Консультант порталу «Мінфін»

2. 22 липня 1950 — націоналізація Банку Канади з перетворенням на crown‑банківську структуру

Що сталося: Після смерті Вільяма Маккензі Кінга уряд остаточно оформив банк як державне корпоративне, передавши емісію і монетарну політику в державні руки .

Наслідки: Монетарна політика стала інструментом державних пріоритетів — не приватних — прозоріше емісійне регулювання.

Сьогодні: Банк Канади залишається незалежним і орієнтується на суспільний інтерес, а не окремі фінансові групи.

Для України: Центральний банк має працювати як сервіс держави, а не фінансових еліт. Прозора політика, орієнтація на економічне зростання, не лише контроль інфляції — головне в 2025.

3. 22 липня 2015 — критика Dodd-Frank: регуляція сприяла домінації великих банків

Що сталося: Конгресмен Джеб Генсарлінґ заявив, що реформи після кризи разом із Dodd-Frank вивели іще більшу владу у великих банків, «зрізавши» середні і малі .

Наслідки: Зменшилася кількість дрібних банків, малі не витримали регуляторного тиску, створилась парадокс: регуляція не підвищила конкуренцію.

Сьогодні: Питання зміни підходів до регулювання, аби підтримати місцеві фінансові інститути — лишається актуальним.

Для України: Не можна копіювати західні реформити «під копірку». Українські правила мають:

не лише карати, а й давати зростати,
створювати умови для конкурентних банків,
уникати ситуацій «занадто великих, щоб провалитися».

Шановні форумчани, пропонуємо вам добірку ключових фінансових подій, що відбулися 22 липня в різні роки, з аналізом причин, наслідків та уроків для України:

1. 22 липня 1944 — завершення Бреттон-Вудської конференції: заснування МВФ і Світового банку

Що сталося: 44 країни підписали фінансовий «акорд» у Бреттон-Вудсі (Нью-Гемпшир), створивши МВФ і Міжнародний банк реконструкції та розвитку — початок нової світової фінансової архітектури .

Наслідки: забезпечено стабільність валютних курсів, потік кредитів для відбудови Європи, глобальну систему співробітництва.

Сьогодні: МВФ і Світовий банк залишаються ключовими інструментами для підтримки економік, включно з постконфліктною допомогою.

Для України: З 2025 року країна має вже кілька програм з МВФ — важливо, щоб ці кредити не залишалися статистикою, а стали каталізатором реальних реформ у фінансовій системі.

Продовження в коментарях 👇

Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа на своїй сторінці у Фейсбук пише:

Після змін до Бюджету-2025, якими ми додаємо 412,4 млрд грн на сектор нацбезпеки і оборони, фінансовий ресурс на сектор складе 2,6 трлн грн. Це 31,1% від прогнозованого ВВП на цей рік. І Україна вже кілька років стабільно займає перше місце у світі за цим показником.

Для порівняння друге місце в світі займає Ізраїль, який витрачає на оборону 8,8% свого ВВП (за даними SIPRI). Звісно, можна сперечатись про те, що номінальний ВВП Ізраїлю вищий, ніж України, але навіть в абсолютних показниках в минулому році Україна витратила на потреби оборони на $20 млрд більше, ніж Ізраїль.

Ми також витрачаємо надзвичайно велику частку свого бюджету на потреби оборони —
62,5% видатків загального фонду в першому півріччі 2025. Після змін буде 59% видатків загального фонду (план, по факту, можливо, і більше) і 66% всіх видатків.

І нагадаю, що весь цей ресурс Україна мобілізує самостійно — через власні доходи і внутрішні запозичення, тому що за винятком Великої Британії, міжнародні партнери наразі не дозволяють використовувати їхню допомогу на потреби сектору.

Питання в тому наскільки це обмеження виправдано, коли бюджет війни рф $140−150 млрд (за різними оцінками). Це майже в 2,5 рази більше ніж бюджет оборони України.

Шановні форумчани, а що ви думаєте з цього приводу?

Євро за 52 грн: чому імпорт дорожчає швидше, ніж зростає курс євровалюти

https://minfin.com.ua/ua/2025/07/22/154758818/

Що може держава, та як реально контролює валютні калькуляції бізнесу

Читайте, коментуйте, поширюйте 😉

🙌 Форумчани!

Застрибуйте на борт космічного шатла й вирушаймо в міжгалактичну пригоду — разом святкувати День народження Академії Мінфін.

