Валютний ринок знову лихоманить. Ще 29 серпня на міжбанку долар знаходився у межах 25,44 / 25,465 гривень та багато аналітиків вже прогнозували можливість повернення курсу до 25 гривень. Але вже з 30-го числа долар стрімко почав дорожчати. Гривня боролася, але сили були явно нерівними.
Політика НБУ. Загроза для банківської системи зростає
Небезпечні тенденції на валютному ринку
Кінець першої декади вересня міжбанк зустрів вже котируваннями 26,02/26,05 гривень, а до середини цього тижня курс зріс до позначки 26,08/26,11 гривень. Таким чином, всього за 10 робочих днів безготівковий долар подорожчав на 65 копійок.
Ще сильніше виріс готівковий курс. За цей же період він зріс при продажу з 25,54 до 26,35 гривень — тобто на 81 копійку. А в деякі моменти долар досягав рівня 26,50 гривень та вище.
Сумні факти грошово-кредитної та валютної політики НБУ
Можна, звичайно, вірити запевненням чиновників Нацбанку про те, що такі коливання — нормальна практика. Зазвичай у цьому випадку вони вважають за краще наводити цифри в процентному співвідношенні — так звучить менш загрозливо. І справді: 65 копійок за 10 робочих днів — звучить небезпечніше для пересічного українця, ніж заспокійлива риторика про коливання курсу в межах 2,5%. На Інститутській зазвичай додають, що, мовляв, у Європі євро щодо долара постійно стрибає у межах до 1%, і нічого — ринкова економіка, плаваючий курс і інфляційне таргетування.
Але механізми згладжування курсових коливань для рядового споживача в благополучних країнах ЄС побудовані таким чином, що ані працюючі громадяни, ані пенсіонери, майже не відчувають наслідків таких валютних ігр. Може тільки, коли читають біржові звіти та коментарі аналітиків. Але на рівні життя простої людини це майже не позначається. Більш того — стимулює ділову активність і споживчий попит.
На жаль, на тлі слабкої сировинної економіки, негативного сальдо платіжного балансу, частих імітацій економічних реформ (замість реальної зміни умов гри для суб'єктів господарювання), великого оподаткування, постійних політичних скандалів та наявності АТО — цифра в 65 копійок на доларі за десять днів — це новий стрибок цін на більшість товарів першої необхідності. Це також зростання тарифів перевезень і ЖКГ. Бізнес не має з чого покривати ці курсові втрати, крім як закладати їх в вартість своєї продукції і послуг.
Тому викликає здивування, коли керівництво Нацбанку, яке відповідає за прогноз інфляції, стверджує, що зростання цін на скраплений газ для автомобілів або курсові гойдалки — будуть слабо відбиватися на показниках інфляції на поточний рік. При цьому вони мимохідь все ж натякають, що показники інфляції, розраховані Нацбанком, під загрозою виконання.
Та паралельно з цим дивуються, чому вклади населення в банках утікають.
Хоча ясно, що зростання тарифів на паливо неминуче відбивається в остаточній ціні всіх товарів, що перевозяться. А всі стрибки курсу закладаються в остаточну ціну товарів для споживачів та ще й з певним запасом для хеджування потенційних валютних ризиків. Всі ці курсові ігри призводять до зростання цін і вимивання обігових коштів у підприємств, які і так ледве дихають.
І знову ж таки «нове» в економічній теорії від НБУ — на тлі постійного подорожчання життя ставки за банківськими вкладами падають. Багато в чому це зумовлено тиском регулятора на держбанки (більше половини всієї банківської системи), який вимагає зниження ставок за депозитами. Це призводить до того, що з урахуванням оподаткування (18% на доходи за відсотками за вкладом і 1,5% військового збору) гривневі вклади вже не покривають рівня інфляції та стають збитковими для громадян.
При такій політиці банківська система може скоро зіткнутися з новою проблемою — масовим відтоком коштів громадян. А вони, між іншим, зараз є фактично єдиним відносно стабільним ресурсом для фінансової системи країни (не рахуючи звичайно, верстата НБУ).
Те, що ці явища взаємопов'язані, говорить сама статистика Нацбанку. Як тільки курс стабілізувався — система отримувала приплив вкладів населення в гривні. Як тільки курс вибухав, банки втрачали значні обсяги як гривневих пасивів, так і частину валютних вкладів, бо населення побоювалося нового «банкопаду».
Про це напевно потрібно пам'ятати стратегам НБУ при розробці грошово-кредитної політики на перехідний для української економіки період. За твердженням українських політиків та чиновників він повинен закінчитися нашою повною інтеграцією в ЄС.
Питання в тому — в якому статусі Україна там буде присутня і чим закінчаться ці експерименти з курсоутворенням і відсоткової політикою держбанків (за вказівкою НБУ) для пересічних громадян.
Адже люди не будуть тримати свої заощадження собі «в мінус» і забираючи гроші з банків, будуть купувати товари (в основному імпортні). А це призведе тільки до зростання негативного сальдо по товарах та послугах і як результат — чергового зростання курсу, як вже було раніше в українській економічній історії останніх двадцяти п'яти років. Може вистачить вже наступати на валютні і процентні граблі ?!
Валютний міжбанк в цю середу
Але повернемося до поточного стану валютного ринка.13 вересня, на жаль, гривня знову не змогла втриматися на своїх позиціях на міжбанку і знову відступила. Уже в першу годину торгової сесії долар виріс з ранкових декларативних 26,04 / 26,065 до 26,06 / 26,09 гривень. Після 11 години на ринку були вже присутні практично всі основні оператори. Зростання активності клієнтів проте не призвело до зміцнення позицій гривні.
Навпаки — попит стабільно перевищував пропозицію і до полудня курс дійшов до позначки 26,075 / 26,095 гривень за доллар.После чого на міжбанку встановилася хитка рівновага із загальним трендом на зростання валютних котирувань. Попит в основному зростав за рахунок купівлі валюти великими імпортерами енергоносіїв.
Продавці застосовували давно відпрацьовану тактику — “не світили" весь обсяг продажів і притримували пропозицію, вичікуючи оптимального зростання котирувань. Сьогодні це спрацювало не в повному обсязі.
До обіду курс підріс до 26,08 / 26,10-26,11 гривень і далі вже не рухався майже до закінчення сесії. Завершилися торги на рівні 26,08 / 26,11 гривень за долар. НБУ знову в публічному форматі аукціону з продажу долара на ринок не виходив. Більшість угод на міжбанку по долару пройшло за даними ВалКлі в межах коридору 26,0588-26,0826 грівен.
Головні події на міжбанку 13 вересня
1) Зростання котирувань долара з ранкових 26,04 / 26,065 гривень до 26,08 / 26,11 до кінця сесії;
2) Нацбанк на ринок в більш публічному форматі інтервенції — аукціоні з продажу долара — не виходив;
3) Зростання обсягу операцій — зареєстровано 530 угод на суму 318,62 млн доларів по середньозваженому курсу 26,0796.
Порада «Мінфіну»: доходність за вкладами у всіх валютах знижується з початку року. Відповідно, падають і заробітки вкладників. Але варіанти отримати більш вигідну ставку, все ж є. Розмістивши депозит в банку через наш сайт, вкладники можуть отримати додатково до 1,5% річних до базової ставки. Детальні умови - в розділі «Бонус до депозитів».
Коментарі - 17
То есть я, коммерческий банк, вижу как Приват+Ощад+Эксим+Укргаз дружненько снижают ставки по депозитам, тоже ВЫНУЖДЕН ЭТО ДЕЛАТЬ потому что… все клиенты (вышеперечисленных банков) ринутся ко мне? или как? почему это должно влиять на мои ставки по депозитам?
Ставки синхронно снижаются, потому что это обычный сговор. Несколько банкиров решили, что 18% (домайданная ставка нескольких крупных банков) это дорого. Благо деньги умирающей экономике не очень нужны, и кредитовать особо некого. Да и депозитчикам с подводной лодки деться некуда, разве что вложится в недвижимость, которая продолжает падать в цене, на долгие годы оставаясь неликвидом.