2017-й — рік падіння ставок за вкладами фізичних осіб. Навіть попри підвищення Нацбанком облікової ставки в кінці року, банки продовжують знижувати прибутковість депозитів. Зупинятися в наступному році вони не збираються.
Що буде зі ставками за депозитами в 2018 році
З початку 2017 року український індекс ставок за річними гривневими депозитами фізосіб обвалився майже на 3,5% й станом на 19 грудня досяг 14,3% річних. Прибутковість за валютними вкладами взагалі впала до історичних мінімумів — 3,7% за 12-місячними заощадженями в доларах й 2,68% — в євро.
У новому році хороших новин для вкладників не буде — гривневі вклади продовжать дешевшати. «Ставки (за гривневими вкладами) ще не досягли історичних мінімумів, але ми очікуємо, що це відбудеться протягом наступних 12-18 місяців», — упевнений голова Департаменту фінстабільності НБУ Віталій Ваврищук. Прибутковість валютних вкладів, за прогнозами НБУ, також буде знижуватися.
Кредити доступнішим не стануть
Понад 77% фондування українських банків — вклади фізичних осіб. Саме зібрані у населення гроші, фінустанови використовують для кредитування, інвестицій та розвитку. Чим менше банки платять за депозитами, тим дешевше їх послуги для кінцевого споживача. Зокрема, мова йде про ті ж кредити.
Читайте також: Депозитний огляд: банки на роздоріжжі
«Зараз головне завдання банків — активізація кредитування бізнесу та населення під прийнятні відсотки. І це причина для зниження депозитних ставок. Не секрет, що вартість кредитування безпосередньо залежить від вартості ресурсів », — пояснює начальник Управління розвитку продуктів і проектів роздрібного бізнесу Банку Кредит Дніпро Олександр Стецько.
За даними НБУ, з початку 2017 року середньозважена ставка за короткостроковими та довгостроковими кредитами фізичних осіб впала на 4,1%. У грудні вона досягла 26,4% річних. А ось кредити бізнесу дешевшали повільнішими темпами — на 0,8% за цей рік і досягли 15,3%.
Але при найближчому розгляді можна побачити, що кредитний портфель населення зростає аж ніяк не за рахунок помірно дорогих автомобільних або іпотечних позик. Левова частка приросту відбувається за рахунок споживчих або карткових кредитів. Базові ставки за таких позиками, на перший погляд, виглядають цілком лояльно — 12-17%. Але ось з урахуванням щомісячних комісій та платежів за страховкою ціна може досягати 60-70% річних й вище.
І в НБУ, і самі банкіри відзначають, що в наступному році кредити серйозно дешевшати не будуть. Адже крім ціни фондування на ставки впливає безліч інших факторів, включаючи ризики неповернення позик. Поки в Україні слабо розвинен захист прав кредиторів, банки будуть кредитувати дуже обережно і під порівняно високі ставки.
За словами Стецько, ставка за річним гривневим вкладами повинна перекривати інфляцію, тим самим захищаючи заощадження від знецінення. Тому в наступному році банкіри будуть дотримуватися цього правила. За прогнозом НБУ, середньорічна інфляція в 2018 році складе 10,9% (в законі про держбюджет 2018 — 9%). Якщо цей прогноз втілитися в життя, банки знизять дохідність вкладів у національній валюті на 2-3% — до 11-12% річних.
Тільки навряд чи при цьому банки зможуть захистити гроші вкладників від знецінення. Доходи за депозитами оподатковуються 18%-ним податком. Плюс доведеться заплатити 1,5% військового збору. Так що реальна прибутковість за депозитами буде значно нижче.
Читайте також: Доходи за депозитами. Скільки забирає держава
За «короткі» вклади (до 3 місяців) банки будуть платити ще менше. Таким чином вони постараються мотивувати клієнтів розміщувати вільні гроші на довші терміни. Це необхідно, щоб подовжити ресурсну базу і, відповідно, активізувати кредитування.
Що стосується валютних вкладів, то більшість банків вже знизило ставки за ними до історичних мінімумів. Через жорсткі обмеження валютного кредитування населення, їм просто нікуди дівати такі ресурси.
Стабільність проти вкладників
Політична та економічна ситуація в країні — один з головних драйверів зниження ставок за вкладами. Якщо економіка продовжить зростати, а на ринку не відбудеться ніяких катаклізмів, гривневі депозити продовжать дешевшати. За прогнозами експертів, в найкращому випадку вони залишаться на нинішньому рівні.
«У наступному році очікується продовження періоду стагнації без будь-яких істотних «шоків »(як позитивних, так і негативних). Найімовірніше, вартість ресурсів на ринку збережеться на поточному рівні », — стверджує начальник відділу депозитів банку ПУМБ Микита Малясов.
«Якщо ж політична і економічна ситуація в країні буде нестабільною, слід очікувати зворотного сценарію, тобто зростання ставок», — говорить директор департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку Юлія Мороз.
Песимістичний прогноз фінансистів передбачає зниження ставок ще на 1,5-3% за вкладами у гривні і на 0,5-1% у валюті.
Диктувати цінову політику, як і раніше, будуть держбанки, які встигли сконцентрувати в своїх портфелях більше 60% українського ринку депозитів фізичних осіб.
Коментарі - 25
И это ещё не предел. В соседних нам странах, ставки в их нац. валютах, не превышают 2-5% годовых.
Баки нужно будет рассматривать как способ сберечь деньги и удобно ими воспользоваться.
Сомневаюсь, что при номинальной инфляции в 1.5% в год, Вас устроит депо. доход в размере 0.5% 3х-годовых…
Суть не в этом. Просто меняется картина нашего мира.
Ну не может такое большое и многополярное гос-во как Украина, быть всё время связанным по рукам и ногам и обескровленным.
Потому и рушится всё вчерашнее… Все те ценности и плюшки, что вчера были заветной мечтою «пересичного», сегодня превращаются в пыль, в ничто.
Возможно это заставит население мыслить по иному.
Жизнь дорожает, доходов нет, инвестиции, сделанные сегодня на территории страны, являются пшиком, любые активы обесцениваются, кругом монополия сплетенных с гос-вом товарищей и т. д.
Кто виноват? Виновата система…
А самое главное, что всего 4-5 лет назад, всех всё устраивало. И никто не хотел смотреть вперед. Что же будет дальше…
Украина не изобретатель велосипедов, и никакого «своего пути» у нас нет. Всё что сейчас происходит ранее уже происходило в других странах бывшего снг и «новые ценности» (о которых вы говорите) это десятка до зарплаты, тарелка супа на обед и обувь на зиму.
Про то что «превращается в пыль» я не очень понял, если айфоны так это у безмозглых жертв рекламы наступает переоценка, ничего нового. Недвижимость например в пыль уже 100 лет никак не превратится ( поедьте в Одессу и спросите, там вам расскажут про сказочную ценность халуп на молдованке).
Боюсь я что мы начнем с ностальгией вспоминать доступную медицину и нормальное отношение людей друг к другу. Всё это напоминает послереволюционные годы прошлого века, когда еда и одежда были «на вес золота», а образование и исскуство утратило свою ценность и даже смысл.
Мы стоим на пороге величайшей деградации, и вот вот сделаем первый шаг. Всё начинается с потери смысла. Скоро всё потеряет смысл, кроме базовых потребностей для выживания. Я 10 лет торгую электроникой, нет и толики того интереса который был раньше. Все какие то подавленные, как будто только с похорон. Спонтанных покупок почти нет, в основном все покупки «вынужденные».
Многие ошибочно предполагают, что идея развития Украины, это зарплата в 1000 долл.
Нет. Это не так.
Нужно нечто большее.
Вы же знаете типаж украинцев. Они не любят быть последними.
В каждом украинце, живёт маленький «наполеончик». В этом, мы даже русским можем фору дать.
Тут нужно либо нечто лучше и совершеннее чем у других, либо оно всё будет на фиг будет никому не надо. Как гражданам так и политикам.
Я достаточно прожил в разных странах ЕС, чтоб ответственно заявить (в сравнении), что Украина хорошая страна, здесь прекрасные люди, отличный климат…
Собственно, почему я зашел именно с этой стороны?
Потому что, «свой путь», в моём понимании, это элементарное самоуважение.
Я не призываю свергать власть (к Ukrmercy), строить таёжный союз или идти по китайскому пути…
Призываю лишь включить здравый смысл и понять, что времена казачества и работы за заветные 500 долл. давно закончились.
И да, я полностью согласен, что сейчас в гос-ве полностью упаднические настроения, не смотря на похлопывание по плечу нас европейцами, за развитие сельского хозяйства и рост ВВП на 2%…
Как думаете, почему? И зарплата ведь повышается и пенсии…
То что пенсии повышаются (и зарплаты бюджетников) я согласен. Нарисовать бумажки, за которые за тебя потом проголосуют на выборах не сложно. А мелкому бизнесу сейчас тяжело — производить что-то практически невыгодно из-за низкого спроса. Кроме того «мелочь» сильно притесняют крупные монополисты. Монополисты налогов не платят (все в офшорах),
Я работал средним менеджером у монополиста. Персонал подгребают подешевле, бизнес у них строится по другому принципу, человек (даже топ) ничего не решает и ничего не стОит (платят соответственно). Решают связи, откаты, договорняки и цена.
Я не жалуюсь, а веду к тому что это покращення не настоящее, а нарисованное. Двигатель экономики не пенсионеры, а малый и средний бизнес.
https://taxc.com.ua/price.html
сразу видно уши, которые торчат прямиком из администрации президента. В каком месте автор увидел стабильность? 1. цены продолжают ползучий рост, несмотря на относительную стабильность курса гривны 2. гривна не может спокойно смотреть на инфляцию и понемногу девальвирует 3. дефицит пенсионного фонда никуда не делся и чем его будут закрывать (кроме эмиссии) не ясно. 4. время пока еще есть, но потенциально долги которые Украина должна вернуть в несколько раз превышают ЗВР 5. Торговое сальдо опять положительное (то есть производить товары в Украине бизнес не намерен!). 6. ситуация с потерянными территоиями далека от юридического консенсуса, утерянные в Крыму активы никто возвращать не собирается, «за» действующего президента видимо остался один оппозиционный блок (не считая карманного бпп) 7. майдан «за импичмент» каждое воскресенье собирает десятки тысяч человек 8. партнеры из ЕС крайне недовольны давлением на НАБУ, отсутствием судебных решений по коррупционерам и байкотированием антикоррупционного суда лично президентом (тут уже на злочинну владу никак не спихнёшь), что чревато утерей финансовой помощи и другими катаклизмами. Я не оцениваю перечисленные события, просто перечисляю их.
Всё это автором называется «стабильность». Что тогда нестабильность? В 90е была гипе