bonv

Згідно опитування серед українських біженців за кордоном, частка тих, хто впевнений у поверненні в Україну скоротилася майже вдвічі порівняно з показниками 2023 року.
Як повідомив в ефірі телемарафону виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, кількість біженців з України не змінюється та залишається «більш-менш стабільною».
«Зараз не дуже радісний результат опитування, яке ми провели серед біженців у грудні 2023 року та січні цього року. Ми бачимо, що частка тих, хто точно впевнений, що повернеться до України скоротилася до 26%. Проти 50% рік тому», — сказав Вишлінський.
За його словами, це можна інтерпретувати по-різному. Наприклад, що половина опитаних передумала. «А можна інтерпретувати, що частина насправді з тих, хто планував тоді повернутися вже повернулися (в Україну — УНІАН). Але насправді серед тих, хто там залишився очевидно збільшується частка тих, хто осідає», — пояснив експерт.

У 2023 році тенденція економити серед українських споживачів зберігається — залежно від категорії товарів, економлять від 41% до 77% українців.
Невід'ємною частиною споживацької поведінки співвітчизників залишається громадянська позиція. Як і минулого року, абсолютна більшість споживачів (70%) продовжує бойкотувати виробників товарів/продавців, які не залишили ринок країни-агресора, а донати стали майже такими ж популярними, як продукти харчування.
За даними дослідження, 92% українців донатять на допомогу ЗСУ або постраждалим внаслідок воєнних дій, що на 2 в. п. більше, ніж у 2022 році. 33% опитаних роблять це систематично, що на 13 в. п. більше, ніж минулого року. Більш ніж удвічі зросла кількість співвітчизників, які донатять регулярно, перебуваючи за кордоном — із 17% до 38%.

Українці проїдають та витрачають на обов’язкові платежі більшість бюджету, — дослідження.
Українці, які занурилися у жорстку економію, найбільше серед жителів низки інших країн витрачають на продукти харчування та обов’язкові платежі. Цей показник сягає 66%, що понад удвічі більше, ніж середній світовий показник. Україна — єдина серед досліджуваних країн, де витрати на цю категорію перевищують 50%.
Про це йдеться в дослідженні «Споживацькі настрої українців у другий рік повномасштабного вторгнення» від «Делойт». Цього року було проведено порівняння споживацьких настроїв українців у Німеччині, Польщі, США, Канаді, ПАР та із середнім світовим показником.
Згідно з дослідженням, українці значно менше витрачають на товари та послуги, які не є необхідними для базового існування.
Найбільш помітна різниця у розподілі бюджету на такі категорії:
дозвілля (включно з ресторанами/кафе), відпочинок і туризм: українці витрачають 2% свого бюджету на цю категорію, у той час як жителі Німеччини — 17%, Польщі - 15%, США — 19%, Канади — 15%, ПАР — 17%.
електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку: українці витрачають 2% бюджету на цю категорію, жителі Німеччини — 10%, Польщі - 12%, США — 12%, Канади — 10%, ПАР — 14%.
«У таких категоріях, як одяг та взуття, охорона здоров’я, транспортні витрати та цифрові послуги, немає відчутної різниці між українцями та жителями порівнюваних країн», — йдеться у повідомлені.

Європейський парламент ухвалив нову законодавчу резолюцію щодо директиви про виявлення та арешт активів кримінального походження, яка дасть змогу оперативно заморожувати та конфісковувати ці гроші на території ЄС. Як повідомляє Deutsche Welle, резолюцію ухвалили у середу, 13 березня.
У документі йдеться про те, що російські активи, конфісковані через її агресивну війну, мають стати «внеском у відбудову України».
Також повідомляється, що Єврокомісія повинна розробити рекомендації щодо використання конфіскованих активів і майна для компенсації, реституції та репарацій державам, які постраждали від міжнародних злочинів.
«Якщо активи були конфісковані у зв’язку з російською агресивною війною проти України або пов’язаними з цим злочинами (…), то ці активи або чисті доходи, отримані в результаті ліквідації таких активів мають бути спрямовані на внески у відбудову України», — наголошується у резолюції.
Наразі російські активи на Заході заморожені, але не конфісковані. Тобто Росія не може розпоряджатися цими активами, але залишаєтться їхнім власником.
Financial Times з посиланням на європейських чиновників зазначило, що Євросоюз може надати Україні перший прибуток від заморожених активів РФ вже у липні цього року. «Після кількох місяців суперечок перший грошовий транш може бути виплачено вже в липні, якщо Брюссель зможе отримати схвалення держав-членів», — йдеться у статті.

