В рамках проекту комплексної реформи Державної фіскальної служби були визначені чотири основні напрямки роботи в короткостроковій перспективі. Таке рішення було затверджено 31 серпня на засіданні Комітету управління проекту з комплексної реформи ДФС на чолі з міністром фінансів Олександром Данилюком і за участю в.о. голови Державної фіскальної служби Мирослава Продана, а також інших представників Мінфіну та ДФС.
Що буде з Податковою: чотири напрямки реформи в слайдах
Як відзначають в міністерстві фінансів, основні напрямки були визначені за результатами шеститижневої діагностики основних функцій і сервісів Державної фіскальної служби. Ключовим завданням Робочої групи в складі представників Мінфіну, ДФС і міжнародної консалтингової компанії був пошук шляхів підвищення ефективності операційної діяльності Податкової.
Для наближення роботи ДФС до світових стандартів і перетворення її в сервісну організацію необхідно зменшити людський фактор, автоматизувати процеси і перейти до моделі роботи, коли більшість послуг платники податків можуть отримати в онлайн режимі.
Цей підхід дав позитивні результати в інших державних відомствах в Україні і широко використовувався при наданні послуг фіскальними службами в світі, тому Податковій потрібно продовжувати осучаснювати свої підходи до роботи. Для кожного платника податків робота з відомством повинна стати зручною, зазначив міністр фінансів Олександр Данилюк.
Що було вирішено
Функціонування Державної фіскальної служби можна зробити більш ефективним для держави і зручним для платників, сфокусувавшись на таких основних напрямках:
1. Обслуговування платників
Близько 60% контактів платників з ДФС здійснюється через Центри обслуговування платників (ЦОПи), що в три рази перевищує середній показник розвинених країн, де 20% це фізичні контакти, 20% - контакти через контактний центр (call-центр) і 60% - контакти за допомогою електронних сервісів. У розрізі ЦОПів, близько 50% звернень - це подання податкової звітності та платежі.
Працівників ЦОП, які займаються обслуговуванням платників податків, можна розвантажити завдяки збільшенню кількості адміністративних послуг онлайн через Електронний кабінет платника (ЕКП), полегшуючи цим взаємодію платників з ДФС (35 з 55 адмінпослуг податкового напрямку можуть повністю надаватися онлайн, інші можуть частково надаватися онлайн).
Читайте також: Мінфін анонсував запуск комплексної реформи ДФС
Зараз тільки 2,4% контактів з ДФС здійснюється через call-центр, в 24 рази менше, ніж кількість фізичних контактів через ЦОП. У той час, коли в середньому в розвинених країнах співвідношення кількості фізичних контактів і контактів через call-центр - 1:1. При цьому, на сьогодні Національний контактний центр ДФС технічно в змозі обслуговувати лише 50% вхідних дзвінків (близько 5,5 тис. з 10 тис. вхідних дзвінків в день).
2. Податкові перевірки
- можливо частково автоматизувати процес камеральних перевірок для ефективного використання наявних ресурсів.
- якість документальних перевірок можливо вдосконалити шляхом оновлення та деталізації моделі податкових ризиків і чітким відбором підприємств для планових перевірок. Зараз модель видає до 10 разів більше підприємств, ніж можна перевірити поточними ресурсами, а це передбачає ручне коригування.
- рішення цих питань зробить призначення і результати перевірок об'єктивними.
3. Погашення боргу
- через високе навантаження на одного податкового керуючого (близько 800 юридичних осіб та ФОП-боржників) велика кількість боржників відпрацьовується неефективно, або не відпрацьовується взагалі.
- більше 50% обсягу податкового боргу має надзвичайно низьку ймовірність стягнення (підприємства без активів, банкрути, ліквідовані банки і т.д.).
- вирішення зазначених проблем дозволить збільшити надходження до бюджету.
4. Робота з персоналом
- виявлено потенціал для ефективного розподілу функцій між працівниками (приклад: в розвинених країнах погашенням боргу в середньому займається 13% всього персоналу податкових, в той час як в українській Податковій - 4%).
- недостатньо інструментів, спрямованих на підвищення мотивації персоналу.
- скорочення персоналу було нерівномірним (близько 25% в одних областях і більше 50% в інших), що призводить до різної навантаженні в залежності від регіону.
- рішення цих питань дозволить краще мотивувати працівників і ефективніше розподілити обов'язки.
Що далі
Як повідомляють в Мінфіні, Комітет управління проектом погодив першочергові кроки по кожному з напрямків. Це перелік швидких змін, які вже в короткостроковій перспективі підвищать ефективність операційних процесів в ДФС, зроблять легшим процес сплати податків для платників, і стануть запорукою подальших перетворень. Серед них:
1. Обслуговування платників:
Систематизувати і прискорити процес розвитку онлайн-послуг.
Почати розширення і вдосконалення контактного центру ДФС (call-центру), щоб будь-який платник податків міг отримати якісну консультацію по телефону, а в майбутньому і замовити адміністративну послугу.
Проаналізувати перспективи і шляхи розвитку ІТ-систем Податкової для того, щоб зробити відомство захищеною і провідною установою в ІТ.
2. Податкові перевірки:
Розробити логіку і алгоритм автоматизації камеральних перевірок.
Удосконалити моделі визначення податкових ризиків використовуючи розширену аналітику.
3. Погашення боргу:
Розробити і впровадити системи пріоритету і сегментації боржників, що дозволить направляти ресурси податкових керуючих на боржників з високою ймовірністю стягнення.
Запустити спеціальний підрозділ для контакту з активними боржниками за прикладом банківського сектора (контактний центр для вихідних дзвінків).
4. Робота з персоналом:
Розробити і впровадити ініціативи для підвищення мотивації.
Детально проаналізувати розподіл функцій між працівниками і розробити рішення для підвищення їх ефективності.
Проаналізувати і впровадити кращі світові методологічні практики навчальних програм.
Коментарі - 1