Курсова лихоманка: що пішло не так і чого чекати в найближчі дні

За місяць безготівковий долар на торгах виріс на 93 копійки — з 25,67 / 25,70 до 26,60 / 26,63 гривень. Майже третина цього стрибка прийшлася на минулий тиждень, коли долар злетів з 26,27 / 26,295 гривень на ранок 25 вересня до позначки в 26,60 / 26,63 до вечора 29 числа.

Лихоманило і готівковий ринок. Якщо ще 1 вересня долар в обмінниках продавали по 25,75 гривень і нижче, то зараз — за бакс вже хочуть не менше 26,65 гривень.

Осіння девальвація гривні знову збагатила спекулянтів, зробивши пересічних громадян біднішими, а український бізнес — вразливішим до валютних ризиків.

І це при тому, що у вересні Україна зменшила своє боргове навантаження на найближчі роки, випустивши нові валютні облігації на $ 3 млрд і частково погасивши за рахунок цих грошей зобов'язання з погашенням в 2019 і 2020 роках. Це позитивно вплинуло на настрої інвесторів і рейтингових агенств по оцінці українського ринку і повинно було зміцнити гривню. Але цього не сталося …

Читайте також: НБУ пов'язує ослаблення гривні зі спекуляціями у ЗМІ та зростанням імпорту

Не падав курс за останню декаду вересня, коли:

а) коррахунки банків знизилися з 54,4 млрд гривень до 42,4 млрд, що зазвичай зв'язує спекулятивні можливості на міжбанку та стимулює експортерів до більш активного продажу валюти на ринку;

б) традиційно активізується продаж валюти компаніями для закриття господарських операцій по місяцю та остаточних розрахунків з податковою.

Відсутність надлишку валюти на ринку відчувалося і в поведінці самого Нацбанку. За вересень він жодного разу не зміг провести аукціон з викупу надлишків долара. Зате був змушений не менше 8-ми разів, за спостереженнями «Мінфіну», продавати долар через «запит кращого курсу» або аукціон. За нашими розрахунками він витратив не менше $159,6 мільйонів на стримування падіння гривні на міжбанку.

Читайте також: Україна взяла в борг 3 млрд. Дефолт відміняється?

Можна, звичайно, говорити про те, що:

1. Дорожчає нафта і імпортери енергоносіїв витрачають все більше валюти на її купівлю, що стимулює попит. Але при цьому ж і сприятлива кон'юктура по продукції української металургії і частини сільгосппродукції зберігається, як запевняють наші чиновники. За логікою це мало б приблизно вирівнювати попит та пропозицію. Але цього не відбувається …

2. Спрацював фактор «викиду» на ринок значних сум відшкодувань по ПДВ в другій і третій декаді вересня, що скоротило апетит експортерів до продажу валюти на ринку і знизило пропозицію. Так це правда, але і податкові виплати бізнесу за твердженнями уряду ростуть стрімко. А значить, оборотних коштів у підприємств не так вже й багато, щоб вони масово скуповували валюту або не продавали її, не маючи потреб у гривні;

3) Про глобальну сезоність нашої сировинної економіки з традиційною тратою валюти в осінньо-зимовий період та надходженнями її в період збору врожаю вже не говорив тільки ледачий, що теж правда;

Все це дійсно працює проти гривні, але це вже наслідок основних диспропорцій української економіки.

Головними ж причинами наших проблем в останні роки, крім перерахованих вище, а також — корупції, відсутності захисту прав кредиторів і іншого, є:

1. Деіндустріалізація України, особливо в останні роки;

2. Відсутність у чиновників на всіх рівнях політичної волі до реальних змін (їх все влаштовує) і бажання «покерувати потоками» замість оцінки їх роботи за кінцевими економічними результатами, а також — звичка закривати економічні діри і прорахунки через механізми девальвації національної валюти, що робить біднішою значну частину населення.

Тепер такою частиною населення стають залишки середнього класу і бізнес (крім частини олігархату). Саме середній клас в підсумку оплачує трикратну девальвацію гривні, банкопад, нескінченне зростання тарифів (громадяни з такими доходами не потрапляють під соцкомпенсаціі), а також інші грошово-кредитні експерименти в Україні. За часів СРСР це відбувалося через фактично конфіскаційні грошові реформи 1947, 1961 та 1991 років. Тепер — через механізм емісії (читай інфляційний податок) та гри з курсом.

Ось і зараз зростання соціальних виплат ляже на плечі того ж середнього класу у вигляді фактично чергового інфляційного податку та нової девальвації гривні. Але можливості середнього класу не можуть бути безмежними.

Читайте також: Або інфляція рвоне. Або курс обвалиться

До тих пір, поки буде працювати такий механізм «перерозподілу» фактичних ресурсів через «друкарський верстат» або через планомірну девальвацію в потрібні для чиновників терміни та без глобальних змін в самому базисі економічного життя країни — до тих пір гривня буде знецінюватися на догоду вузького кола зацікавлених осіб і наближених до них бізнес груп.

Що буде впливати на курс в найближчі дні

Ось основні чинники, які впливатимуть на валютний ринок на цьому тижні:

Початок нового кварталу. Після закінчення звітного періоду активність клієнтів в перший день-два знизиться. Топ-менеджери компаній будуть визначатися зі стратегією роботи на новий період, що дещо знизить обсяги операцій та активність ринку. Починаючи з середи всі клієнти вже войдут в звичайний ритм і міжбанк досягне середньоденних обсягів угод. Це дещо знизить напруження на міжбанку в перші дні тижня;

Збільшення розриву курсів готівкового і безготівкового долара після чергового стрибка котирувань на торгах минулої п'ятниці. Це буде провокувати спекулятивні переливи між двома сегментами валютного ринку. Така гра на курсах валютного налу і безготівки втрачає економічну доцільність з урахуванням витрат банків і фінкомпаній по підкріпленню обмінників валютною готівкою при розриві в 3-7 копійок. Поки цей розрив перевищує цей поріг — переливи триватимуть;

Сприятлива динаміка цін і попиту на українську продукцію на зовнішніх ринках зберігається. Але триває і зростання цін на енергоносії. Це буде надавати різноспрямований вплив на курсоутворення в залежності від того, хто у даний момент буде переважати на ринку — металурги і аграрії або нафтотрейдери;

Активізація господарської діяльності підприємств за розрахунками за сировину, матеріали, з оренди та виплати зарплати на початку місяця. Якщо не буде нових великих виплат відшкодувань ПДВ експортерам, то нестача гривневих оборотних коштів у підприємств призведе до збільшення ними продажів валюти. Це буде працювати на гривню;

На готівковий ринок буде також впливати графік виплат Пенсійним фондом збільшених з 1 жовтня пенсій. Це змінить структуру грошових агрегатів (в першу чергу — готівки в обігу) і частково впливатиме на поведінку обмінників. Зрозуміло, що пенсіонерам — не до скупки валюти навіть після підвищення пенсій, але зростання готівки в банківській системі зазвичай «тисне» на курс.

Динаміка курсу і активність ринку на цьому тижні

За оцінками «Мінфіну», на цьому тижні курсові коливання на валютному ринку посиляться. Підігрівати волатильність котирувань будуть як чергове зростання розриву готівкового та безготівкового ринку, так і відсутність особливої пропозиції валюти з боку експортерів. Обов'язкові продажі становлять основний обсяг пропозиції на міжбанку, а ось розлучатися з тими 50% виручки, яка залишається в розпорядженні експортерів — компанії будуть дуже неохоче.

Причина — висхідний тренд по долару. Логіка їх проста — навіщо продавати сьогодні, якщо завтра буде дорожче. Це скоротить пропозицію валюти. Цей же мотив але в форматі — «терміново купити, буде дорожче» буде підштовхувати клієнтів імпортерів.

До традиційних покупців валюти — нафтотрейдерів, поступово додадуться «дочки» іноземних компаній, які виведуть чергову порцію валютних дивідендів (в межах графіків, узгоджених з НБУ).