Головне обрати, на яких найбільш важливих об'єктах інфраструктури ці атаки будуть сконцентровані. Тоді це принесе ефект.
Кількість дронів і концентрація на найважливіших об'єктах — це два фактори, які дійсно можуть серйозно вплинути на економіку Росії.

«Потрібно руйнувати артерії, по яких російська нафта іде на нафтопереробні заводи та в порти», — експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Створити суттєві проблеми на ринку нафтопродуктів в росії - дуже складне завдання. У них 72 нафтопереробні заводи, які всього виробляють десь 330−350 мільйонів тонн нафтопродуктів, а ринок споживає десь 150−160 мільйонів тонн. Тобто, є великий запас. Навіть якщо ми зруйнуємо половину НПЗ, їхніх запасів вистачить, щоб закрити внутрішні потреби. Як я вже казав, вони просто не будуть поставляти ці нафтопродукти на експорт. Це теж, в принципі, добре, бо це великі втрати виручки, але це не створює тотальний дефіцит.
Але, як на мене, більший сенс в тому, щоб руйнувати артерії, по яких нафта іде на нафтопереробні заводи та в порти. Адже на кожному нафтопроводі може «сидіти» десяток нафтопереробних заводів. І один удар по головному об'єкту, наприклад, нафтоперекачувальній станції, або газо-компресорній станції, може зупинити десяток заводів. Один удар вигідніший десяти.
Таких об'єктів, найважливіших, думаю, десь з десяток. І якщо дійсно буде змога їх зруйнувати, тоді, по суті, російська економіка буде зруйнована вщент.
Без поставок, без роботи нафтопроводів і без роботи газопроводів (а газ у них — це ще основний ресурс, його в електоренергетичному балансі більше ніж 70%) колапс російської економіки може бути швидким. Думаю, що це оптимальніша схема, ніж бити по нафтопереробних заводах.

Європейський фонд миру, з якого фінансуються поставки зброї Україні, збільшать на 5 мільярдів євро. Відповідне рішення підтримав Комітет постійних представників у Євросоюзі, повідомив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
«Послання чітке: ми підтримаємо Україну всіма можливими засобами для її перемоги», — заявив він.
Коментуючи це рішення, голова українського Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що очікує ухвалення остаточного рішення на наступному засіданні Ради ЄС із закордонних справ.

Скандальний законопроєкт про мобілізацію: у Раді скасували засідання комітету із нацбезпеки.
Бурхлива імітація роботи від влади.

Варто наголосити, що жоден з таких законопроєктів наразі не став законом.
Водночас у відкритих наборах даних МВС відсутня інформація про стать набувачів подарунків, тому Головний сервісний центр МВС на запит NGL.media надав такі знеособлені дані.
Ці дані підтвердили нашу гіпотезу, бо саме від грудня 2023 року жінки почали значно частіше отримувати автомобілі в подарунок. Наприклад, у жовтні співвідношення жінки / чоловіки становило 175 проти 110, у листопаді - 157 проти 144, у грудні - вже 361 проти 114. А в січні це співвідношення зросло до 865 жінок проти 159 чоловіків. У лютому обдарованих автомобілями жінок стало вшестеро більше, ніж чоловіків.
Загалом за останні місяці жінкам найчастіше дарували автомобілі переважно 2007−2018 років випуску, нових автомобілів 2022—2023 р.в. лише вісім десятків. Найпопулярнішими моделями подарунків стали Volkswagen Passat, Кіа Sportage і Skoda Octavia. Хоча жінкам також дарували вантажівки, тягачі, автовози і навіть автоцистерни.
Нагадаємо, в соцмережах українці активно обговорюють можливість масового переоформлення нерухомого майна чоловіками через мобілізацію.

В Україні різко зріс рівень перереєстрації автомобілів на жінок через договори дарування.
Йдеться про перереєстрацію автомобілів на підставі договорів дарування. Цікаво, що жінкам також дарували вантажівки, тягачі, автовози і навіть автоцистерни.
Про це свідчать дані МВС, які проаналізувало видання NGL.media.
«Судячи з усього, це прямо пов’язано із законодавчими ініціативами, які передбачають суттєві обмеження в розпорядженні майном для чоловіків, що ухиляються від мобілізації», — зробили висновок у джерелі.
Дані надано після дослідження щомісячних даних про транспортні засоби та їхніх власників, які публікує МВС.
«Зауважили, що кількість реєстраційних дій з транспортом на підставі договорів дарування значно зросла. Наприклад, за минулий рік перереєстрація за договорами дарування, укладеними в територіальних сервісних центрах, зросла в 2,3 раза. Якщо зазвичай щомісяця таких випадків було близько двохсот, то від літа 2023 року кількість перереєстрацій автомобілів на підставі договорів дарування почала зростати. У грудні кількість таких договорів сягнула майже 500, у січні - перевищила 1000, у лютому — сягнула майже 1300 договорів», — йдеться у дослідженні.
Згідно з результатом аналізу даних МВС, українські чоловіки почали масово переписувати автомобілі на своїх дружин і через певні законодавчі ініціативи, які передбачають заборону чоловікам, що ухиляються від мобілізації, на проведення операцій з майном та обмеження на керування належними їм транспортними засобами.

Сполучені Штати готують новий пакет військової допомоги Україні, загальна вартість якого може сягати 400 мільйонів доларів.
Про це пише агентство Reuters із посиланням на власні джерела в американському уряді.
Це перший подібний крок за кілька місяців, оскільки надання допомоги Києву блокується представниками республіканської партії в Конгресі США.
За інформацією, отриманою від двох чиновників на умовах анонімності, Білий дім оголосить про надання допомоги вже сьогодні, 12 березня.
Повідомляється, що фінансування нового пакету військової допомоги здійснюється за рахунок кредитів, повернутих Пентагону за останні закупки.

Суддя Господарського суду Києва Антон Пукас, в електронній декларації якого було виявлено мільйонні статки, відмовився надати коментарі щодо їхнього походження та відповідності офіційним доходам.
Він вигнав репортерів з зали засідань і пішов у нарадчу кімнату, можливо, щоб уникнути незручних питань, пише Апостроф.
Під час повномасштабної війни він задекларував понад 11 млн доходу, головну частину якого, за його словами, отримала дружина, яка є приватним нотаріусом. Пукас також має у власності недобудовану нерухомість — «будинок, за словами Пукаса „недобудований“, має доволі „готовий“ вигляд», пише СтопКор.
Після одного з судових засідань журналісти намагалися отримати коментарі безпосередньо від Пукаса, але він відмовився спілкуватися на камеру та вигнав їх із зали, заявивши, що він «у нарадчій кімнаті».
До призначення на посаду судді, за даними ЗМІ, Пукас міг бути пов’язаний зі схемами, що діяли за часів президента Януковича. Більшість родинного майна, зареєстрована на дружину судді, а не на нього особисто.

«Російське вторгнення виграє від шахраїв, які порушують закон в Європі. Вони повинні бути спіймані, а форумний шопінг повинен припинитися. Нам потрібне це законодавство, оскільки розбіжності в національних підходах створили слабкі місця і лазівки, і воно дозволить конфіскувати заморожені активи. Парламент застосував амбітний, гармонізуючий підхід до закону, і навіть якщо ми не змогли закрити всі лазівки, які хотіли, це є покращенням поточної ситуації і свідчить про нашу рішучу підтримку України», — зазначила після голосування доповідач Софі ін'т Вельд.
Проте закон ще має схвалити Рада ЄС, перш ніж він набуде чинності.

Депутати Європарламенту схвалили директиву про криміналізацію порушення та обходу санкцій ЄС. Завдяки такому рішенню буде запроваджено загальне визначення порушень і мінімальні покарання за них. Про це йдеться у повідомленні Європейського парламенту.
«Новий закон встановлює узгоджені визначення порушень, включаючи незаморожування коштів, недотримання заборон на поїздки або ембарго на постачання зброї, переказ коштів особам, які перебувають під санкціями, або ведення бізнесу з державними організаціями країн, що перебувають під санкціями. Надання фінансових послуг або юридичних консультацій всупереч санкціям також буде каратися», — пояснюють в Європарламенті.
До прикладу, покарання буде застосовуватися до тих осіб, які приховують переказ коштів, що мають бути заморожені, справжнє право власності на майно та надання необхідної інформації. Водночас в законі йдеться про те, що гуманітарна допомога або підтримка базових потреб людини не має вважатися порушенням санкцій.

Більшість українців за усунення російської мови з офіційного спілкування, — опитування.
Зокрема, соціологи запитали у респондентів, яким має бути статус російської мови в Україні.
Так, після повномасштабного вторгнення станом на лютий 2024 року переважна більшість українців — 66% — вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування.
Лише 3% вважають, що російська мова має отримати статус другої державної. І 24% вважають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажають.
Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС)