Платіжки за блекаут: скільки заплатимо за опалення та світло, яких фактично не було

Ще задовго до закінчення січня люди почали порушувати питання: якщо нормальних послуг, по суті, не було, чи це означає, що й платити за них не доведеться. Цікаво, що тепловики відразу видали роз'яснення, в якому розповіли, чому платіжки за холодний січень практично не зміняться.

Але потім і Президент, і Кабмін заявили, що перерахунок все ж таки буде.

Уряд ухвалив рішення, яке гарантує автоматичний перерахунок плати за комунальні послуги, якщо вони не надавалися або надавалися неналежним чином через наслідки ворожих обстрілів або інших причин. Це стосується теплопостачання, водопостачання та вивезення побутових відходів, — заявила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

За її словами, «постачальники комунальних послуг зобов'язані самостійно провести перерахунок за весь час, коли послуги не надавалися, та відобразити цю суму у платіжках. Споживачам жодних додаткових заяв подавати не потрібно».

Втім, експерти, з якими поспілкувався «Мінфін», кажуть, що щодо перерахунку можуть бути нюанси. «Думаю, можливо хіба що половинчасте рішення, де буде враховано інтереси і споживачів, і комунальних підприємств. Поясню: наприклад, на Троєщині доводилося 4 рази зливати і набирати воду в системи. Величезні обсяги теплоносія просто пішли у каналізацію. Хто за них заплатить? Це ж стосується і поривів, які відбуваються у багатоповерхівках буквально у всьому місті. Якщо людей повністю звільнять від сплати, це означає, що вже невдовзі владі доведеться рятувати комунальне підприємство, вливаючи в нього бюджетні кошти», — каже аналітик Інституту житла Андрій Ніколайчук.

Як показує практика, провали за комунальними послугами січнем не обмежаться. Вже у лютому після удару ворога по столичних ТЕЦ без опалення залишилося понад тисячу київських багатоповерхівок. У Харкові схожа ситуація — місцеві комунальники зливають воду із систем близько 800 будинків. Тобто питання «хто має платити за послуги, які, по суті, не надавалися» буде актуальним і цього місяця.

«Мінфін» розбирався, як блекаути вплинуть на платіжки.

«Фізику не обдуриш?» Що кажуть тепловики

У січні, коли у Києві тисячі будинків залишилися без опалення, комунальне підприємство «Київтеплоенерго» вийшло з роз'ясненнями, як нараховуватимуть плату за тепло.

У компанії зазначили, що будинки з лічильниками тепла (таких у столиці близько 90%) платитимуть за фактично спожитий ресурс за показниками приладу обліку. Тобто скільки лічильник накрутив, за стільки доведеться і заплатити.

У будинках, де лічильників на тепло немає, нарахування проводять на підставі даних про періоди відсутності електроенергії та подачі тепла клієнтам (такий облік веде сам постачальник — ред).

Щодо специфіки січня-2026, то обсяги спожитого тепла були пов'язані з температурою повітря, — пояснили у «Київтеплоенерго». Середньодобова температура становить мінус 0,7 градусів. Крім того, через тривалу відсутність електроенергії (чотири години поспіль і більше) батареї та вода в будинковому контурі охолоджувалися і температура теплоносія падала майже вдвічі. Після того, як електроенергія з'являється, будинок починає стрімко «добирати» тепло, щоб зігріти внутрішньобудинкову систему до початкових параметрів. Такі стрибки відбуваються щоразу при відключенні світла. Відповідно, суттєвої економії, порівнюючи зі стабільним споживанням тепла, або немає, або вона мінімальна, — заявили у «Київтеплоенерго».

Тобто, за версією тепловиків, низька температура у столичних квартирах пов'язана саме із перебоями зі світлом. У періоди, коли електрики немає, теплоносій охолоджується. І починає «розігріватися» лише після включення світла.

Тому резюме щодо нарахувань від «Київтеплоенерго» таке:

• У будинках із лічильниками мешканці платитимуть за фактично спожиті Гкал.
• У будинках, де лічильників немає, вартість опалення порахують на основі теплового навантаження, з огляду на фактичну кількість годин постачання теплової енергії та середньомісячної температури зовнішнього середовища. З огляду на перебої із електрикою, при нарахуваннях за тепло у будинках без лічильників «Київтеплоенерго» враховуватиме свої дані про перерви у роботі джерел тепла, а також інформацію управителя будинку та компанії «ДТЕК Київські електромережі».
• Для будинків із незалежною системою опалення, коли є теплообмінник, і теплоносій, що подається централізовано, не змішується з теплоносієм у внутрішньобудинковій системі опалення (їх у Києві близько 50), плата за спожите тепло нараховується на підставі даних оператора системи розподілу електроенергії. При цьому мешканці або управителі таких будинків можуть самі ініціювати коригування нарахувань, подаючи письмові звернення та дані щодо схем теплопостачання, а також довідки про кількість годин без опалення.

