Йоста Люнгман: Україні потрібна визначеність в питанні призначення керівника центробанку

— У вересні Україна після тривалої перерви повернулася на міжнародний ринок капіталу та розмістила єврооблігації на $3 млрд. Як ви оцінюєте наслідки цієї боргової операції для нашої країни? Чи вплине вдале розміщення євробондів на подальшу співпрацю України і МВФ?

— Повернення України на зовнішній ринок запозичень говорить про успішність реформ, проведених в країні за останні 3 роки. Тепер дуже важливо, щоб Україна продовжила йти цим шляхом. Особливо важливо спрямувати зусилля на прийняття пенсійної реформи, прискорення приватизації, боротьбу з корупцією. Також необхідні реформи в енергосекторі і у фіскальній політиці. Потрібно, щоб вони тривали і йшли в руслі тих зобов'язань, які Україна взяла на себе в рамках програми з МВФ.

— У Міністерстві фінансів України озвучили намір знову розмістити єврооблігації в 2018 році і залучити ще близько $ 3 млрд. Чи може бути успішно реалізований цей план і за яких умов?

- Нехай інвестори говорять за себе, наскільки цікаві для них інвестиції в єврооблігації України. Ми бачимо, що після кризи 2014-2015 років українська економіка відновила зростання. В цьому році, згідно з прогнозами, зростання ВВП може скласти близько 2%, в 2018% — близько 3%. Ми також бачимо сприятливі зовнішні умови і зростання на європейських ринках. Це позитивно для України, тому що Європа є експортним ринком для української продукції. Це створює добре підгрунтя для продовження реформ в країні і подальшого посилення економіки.

- Як МВФ ставиться до того, що Національним банком України з травня місяця керує виконуючий обов'язки глави центробанку, а не постійний керівник? 

- Перше, що я хотів би відзначити, що Валерія Гонтарєва провела чудову роботу в дуже складних умовах. Вона змогла посилити монетарну політику, політику фінансового сектора в цілому, вирішити питання з неплатоспроможними банками. Ця робота дуже важлива, її повинен продовжити новий голова НБУ. Він (або вона) обов'язково повинен бути незалежним, професійним, мати належні знання та досвід. Ми також вважаємо, що Україні потрібна визначеність в питанні призначення керівника центробанку, щоб проводити стабільну, прогнозовану і впевнену економічну політику.

— «Чистка» в банківському секторі завершилася. Які завдання стоятимуть перед новим главою НБУ? Яким повинен бути наступний етап?

— Увагу потрібно сконцентрувати на зміцненні політики фінансового сектора, макропруденційної політики та посиленні банківського нагляду. Ці важливі реформи вже були розпочаті, але їх потрібно завершити.

— Чи задоволений МВФ темпами наповнення міжнародних резервів України?

— Резерви НБУ зростають відповідно до показників, обумовлених програмою з Фондом. Але підкреслю, що для України дуже важливо нарощувати резерви, щоб посилити потенціал для опору можливим шокам і потрясінням. Це повинно бути пріоритетом для центробанку.

— Чи є у МВФ зауваження до доопрацьованого проекту пенсійної реформи, який український парламент має намір прийняти найближчим часом?

— Існуюча в Україні пенсійна система нестабільна, і її дефіцит необхідно скорочувати. Також дуже важливо, щоб люди платили внески до Пенсійного фонду протягом більш тривалого часу до виходу на пенсію. Таким чином вони зможуть отримувати гідну пенсію в майбутньому. Дуже важливо гарантувати, щоб пенсійна система була стабільною, витрати держсектору — помірними, а розмір пенсій, які отримують люди — адекватним. Це стосується не тільки сьогоднішніх, але й майбутніх пенсіонерів. Це основне в пенсійній реформі, і це причина, чому вона потребує підтримки.

— Підготовлений українським урядом документ дозволяє досягти цих цілей?

— Ми хотіли б, щоб пенсійна реформа відповідала обумовленим критеріям.

— МВФ говорив про необхідність підвищити пенсійний вік в Україні. Уряд пішов іншим шляхом і запропонував збільшити вимоги до страхового стажу громадян. Наскільки цей варіант є адекватною заміною підвищення пенсійного віку?

— Передбачена проектом пенсійна система є гнучкою в плані пенсійного віку. Вона дозволить збільшити період, протягом якого люди будуть платити внески до Пенсійного фонду. Це допоможе виправити існуючий зараз структурний дисбаланс в системі і зробити її більш справедливою. Люди, які заплатять більше внесків, будуть отримувати більшу пенсію.

— Чи вважаєте Ви, що Україні не варто вводити на даному етапі накопичувальний рівень пенсійної системи, а обмежитися лише реформуванням чинної солідарної системи?

— Думаю, впровадження накопичувального рівня повинно бути дуже добре підготовлено. Потрібно більше часу, щоб проаналізувати це питання, створити грунт для його впровадження.

— Українська влада має оптимістичні прогнози щодо продовження співпраці з МВФ. В НБУ до кінця цього року очікують один транш від Фонду, в Мінфіні допускають можливість отримання двох траншів. Який зі сценаріїв більш реалістичний?

— У цьогорічній програмі особливу увагу відведено прийняттю пенсійної реформи, прискоренню приватизації, продовженню антикорупційної реформи, а також виконанню зобов'язань в енергополітиці й фіскальній політиці. Україна повинна забезпечити виконання всіх цих умов і прийняття всіх цих реформ.

— Як Ви оцінюєте проект держбюджету-2018, який нещодавно презентував Мінфін?

— Ми узгодили параметри фіскальної політики. Ми очікуємо, що бюджет, який буде прийнятий, буде відповідати цим параметрам. Поки ж ми на початковій стадії бюджетного процесу. Ми активно залучені до обговорення бюджету і фіскальної політики, але коментувати поки занадто рано.

— Що Ви думаєте в цілому про процес впровадження реформ в Україні? Чи задоволені тим, що вже зроблено?

— Ми вражені тим, що було зроблено в Україні за останні три роки. Це стосується всіх сфер. В тому числі, модернізації українського центробанку, монетарної політики, фіскальної політики. І ми вже бачимо результати — економіка стабілізувалася і починає рости. Але знову-таки, дуже важливо, щоб зусилля по впровадженню реформ тривали. І пріоритетні напрямки — пенсійна, антикорупційна реформи і приватизація — повинні бути реалізовані якомога швидше. Це зробить Україну сильнішою і стійкішою до зовнішніх шоків і дозволить їй вирівнятися щодо ключових економічних показників країн-сусідів у Центральній і Східне Європі.

Спілкувалася Тетяна Очимовська