Біткоін Нацбанку не по зубам

Ситуацію взялися виправляти фінрегулятори. Ще в серпні 2017 року Міністерство фінансів, Нацбанк, НКЦПФР та Нацкоміфінуслуг створили робочу групу. Її головне завдання — визначити правовий статус криптовалют в Україні. Але за останні шість місяців все, чого досягли регулятори — розібралися, чим не є криптовалюта.

Про це на спільному прес-брифінгу розповіли заступник голови НБУ Олег Чурій та голова Нацкомфінпослуг Тимур Хромаєв. «Мінфін» послухав представників влади й вибрав ключові тези.

Олег Чурий

Блаженне незнання

Складна правова природа криптовалют не дозволяє нам визнати їх грошовими коштами, валютою, платіжним інструментом іншої країни, валютною цінністю, електронними грошима або грошовим сурогатом.

Поняття криптовалюта та регулювання операцій з нею не підпадають під режим регулювання обігу грошових коштів. Оскільки криптовалюта не існую у вигляді грошових знаків, банкнот, монет, записів на рахунках банків, вона не може бути визнана грошима.

Криптовалюта не підпадає під валютне законодавство. Вона не має прив’язки до грошової одиниці жодної з країн світу, тому не може бути визнаною законом платіжним засобом іншої країни, або валютною цінністю.

Криптовалюта не підпадає під регулювання електронних грошей, та електронних платіжних засобів, оскільки вона не випускається банком, та не є зобов’язанням певної особи. Тому криптовалюта не може бути визнана електронними грошима.

Криптовалюта також не підпадає під регулювання діяльності із цінними паперами. У неї відсутні ознаки документа та емітента. А саме: не має установленої форми документа з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, також, вона не має визначення взаємовідносин емітента цінного папера і особи, яка має на нього право Тому вона не передбачає виконання зобов’язань за такими цінними паперами, а також можливості передачі прав на цінний папір та прав за цінний папером іншим особам. Тому криптовалюта – не може бути цінним папером.

У криптовалюти відсутні ознаки документа у вигляді грошових знаків, відсутній емітент, а також відсутня мета виготовлення. Тому криптовалюта – не грошовий сурогат.

Сьогодні створена робоча група з чотирьох регуляторів фінансового ринку: Міністерства фінансів, НБУ, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг. Вона працює над питаннями правового статусу криптовалюти в Україні.

Ми знаємо, чим не є крипто валюта з точки зору українського законодавства. Тепер нам необхідно визначити чим воно є і після цього внести зміни в законодавство України.

Захист

Мета регулювання – захист прав учасників цього ринку, інвесторів. Також це питання фінмоніторингу, оподаткування, ідентифікації учасників ринку. Процес змінення законодавства не повинен бути поспішним, оскільки у світі не існує єдиної позиції щодо криптовалют.

Ми хочемо наголосити, що законодавче регулювання діяльності криптовалют в Україні, не повинно жодним чином завадити розвитку IT-технологій і IT-індустрії в Україні і не спричинити відтік кваліфікованих кадрів за кордон, — наголосив Чурій.

Податки

Оподаткування доходів з криптовалют не встановлене українським законодавством. Але ніхто не прибирав обов’язків фізичних осіб, які отримують доходи від криптовалют, від декларування та сплати податків. Питання оподаткування – одне з головних, котре потрібно вирішити.

Криптогривна

Хочу наголосити, що жодна країна світу не випустила свою фіатну криптовалюту. Питання дуже складне и пов’язане з фінансовою стабільністю, з діяльністю фінансових посередників, з впливом на грошову масу. Поки ми не готові представити це як готовий проект.

Законопроекти

Ми вже надали наші коментарі щодо цих законопроектів. На даний момент, ми вважаємо їх передчасними.

Тимур Хромаєв

Нестача функціоналу

Вінших країнах регулятори з цінних паперів мають можливість встановлювати статус певних інвестиційних активів. На жаль НКЦПФР не має цього функціоналу та мандату. Ми над цим працюємо. Це закладається в законопроекти, які зараз знаходяться в парламенті. Зокрема, це законопроект №7055, який надасть нам можливість визначати певні інвестиційні активи такими, які можуть розглядатися як засоби для інвестування.

Враховуючи голосування за фінансові законопроекти в Верховній Раді на минулому тижні, я вважаю, що наступний рік може бути дуже продуктивним, і ми можемо просунутись дуже далеко в адаптації нашого українського права.

Збір грошей

В Євросоюзі ICO (аналог IPO на традиційних фінринках, — ред. «Мінфіну") розглядаються як певні операції с залученням через краудфандингові платформи. Тобто це один з видів краудфандингу. Ми також працюємо над цим. На минулому тижні був прийнятий законопроект №5592. Він адаптує дві директиви: щодо розкриття інформації та щодо проспектів емісії. Вся база щодо регулювання краудфандінгу базується на цих директивах.

Краудфаундінгові запозичення та ICO фокусуються на залученні невеликих сум та дуже дрібних інвестицій. Ми над цим працюємо і в наступному році запропонуємо суспільству певні законодавчі та нормативні рішення.

Ризики

Ризики інвестування в криптоактивно – суттєві. Враховуючи, що в законодавстві немає чіткого визначення поняття криптовалют, не існує інфраструктури, немає гарантій для інвесторів, дуже суттєва волотильність. Ми наголошуємо, що інвестування в криптоактвиви – суто персональний ризик інвесторів.

Олекса Рябуха