Консультант порталу «Мінфін»

2. 10 липня 2008 року — ціна на нафту досягає історичного максимуму: $147 за барель

Що сталося: Через геополітичну нестабільність, зростання попиту в Китаї та спекулятивний капітал, ціна нафти піднялася до рекордного рівня.

Наслідки: Це спричинило енергетичну кризу в багатьох країнах, пришвидшило розвиток альтернативної енергетики і частково стало передумовою фінансової кризи 2008 року.

Сьогодні: Ціни на нафту в 2025 коливаються, але досвід 2008 показав: залежність від енергоресурсів — вразливість, а енергонезалежність — стратегічна перевага.

Для України: Ми маємо унікальну можливість переорієнтувати енергетику на децентралізовану — через ВДЕ, малі сонячні та вітрові станції. Це не лише енергетична, а й фінансова незалежність.

Ось три ключові події, що відбулися 10 липня у світовій економіці — кожна з них показує, як фінансова стратегія, політична воля або ринкова довіра можуть кардинально змінити хід подій. Ці уроки — важливі й для України 2025 року.

📅 День в історії фінансів — 10 липня

1. 10 липня 1997 року — Греція запускає програму фіскальної консолідації для вступу в Єврозону
Що сталося: Уряд Греції оголосив масштабну реформу — зменшення бюджетного дефіциту, контроль за інфляцією, реформування пенсійної системи. Мета — відповідати критеріям Маастрихтської угоди й приєднатися до євро.

Наслідки: У 2001 році Греція увійшла до Єврозони. Але згодом виявилося, що частина статистики була маніпулятивною, а боргове навантаження — надмірним.

Для України: Приєднання до будь-якої економічної спільноти — це не лише питання формальних критеріїв, а реальної спроможності тримати контроль над бюджетом. 2025 року Україні варто не гнатися за статусом, а будувати міцну макроекономіку.

👋 Шановні форумчани!

17 липня в Академії Мінфін відбудеться третій воркшоп від Михайла Серюги про тренди й можливості крипторинку.

Цього разу розберемо, які напрями й інструменти працюють і приносять криптоінвестору пасивний дохід.
На навчальних прикладах розберемо, що і як працює:
🔹 Restaking та стейкінг
🔹 токенізовані реальні активи (RWA)
🔹 криптодепозити з гарантованою дохідністю
🔹 Airdrops від перспективних проєктів.

Попередні воркшопи Михайла Серюги отримали позитивні відгуки від учасників. Він дає максимум практичної інформації, підкріпленої власним 11-річним досвідом.
📌 Реєструйтесь за посиланням:
https://academy.minfin.com.ua/kryptoproryv-3−0?mpl=co_nd&mpr=forum&mcr=crypto3_300625

📈 Біткоїн встановив новий історичний максимум, подолавши позначку у $112 000

Флагманська криптовалюта знову оновила історичний максимум, перевищивши $112 000 вперше в історії. За останній тиждень вартість біткоїна зросла на майже 6%.

👉 Зростання підтримується попитом з боку глобальних інвесторів, які шукають альтернативні активи в умовах економічної невизначеності.

Ще одним індикатором довгострокової довіри до біткоїна є зменшення кількості монет на біржах. За даними Glassnode, з середини березня до кінця травня біржові резерви скоротилися з понад 3,11 мільйона BTC до 2,99 мільйона. Це може свідчити про підготовку до подальшого дефіциту пропозиції, що історично сприяє зростанню ціни.

Гривневі ОВДП чи купівля валюти: рахуємо дохідність з різним горизонтом вкладень

«Мінфін» вже писав про те, що зростаючі витрати бюджету на оборону будуть покриті за рахунок додаткових випусків ОВДП. Для потенційних інвесторів у держоблігації-фізосіб важливо знати відповіді на два головних питання: чи перекриватиме їхня дохідність інфляцію, і за якого курсу долара та євро вкладення у гривневі ОВДП все ще приноситимуть дохід. Про це і поговоримо докладніше.