При цьому в «Київтеплоенерго» зазначили, що нарахування за опалення проводяться за єдиною для всіх теплокомуненерго країни методикою № 315.

Зазначимо, що таке пояснення Київтеплоенерго дало ще до заяв Кабміну про перерахунок нарахувань за комунальні послуги. «Мінфін» звернувся до КМДА (яка зараз приймає запити від преси на комунальні підприємства) із проханням прокоментувати, чи зміниться щось, із огляду на розпорядження уряду про перерахунок. Але на момент публікації цієї статті відповіді від КМДА «Мінфін» так і не отримав. Редакція опублікує її, щойно отримає.

Пояснення «Київтеплоенерго» наразі є на сайті КМДА, із чого можна зробити висновок, що вони залишаються актуальними.

Як пояснив «Мінфіну» керівник КП «Тепловик» Олександр Душенко, методика № 315 про нарахування за тепло, що діє в країні, дозволяє здійснювати коригування без прийняття додаткових рішень щодо цього.

«Якщо люди платять за лічильником, то нарахування проводять саме за його показниками. Тому жодні перерахунки щодо цих багатоповерхівок просто неактуальні. Перераховувати можна щодо будинків без лічильників, де нарахування проводяться за нормами споживання (у Києві близько 40 гривень за квадратний метр — ред). У цьому випадку дійсно повинні враховуватись дні або години, коли опалення не подавалося. І такі періоди не відображаються у платіжці», — каже Душенко.

Якщо лічильник на опалення в будинку є, але він не працює (скажімо, зламався), то нарахування за дні, коли тепло подавалося, проводяться, виходячи із середніх показників за минулу зиму (вони менше, оскільки зима-2025 була теплою — ред), — додав Душенко.

Він також підтвердив заяви Київтеплоенерго про те, що режим частих охолоджень/нагрівів будинку є дуже витратним.

«Фізику ми не обдуримо. Якщо система вимикається на якийсь час, а потім знову вмикається, і так по колу, то теплоносія використовується більше, ніж якщо стабільна робота системи без перерв. Крім того, на збільшення споживання теплоносія впливає мороз — що нижча температура повітря, то більше ресурсу подається», — каже Душенко.

За його словами, споживачам також виставлять абонплату за обслуговування внутрішньобудинкових мереж (вона нараховується незалежно від факту надання послуги).

Чи потрібно було писати акти-претензії про холод у квартирах?

Водночас експертів, із якими поспілкувався «Мінфін», аргументи тепловиків не дуже вразили.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко каже, що прив'язка до фізики, яку наводять тепловики, має маніпулятивний вигляд.

«Якщо у квартирі холодно, то чому споживач має платити за опалення?», — дивується Попенко. Він каже, що комунальники йдуть на хитрість: вважають температуру теплоносія на вході до будинку. Мовляв, якщо вона знижується дорогою до квартир, то це вже проблема мешканців, які не потурбувалися про енергоефективність.

«У результаті можуть усе списати на втрати у будинкових мережах, за які платять мешканці. Але проблема в тому, що більшість споживачів та управителів не мають доступу до обладнання, що фіксує температуру теплоносія на вході до будинку. Це означає, що тепловики мають можливість маніпулювати даними», — зазначив Попенко.

Щодо будинків без лічильників, то там, за словами Попенка, теж є «лазівки» для комунальників. «Часто площі, на які нараховують плату за опалення, у тепловиків та управителів (наприклад, ЖЕКів) розходяться. Скажімо, за документами ЖЕКу у будинку 3 тисячі квадратів, а комунальники нараховують за 4 тисячі. Це давня історія, але такий нюанс може нівелювати „економію“ за січень, коли частину місяця люди сиділи взагалі без опалення», — пояснив Попенко.

Щодо води головна небезпека — пориви у системі опалення. Потоки, що ринули в квартири і підвали багатоповерхівок, в результаті можуть включити до платіжок за воду самим же постраждалим людям. «Навіть якщо у вас є лічильник на воду, „втрати“ на поривах можуть нараховуватися всьому будинку і ділитися на мешканців», — каже Попенко.

Окреме питання — якість послуг. Якщо гаряча вода фактично є ледь теплою, а в квартирах з, нібито, опаленням, всього плюс 12−14, то це означає, що і платити можна менше?

Андрій Ніколайчук каже, що, згідно з чинним законодавством, якщо теплоносій не відповідає параметрам, то, щоб на нього зробили «знижку», кожен співвласник житла мав зафіксувати факт порушень в акті-претензії. Для цього потрібно було викликати спеціалістів із комунальних служб, які могли б зафіксувати реальну температуру.

«Але це правила мирного часу. На тлі колапсу, що відбувається у Києві після 9 січня, виконати всі вимоги законодавства люди просто фізично не могли. Мешканці багатоповерхівок кинули всі сили на те, щоб банально вижити і хоч якось зігріти дітей. Та й фахівців, які ходили б по тисячах квартир і фіксували низьку температуру, просто не вистачило б. Тому в цьому питанні ми можемо розраховувати лише на добру волю постачальників комунальних послуг — чи визнають вони добровільно факт неналежної якості опалення та гарячої води, і чи зменшать плату за них. Зрозуміло, що після заяв Кабміну про перерахунок якісь знижки будуть. Але підсумкове рішення, на мою думку, опиниться десь посередині — на стику інтересів споживачів та постачальників послуг. Адже комунальники також у великих збитках. Наприклад, у деяких будинках на Троєщині воду зливали та набирали 4 рази, щоб запустити систему опалення. Хто має платити за величезні обсяги теплоносія, спущеного у каналізацію? Якщо в результаті це буде КП, то, зрозуміло, що рано чи пізно, коли у підприємства виникнуть касові розриви, місцева влада однаково буде змушена його рятувати, вливаючи бюджетні кошти», — зазначив Андрій Нікончук.

У будь-якому разі, на його думку, у рішенні щодо перерахунків — більше політики, ніж економіки та комунальних формул.

Нюанси щодо електроенергії

Окреме питання — щодо електроенергії. Здавалося б. Там все просто — якщо світло є, лічильник крутиться, якщо ні — стоїть. У результаті людина платить за реально спожиті кВт, а за час без світла тариф не нараховується.

Водночас багато українців скаржаться, що хоча світла немає годинами, платіжки за підсумками місяця зменшуються дуже незначно, а в деяких — взагалі не зменшуються, а то й стають ще більшими.

«Мінфін» запитав у експертів YASNO, які особливості нарахувань за рахунок у періоди жорстких відключень.

У PR-службі компанії виділили декілька нюансів:

1. Щомісяця на передачу показників лічильників клієнти мають 5 днів. Якщо не передати показання вчасно, а саме за два дні до кінця місяця та протягом трьох днів наступного місяця, то нарахування проводитимуться за середньодобовим споживанням, — зазначили у компанії. Тобто якщо, наприклад, ви не змогли за ці 5 днів вибрати період, щоб передати дані (наприклад, у вас тотально не було електроенергії, не працювали ані телефони, ані інші гаджети), то нарахують за середньодобовим споживанням за попередні періоди (навіть якщо тоді світло відключали менше). Тобто в результаті платіжка може виявитися більшою, ніж реальне споживання електроенергії.

У YASNO пояснили, що перерахунок відбудеться наступного місяця, за умови, що клієнт вчасно передасть показання. Тоді оператор системи розподілу фіксує обсяг спожитої електроенергії та передає оновлені дані постачальнику для перерахунку суми до сплати.

2. Як пояснили «Мінфіну» в YASNO, уявлення про те, що, якщо світла довго немає, то й платіжки мають бути «майже нульовими», не зовсім правильні. «Адже коли є світло (навіть декілька годин на добу), то споживання йде», і в деяких воно дійсно перевищує витрату у звичайному режимі.

3. Пусковий струм. Під час включення електроенергії відбувається стрибок споживання, оскільки електродвигуни в холодильниках, насосах, кондиціонерах та іншій техніці споживають у 3−7 разів більше електроенергії при старті, ніж під час стабільної роботи. І якщо світло декілька разів на день то вмикають, то вимикають, відповідно, з'являється стільки ж періодів збільшеного споживання електроенергії технікою.

4. Індивідуальне споживання. Кожен споживає електроенергію по-своєму: хтось просто приготує їжу, а хтось включає відразу все — пралку, посудомийку, бойлер. Плюс багато хто намагається зарядити безперебійники, доки світло є. Звідси велике споживання навіть при тривалих відключеннях.

5. Несправність лічильника. З цим чинником також можуть бути пов'язані некоректні, на думку споживачів, нарахування за світло. У цьому разі потрібно звернутися до оператора системи розподілу, фахівці якого перевірять справність лічильника, і якщо виявлять технічну проблему, вирішать її та проведуть перерахунок обсягів спожитої електроенергії, — запевнили в YASNO.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки