Консультант порталу «Мінфін»

Шановні форумчани, вашій увазі 3 історичні події, що відбулися 23 квітня в різні роки та мали вплив на фінансово-економічні процеси:

1. 23 квітня 1985 року — «New Coke» від Coca-Cola: початок маркетингової «кризи»

Суть події: компанія Coca-Cola випустила оновлену версію напою «New Coke» із зміненим рецептом, прагнучи перевершити конкурента Pepsi (до речі, про історію розвитку компанії Pepsi у Пт вийшла редакційна стаття: https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/pepsi-istoriya-kompaniyi-yaka-127-rokiv-rokiv-zalishaetsya-v-tini-starshogo-brata/)

Реакція споживачів: масовий негатив, бойкоти, зниження продажів; через три місяці компанія повернула оригінальну «Coca-Cola Classic».

Економічний ефект:

— Збитки від перероблення логістики й маркетингових кампаній,

— Водночас короткочасне зростання уваги до бренду, після чого повернення «Classic» викликало бум продажів.

Урок для бізнесу: навіть лідери ринку не застраховані від «фіаско» при зміні рецепта улюбленого продукту. Довіра до історичного бренду виявилася сильнішою за агресивні нововведення.

Висновок: невдале рішення в маркетингу може коштувати компанії репутації й продажів

Продовження читайте в коментарях 👇

5. На інфляційне таргетування в 2024 році НБУ витратив 76,8 млрд грн. За ці гроші ми отримали офіційну споживчу інфляцію 12% (при інфляційній цілі 5%), а також послаблення гривні до долара 10,68% (по офіційному курсу). Майже 76,8 млрд грн за такі скромні результати дозволяють стверджувати, що НБУ не впорався ані зі своїм мандатом на забезпечення цінової стабільності, ані перевершив реальний власний рекорд з прибутку у 2018 році. Також слід звернути увагу, що частина прибутку НБУ 2024 року отримана за рахунок девальвації гривні.

Вчергове розчарований нашим НБУ (Неспроможним банком України), який не перевантажує себе роботою, але знову розповідає про якісь історичні рекорди при доволі скромних результатах роботи. Ситуацію значно могла б покращити Рада НБУ, але зараз там більшість друзів Андрія Пишного, сама Рада НБУ «безголова» (в неї відсутній голова Ради) і сліпа (НБУ ліквідував секретаріат Ради НБУ, який раніше інформував членів Ради НБУ про реальний стан справ і у нас була можливість реально виправити ситуацію по багатьом напрямкам до того, як поточна ситуація ставала історією).

4. Свято фінансування інфляційного таргетування за рахунок коштів платників податків продовжилось. У 2024 році НБУ отримав від Уряду відсотків по ОВДП приблизно на 85 млрд грн, а віддав банкам за депозитними сертифікатами НБУ 76,8 млрд грн. Єдине, що я тут можу відмітити позитивного: у порівняні з 2023 роком баланс розрахунків НБУ з Урядом покращився. В 2023 році НБУ «обікрав» Уряд майже на 15 млрд грн, а в 2024 році - тільки приблизно на 1 млрд грн. Запросто можна було б підтягнути баланс розрахунків до позитивного значення, але не схотіли цього робити. Цікаво було б отримати пояснення: «чому?». Тільки не слухайте ту маячню, що «прибуток не є метою діяльності НБУ» і спочатку він вирішує питання цінової і фінансової стабільності. Чесно кажучи, і з ціновою стабільністю у НБУ вийшло у 2024 році не дуже (ціль по інфляції у 5% не досягнуто), та і пояснити, як +20 млрд грн до бюджету від зменшення норми резервування кардинально вплинуть на інфляцію, в НБУ не можуть.

3. НБУ міг і більше перерахувати до бюджету 2025 року, якщо б змінив норму закону про формування резерву НБУ у сумі 10% від грошово-кредитних зобов’язань. Розумію, що в це важко повірити, але в НБУ ніхто не може пояснити: чому потрібний саме 10% резерв від зобов’язань. Ні 3%, ні 5%, ні 15%, а саме 10%. До істини я докопався у 2021 році. Норму 10% просто взяли «зі стелі». На засіданні Ради НБУ у першій половині 2021 року Катерина Вікторівна Рожкова (заступник голови НБУ) урочисто (під аудіозапис) мені обіцяла, що Правління надасть Раді НБУ план змін в резервуванні НБУ та обґрунтування цієї норми резерву. З тих пір пройшло вже 4 роки, питання зам’яли, а НБУ так і продовжує формувати резерв 10% від зобов’язань. Сумно, тим більше, що ці додаткові кошти зараз би знадобились на фронті.

Віталій Шапран пише у своєму фейсбуці:

Мій коментар щодо обсягу прибутку НБУ, який має бути перерахований до Державного бюджету, в розмірі 84,2 млрд грн.

Хотів би похвалити НБУ за такий результат, але є щонайменше 5 АЛЕ:

1. Будемо чесними, прибуток до розподілу в сумі 84,2 млрд грн був би неможливим саме в такому обсязі, якщо б я ще в 2020 році за сприяння голови Ради НБУ Данилишина не добився згоди від МВФ на зміни в ЗУ «Про НБУ», де на той час резерви формувались не від середньорічної суми зобов’язань НБУ, а від суми зобов’язань на кінець року. Тоді нам вдалось переконати МВФ, що буде більш справедливо, якщо резерв на весь рік буде формуватися за середньорічною сумою зобов’язань НБУ. Думаю, в 2024 році цей ефект склав добрих 10 млрд грн. Вчергове про це нагадую, а то якось стали забувати в НБУ та Кабміні тих, хто забезпечував фундамент для результатів минулих років.

2. Розповіді НБУ про історичний розмір прибутку для бюджету — це «номінальна правда». В НБУ добре знають, що 1 гривня у 2019 році и 1 гривня у 2025 році це різні за товарним наповненням гривні. В 2019 році НБУ за підсумками 2018 року перерахував до бюджету 64,88 млрд грн. В перерахунку на споживчу інфляцію в 2025 році це 116,25 млрд грн. Тому 84,2 млрд у 2025 році насправді ніяким рекордом не є, хіба що номінальним.

Продовження в коментарях нижче

ОВДП міцно закріпились серед найпопулярніших інвестиційних інструментів в українців. Водночас заробляти можна не лише на їх придбанні, а й на продажі.

Достроковий продаж ОВДП: чи можна на цьому заробити

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/dostrokoviy-prodazh-ovdp-chi-mozhna-na-comu-zarobiti/

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

Як купити квартиру без грошей: 5 робочих варіантів

https://minfin.com.ua/ua/realty/articles/kak-kupit-kvartiru-bez-deneg-minfin-proanaliziroval-plyusy-ili-minusy-suschestvuyuschih-na-rynke-nedvizhimosti-shem/

«Мінфін» проаналізував плюси чи мінуси подібних схем, що існують на ринку нерухомості

Читайте, коментуйте, поширюйте 😉

🔥 «Мінфін» запустив новий сервіс «Обмін криптовалют»: https://surl.li/lgeswq

Сервіс дає можливість:
🟢 порівняти курси криптовалют одна до одної, а також до фіатних валют,
🟢 обміняти криптовалюту онлайн (у розділі є прямі переходи на сайти криптообмінників та сторінки з інформацією про них),
🟢 залишити відгуки про криптообмінники

Цей сервіс вам доступний з меню сайту в розділі Криптовалюта або за посиланням: https://surl.li/lgeswq

Стислий підсумок:

1. Паризька кліматична угода (2016) — глобальна домовленість про обмеження викидів і стимулювання «зелених» технологій, що відкриває інвестиційні можливості для екопроєктів.

2. Перший День Землі (1970) — імпульс до екологічної політики, посилення законодавчого регулювання довкілля й початок «зеленої» орієнтації бізнесу.

3. Рапалльський договір (1922) — відновлення торгівлі та промислового співробітництва між двома ізольованими державами (Німеччиною та РРФСР).

Джерело: Chat GPT
---
Якщо ви знаєте інші події, які відбулись 22 квітня та мали вплив на фінанси та економіку, то напишіть про них в коментарях 😉

3. 22 квітня 1922 року — Рапалльський договір між Німеччиною та РРФСР

Сторони: Веймарська Німеччина та радянська Росія (РРФСР) підписали в італійському місті Рапалло договір про відновлення дипломатичних і економічних відносин.

