Минулого тижня на валютному ринку нудьгувати не довелося нікому: ні клієнтам, ні банкам, ні НБУ. Те, що проблеми назрівають вже давно, було зрозуміло з поведінки учасників ринку, починаючи ще з перших днів січня.
Що загрожує гривні на цьому тижні
Надії фінансистів на активну здачу валюти населенням в обмінники в період всіх новорічних свят не виправдалися. Не допомогли ні календарні перекоси попиту і пропозиції на міжбанку в дні святкування Різдва і через вихідний понеділок в США у середині місяця, ні навіть необхідність сплати бюджетних платежів клієнтами вже на цьому тижні.
Експортери продають валюту тільки в межах обов'язкових лімітів. Імпортери нафтопродуктів і інших енергоносіїв все активніше скуповують її на фоні зростання цін на нафту на світових ринках.
Свою роль в розхитуванні курсу міжбанку відіграли і «дочки» іноземних компаній, які виводили до середини січня чергову порцію дивідендів за минулі роки. Запанікувало і населення. Після зростання котирувань спочатку на торгах, а потім і на готівковому ринку, громадяни активізували скупку валюти. Навіть погода працювала проти гривні. В дні снігопаду в деяких регіонах котирування росли в обмінниках через банальну нестачу валюти. Інкасатори просто не могли доставити готівку в регіони.
Читайте також: Прогноз песимістів: долар буде дорожче 31 грн
Зростанню котирувань на торгах також сприяла досить велика ліквідність в банківській системі. Після вливання майже 18,9 млрд гривень 11 січня — коррахунки фінустанов зросли відразу до 53,5 млрд гривень і вже не опускалися нижче 48,7 млрд до кінця минулого тижня. Це давало ресурс для спекулятивного розгойдування ринку і глобальної гри «на підвищення» як великими експортерами, так і окремими спекулянтами.
Навіть періодичні виходи Нацбанку з продажем долара в форматі «запитів кращого курсу» в цілому ситуацію не змінили. Сумарно за минулий тиждень регулятор продав на міжбанку не менше $ 125 млн (у тому числі продав $143 млн, але потім відкупив $18 млн в минулу п'ятницю). Однак він тільки зміг частково стримати зростання котирувань, витративши $107 млн.
У цілому, за минулий тиждень курс продажу долара на міжбанку виріс на 25 копійок з 28,56 до 28,81 гривні.
І скільки б не повторював Нацбанк мантру про сезонність коливань і подальший відкат котирувань навесні і влітку, все не так просто. Зростання курсу продажу долара за три тижні січня з 28,05 до 28,81 гривень (тобто на 76 копійок) та ще й на тлі періодичних спроб з боку НБУ якось стримати збільшення котирувань за рахунок продажу ЗВР, говорить про те, що девальвація гривні носить системний характер.
Як НБУ зможе утримати рівень інфляції в цьому році в межах однозначної цифри — незрозуміло.
Девальваційні настрої посилюються і перекоси між попитом і пропозицією валюти все частіше закриваються за рахунок вимушених інтервенцій НБУ. Але як тактика регулятора з продажами невеликих сум і вербальними інтервенціями, так і вливання через «запит кращого курсу» більш істотних обсягів (наприклад, минулого вівторка $46 млн), поки тільки уповільнюють падіння гривні. Але вони не змінюють ситуацію кардинально.
Що буде впливати на курс в найближчі дні
1) Дні клієнтських бюджетних платежів, відшкодування ПДВ та ліквідність в банківській системі. В кінці минулого тижня і в останній декаді січня компанії проводять свої податкові платежі. Це знизить обсяги ліквідності в банківській системі і буде працювати на гривню. Частина великих експортерів збільшить обсяги продажів валюти на міжбанку, щоб розрахуватися з державою.
У той же час відшкодування ПДВ з рахунків Держказначейства призведуть до зворотного результату. Як тільки клієнти отримають гривню, вони вже не поспішатимуть витрачати свої валютні запаси.
Крім цього, через зростання цін на енергоносії, імпортери нафти і газу поспішають закривати свої валютні контракти, що створює зайвий тиск на міжбанк.
Тому в цей період як ніколи важлива злагодженість дій НБУ, Мінфіну та Держказначейства щодо вливання в банківську систему додаткової ліквідності у вигляді відшкодування ПДВ і повернення гривні з банків у вигляді клієнтських бюджетних платежів на рахунки Держказначейства. Будь-які перекоси в цьому питанні призведуть до чергової розбалансованості як міжбанківського ресурсного, так і валютного ринку;
2) Календарний фактор. В останню декаду січня, перед закінченням місяця, клієнти традиційно активізуються як за розрахунками з постачальниками, так і за будь-якими іншими господарськими операціями на звітну дату. Тим більше, що через численні свята в січні робочих днів було не так вже й багато, а виробничі і комерційні плани для компаній ніхто не відміняв. Це збільшить активність клієнтів і призведе до зростання операцій на міжбанку;
3) Зростання попиту на валюту на готівковому ринку зараз не супроводжується значною різницею котирувань міжбанку і курсу в обмінних пунктах. Таким чином, це знижує привабливість спекулятивної гри на переливах валюти з однієї частини цього ринку на іншу. Основним критерієм, що впливає на готівковий ринок на цьому тижні, буде фізичний обсяг попиту на валюту, забезпечений гривнею.
Після зростання цін і витрат населення на новорічні свята, у громадян залишилося не так вже й багато вільної гривні. Дострокові виплати січневих пенсій в грудні минулого року і інші соцвиплати в більшості своїй вже витрачені. Тому на готівковому ринку немає надлишку гривневої ліквідності, що давить на курс.
Якщо не буде значних стрибків курсу на міжбанку, гривня отримає короткий перепочинок і на готівковому ринку. Основна частина обмінників буде працювати в форматі «з обороту», не особливо задираючи курс продажу (конкуренція висока і клієнт просто піде в сусідню касу обміну валюти) і роблячи максимально привабливим курс прийому.
Таким чином, на цьому тижні основною загрозою для гривні може стати зростання котирувань міжбанківського ринка.Тем більш, що побоювання подальшої девальвації гривні як у бізнесу, так і у населення зберігаються.
Прогноз обсягів операцій та активності валютного міжбанку на цей тиждень:
22 січня (понеділок). Тренд по курсу на міжбанку сформують ситуативні інтереси великих гравців і дії самого НБУ. Обсяги операцій складуть до $ 340-360 млн при укладанні до 540-600 угод. Найімовірніше — попит буде перевищувати пропозицію, що буде грати проти гривні. Не виключений черговий вихід Нацбанку з продажем долара через «запит кращого курсу»;
23, 24 і 25 січня (вівторок — четверг) максимальна активність на ринку. Загальний тренд на торгах буде забезпечений ситуативними інтересами великих гравців міжбанку і станом їх гривневих ресурсів після отримання / не отримання відшкодування ПДВ, а також ситуацією зі сплатою ними податкових платежів.
У ці дні «Мінфін» прогнозує зростання обсягів операцій $ 365-410 млн при укладанні до 590-640 угод. НБУ буде старатися не витрачати ЗВР і надасть ринку самому знаходити баланс попиту і пропозиції;
26 січня (п'ятниця). Деяке зниження активності та обсягів операцій за рахунок ефекту закінчення тижня. Як і раніше, тон задаватимуть великі експортери та імпортери, інтереси яких і сформують тренд по курсу. Обсяг операцій складе до $ 310-340 млн і більше при укладанні до 500 угод.
На готівковому валютному ринку на цей тиждень «Мінфін» прогнозує курс долара в межах коридору 28,60-28,90 гривень. Спред по долару в банках буде в межах 25-30 копійок, в обмінниках фінкомпаній — до 20-25 копеек.
На міжбанку. Активність на торгах буде залежати від фінансового становища найбільших учасників ринку (отримали / не отримали відшкодування ПДВ, повністю розрахувалися з бюджетом або є необхідність гасити борги перед державою, стан дебіторсько-кредиторської заборгованості з контрагентами і т.д.). Тренд по курсу знову буде повністю залежати від ситуативних інтересів цієї групи учасників міжбанку, а також виходу / не виходу на ринок Нацбанку в разі перекосів попиту і пропозиції. Спекулянти в основному будуть працювати в форматі «в дві сторони».
Основну загрозу для гривні на цьому тижні може представляти істотне перевищення попиту на валюту, підкріплене великими вливаннями відшкодування ПДВ на фоні бездіяльності або несвоєчасної реакції на це з боку НБУ. В цьому випадку ажіотаж з міжбанку дуже швидко перекинеться і на готівковий ринок, що знову призведе до девальвації гривні до рівня вище 29 гривень. Якщо ж Нацбанк буде своєчасно покривати нестачу валюти за рахунок своїх інтервенцій, то котирування міжбанку на цьому тижні будуть перебувати в межах коридору в 28,65-28,90 гривень.
Коментарі - 65
На заявления не стоит сильно обращать снимание, больше на реальные дествия властей в положительную или отрицательную сторону. Пока все действия напралены только в отрицательною сторону, даже перебор.
Если Президент «одумается», еще есть шансы развернут курс по гривне и дать ей нормально «прожить» год, Если нет — нам не привыкать, 2014-2015 прошли. Будет «погиршення» — если одним словом.
Если учесть что НБУ отратил 107 млн дол толкьо за неделю, при таком росте за всю неделю, то он очень плохо справился, только в пятницу — респект.
