Вкладникам не раді: як довго будуть падати ставки за депозитами

Це не дуже хороші новини для вкладників: з урахуванням двозначного зростання цін прибутковість в 12-13% річних їх вже не влаштовує. Як глибоко може «просісти» депозитний ринок, і на які ставки по депозитах варто розраховувати в найближчі місяці, з'ясував «Мінфін».

Всеїдна інфляція

Інфляція фактично знищує будь-який сенс тримати гроші в банку. За даними «Мінфіну», зараз за стандартний 12-місячний депозит українські фінустанови в середньому дають 13,08%. Ще в травні цього року середньозважені ставки перевищували 14%.

Звичайно, ці показники — скоріше, «середня температура по лікарні» (зараз найвища прибутковість по річних вкладах становить 17,25%, найнижча — 5,28%). Навіть найбільш щедрі відсотки потрібно коригувати на 18% податку на пасивний дохід з депозитів і 1,5% військового збору.

При таких умовах інфляція, яка у вересні розігналася до 16,4% в річному вимірі (НБУ на цей рік таргетував діапазон 8±2%) по факту «з'їдає» будь-яку банківську пропозицію по депозиту.

«Інфляційні чинники збережуть свій вплив на динаміку цін до кінця року, хоча і в меншій мірі. Високі комунальні витрати в листопаді, а також зниження субсидування через підвищення зарплат і пенсій, будуть стримувати споживчий попит і зростання цін. За підсумками року інфляція може досягти 14%», — прогнозує старший аналітик ГК Forex Club Андрій Шевчишин.

Тобто якщо банки і далі будуть знижувати ставки, депозит стане не просто неприбутковим, але й навпаки, — буде приносити вкладникам збитки. Адже достроково розривати депозитний договір в Україні як і раніше забороняється, а за вкладами до запитання ставки традиційно нижче.

Своїх планів щодо подальшого зниження доходностей банкіри не приховують.

«У третьому кварталі 2017 року ставки по банківських депозитах для фізосіб продовжили зниження, що пов'язано з наявністю у банків надлишкової ліквідності. Причина — приріст пасивів у банків і невеликі темпи кредитування», — говорить голова правління Ідея Банку Михайло Власенко.

Виходить цікавий трикутник. З одного боку в ньому — населення, яке не бачить альтернатив банківському вкладу. З іншого — банки, у яких вже не перший місяць серйозний надлишок ліквідності. З третього — інфляція, яка нівелює всі переваги депозиту.

Депозитів занадто багато

Ключове місце в цій схемі належить не інфляції, а проблеми ліквідності банківської системи. За даними НБУ, банки мають в своєму розпорядженні більше 100 млрд грн «зайвих» грошей. Це кошти, які теоретично могли б конвертуватися в кредити, але цього не відбувається, навіть не дивлячись на планомірне зниження облікової ставки НБУ. Небажання видавати позики банкіри традиційно виправдовують прогалинами у законодавстві про захист прав кредиторів, які так і не захотіли усунути депутати. Але цінова політика банків — також серйозна перешкода.

«Зараз головне завдання для банків — відновлення кредитування бізнесу і населення під прийнятні, «підйомні», відсотки. І це одна з ключових причин для зниження депозитних ставок — вартість кредитування безпосередньо залежить від вартості ресурсів», — зазначає начальник відділу по роботі з інвесторами банку Кредит Дніпро Андрій Приходько.

За його словами, ставки по кредитам теж знижуються, але далеко не так швидко: середні ставки по депозитам в гривні за рік знизилися на 5%, за цей же час кредитні ставки скоротилися тільки на 2,9% в корпоративному і на 2,2% в роздрібному сегменті.

Це говорить про те, що банки поки не готові повною мірою задовольняти кредитний попит, який існує в економіці (не в останню чергу цьому сприяє 351 постанову НБУ, яке посилюэ оцінку кредитного ризику).