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/grivnevye-ovgz-ili-pokupka-valyuty-schitaem-dohodnost-s-raznym-gorizontom-vlozheniy/

Інвестиції під час війни: три істотні ризики, яких не варто боятися

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/investytsii-pid-chas-viiny-try-istotni-ryzyky/

Війна — не час інвестувати. Такий стереотип може спонукати інвесторів зволікати із вкладенням коштів в той чи інший актив. На шляху до ухвалення рішення постають три головні ризики — воєнні, економічні та правові. Як їх мінімізувати та які інструменти в цьому допоможуть?

І все ж економіка США демонструє рідкісну стійкість. Від 2022 року вона зростає стабільно на 2−3% щороку. Новий стимулюючий пакет Трампа — «Big, Beautiful Bill» — дає короткостроковий поштовх зростання економіки, але створює ризик інфляції, який доведеться вирішувати ФРС.

Тарифи ще не зламали економіку США. Але реальні втрати непомітні. Сповільнене зростання, слабші інвестиції, бідніші споживачі. Тарифи не стали перемогою Трампа, як і не стали катастрофою. Це більше виглядає як поступове згасання, хоча все одно ефект тарифів ніхто не може передбачити точно.

Шановні форумчани, а що ви думаєте з цього приводу?

Економіст Тимофій Милованов пише у своєму ФБ:

Трампівська політика запровадження тарифів ще не по впливала критично на економіку США. Поки що.

The Economist пише, що після оголошення тарифів Трампа 2 квітня всі чекали краху, бо біржі обвалились й аналітики передбачали рецесію. Але минуло 3 місяці - індекс S&P 500 оновлює рекорди, безробіття стабільне, інфляція не стрибнула.

Перед запровадженням тарифів компанії масово завозили товари, що навіть знизило ВВП у I кварталі. У травні мита зросли втричі. Зараз бізнес у США працює з ефективною ставкою тарифу 12% - це рекорд за останні 100 років. Але більшість компаній поки не перекладають ці витрати на споживача. У Walmart ціни на товари з підвищеним митом зросли лише на 1−2%.

Втім, упевненість ринку похитнулася. У травні впало споживання. Приватний сектор скоротив темпи найму. Філія ФРС в Атланті знизила прогноз зростання економіки у II кварталі з 2−3% до 1%. Goldman Sachs вказує, що поточне уповільнення вже схоже на типову «шокову» рецесію.

9 липня завершується 90-денна пауза тарифів. Якщо Трамп знову запустить мита, навіть сам факт невизначеності може зупинити інвестиції, так само було після Brexit. The Economist: Америка — зараз надзвичайно невизначена країна.

Продовження в коментарях 👇

🔍 Висновки:

Корпоративна етика і прозорість можуть впливати на всю національну валюту.

Логістична незалежність — стратегічний ресурс у світі нових війн.

Фінансові інновації мають проходити не через хайп, а через інституційну довіру.

📌 Що варто врахувати Україні у 2025:

> Валюта, ресурси і технології — це лише інструменти. Важить лише те, як ними управляють і хто контролює правила гри. Саме у формуванні прозорих правил — наша реальна незалежність.

Джерело: Chat GPT
---
Якщо ви знаєте інші події, які відбулись 09 липня та мали вплив на фінанси та економіку, то напишіть про них в коментарях 😉

2. 9 липня 2011 року — Офіційне утворення Південного Судану: економіка без доступу до моря

Що сталося: Після референдуму Південний Судан відокремився від Судану. Країна отримала нафту, але втратила вихід до портів.

Наслідки: Висока залежність від одного ресурсу та складна логістика зробили економіку вразливою. Перші роки незалежності супроводжувались інфляцією, нестачею продовольства і зниженням ВВП.

Урок: Географія — не менш важлива за ресурси. Доступ до логістики, партнерів і ринків — основа стабільного розвитку.

Для України: Наша країна має портову інфраструктуру і величезний логістичний потенціал, але 2025 року все ще обмежений війною. Після перемоги — логістика і залучення інвестицій в неї мають стати пріоритетом.