На этой неделе по идее такого роста не должно быть.
https://minfin.com.ua/blogs/aleksandrbank/114075/
А именно: «Я думаю, что мы обмануты. Для экспорта продовольственных товаров из Украины установлены катастрофически большие ограничения или квотирования. Чтобы вы понимали: Украина производит 1,2 млн тонн куриного мяса в год. При этом Европа дала Украине беспошлинную квоту –16 тысяч тонн. Ну, плюс к тому же можно ввезти без пошлины 20000 тонн целой замороженной курицы (которая абсолютно никому не нужна). На все, что сверх этой квоты – пошлина больше 1000 евро за тонну», – отметил тогда Косюк.
Не самый порядочный и честный человек, но в этом случае он прав. https://index.minfin.com.ua/economy/gdp/eximp/ можно посмотреть сальдо. Также, можно посмотреть список квот: http://www.ukragroconsult.com/investicii/torgovlya-s-es/ И посмотреть разницу цен 14-17 годов. Т.е. все те квоты на товары которые были с увеличением в объёмах- упали в цене. Т.к. Украину подталкивают избавиться от промышленности в сторону АПК, понятно даже почему: чтобы регулировать напрямую финансовую систему, путём манипуляции цен на аграрку. Вот вам и доброжелательная Европа. Так что- у Украины нет союзников, есть лишь враги и попутчики.
Просто понимаете, проблема государства в том, что сформировалась определенная «культура коррупции» причем в условиях, когда любая власть считает себя «временной», ибо ситуация такова, что выкрутиться из нее в рамках западных либеральных и демократических моделей, невозможно в принципе.
В итоге любой «временно» оказавшийся у кормушки, стремится хапануть и убежать.
Даже если в этой кодле появляются порядочные люди, то глядя на то, как коллеги «полнеют на глазах» во всех смыслах… у них тоже опускаются руки и они тоже становятся «как все».
К слову это как раз о Яроше. Мне он тоже в определенном смысле импонировал, но что им сделано, как депутатом? Лично я не слышал ничего…
Плюс я помню, что так эту же проблему решал Чен Кай Ши на Тайване, Мао в Китае, Пиночет и многие другие. Жесткие посадки и минимум трепа. В большинстве стран мира, это конечно делали не националисты типа Яроша, а военные или выходцы из органов безопасности. И вот такой бардак как сейчас заканчивался обычно «военным переворотом», но люди с оружием демонстрируют преданность режиму… остается Ярош и Ко
Зато мусор вывозиться за валюту заграницу, уголь покупается из США за валюту, налоги крупнейших предприятий ордло идут в казну ордло и т.д. Или это все тоже PR компания против Садового?
по сути вопроса: полная блокада что значит? кому блокада Донбасса пошла на пользу? какую выгоду это пртнесло Украине? убытки нада перечислять? то что мы сейчас антрацит в рф покупаем известно? конфетчика никто нк выгораживает как бы вам не хотелось это услишать.
Маразм не должен крепчать!
уже писал:
«Да, это прямое следствие блокады Донбасса, которую они инициировали. Вы за новостями следите, или только пацанчики сказали им сказали кинуть лопаты и шабашить?»
Вы прям вот щас «Маразм не должен крепчать!» взяли и изменили ход истории.
Или есть более агрументированные доводы?
мы Садового обсуждаем или меня? Или уже заканчиваются доводы?
Есть очень тонкая, судя по всему для вас, грань между блокадой Донбасса и блокадой рф, она для меня очень-очень большая, т.к. Донбасс это Украина, РФ это РФ. И я против блокады Донбасса, тем более без блокады РФ. В результате чего мы имеем: донбаский уголь покупаем дороже у рф, налоги предприятий идут в казну ордло, валютная выручка тудаже, инфраструктура на территории Украины нарушена. Достаточно подробно расписал?
1. https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Блокада_окупованих_територій_Донецької_та_Луганської_областей
2. третий раз спрашиваю — кто?
п.с. если почувствуете позыв к словесному поносу без конкретики — бегите с этим в туалет.
1. семенченко и соболев его ближайште соратники и опора.Это не самостоятельные политические игроки, такте серьезные решения ими самостоятельно не могли быть приняты.
2. президент имел с садовым разговор по поводу блокады Донбасса в разгаре событий. С простым мером такте вопросы не решают. Линк — в гугл по запросу 100 ссылок, это открытая информация.
Пример разговора: Садовый, ты этих ребят знаешь, надо на них повлиять. Садовый: не, не буду, не в моих интересах. Т.е. непосредственного влияния Садового нет. Нежелание становиться орудием в руках пороха- отличный выбор. И самое главное- отсутствие экономического обоснования, т.е. непосредственной выгоды самого Садового. Жизнь так уж приучила: бесплатно- никто ничего не делает.
Насчёт Ахметова: этл лишь моё субъективное мнение, которое подтверждается повышением дохода и естественно налоговых отчислений ДТЭКа, и естественно с этой идеей не претендую на правоту.
А по поводу инициатив, так они назрели давно в обществе, об этом говорилось с 2014 года
Правильно и сделал, нужно быть независимым и не вестись на уловки властей.