Консультант порталу «Мінфін»

Михайло Федоров на своїй сторінці у Фейсбук наводить такі факти:

Резиденти Diia City сплатили 8,4 мільярда гривень податків за пів року. Це майже стільки ж, як за весь минулий рік

Дія.City — це найкращі умови для розвитку IT-компаній: податкові пільги, інструменти для залучення інвестицій та захист прав на інтелектуальну власність. Простір постійно розвивається і до нього доєднується дедалі більше компаній, які сплачують податки в державний бюджет.
Тільки за першу половину цього року вони сплатили 8,4 мільярда гривень податків, а за весь минулий рік — 8,5 мільярда гривень. Сплата податків — це основа нашої економічної стабільності. Держава отримує надходження, а бізнес — вигідні умови для розвитку та можливість виходити з тіні. Цей баланс ми зберегли в податковій системі Дія.City.

Перевагами простору мають скористатися якнайбільше українських технологічних компаній. Вже скоро до Дія.City зможуть долучитись виробники біонічних протезів.
Дякую компаніям, що продовжують працювати та підтримують економіку країни.

Гігантський штраф чи дроблення: як покарають Google за монополію

Суд визнав компанію Google монополістом на ринку загального інтернет-пошуку та інтернет-реклами, що стало важливим рішенням, оскільки востаннє схожа ситуація стосувалася Microsoft понад 20 років тому.

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/gigantskiy-shtraf-ili-droblenie-kak-nakazhut-google-za-monopoliyu/

Співпраця Google з партнерами є вигідною, оскільки компанія виплачує їм відсоток від доходів від реклами, що демонструється через їхні пристрої та програми.

Шановні форумчани, залишайте свої коментарі під статтею, нам цікава ваша думка!

Україна запропонувала нові умови обслуговування боргу на $18 млрд

Що це означає, розповів голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

https://minfin.com.ua/ua/2024/08/12/133073832/

НБУ актуалізував список бенчмарк-ОВДП для банків

https://minfin.com.ua/ua/2024/08/12/133065842/

Ніна Южаніна, народний депутат України, у Телеграм зазначила:
3 075 компаній заснували іноземці зі 101 країни світу в Україні від початку повномасштабної війни, повідомляє ОПЕНДАТА.

Найчастіше відкривають бізнес в Україні громадяни:
• Туреччини — 396 компаній, або 12,9%;
• Узбекистану —312 бізнесів, або 10,1%;
• Польщі — 224 бізнеси, або 7,3%.

📊 До топ 10 також потрапили громадяни США, Казахстану, Німеччини, Азербайджану, Ізраїлю, Великобританії та Китаю. Найбільша кількість компаній з іноземними власниками займається оптовою торгівлею — 30,7%, операціями з нерухомим майном — 6,7% та комп’ютерним програмуванням — 5,8%.

☝️Головне, щоб наша виконавча влада не душила бізнес, у тому числі іноземний.
Бо іноді для захисту від свавілля, до прикладу, податківців (внесення до ризикових платників) іноземцям доводиться шукати захист на вищих щаблях влади за допомогою послів.

🔎 Якщо ви тільки починаєте свій шлях у ролі інвестора, придивіться до ETF-фондів.

Що це за інструмент, у чому його переваги та як зробити перші кроки з мінімальними витратами?

Дізнайтесь на 8-денному онлайн-марафоні від Академії Мінфін: http://surl.li/pphprp

Цей марафон буде корисний:
▶️ початківцям, які наважуються інвестувати й обирають інструменти
▶️ підприємцям, які мають певний капітал і хочуть його примножити
▶️ власникам бізнесу та ІТ-спеціалістам, які хочуть мати джерело пасивного доходу
Інвестування в ETF захистить ваші заощадження від інфляції, зберігаючи та примножуючи їхню вартість.
⚡️ Реєструйтесь на марафон зараз, щоб уже невдовзі мати перший дохід від інвестицій.

Продаж Баффетом акцій Apple змінить основні біржові індекси

https://minfin.com.ua/ua/2024/08/11/132993022/

Шановні форумчане!

Пропонуємо до уваги ранковий огляд валюти від фінансового експерта Олексія Козирева

Курс долара та євро на 12−16 серпня: що робити, аби «не влетіти» з курсом

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/kurs-dollara-i-evro-na-1216-avgusta-chto-delat-chtoby-ne-vletet-s-kursom/

Фінансовий аналітик Олексій Кущ пише на своїй сторінці у Фейсбуці:

Чому населення і бізнес в Україні не поспішають купувати військові облігації?

Із загального портфеля держоблігацій, фізичним особам належить облігацій на 64 млрд грн з 1,7 трлн або 3,8%.
У юридичних осіб у кілька разів більше — 169 млрд грн або 10,2% від загального портфеля емісії.

Може у населення і бізнесу немає грошей?