Ми підготували для вас суперкорисні подарунки:

⭐ знижка 30% або 20% на будь-який курс Академії;
⭐ знижка 40% на курс Академії про інвестування в ETF;
⭐ доступ до трьох воркшопів про інвестування в криптовалюти: «Криптопрорив 1.0», «Криптопрорив 2.0» та «Криптопрорив 3.0» від Михайла Серюги;
⭐ квиток на інвестиційну конференцію «Жити на відсотки 2025»;
⭐ можливість самостійно обрати будь-який курс Академії.

👉 Для участі в розіграші заповніть коротку форму й покрутіть зоряне Колесо фортуни https://bit.ly/4lDWeKc. Подарунок кожному гарантовано.

$ 5 млн щоденний профіцит: чому населення активно продає безготівкову валюту

Попри те, що громадяни активно розпродують безготівкову валюту, купівля доларів та євро на міжбанку різко пішла вгору. Якою може бути причина цього інтересу та як він надалі впливатиме на курс, розповів фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.


https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/popit-na-valyutu-zrostae-vostanne-takiy-buv-sche-v-lyutomu/

Коментарі від аналітика Моніна щодо роботи Свириденко опубліковані в ТК:

«Дивлюсь Свириденко намітила перші кроки, які виглядають позитивними 1) мораторій 1 рік на перевірки бізнесу, крім ризикових галузей 🤡🤡🤡… Формулювання обнадійлива, але знаючи наших чиновників, список ризикових галузей буде регулярно переглядатися у бік збільшення 2) закриття кримінальних справ проти Бізнесу…
Наскільки я розумію це вже в процесі… Кравченко (ген прокурор уже відрапортував, що 3−4к справ закрив) 3) виробництво боєприпасів… На 4-й рік… Хто заважав раніше? Особливо Шмигалю. 4) будівництво житла та інфраструктури під ключ з одним об'єктом узгодження… Щоправда там терміни до 2-х років… Але загалом виглядає позитивно… Подивимося, як буде за фактом«

Попит на валюту зростає: востаннє такий був ще в лютому

Попри те, що громадяни активно розпродують безготівкову валюту, купівля доларів та євро на міжбанку різко пішла вгору. Якою може бути причина цього інтересу та як він надалі впливатиме на курс, розповів фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/popit-na-valyutu-zrostae-vostanne-takiy-buv-sche-v-lyutomu/

3. 21 липня 1969 — фондовий ринок США реагує на висадку на Місяць

Що сталося: Після успішної місії «„Аполлон-11“» акції багатьох технологічних компаній різко зросли. Ефект «космічного прориву» стимулював інвесторів.

Наслідки: Формування технологічного оптимізму в ринку. Пізніше це трансформувалося в довготривалий тренд розвитку космосу та інфраструктури.

Сьогодні: Космічна галузь — уже приватний бізнес. Наприклад, SpaceX не публічна, але супутникові компанії як Viasat, Maxar Technologies, Rocket Lab — торгуються.

Висновок для України: держава має вкладати у науково-технологічний прорив, а не лише латати діри. Космос, дрони, біотех — це не фантастика, а інвестиції в майбутнє. І фондовий ринок має відображати цю динаміку.

Висновки для України:
Кризи — час для реструктуризації, а не паралічу. Як у Греції: краще домовлятися, ніж банкрутувати.
Регуляція повинна бути сміливою, але розумною. Dodd-Frank зупинив жадібність Wall Street, але не знищив його.
Надихаючі прориви стимулюють ринки. Україні потрібен свій «Аполлон» — хай це буде нова енергетика, АІ або оборонка. Вірити в інновації — вигідно.

2. 21 липня 2010 — початок дії закону Dodd-Frank у США

Що сталося: Прийнято один із найважливіших законів фінансового регулювання після кризи 2008-го — Dodd-Frank Wall Street Reform and Consumer Protection Act.

Наслідки: Створено Бюро захисту прав споживачів, нові правила для банків, обмеження на спекуляції, вимоги до прозорості.

Сьогодні: Частину положень Трамп скасував у 2018 році, але дух регуляції залишився.

Вплив: Закон показав: надмірна deregulacija веде до кризи. А надмірна зарегульованість — до стагнації.

Висновок для України: Фінансове регулювання повинно не душити, а захищати. Прозорість — не лише форма, а й зміст.

21 липня — ключові події в історії фінансів

1. 21 липня 2011 — саміт лідерів ЄС: другий пакет допомоги Греції (109 млрд євро)

Що сталося: Після першої хвилі фінансової допомоги в 2010-му, Греції надали ще один пакет кредитів. Було домовлено про участь приватних інвесторів у реструктуризації боргу (PSI — Private Sector Involvement).

Наслідки: Це був перший випадок «часткового дефолту» у єврозоні. Інвестори втратили частину вкладень, але зберегли всю систему.

Сьогодні: Греція змогла відновити економічне зростання, хоча і втратила контроль над значною частиною політики.

Вплив: Цей кейс став шаблоном для рятування інших країн ЄС.

Висновок для України: борг — не трагедія, якщо є план і політична воля. Але допомога має йти разом із чіткими зобов’язаннями. Не «гроші просто так».

Інвестуйте з InvestMarket від «Мінфін»

Щоб інвестувати впевнено, важливо мати доступ не просто до ринку, а до якісних об'єктів від перевірених девелоперів, які справді мають інвестиційний потенціал.
С
аме тому все більше інвесторів користуються InvestMarket від «Мінфін». Це онлайн-платформа, де зібрані актуальні інвестиційні пропозиції від перевірених компаній. Зокрема, тут є нерухомість — напряму від забудовників та від REIT-фондів.

Обирайте серед перспективних об'єктів від авторитетних компаній:
— співволодіння дохідною нерухомістю в Києві від фонду Standart One — дохідність у доларах 8,2%;
— співволодіння дохідними об'єктами від фонду Inzhur — дохідність у доларах від 8,5% до 20%;
— інвестиції у преміальні апартаменти у Львівських Карпатах від Green Rest — дохідність 12%;
— інвестиції в готельну нерухомість від Fomich Hotels Group — дохідність 8−13%;
— інвестиції у виробничі приміщення в Індустріальному парку «Формація» — дохідність 10−12% річних у доларах.

Порівнюйте об'єкти, вивчайте документацію та інвестуйте впевнено з InvestMarket від «Мінфін»

https://minfin.com.ua/ua/invest/market/?mpl=co_ysh&mpr=news&mcr=invest_neruhomist_150725

НБУ знову засідає за обліковою ставкою: чому її зниження може спрацювати проти гривні

Цей тиждень мине під впливом декількох міжнародних та внутрішніх чинників, які вплинуть на поведінку курсу долара та євро в Україні.

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/nbu-snova-zasedaet-po-uchetnoy-stavke-pochemu-ee-snizhenie-mozhet-srabotat-protiv-grivny/

Андрій Длігач фінансовий експерт аналітик повідомляє у своєму ТК:

Суб'єктність Кабінету Міністрів не очевидна — її потрібно здобути.
Чи зміниться щось за прем'єрства Юлії Свириденко?

Міністерства в Україні надто великі і мають зайвий функціонал. А на обсяги видатків якраз впливає функціонал міністерств, а не їхня кількість. Об'єднання міністерств можливо, але точно не має бути пріоритетом.

«Видаляти» потрібно недієві частини державного механізму. Багато чого може бути автоматизовано чи віддано на аутсорсинг. Те саме стосується роздутих правоохоронних органів та навіть системи освіти. Нам необхідна нормальна робота БЕБ, а не тиск «силовиків» на бізнес. Є багато векторів, де ми можемо скоротити державні видатки.

КабМін має займатися створенням і узгодженням політик. Ефективний Центр Уряду — стратегіями, координацією, юридичними і адміністративними питаннями. Всі інші функції мають бути передані системним і проектним Державним агентствам.

ЦІНИ на ПРОДУКТИ: що НАСПРАВДІ відбувається з ІНФЛЯЦІЄЮ в Україні

Ціни на продукти першої необхідності продовжують зростати, попри очікування здешевлення. М’ясо, фрукти та молочка дорожчають активніше, ніж інші товари, а борщовий набір подешевшав лише частково. Продукти харчування у реальному вимірі додають у ціні значно більше, ніж відображено у звітах Держстату. Мінфін провів власний моніторинг і виявив серйозне розходження між офіційними та ринковими даними. Причинами зростання стали слабкий урожай, дорогий імпорт, нестабільний курс валют та подорожчання палива. Експерти пояснюють, чому «дешеве літо» так і не настало.

https://www.youtube.com/watch?v=7Y1M6HLfJVY