Крім цього, перекоси готівкового та безготівкового ринків періодично будуть створювати додатковий малопрогнозований приплив-відтік валюти на цих ринках за рахунок спекулятивних переливів.

Врятувати гривню може тільки Нацбанк, періодично проводячи аукціони з продажу долара або «запити кращого курсу».

Але чи захоче він витрачати ЗВР, питання досить спірне. За минулий місяць регулятор продав на ринку мінімум $159,6 млн, але особливого успіху це не принесло. 

Нацбанк, хоча і декларує повну незалежність, не може жити у повній відірваності від навколишньої дійсності. Падіння ЗВР, та ще й з продовженням девальвації гривні і невизначеністю з керівником відомства — загрожує чиновникам можливими втратами своїх посад після призначення нового голови.

Тому ми впевнені, що особливо витрачати валюту для утримання курсу НБУ не буде.

Але і допускати постійні обвали курсу Нацбанк теж не може. Це вдарить по показниками інфляції, яка вже перевищила всі прогнози регулятора. Назріває скандал і на Інститутській ніхто не хоче виявитися крайнім і відповідальним за помилки як по курсу, так і по інфляційним показникам.

Читайте також: Пострпред МВФ: Україні потрібна визначеність в питанні призначення керівника центробанку

Тому періодично НБУ буде боротися з ростом котирувань на міжбанку, але з допомогою дуже малих обсягів вливань. Такий підхід до цієї проблеми є половинчастим і до успіху не приведе.

Самим небезпечним для гривні на цьому тижні «Мінфін» вважає поведінку готівкового ринку. Якщо населення продовжить скуповувати валюту по зростаючому курсу, це опосередковано буде «бити» по міжбанку.

Цей тиждень буде важким для гривні на валютному міжбанку. «Мінфін» вважає, що розраховувати на особливі поблажки ринку або постійну підтримку з боку Нацбанку — не має сенсу.

На готівковому валютному ринку «Мінфін» прогнозує поступове зростання валютних котирувань з постійною оглядкою на поведінку долара на міжбанку. В цілому за тиждень курс покупки долара буде в межах 26,40-26,60 гривень, а продажу — на рівні 26,65-26,80 гривень з широким розкидом як котирувань, так і спреда через збільшення валютних ризиків.

В обмінниках фінкомпаній спред буде нижче, ніж у банків — до 14-25 копійок, у самих фінустанов — до 35 копійок на доларі.

На міжбанку активність на торгах знизиться у порівнянні з минулим тижнем. Але  курсові коливання збільшаться, а спекулятивні атаки на гривню продовжаться. Учасники торгів будуть пильно стежити за діями Нацбанку зі згладжування перекосів попиту і пропозиції.

Ми очікуємо як мінімум одного-двох виходів НБУ на міжбанк для згладжування цих перекосів, але не чекаємо від регулятора великих обсягів продажу валюти — максимум $30-40 млн за інтервенцію.

Причому, якщо диспропорції ринку будуть значними, НБУ виходитиме з валютними аукціонами, оголошуючи їх суми в межах $100 млн, щоб у більш публічному форматі вербально тиснути на спекулятивні очікування учасників торгів.

Якщо ж коливання будуть незначними, Нацбанк буде надавати перевагу формату «запитів кращого курсу».

У понеділок і вівторок (2 і 3 жовтня) «Мінфін» прогнозує обсяги операцій в межах $280-330 млн при укладанні до 500 угод. Зниження обсягів торгів та їх активності буде пов'язане з тим, що клієнти будуть тільки входити в робочий ритм після закінчення кварталу.

У середу і четвер (4 і 5 жовтня) ми очікуємо поступове зростання операцій на міжбанку в межах до $ 350-390 млн при укладанні до 520-550 угод.

У п'ятницю (6 жовтня) — відбудеться незначне зниження активності на ринку. Ми прогнозуємо зменшення обсягів операцій до $ 240-300 млн при укладанні до 430-490 угод.

В цілому, враховуючи реальні загрози для стабільності гривні, «Мінфін» прогнозує курс на торгах по долару на цьому тижні в широкому діапазоні 26,30-26,80 гривень.