Три сценарії регулювання ринку криптовалют

Є два типи крипто-активів.

По-перше, крипто-валюти (bitcoin, etherium і ін.) – за своїм використанням віддалено нагадують «електронні гроші», які використовуються в таких платіжних системах як PayPal або Web Money.

По-друге, крипто-коіни, які іноді називають ще «токенами», що випускаються і продаються за крипто-валюти в процесі Initial Coin Offering (ICO) – злегка схожі на акції, що розміщуються в рамках Initial Public Offering (IPO).

Поки в Україні, як, втім, і в більшості інших країн світу, ні те, ні інше не має правового статусу.

Читайте також: Чи варто інвестувати в ICO

Людство розкололося на дві нерівні частини. Переважна більшість населення Землі або нічого не знає про цю «золоту» лихоманку, або вважає її проявом чергової фінансової піраміди «a la MMM». Але є ті, хто фанатично вірить, що крипто-гроші в майбутньому будуть відігравати суттєву роль в економіці. І ті, хто використовують вікно можливостей для легкого заробітку. Є й такі, хто вклався в обладнання для генерації крипто-валют.

Так чи інакше, навколо цієї теми крутяться вже більш ніж серйозні гроші. Наприклад, акції компанії NVIDIA, одного з виробників «заліза», використовуваного в тому числі для генерації крипто-валют, з початку 2016 року зросли на біржі NASDAQ у 5,5 разів. В результаті капіталізація цієї компанії становить уже $98 млрд. А це більше ВВП всієї України за минулий рік.

Регулятори ряду країн вже визначили свої позиції по відношенню до крипто-активів, і ці позиції в деяких випадках прямо протилежні. Наприклад, Японія дозволила використовувати крипто-валюту як платіжний засіб, а в Китаї ICO вважаються незаконним збором коштів і заборонені.

У серпні відбулося перше українське ICO, на що наші регулятори вже не можуть не реагувати. Поки реакція виключно вербальна. Чи зможе вона в найближчому майбутньому перерости в нормативно-правові акти, поки не зрозуміло. Але є кілька негативних для країни сценаріїв подальшого розвитку ситуації:

— сценарій «відсутність будь-якого регулювання» є негативним, тому що в цьому випадку країна втратить черговий шанс використання вітчизняних мізків для залучення в економіку імпортних інвестицій та «підматрацні» заощаджень;

— сценарій «беззубе регулювання», крім втрачених можливостей, ще більше послабить авторитет регуляторів. На жаль, в країні дуже часто зустрічається саме такий підхід. Найбільш яскравим прикладом, якщо говорити про українські фінансові ринки, є регулювання forex-дилерів. Формально є нормативний акт, що визначає, як повинні надаватися такі послуги, але неадекватна жорсткість прописаних в ньому вимог компенсується відсутністю будь-якого покарання за їх недотримання;

— сценарій «параноїдальне регулювання» – найбільш негативний, але одночасно і найменш ймовірний. У світі хмарних мереж і розподілених обчислень неможливо заборонити криптографію, можна лише сильно ускладнити її перехід в правове поле. Але надмірне «закручування гайок» буде таким же неефективним, як і регулювання «для галочки».

Старовинна приказка «не можеш запобігти – очоль» якнайкраще підійшла б в якості основного принципу для формування дієвої державної політики в галузі крипто-валют і ICO. Чи вистачить мудрості і політичної волі у государевих мужів, щоб використовувати унікальний шанс для стимулювання розвитку в країні «нової економіки»? Почекаємо – побачимо.