4G в Україні. Чому до сих пір немає та коли з'явиться

Україна в їх число не входить. Але все може змінитися вже в наступному році.

За даними OpenSignal, зараз найдоступніший 4G-інтернет надають оператори Південної Кореї. Так, рівень доступності (кількість абонентів, що мають доступ до мережі) в цій країні перевищує 96%. При цьому найшвидший 4G в Сінгапурі. В середньому, його швидкість на завантаження становить 46,64 Мбіт/с.

Для порівняння: за даними Speedtest Awards 2016, найшвидший мобільний інтернет в минулому році в Україні був у оператора Lifecell. Його швидкість становила 7,74 Мбіт/с при завантаженні даних. Середня максимальна швидкість мобільного інтернету української «великої трійки» операторів — Київстар, Vodafone і Lifecell — становила 6,22 Мбіт/с.

В Україні не раз говорили про впровадження високошвидкісного мобільного інтернету нового покоління. Але з мертвої точки ситуація зрушила лише на початку цієї осені, коли влада нарешті затвердили правила проведення тендера на частоти, на яких оператори можуть впроваджувати 4G. Це тільки «невелика перемога». Попереду ще багато труднощів.

Палиці в колеса

Як це часто буває в Україні, розвиток технологій стримує застаріле бюрократичне законодавство. Ситуація ускладнюється повільністю влади при його зміні. Одна з найбільших проблем при впровадженні 4G в Україні — відкриття необхідних для цього радіочастот.

Ситуація зрушила з мертвої точки, коли Мін'юст затвердив порядок проведення тендерів на радіочастоти 2600 та 1800 МГц. Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) зовсім недавно оголосила про проведення тендера до кінця січня 2018 року за радіочастотою 2600 МГц.

Відсутність закону про технологічну нейтральність в Україні — друга серйозна проблема. Спектр частот — такий же природний ресурс, як й земельна ділянка. Влада видає ліцензії операторам на конкретні радіочастоти під конкретні цілі.

Наприклад, оператор отримав ліцензію на певний спектр радіочастот під GSM технологію 20 років тому. І навіть зараз він не може використовувати цей спектр для впровадження інших технологій, на зразок 3 та 4G. Технологічна нейтральність дозволяє використовувати одні й ті ж частоти для впровадження різних технологій.

«На сьогодні затверджено загальний порядок проведення тендерів на РЧР (на 2600 та на 1800 МГц). За 2600 МГц законодавчих перешкод немає. За 1800 МГц ситуація дещо складніша. Поки ще не прийнятий закон по рефармінгу (перевикористанню зайнятих радіочастот під нові технології, — прим. Ред.) та технейтральності (знаходиться в Комітеті ВРУ). Є ймовірність прийняття цього закону до кінця 2017 року. Це зніме всі законодавчі питання по тендеру та дозволить одночасно працювати в 1800 МГц технологій GSM та 4G », — пояснює директор з корпоративного управління та контролю Vodafone Україна Олег Проживальський.

При цьому всі розвинені країни світу вже давно прийняли закон про технологічну нейтральність. Тому оператори можуть самі вибирати оптимальний спектр радіочастот для впровадження новітніх технологій.

«Україна — чи не єдина країна в Європі, де на телеком-ринку досі законодавчо не прийнятий принцип технологічної нейтральності. Саме він дозволяє телеком-операторам запускати будь-які технології на будь-яких частотах: 3G на 900 МГц та 4G на 1800 МГц. Частоти діапазону 900 та 1800 МГц більше за інших придатні для швидкого розгортання мереж швидкісного мобільного інтернету на максимальній території покриття », — стверджує головний експерт по спектральної стратегії Київстар Ігор Єрещенко.

Принцип технологічної нейтральності дозволить покрити 98% території країни якісним мобільним інтернетом. Зробити це можна буде всього за півроку і не потрібні ніякі інвестиції з боку держави.

Ще один крок, який дозволить забезпечити максимальне інтернет-покриття — звільнення частот 700 МГц (на них зараз працює аналогове ТБ), щоб оператори змогли використовувати їх для запуску 4G, а в майбутньому й 5G. Саме цей діапазон дозволить дати швидкісний якісний інтернет навіть в найменші населені пункти, стверджує Єрещенко.

