Корпоративне управління в банках в семи слайдах

27 вересня Кабінет міністрів схвалив проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей управління державними банками».

Про це йдеться у повідомленні міністерства.

«Проектом закону передбачається, що наглядова рада державного банку буде складатися із семи членів, з яких п’ять членів будуть незалежними, а два члени - представниками держави, один з яких призначається за пропозцією президента, інший – за пропозицією Кабміну», - йдеться у повідомленні.

Крім того, як зазначає Мінфін, законопроект визначає чіткі критерії незалежності членів наглядової ради та порядок їх відбору за допомогою міжнародно-визнаної рекрутингової компанії на умовах прозорого конкурсу.

«Відбір претендентів на посади членів наглядової ради держбанку буде проходити через конкурсну комісію, яку утворює Кабмін. До складу комісії входять три представники від президента та три представники від Кабміну. Претенденти на посади незалежних членів наглядової ради держбанку визначаються через конкурсний відбір, виключно із числа кандидатів, відібраних на умовах відкритого конкурсу компанією з добору персоналу», - пояснили у міністерстві.

Згідно із повідомленням, ця компанія повинна мати не менш як десятирічний міжнародний досвід надання послуг з добору керівного складу провідних світових банків.

«Члени наглядової ради виконуватимуть свої функції на платній основі, що дозволить залучити до наглядових рад державних банків професійних менеджерів банківського сектору. У наглядовій раді будуть утворені комітети з питань аудиту, комітет з питань ризиків та комітет з питань призначень та винагород посадовим особам. До Комітету з питань аудиту увійдуть виключно незалежні члени наглядової ради державного банку. До Комітету з питань ризиків та з питань призначень та винагород посадовим особам увійдуть переважно незалежні члени, які і очолять ці комітети», - пояснили в Мінфіні.

Що це дає?

- докорінна зміна принципів та механізмів корпоративного управління державними банками;

- управління банками поза політикою;

- підвищення якості прийняття рішень в державних банках;

- приведення системи корпоративного управління у відповідність до рекомендацій ОЕСР, Європейської комісії, Базельського комітету з банківського нагляду;

- підвищення конкурентоспроможності та ефективності діяльності державних банків;

- створення передумов для потенційного залучення іноземних інвесторів в капітал держбанків.