання тільки в тому — коли це буде — до 20-го або до 19-го року.

ЄЦБ також обіцяє уповільнити і скоротити програму QE. Це означає, що у нас будуть вищі ставки і менша залученість центробанків. Відповідно, менше ліквідності. А це означає, що волатильність буде вище. Тому виникає питання — коли настане наступна рецесія? Через 6 місяців або через 12 місяців, але, так чи інакше, коли починається цикл підвищення ставок, це закінчується рецесією. Питання тільки — коли?

Але я не вважаю, що лютневі події віщують нову економічну кризу. Перш за все, ми не бачили ефекту рикошету від цього руху. Ми не бачили перенесення цього ефекту на інші ринки — ринок корпоративних кредитів, ринки, що розвиваються, або бонди ринків, що розвиваються. Поки ефекту епідемії не було. Сама фінансова система, як в Америці, так, втім, і в інших країнах — не так перекредитовані, як в останню фінансову кризу. У 2007 році у банків було кредитне плече в 30 — 50 разів до балансу. Зараз такого немає. Хоча з іншого боку, рівень боргу в економіці — рекордний, і це проблема.

Борговий цикл викликає побоювання в довгостроковій перспективі. Рівень боргу рекордний і цей рівень боргу необхідно скорочувати. Але остання подія зовсім не говорить, що це напрямую вказує на фінансову кризу. 

Що стосується криптовалют. Капіталізація цього ринку досягла понад $ 700 млрд. Потім вона трохи підсіла, коли почався розпродаж. Проте, очевидно, що країни і регулятори починають реально придивлятися до цього ринку і намагаються його регулювати. Перш за все, сам ринок криптовалют буде набагато більше. Він буде відігравати значну роль у фінансовій системі. Очевидно, що цей тренд довгостроковий і його необхідно враховувати.

Наша рекомендація — уважно дивитися на кожну криптовалюту в контексті того, як до неї ставиться регулятор і його потенційних дій: чи дає він зелене або червоне світло. Ця система розвивалася поза традиційною фінансовою системою. Тому ми бачимо в ній різних учасників, в тому числі і підозрілих. Також є проблема уразливості до хакерських атак, питання довіри до тієї чи іншої біржі, довіри до безпеки і збереження цих монет. Це все хвороби зростання. Але це частини процесу зростання.