Локально банкірів така ситуація влаштовує: вартість обслуговування пасивів знижується, маржа між фондуванням і кредитами зростає, чистий процентний дохід збільшується. І це на тлі того, що залучати кошти населення «за всяку ціну» вже немає ніякої необхідності.

«Якщо залучати дорогий ресурс від населення, то виникне питання в його розміщенні — наскільки цікаво кредитуватися те ж населенню під високий відсоток? Тому важливо тримати баланс інтересів», — говорить директор департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку Юлія Мороз.

Звичайно, тема зайвої ліквідності стосується не всіх учасників ринку. Як підкреслює Юлія Мороз, надлишок грошей зараз переважно у великих банках, особливо фінустановах з держкапіталом. Інша ситуація в менших банках — їм не вистачає ресурсу, тому вони змушені якось мотивувати населення розміщувати в них депозити. Цим і пояснюється досить відчутний розрив між ставками, які пропонують банки.

Але щедрі пропозиції спрацьовують не завжди. Очевидно, спрацьовує фактор трирічного банкопаду, який серйозно налякав вкладників. В топі банків за приростом депозитів стабільно присутні майже всі найбільші (незважаючи на не найвищі ставки, які вони пропонують) — Приват, Ощадбанк, Райффайзен Банк Аваль, Укргазбанк і УкрСиббанк.

Час проти грошей

Інфляційні процеси можуть хіба що сповільнити падіння ставок, але зупинити і тим більше повернути процес назад вже навряд чи вийде. За словами Михайла Власенка з Ідея Банку, в третьому кварталі динаміка зниження ставок по депозитах дійсно сильно сповільнилася. Але глобальний тренд нікуди не подівся.

В теорії на ситуацію з прибутковістю може вплинути Нацбанк — 26 жовтня він оголосить своє чергове рішення по обліковій ставці. З урахуванням інфляції монетарна політика центробанку може вперше за два роки посилитися.

«Динаміка інфляції та її немонетарні причини створюють складну ситуацію для НБУ. З огляду на стабільну базову інфляцію, ми вважаємо, що в цей раз Нацбанк не стане підвищувати облікову ставку, залишивши її на рівні 12,5% річних. Але регулятор може бути змушений посилити монетарну політику до кінця року», — відзначає головний економіст Dragon Capital Олена Білан.

Але навіть якщо регулятор і піде на цей крок, динаміка депозитних ставок практично не зміниться, — впевнені опитані «Мінфіном» аналітики. За словами Юлії Мороз з Укргазбанку, фінансисти, як і раніше, будуть орієнтуватися на можливості в плані кредитування, а не на умовні орієнтири від регулятора.

«Облікова ставка НБУ напряму ніколи і не впливала на розмір ставок по депозитах. Навряд чи її зміна і в подальшому призведе до помітних коливань прибутковості. В останні роки логіка встановлення процентних ставок за вкладами в більшій мірі залежала від ринкових умов і ліквідності, ніж від рішень регулятора за ставкою», — говорить вона.

Банкіри впевнені, що населення не відмовиться від депозитів, навіть якщо ставки продовжать знижуватися такими ж темпами. За даними Андрія Приходька з банку Кредит Дніпро, падіння доходностей в останні місяці взагалі не привело до відтоку коштів з банків, а навіть навпаки.

«Наприклад, у вересні роздрібний депозитний портфель банків зріс на 2,6%. В українських реаліях, коли фондовий ринок як і раніше несе високі ризики, банківські депозити залишаються найбільш простим, зручним і ефективним інструментом захисту коштів населення від інфляції», — розповідає Андрій Приходько.

За його словами, ринок уже давно налаштувався на ключове правило — ставка по депозиту повинна приблизно відповідати рівню офіційної інфляції. Для вкладників це означає тільки одне: у банків тепер інші пріоритети. З урахуванням цілей НБУ щодо інфляції — в цьому році — 8±2%, в наступному — 6±2% — падіння відсотків по депозитах нижче 10% — це тільки справа часу.