Мінфін - Курси валют України

Встановити
15 січня 2018, 13:40

Україну очікує «специфічний» рік

З тих пір, як Україна взяла курс на реформи, в країні багато зроблено. Але роботи все ще - непочатий край. Найближчим часом проводити зміни в країні буде особливо складно, адже 2018- ий рік - передвиборний.

2018 рік буде специфічним в Україні, оскільки йдеться про рік перед президентськими і парламентськими виборами в 2019-му.
Ще одна важлива реформа, яка не була прийнята, — земельна/ Фото: segodnya.ua

Чому для України важливо довести розпочате до кінця, у своїй колонці на НВ написав екс-міністр фінансів Словаччини, співголова Стратегічної групи радників по підтримці реформ (SAGSUR) Іван Міклош.

2018 рік буде специфічним в Україні, оскільки йдеться про рік перед президентськими і парламентськими виборами в 2019-му. У кожній демократичній країні політичний цикл впливає на політику. Політична воля, рішучість і готовність проводити реформи зазвичай слабкі в цей період, головним чином тому що реформи означають невизначеність і зміни, а люди в принципі побоюються змін. Бажання запобігти ризику посилюється заявами популістів і груп інтересів, які щодня борються з реформами, а передвиборний період — й взагалі найкращий час для них.

Незважаючи на це «передвиборне правило», я вважаю, що ситуація в Україні специфічна, і у країни немає часу для послаблення реформістських зусиль.

Що вже зробили

Найкращі результати були досягнуті в сфері макроекономічної стабілізації, широко визнаній, але не настільки значущій для громадян, головним чином тому, що для звичайних людей вона занадто абстрактна.

Помітними результатами є стабілізація державних фінансів, зниження інфляції, стабілізація валютного курсу та очищення банківського сектора — це необхідні умови для економічного зростання.

Ще одна галузь, де я бачу значний прогрес (може, це когось здивує), — скорочення простору для корупції, особливо для великомасштабної. Сталося, щонайменше, чотири великих прориви. Перший — підвищення цін на газ до ринкового рівня, другий — очищення банківського сектору, третій — реформа державних закупівель, четвертий — реформа адміністрування ПДВ і запровадження автоматичного відшкодування ПДВ.

Частковий прогрес досягнутий у розвитку бізнес-середовища та дерегуляції, реформі енергетики, фіскальній реформі та адмініструванні податків, децентралізації. В останні місяці прийняті дві дуже важливі структурні реформи — пенсійна та реформа охорони здоров'я.

Що потрібно зробити

Те, що залишилося недоторканим, — державні підприємства. В Україні близько 3,5 тис. держпідприємств. І ці компанії сьогодні є найбільшим джерелом корупції, політичного клієнтелізму, неефективних грошових витрат, поганого управління і спотворення бізнес-середовища.

Прогрес є і в створенні нових інститутів по боротьбі з корупцією (НАБУ, спеціальний антикорупційний прокурор і НАЗК), але процес повинен бути підтверджений шляхом захисту цих нових компаній від атак і спроб маргіналізації. Також дуже важливо створити спеціальний Антикорупційний суд.

Ще одна важлива реформа, яка так і не була прийнята, — земельна, особливо в тому, що стосується лібералізації ринку землі. Вона може стати величезним стимулом для інвестицій, регіонального розвитку і зростання малого та середнього бізнесу в сільському господарстві.

Тому пріоритетними реформами для України є: підтримка макроекономічної стабільності; подальша реалізація прийнятих реформ; прогрес в галузі приватизації; реформа земельного ринку; дерегуляція, демонополізація і, особливо, судова реформа та захист прав власності.

Принциповий момент: потенційне уповільнення або припинення реформ неминуче призведе до невиконання програми МВФ, а це означатиме, що Україна не зможе рефінансувати перед виборами свої борги. Неминучі наслідки — девальвація гривні і фінансова криза. Це стало б політичним самогубством для тих, хто перебуває при владі.

Коментарі - 9

+
+58
SergValin
SergValin
15 січня 2018, 13:53
#
Заметными результатами являются стабилизация государственных финансов, снижение инфляции, стабилизация валютного курса и очистка банковского сектора — это необходимые условия для экономического роста.

Это прям умереть и не встать. Даже официальная инфляция в 2017 выше, чем в 2016. Интересно, откуда черпает данные экс-министр финансов Словакии, сопредседатель Стратегической группы советников по поддержке реформ (SAGSUR) Иван Миклош?
+
0
Василий Тёртый
Василий Тёртый
16 січня 2018, 21:38
#
Во время войны следовало бы ожидать трёхзначной инфляции, а у нас она до 20% далеко не дотягивает.
+
0
SergValin
SergValin
17 січня 2018, 5:43
#
В этом, безусловно, заслуга партии, правительства и лично Президента.

Во время войны в первую очередь нужно бы ожидать объявления войны врагу, разрыва с ним дипломатических отношений, перевода экономики «на военные рельсы» и т.д. И уже как следствие: финансирование оборонзаказа эмиссионными деньгами, увеличение денежной массы — и инфляция. А у нас оборонзаказ на 2017 год был на 9 млрд грн, т.е. ~14% от бюджета минобороны или около 1% расходов госбюджета — это не расходы «воюющей страны». А эмиссионными деньгами у нас финансируют не оборонзаказ, а национализированные банки ;)
+
+9
AleksandrBank
AleksandrBank
15 січня 2018, 14:11
#
«Принципиальный момент: потенциальное замедление или прекращение реформ неизбежно приведет к невыполнению программы МВФ, а это будет означать, что Украина не сможет рефинансировать перед выборами свои долги. Неизбежные последствия — девальвация гривни и финансовый кризис. Это стало бы политическим самоубийством для тех, кто находится у власти.» — к сожалению Президент осенью 2017 пошел по этому пути. Все его пустые заявления расходятся с дествиями Правительства, Депутатов, ГенПрокуратуры и т.д.
+
+53
Captain  Cisco
Captain Cisco
15 січня 2018, 16:06
#
Приватизацию и земельную реформу можно проводить только в условиях надежного правового поля и уверенности в 100-процентной защите прав собственности государством.
Есть ли такая уверенность сегодня?
+
+15
blago
blago
16 січня 2018, 10:49
#
Особенно хорошо для экономики — это банкопад… Люди после таких реформ еще лет десять в банки ходить не будут. Расмешил
+
0
AleksandrBank
AleksandrBank
17 січня 2018, 11:17
#
Ты наверное сидишь дома и в банки не ходишь, людей там полно в т.ч. на депозит
+
0
SergValin
SergValin
17 січня 2018, 13:09
#
В 2016 году объём гривневых депозитов вырос на 8,7%, в 2017 — на 9.6%, т.е. ниже инфляции. А если ещё учесть, что многие депозиты с капитализацией процентов, то совсем грустно будет…
+
0
SIDV
SIDV
16 січня 2018, 11:47
#
Словак явно не в себе. Снижение инфляции, стабилизация валютного курса, сокращение коррупции… Либо он невменяемый, либо «в теме» нашими коррупционерами.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися