Як вивести з «тіні» прибутки підприємств

Які наслідки матиме введення нового податку в своєму блозі на НЧ написав юрист компанії з обслуговування іноземних інвестицій Investment Service Ukraine Максим Пирогов. «Мінфін» публікує скорочений текст колонки. 

Основна ідея нового податку полягає в тому, що прибуток отриманий підприємством не оподатковується доти, поки він не виплачується власникам у формі дивідендів і прирівняних до них платежів. Фактично відбудеться скасування податку на прибуток, який існує наразі.

До операцій з виведення капіталу підприємств будуть відноситися такі види платежів, як отримання дивідендів чи платежів подібних до дивідендів на користь самих власників підприємств або ж на користь будь-яких інших осіб. При цьому, законотворці пропонують прирівнювати до цих платежів будь-які операції з нерезидентами, які є пов’язаними.

Податок на виведений капітал буде поділятися на 2 ставки:

• 15% для операцій з виведення капіталу безпосередньо власникам (дивіденди та інші прямі виплати в грошовій та натуральній формі, навіть якщо вони не оформлені як дивіденди);
• 20% для операцій, які прирівнюються до виведення капіталу для інших осіб, окрім власників.

При введені таких кардинальних змін до системи оподаткування, необхідно детально вивчати можливі втрати, які може понести бюджет країни.

У 2016 році Україна отримала 115 млрд гривень за рахунок сплати податків, до яких відноситься податок на прибуток та податок на дивіденди. Це доволі значна сума в розрізі Державного Бюджету країни.

Варто розуміти, що в перший рік після запровадження нового податку, бюджет не отримає приблизно 35-50 млрд гривень. Однак, податок на виведений капітал необхідно розглядати в розрізі значного проміжку часу.

У цьому випадку можна подивитись на нашого не дуже віддаленого сусіда – Естонію. У цій країні вже протягом десяти років працює запропонована схема оподаткування. Спочатку дійсно спостерігався спад прибутків у сфері отримання доходів до Державного Бюджету. Однак, через декілька років доходи до бюджету повернулися на минулий рівень. Більш того, рівень доходів почав збільшуватися внаслідок введення більш сприятливого механізму оподаткування. Це потягнуло за собою зменшення операцій з нерезидентами з офшорних зон, оскільки податковий клімат самої Естонії став сприятливим для ведення бізнесу.

Насправді, можливо очікувати, що прибутки українських підприємств будуть з часом детінізуватись. Тобто у разі введення в Україні більш сприятливого клімату, є шанси, що доходи зі сплати податків перевищать той обсяг, який є зараз.

Запропонований законопроект має позитивні сторони, адже він створює стимули для ділової та інвестиційної активності. Якщо подивитись на приклад Естонії, то прийняття таких норм відразу стимулювало збільшення іноземних інвестицій. Окрім того, у підприємств не буде більше необхідності занижувати фінансовий результат, а отже фінансова звітність стане більш прозорою й привабливою для інвесторів.

Враховуючи те, що повний текст законопроекту на даний час відсутній, неможливо повноцінно оцінити запропоновану реформу. Однак, вже зараз можливо зазначити про деякі прогалини. У законопроекті відсутні норми, які б регулювали донарахування податків, у разі придбання товарів, робіт чи послуг за завищеними цінами. Це може потягнути за собою зловживання з боку платників податку, які будуть таким чином маскувати виведення капіталу.

Отже, необхідно зазначити, що введення податку на виведений капітал потягне за собою втрати по надходженню коштів до державного бюджету України. Однак, враховуючи міжнародний досвід, наявна тенденція щодо збільшення доходів бюджету через 2-3 роки після введення податку на виведений капітал. Новий податок повинен покращити режим інвестування та забезпечити прозорість бізнесу в Україні.