Рішення Національного банку щодо підвищення облікової ставки з 13,5% до 14,5% є суперечливим.
Данилишин: Рішення НБУ щодо облікової ставки є суперечливим
Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова Ради НБУ Богдан Данилишин.
«З однієї сторони, підвищення облікової ставки лише на 1 п. п. не матиме значного ефекту на інфляцію оскільки саме підвищення є не суттєвим. З іншої сторони, з огляду на поточну природу інфляції підвищення облікової ставки навпаки може зумовити подальше прискорення інфляції», - зазначив він.
За словами Данилишина, споживча інфляція в значній мірі обумовлена факторами пропозиції, а не попиту, зокрема, подорожчанням сирих продовольчих товарів, в тому числі нафти, ослабленням гривні і підвищенням виробничих витрат, в тому числі через підвищення цін і тарифів, на які впливає держава.
Данилишин вважає, що з урахуванням цього і високого рівня монополізації української економіки підвищення облікової ставки призведе до подорожчання кредитування і, з високою ймовірністю, до зростання цін виробників і зростання інфляції пропозиції, викликаючи зниження купівельної спроможності населення.
«Крім того, більш високі процентні ставки будуть стимулювати приплив короткострокового спекулятивного капіталу в країну, що підсилює вразливість держави до зовнішніх шоків», - додав він.
За його словами, правлінню НБУ слід було підвищувати ставку раніше, коли в липні цього року рада НБУ констатувала посилення інфляційних ризиків і закликала правління активно використовувати всі інструменти грошово-кредитної політики з метою утримання інфляції в межах 8%+/- 2%.
Нагадаємо, 14 грудня Національний банк України прийняв рішення про підвищення облікової ставки з 13,5% до 14,5%.
Коментарі - 9
А учетная ставка должна отображать реальную картину мира, а не чьи-то хотелки жить в долг за дёшево при этом ничего не делая (единственная цель власти). Если ничего не делать, будет инфляция.
Когда деньги быстро обесцениваются, их стоимость будет высока. Кому интересно одолжить денег, в итоге вместо проффита получить убыток? Низкая учетная ставка медленно разрушала банковский сектор.
А высокая учётная ставка медленно разрушала ОСТАЛЬНЫЕ сектора национальной экономики.
Так что важнее — проффит банковской системы или проффит национальной экономики?
Деньги быстро и обесценились потому, что банки для своего проффита поднимали ставки по депозитам и соответственно ставки по кредитам.
А бизнесмены между прочим, эти кредиты вносят в издержки производства.
На Западе уже много лет — низкие учётные ставки, и ничего не случается — ни банковский сектор не разрушился, ни экономики в целом.
Игорь Коляда остальные сектора убивает не учётная ставка а коррупция, нестабильная гривна, безработица и монополии создающие дисбалансы. Небольшая элита не может создать достаточный спрос, чтобы обеспечить работой миллионы безработных, а предприятия заказами. Скорее наоборот, элита потребляет всё импортное.
Недавно приняли решение увеличить дефицит бюджета — вот и придали некоторое ускорение к обесцениванию.
Выдача январьских пенсий в декабре — это дополнительное давление на цены продуктовой линейки.
Всё трудоспособное работающее население в декабре 2017 получают зарплату только за ноябрь 2017. :-)
Как отметили в ПФ, по состоянию на 15 декабря 2017 года на выплату пенсий направлено 19,7 млрд грн, что составляет 66,3% месячной потребности.
Кабмин разрешил ПФ выплату пенсий за январь 2018 года в декабре 2017 года.
и надо учесть дефицит ПФ по концу 2017 года в пределах 130 млрд гривен.
конечно это не деньги, но эти копейки тоже влияют на ценообразование и давят на курс пары гривна-доллар.
Наконец-то кто-то начал ДУМАТЬ и АНАЛИЗИРОВАТЬ, хотя и не ожидал этого от Данилишина.
Уже в который раз повторяюсь, что НАЛОГОВАЯ система также есть инструмент воздействия на инфляцию
И именно через налоговую систему влияют на ЦЕНООБРАЗОВАНИЕ, это и есть фактор предложения.
У нас большой перекос в этом вопросе — одни получают НЕПРАВОМЕРНУЮ прибыль, а другие — еле-еле минимизируют убытки.
И решение этой проблемы в компетенции ГФС — Государственной Фискальной Службы, а не Нацбанка…