Наслідки: обидві країни, ізольовані на міжнародній арені після Першої світової й революції, отримали змогу торгувати (зокрема зброєю, промисловими товарами) та обмінюватися кредитами.

Економічний ефект: суттєве пожвавлення експорту обладнання з Німеччини до СРСР і доступ радянської сторони до промислових технологій, що допомогло відбудові промисловості.

Висновок: договір дав поштовх взаємній торгівлі двох «відсторонених» держав, які обходили обмеження з боку Західних країн, заклавши базу військово-технічної кооперації.

2. 22 квітня 1970 року — Перший День Землі (Earth Day)

Ініціатива: американський сенатор Гейлорд Нельсон запропонував день екологічної свідомості. Понад 20 мільйонів людей вийшли на вулиці США із протестами проти забруднення довкілля.

Економічний підсумок: посилилась увага до екологічних ризиків і необхідності регулювання (згодом створено Агентство з охорони довкілля (EPA) і ухвалено низку законів про чисте повітря, воду тощо).

Формування «зеленого» ринку: компанії стали інвестувати в екотехнології та фільтри для скорочення викидів. Природокористування й енергоефективність перетворилися на конкурентну перевагу в промисловості.

Висновок: День Землі заклав підвалини екологічної свідомості як фактора економічної політики, стимулював розвиток «зеленого» бізнесу та посилив екологічне регулювання.

Шановні форумчани, вашій увазі короткий огляд 3-х історичних подій, які сталися 22 квітня в різні роки та мали вплив на економічні процеси в різних країнах.

1. 22 квітня 2016 року — Підписання Паризької кліматичної угоди (COP21)

У Нью-Йорку міністри й представники 175 країн офіційно підписали Паризьку угоду, ухвалену наприкінці 2015-го.

Мета: обмежити глобальне потепління нижче 2 °C (бажано 1,5 °C), зменшити викиди парникових газів, стимулювати перехід на «чисті» технології.

Економічні наслідки:

1. Швидше зростання «зеленої» енергетики й електромобілів,
2. Поява нових ринків торгівлі вуглецевими квотами,
3. Інвестиції у відновлювані джерела та енергоефективність.

Висновок: Паризька угода зобов’язала країни переглянути структуру енергетики, агросектора, промисловості. «Зелені» облігації, фонди й інвестпроєкти отримали імпульс, прискоривши динаміку «екопереходу».

Продовження читайте в коментарях 👇

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин на своїй сторінці у Фейсбук пише:

Українці в середині квітня перейшли від чистої покупки валюти до чистої продажи валюти.

За доступною статистикою за 3 дні цього тижня, продали майже на 10 млн дол більше ніж купили. Продають більше ніж купують як на безготівковому так й на готівковому ринку. Причому безготівковий долар продають значно активніше ніж готівковий.

З однієї сторони грошей менше, інфляція зростає, витрати зростають, Великдень попереду — тому й продають. Наскільки цей тренд буде стабільним подивимось, але у 2023 році ми спостерігали такий тренд с квітня до червня-серпня. З іншої сторони активно продовжують зростати вкладення населення в ОВДП.

Так, інвестиції населення в ОВДП (на фоні низьких ставок по депозитам) на цьому тижні на нивий рекордних позначках — 92,1 млрд грн (з них 47,3 млрд грн в гривневих ОВДП, й 44,8 млрд грн у валютних ОВДП). Для розуміння, з початку квітня загальний приріст 6,98 млрд грн (+7,5%).

Шановні форумчани, а що ви думаєте з цього приводу?

Що станеться зі США, якщо Китай і Японія продадуть американські облігації

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/scho-stanetsya-zi-ssha-yakscho-kitay-i-yapononiya-prodadut-amerikanski-obligaciyi/

В умовах митного протистояння та загострення відносин між США та багатьма державами почала активно обговорюватись можливість розпродажу боргових облігацій країнами, що тримають їх великий пакет. До яких наслідків це може призвести, розповів фінансовий експерт Олег Белінський.

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

Чи залишатиметься американський BigTech лідером ринку

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/chi-zalishatimetsya-amerikanskiy-bigtech-liderom-na-rinku/