bonv

Хто за це відповість??? Миколаїв не повторив долю Херсона тільки завдяки тому, що генерал-майор Дмитро Марченко зміг підняти місцевих для оборони міста, що і зламало хід нападу РФ на південну частину України.
Як говориться в матеріалі Бі-бі-сі, багато місцевих розповіли, що росіяни не змогли взяти місто завдяки генералу Марченку. «25 лютого о 04:00 ранку заїжджаю в Миколаїв, і, м’яко кажучи, сторопів. Жодного блок поста, патруля, військового або поліцейського. Повністю порожнє місто — заходь і бери», — поділився Марченко.
«Поїхав по військових частинах. Заїхав у свою рідну 79-ту бригаду. Заїхав в 36-ту. Питаю: «Яке у вас завдання?» Вони кажуть: «Кругова оборона військової частини». Кажу: «Ви що не розумієте, що якщо танки зайдуть в місто, то ваша кругова оборона [впаде]?», — згадав генерал.
Він зазначив, що у військових у Миколаєві станом на 26 лютого 2022 року плану оборони міста не було.
«На 26 лютого плану оборони міста не було, а він повинен був бути ще 23 числа. Його просто не було фізично. Коли запитав, де він, мені сказали: «Ми ще карту не склеїли». Я кажу: «Ви нормальні люди? Херсон захопили, а ви ще карту не склеїли?», — обурився військовий.
Однак, як відзначило видання Миколаєву вистачило того, чого не вистачило Херсону — часу.
Де була зе-влада? Чому здавали міста без підготовки до оборони? Хто за зраду відповість?

В «зелених» окулярах трави не видно.
зе-*** для себе уже відповіли на питання: хто розмінував Чогар, хто здав майже увесь південь України за 4 дні, хто організував оточення і здачу Маріуполя, хто розформував танкову бригаду в Овручі, хто допустив прорив орків через Чорнобиль, хто вивів спецназ із Гостомеля за день до вторгнення, хто оточив себе любими друзями-зрадниками і казнокрадами?
Велике крадівництво!!! Забрані в армії гроші — побудувані на них дороги від кацапських рубежів до Києва. Провалене два роки поспіль державне військове замовлення, переведені військові заводи на одно- дводенний робочий тиждень. Закриті ракетні програми, вилучені та зачинені на складах «Стугни», «Джавеліни» та NLAWи, зачинені в тюрмах толкові генерали за надуманими звинуваченнями. Ігнорування розвідданих західних партнерів про вторгнення, обман населення, що призвело до жахливих трагічних наслідків…Про вторгнення вже всі знають похвилинно, немає потреби викладати…
А шашлики, а просто перестати стріляти? Просто подивитися путіну в очі? Гірше ж точно не буде (с)
А шо, в зе-методичці нічого не скзано, як Зе ще в 2021-му відмовлявся від закупок пропонованої зброї, і навіть від Stinger-ів та NLAW-ів, які Байден та Джонсон насильно впихнули в Міноборони Резнікову напередодні повномасштабного вторгнення… І як ті ж самі NLAW-и зберігались в неналежних сховищах/умовах, в результаті чого в них за місяць відсиріли акумулятори?

За півтора року (січень 2022-серпень 2023) у Польщу потрапило майже втричі більше російського збіжжя, ніж українського
Інформація, яка заслуговує на значно більшу увагу, ніж розраховані на цинічну провокацію емоцій купки українського зерна на дорозі біля польського кордону.
За півтора року (січень 2022-серпень 2023) у Польщу потрапило майже втричі більше російського збіжжя, ніж українського.
Але для польських фермерів саме українське збіжжя є приводом заблокувати весь прикордонний рух з Україною (таку акцію щойно анонсували на 20 лютого).
Або їм добряче промили мізки; або вони свідомо грають на боці Росії; або знайшли привід помститися Україні через давні історичні «образи», які роками роздмухувала ПіС (і не лише ПіС). А може, проблема в тому, що російське збіжжя заходить через інші кордони, блокувати які фермерам значно складніше та небезпечніше, з огляду на політичну вагу гравців, які можуть при цьому постраждати. Навіть цікаво, яким є реальне співвідношення цих чотирьох та інших можливих причин.
Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.

«Уже 20 серпня українські спецслужби мали достеменну інформацію, що, як там було написано в спеціальних донесеннях, „через корумпованих агентів впливу в правоохоронній системі треба ліквідувати оцей канал постачання“. А саме: заблокувати діяльність голови Асоціації, який лобіює найнижчі ціни на боєприпаси від компаній-членів Асоціації на рівні Міністерства оборони, Генерального штабу і ЗСУ. Після статті The New York Times з’явилася купа фейкових кримінальних справ. Усе було дуже гучно, але зійшло нанівець. І компанії-члени Асоціації зараз більш-менш працюють у рамках того маленького бюджету, на який хочуть накласти свої брудні руки корупціонери від оборонки», — додав Пашинський.
Що передувало:
17 листопада 2023 року стало відомо, що міністерство внутрішніх справ РФ оголосило в розшук колишнього в. о. голови Адміністрації президента України Сергія Пашинського за звинуваченням у прийнятті рішень про проведення антитерористичної операції на Донбасі.
12 лютого колишній народний депутат Пашинський заявив, що до нього додому завітали з обшуком СБУ та НАБУ у рамках справи щодо передачі «палива Курченка».

Очільник асоціації оборонних підприємств, екснардеп Сергій Пашинський вважає, що оголошення йому підозри у справі десятирічної давності - це спецоперація РФ щодо зриву постачання боєприпасів ЗСУ
Про це він розповів в інтерв'ю LB.ua.
За словами Пашинського, у 2023 році наприкінці літа у РФ організували спецоперацію блокування постачань боєприпасів до України.
«Вони прогнозували — і, на жаль, це підтвердилося, — що європейські заводи так швидко на великі потужності у виробництві боєприпасів не вийдуть. Вони прогнозували проблеми в США — і це, на жаль, теж підтвердилось у повному обсязі. Росіянам залишалося закрити канали постачання, які мали потужності виробництва необхідних нам боєприпасів», — сказав він.
Ексдепутат вважає, що публікація The New York Times «була зініційована, щоб запустити процеси всередині України». У зверненні до директора НАБУ Кривоноса він зазначав, що російські спецслужби використали свого агента в одній з країн Західної Європи, щоб залучити видання та журналіста Джастіна Шека до дискредитації. На його думку, стаття, яка вийшла 14 серпня та описувала його роль у налагодженні логістики та процесі постачання боєприпасів «стала своєрідним сигналом про початок операції з блокування постачання боєприпасів для агентури РФ в правоохоронних органах України».

Норвезько-фінський виробник боєприпасів Nammo переходить на виробництво снарядів на своєму підприємстві у Швеції у п’ять змін. Таким чином підприємство переходить фактично на цілодобове виготовлення боєприпасів.
Співробітник аналітичного центру Фінського інституту міжнародних відносин у Гельсінкі Мінна Аландер у соцмережі Х повідомила, що основна причина такого рішення — підтримка України.
При цьому зазначається, що деякі інші європейські підприємства також перейшли на новий графік.
«Французька компанія Eurenco робить те саме в Карлскозі «, — зазначає Аландер.
Попри те, що виробництво на підприємстві Nammo подвоїлося з 2022 року, це все одно недостатньо, щоб компенсувати витрати боєприпасів Україною. Досягти потрібних обсягів виробництва в Nammo планують за декілька років.

Бійці 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади взяли в полон 11 російських окупантів на Запорізькому напрямку. Росіяни пішли в атаку, яку відбили захисники України.
«Штурм росіян захлинувся ще на підході до наших позицій — бронетехніку накрили і пошкодили артою, після чого дезорієнтовані ворожі піхотинці поховалися в укриття», — повідомляє 128 ОГШ бригада у Facebook.
Зазначається, що тоді на зачистку сірої зони висунулася штурмова група 128 ОГШБр.
«Після кількох влучних кулеметних черг уцілілі вороги прийняли єдине правильне рішення — здатися в полон», — розповіли в бригаді.
В повідомленні зазначається, що серед полонених кілька колишніх ув’язнених, кілька дагестанців і один мешканець Санкт-Петербурга.
«Усі - військові 71 мотострілецького полку росармії. Зараз вони дають цінну інформацію нашим контррозвідникам, а відтак поповнять фонд для обміну полоненими», — сказано в повідомленні.

«Азов» не хотів здаватися: воїн розкрив деталі виходу з оточеної «Азовсталі».
Вихід з «Азовсталі» для оточених українських воїнів був дуже важким у моральному сенсі. «Азовець» Святослав Сірий пригадав, що це була сумна звістка. Йому повідомили про це у медичному бункері.
«Азов» не хотів здаватися, але нам давали гарантію, що полон триватиме три-чотири місяці, що спочатку обміняють солдатів, сержантів, а потім офіцерів. Вирішили, що будемо виходити, якщо є такий наказ, якщо домовлялося вище керівництво держави, то, мабуть, варто мати довіру. Довірилися… Жодної домовленості, окрім того що ми вийдемо з «Азовсталі» живі, виконано не було", — зазначив він.
З «азовцями» також були прикордонники, хлопці з 36-ї окремої бригади морської піхоти та інші. Атмосфера серед війська була різною. Сірий пригадав, що дехто з воїнів тішився виходу із оточеного заводу, хтось грав на гітарі, а в «азовців» було жахливе відчуття, що вони здаються ворогові.
«Хвилювання, страх, сумніви, сором. Відчуття сорому переслідувало нас від звістки про вихід до самого виходу. Із першої секунди, як ми виїхали в Оленівку, було зрозуміло, що всі домовленості залишилися на „Азовсталі“, під бетоном і залізом. Далі почався найважчий шлях», — зазначив Сірий.
Хто за зраду відповість?

В останні дні Східне командування України передислокувало одну зі своїх кращих бригад, 3-ю штурмову бригаду чисельністю 2000 чоловік, зі свого полігону в Краматорську в Авдіївку.
У той же час, пише Forbes, 3-тя штурмова, можливо, була єдиним великим українським механізованим з'єднанням, що знаходилося в резерві на Сході, і вводити бригаду в невигідний бій у все більш ізольованих руїнах Авдіївки, м’яко кажучи, ризиковано.
Як зазначає видання, хоча Міністерство оборони України в понеділок заявило, що все йде за планом, «але не ясно, чи є цей план розумним».
«Однак 3-тя бригада з її БТР голландського виробництва, бойовими машинами м-2 американського виробництва і бронегрузовиками MaxxPro, а також — на даний момент — пристойними запасами мінометів і дронів-фугасів, не може просто зайняти позиції в тих же бункерах і траншеях, які раніше займала 110-та бригада», — йдеться в статті.
Аналітики відзначають, що в разі таких дій бригада б добровільно себе заблокувала, оскільки російські сили навколо Авдіївки продовжують, ціною великих витрат, пробиратися в місто з двох напрямків.

Його було введено його в експлуатацію 1986 року, а побудовано в Польщі - на суднобудівному заводі «Stocznia Polnocna» у Гданську.
Його повна водотоннажність 4 тисячі тонн, екіпаж у складі - 87 чоловік.
«Такі кораблі останнім часом використовувалися переважно як транспорт, у логістичних ланцюжках РОВ (російських окупаційних військ — ред.), але як десантний функціонал — це 12 од. бронетехніки техніки та не менше 340 осіб десанту. Тому питання, коли з ЦК („Цезар Куніков“) трапилося те, що трапилося, він був завантажений і цікаво чим, чи йшов порожняком? Але навіть якщо і йшов порожняком, це все одно — чудово!», — написав він.
Коваленко також додав, що в Росії жоден суднобудівний завод не може будувати і навіть повноцінно ремонтувати такі кораблі.

НБУ готує рішення щодо введення обмежень на карткові перекази для клієнтів банків. Це необхідно для боротьби щодо ухилення від сплати податків.
Про це в ефірі телеканалу «Еспресо» повідомив президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.
«Нацбанк і ВР продовжують заходи щодо боротьби з тіньовою економікою та порушенням законодавства у сфері фінансового моніторингу. Відразу хочу заспокоїти користувачів банківських послуг. Ті, хто користується банківськими послугами й не порушує законодавства, до таких карток ніяких обмежень застосовуватися не буде. Мова про продовження боротьби щодо ухилення від сплати податків, особливо у сфері грального бізнесу», — наголосив Андрій Дубас.
За його словами, наша держава постійно перебуває «в позиції наздоганяючого, оскільки встановлюються обмеження, а люди намагаються їх обійти. Проте точної інформації щодо цього законопроєкту або конкретних обмежень на карткові перекази ще немає.
Проте застосовуватися обмеження будуть точно.
«Наприклад, якщо банк бачить, що по картці кожного тижня проходить приблизно схожий обсяг операцій, а з наступного тижня з’являються нетипові операції. Тобто кожного дня на картці з’являється 100−200 тис. грн. Також банк може звернути увагу на кількість операцій з картками, які вважаються нормою. І від цього показника теж можуть відбуватися додаткові обмеження», — пояснив Дубас.
Влада думає лише про податки і дерибан.

Втрати російських окупаційних військ у боях за Авдіївку Донецької області в 13 разів перевищують українські.
Йдеться про знищену, пошкоджену, захоплену чи покинуту техніку.

Росія може тільки двома способами зберегти кораблі свого Чорноморського флоту.
Перший спосіб збереження ЧФ РФ — виведення бортів з акваторії Азово-Чорноморського регіону, сказав прес-секретар Військово-морських сил Збройних сил України, капітан-лейтенант Дмитро Плетенчук в ефірі каналу «FreeДом». «А другий (спосіб, яким Росія може зберегти флот, — Ред.) — втопити їх (кораблі, — Ред.) самостійно…», — заявив Плетенчук.
Офіцер підкреслив, що ворожі судна «забилися» в східній частині Чорного моря і періодично змінюють місце стоянки — Новоросійськ, Туапсе, Сочі, а також іноді з’являються біля берегів поки ще окупованого Криму.

Російський великий десантний корабель «Цезар Куніков» було уражено в результаті успішної операції Збройних сил України та підрозділів Головного управління розвідки.
Інформацію про це офіційно підтвердив Генеральний штаб ЗСУ. Зазначається, що у момент ураження російський ВДК перебував у територіальних водах України поблизу тимчасово окупованого Криму.
«Уражено! Збройні сили України спільно з підрозділами ГУР МО знищили великий десантний корабель окупантів „Цезар Куніков“. У момент ураження він перебував у територіальних водах України поблизу Алупки. Слава Силам оборони України!» — йдеться у повідомленні.
Зазначимо, що у російських пабліках зчинився справжній переполох через знищення цього корабля. Росіяни помітили цікаву деталь — ВДК «Цезар Куніков» було потоплено 14 лютого. Саме у цей день помер радянський офіцер Цезар Куніков, на честь якого названо судно.

«Війну закінчу за один рік, а якщо ні, то буде інший президент», — грався, як з вогнем, Зеленський болючою темою в запалі передвиборчої риторики.
Зеленський очолює державу вже 5 років, а кінця війні й не видно. Гірше ж точно не буде (с)
І загалом, Зеленський перед виборами надавав стільки обіцянок…, зе-електорат йому абсолютно все це пригадає.
Налітай зе-електорат відволікаючою темою: А от Порошенко:)))