Серед інших проблем — бюрократія при оренді державної та комунальної власності, а також непомірні «апетити» орендодавців. За словами Проживальського, процедура оформлення оренди 5 кв.м. даху будівлі для установки антени, така ж як й при здачі в оренду великих комерційних площ, й за часом займає до півроку.

Більш того, орендодавці намагаються перестрахуватися від інфляції та завищують ціни. Через це оператори змушені шукати альтернативу й процес установки затягується.

Скільки вкладати грошей

Яку суму операторам доведеться інвестувати у впровадження 4G-мереж, поки не підрахували. Проживальський стверджує, що на це підуть мільярди гривень. Більш точно оператори будуть знати після проведення тендера, який запланований на початок 2018 року.

Єрещенко ж впевнений, що вартість впровадження 4G буде залежати від частот, на яких він буде працювати.

«НКРЗІ пропонує два варіанти: діапазон 2600 МГц та діапазон 1800 МГц. Для освоєння діапазону 2600 ГГц телеком операторам знадобиться будувати нові мережі практично з «нуля», що займе не один рік та вимагатиме величезних витрат », — пояснює Єрещенко.

Все готово

«Велика трійка» операторів заявляє, що їх мережі готові до впровадження 4G на 100%, адже підготовку вони почали заздалегідь. Більш того, всі їх обладнання — 4G ready. Це означає, що їм не знадобиться час на заміну вже наявних пристроїв.

«Якщо все буде йти за планом, й конкурс буде оголошений у листопаді, то можна розраховувати на появу 4G вже в 1 півріччі 2018 року», — прогнозує Проживальський.

Проте, оператори попереджають, що швидкість впровадження 4G-мереж у великій мірі залежить від влади та її бажання відмовитися від зайвого бюрократизму.

«У разі прийняття технологічної нейтральності в діапазоні 1800 МГц, для швидкого запуску мережі LTE Київстар у великих містах знадобиться всього кілька місяців, але це може статися не раніше 1 липня 2018 року. Далі в активному режимі можна буде розгорнути мережу на всій території України, але з прив'язкою до готовності регулятора видавати дозволи на використання радіоелектронних засобів. Процес, на жаль, дуже забюрократизирований », — каже Єрещенко.

Головне — швидкість

Швидкість 4G мереж може перевищувати 3G в десять разів, стверджують оператори. Lifecell спільно з Ericsson навіть показали, як це працює на практиці. Турецький оператор проводив тестування 4G у своїй «штаб-квартирі» в центрі столиці. «Мінфін» вирішив заміряти швидкість мобільного інтернету по шляху туди, і подивитися наскільки 4G виявиться швидше. Для замірів завантажили дві програми з Play Market — Speedtest та Speedcheck. Забігаючи наперед, скажемо, що у першого показники виявлялися весь час вище.

Оскільки  4G тестував Lifecell, його мережа ми і вибрали. Заміряли в чотирьох точках: будинки, біля метро Сирець (3 станції від центру столиці), в серці Києва і в офісі Lifecell.

Перший вимір зробили вдома (в 15 хвилинах ходьби від станції метро Сирець). Speedtest показав високий результат. Друга програма — Speedcheck — показала більш повільну швидкість. Але, на нашу думку, саме цей результат є більш реалістичним, оскільки вдома постійно виникають перебої з мобільним інтернетом. Тут q далі зліва — результати Speedtest, праворуч — Speedcheck.

Підійшовши до метро Сирець, зафіксована першою програмою швидкість впала більш ніж у два рази в порівнянні з будинком, в другій — незначно зросла.

У самому центрі швидкість мобільного інтернету продовжила падати. Згідно з даними Speedcheck — взагалі драматично.

А от у самій штаб-квартирі Lifecell, за результатами двох тестів, швидкість виявилася вельми швидкою та безперебійною.

Але яким би не був швидким 3G, навіть в офісі Lifecell його швидкість мінімум в два рази повільніше, ніж 4G. Так, Lifecell демонстрував можливість тільки на смартфонах Samsung. При підключеному одному смартфоні, швидкість завантаження перевищила 300 Мгбіт/с.

Але при підключенні декількох смартфонів, швидкість падає, адже розділяється на кілька пристроїв. Так, при підключенні 5 смартфонів, найнижча швидкість завантаження даних перевищувала 45 Мбіт/с, найвища — 100 Мбіт/с. Варто зауважити, що в демонстраційних цілях використовувалося обладнання, розраховане на невелику кількість пристроїв.

Олекса Рябуха