Є. На рахунках у банках — близько 2,2 трлн грн плюс кошти в готівковій формі.
Тоді чому, на третьому році війни у держави немає робочої та ефективної моделі іммобілізації тимчасово вільних коштів населення.
А також, чому немає доступного набору якісних фінансових інструментів для інвестування коштів населення в проєкти у сфері енергетики, логістики, транспорту, ВПК, експорту ресурсів?
Чому населення і бізнес не хочуть фінансувати свою державу під час війни?

Відповідь дуже проста. У нас працює розполовинена як кінь Мюнхгаузена модель економіки в умовах війни. Вона спирається лише на бажання уряду «брати», але позбавлена другої опори у вигляді дій уряду щось «дати».
А якщо нічого не посіяв, то нічого й не пожнеш.

Долар та євро цієї суботи та неділі: що робити, щоб не втратити на валютообміні

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/dollar-i-evro-v-subbotu-i-voskresene-chto-delat-chtoby-ne-poteryat-na-valyutoobmene/

Які події можуть зіпсувати картину відносної стабільності курсу

Шановні форумчани, залишайте свої коментарі під статтею, нам цікава ваша думка!

Керівник департаменту заставного кредитування державного Приватбанку Владислав Корольов розповів, що на кредит за програмою «єОселя» щомісячно у банк надходить більш ніж 9000 заявок. З них — попередньо позитивно ухвалених рішень близько 52%.

Банки назвали причини відмов за програмою «єОселя»

https://minfin.com.ua/ua/2024/08/09/132865252/

А які ваші думки з цього приводу? Чекаємо на ваші коментарі під статтею ;)

Доброго вечора!
Дякуємо за увагу. Якщо вас не зацікавив курс «Фінансовий трамплін», то можете обрати інший або замовити пробний безкоштовний урок на сторінці Академії:
https://academy.minfin.com.ua/mpl=co_sn&mpr=forum&mcr=academy_090824

Шановні форумчани! 🖐

Ми запустили чат-бот для вкладників і всіх користувачів «Мінфіну»

📲Підпишіться, щоб першими отримувати унікальні пропозиції та оновлення в програмі «Бонус до депозиту». А ще — відібрані новини та FAQs про депозити й інвестиції

👇 Підписатися на чат-бот: https://t.me/minfindeposit_bot/?mpl=co_sn&mpr=forum&mcr=tg_chat_090824

👛 Втомилися жити від зарплати до зарплати? Час навчитися грамотно керувати грошима, щоб їх вистачало надовше й на більше.

Отримайте пробний безплатний урок курсу «Фінансовий трамплін» від Академії Мінфін: https://academy.minfin.com.ua/course-tramplin?mpl=co_sn&mpr=forum&mcr=academy_090824

Програма курсу розрахована на 20 днів. За цей час у форматі онлайн-навчання ви:

📎 відкриєте для себе цілу низку варіантів, як примножити кошти навіть з невеликим стартовим капіталом;
📎 вивчите найпопулярніші на сьогодні інструменти інвестування та знайдете «свій»;
📎 складете індивідуальний фінансовий план на найближчі 1−3 роки.
Автор курсу — Михайло Пацан, керуючий активами, інвестор, співзасновник WOTAN, одного з перших проєктів з управління інвестиціями на основі ШІ.

🌤 Не відкладайте життя на потім — шукайте можливості змінити його на краще зараз.

Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ, пише на своїй сторінці у Фейсбуці : Про ситуацію на валютному ринку (липень 2024 р.)
За 7 місяців 2024 р. НБУ провів чистих валютних інтервенцій на суму 17,5 млрд.дол. (за 7 місяців минулого року було витрачено 14,2 млрд. дол.). Тобто НБУ провів інтервенцій на суму, що перевищувала притік міжнародної допомоги, в результаті чого офіційні валютні резерви знизилися (з 40,5 млрд. дол. на початку року до 37,2 млрд. дол. станом на 01.08.2024).
Основну частину підвищення валютного попиту формує купівля іноземної валюти населенням. За січень-липень 2024 р. населення викупило 6,4 млрд. дол. готівкової та безготівкової іноземної валюти (за січень-липень минулого року — було викуплено лише 1,8 млрд. дол. іноземної валюти, в 4 рази менше!).
У січні-липні 2024 року до держбюджету надійшло 16,2 млрд дол. зовнішньої допомоги.
Таким чином, можна констатувати, що в 2024 р. 39,2% зовнішньої допомоги було викуплено населенням в безготівкову та готівкову іноземну валюту. За 7 місяців минулого року аналогічний коефіцієнт становив лише 6,5%.
Валютний тиск значно посилився внаслідок комбінації трьох факторів:
1) відмова НБУ від режиму фіксованого обмінного курсу (з жовтня 2023 р.);
2) масштабне скасування НБУ валютних обмежень (з травня 2024 р.);
3) збільшення попиту на імпортне енергетичне обладнання внаслідок обстрілів енергетичної інфраструктури країни.

Яка Ваша думка, шановні друзі?