3. 9 липня 2019 року — Facebook (Meta) анонсував криптовалюту Libra (пізніше — Diem)

Що сталося: Facebook заявив про запуск власної цифрової валюти Libra. Планувалося створити глобальний платіжний інструмент для 2 млрд користувачів.

Наслідки: Регулятори по всьому світу виступили проти. Після двох років спротиву Libra/Diem не отримала дозволу ні від ЄС, ні від США. У 2022 проєкт закрили.

Сьогодні: Meta зосередилася на метавсесвіті, але Libra запустила хвилю обговорень про роль приватних компаній у створенні грошей.

Для України: У 2025 ми маємо власну цифрову гривню в тестовому режимі. Важливо вчитися на провалах Meta: довіра до цифрових валют можлива лише при прозорості, державному контролі й зрозумілому правовому полі.

Шановні форумчани, пропонуємо вашій увазі три важливі події, що відбулися 9 липня в історії економіки та фінансів. Вони допомагають краще зрозуміти роль валютної політики, геополітики та цифрової трансформації в житті країн — і можуть дати Україні важливі уроки:

1. 9 липня 2002 року — Долар США впав до дворічного мінімуму через корпоративні скандали

Що сталося: Через серію фінансових скандалів у США (Enron, WorldCom) долар різко ослаб проти євро. Довіра до американської економіки похитнулася.

Наслідки: Інвестори шукали «безпечні гавані» — золото, франк, євро. Почалася дискусія про необхідність жорсткішого контролю за корпораціями.

Що далі: У 2002−2003 роках Конгрес ухвалив Sarbanes-Oxley Act, який посилив фінансову звітність і відповідальність топменеджерів.

Для України: Довіра до бізнесу — стратегічний актив. Якщо немає прозорих стандартів звітності, жодна інвестиційна стратегія не буде працювати. Особливо у 2025, коли ринок капіталу ще нестабільний.

Продовження в коментарях 👇

👋 Шановні форумчани!

17 липня в Академії Мінфін відбудеться третій воркшоп від Михайла Серюги про тренди й можливості крипторинку. Цього разу розберемо, які напрями й інструменти працюють і приносять криптоінвестору пасивний дохід.

На навчальних прикладах розберемо, що і як працює:
🔹 Restaking та стейкінг
🔹 токенізовані реальні активи (RWA)
🔹 криптодепозити з гарантованою дохідністю
🔹 Airdrops від перспективних проєктів.

Попередні воркшопи Михайла Серюги отримали позитивні відгуки від учасників. Він дає максимум практичної інформації, підкріпленої власним 11-річним досвідом.

📌 Реєструйтесь за посиланням: https://academy.minfin.com.ua/kryptoproryv-3−0?mpl=co_nd&mpr=forum&mcr=crypto3_300625

Уряд готується додатково розмістити облігацій на 185 млрд грн: чи чекати на зліт їх дохідності

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/uryad-gotuetsya-dodatkovo-rozmistiti-obligaciy-na-185-mlrd-grn-chi-chekati-zletu-dohidnosti/

Купувати ОВДП зараз чи дочекатися нових випусків — що про це говорять експерти

Шановні форумчани, висловлюйте свої думки в коментарях під статтею, будемо вдячні за вашу активність!

Альтсезон під питанням: чи варто вже «зливати» альти

https://minfin.com.ua/ua/crypto/articles/altsezon-pod-voprosom-stoit-li-uzhe-slivat-alty/

«Мінфін» проаналізував найсвіжіші дані крипторинку та стан власного криптопортфелю

Залишайте свої коментарі під статтею, нам цікаво, що ви думаєте!

📢 На нашому ютуб-каналі стартувала нова рубрика — Crash Bank 🏦

Вашій увазі перше відео — про 💳:

https://youtu.be/1XCztpP88Jk?si=z6cQwAToC1TKwlgT

Дивіться, коментуйте, підписуйтесь 😉