Балі, Туреччина, Іспанія та Занзібар: де купувати нерухомість в 2026 році

Балі: ринок вибору, а не масового входу

Балі перестав бути ринком дешевого входу. Острів невеликий, туристичний потік зростає, конкуренція між об'єктами посилюється, і це змінює підхід до інвестування. У 2026 році вирішальним фактором стає якість проєкту.

Турпотік на Балі щороку збільшується приблизно на мільйон людей і у 2026 році може перевищити 18 мільйонів туристів. Для такого масштабу території це серйозне навантаження, тому держава робить ставку на контроль і стабільність. Ринок поступово відходить від хаотичної забудови і переходить до більш структурованої моделі.

Змінюється і поведінка інвесторів. Їх цікавлять завершеність проєктів, якість будівництва, дотримання строків і реальна дохідність, а не фінансові презентації. Це скорочує кількість випадкових девелоперів і залишає на ринку великих локальних та міжнародних гравців.

Попит концентрується у форматах з чіткою концепцією. Еко-готелі, апарт-готелі з повною інфраструктурою, проєкти для цифрових кочівників з коворкінгами, велнес-зонами та сервісами здоров’я. Саме в цей сегмент заходять міжнародні готельні мережі Hilton, Radisson, Accor Group, переважно у форматі управління. Для інвестора це означає стандарти, прогнозовану експлуатацію і нижчі операційні ризики.

Додаткову підтримку ринку дають інфраструктурні проєкти. Будується платна траса для розвантаження острова, розвивається Східне узбережжя з проєктом Bali Gapura Marina, запускається туристичний кластер Paramount Park, реконструюються національні парки. Формуються нові точки концентрації попиту: північ Чангу з Ekfin’s Beach Club, район Табанан з Nuanu City, передмістя Убуда після запуску Ubud Park.

Балі у 2026 році залишається ринком вибору, а не масового входу. Зростання показують проєкти з сильною концепцією, професійним управлінням і довгим горизонтом інвестицій. Саме такі об'єкти вже продемонстрували зростання у два-три рази за період з 2018 року.

Читайте також: Подорожчає вдвічі чи впаде: що буде з українською нерухомістю у 2026 році

Туреччина: момент для покупки

Туреччина у 2026 році знаходиться в нижній фазі ринкового циклу. Ціни просіли, попит ослаб, інфляція залишається високою, але саме така комбінація створює умови для входу. Ринок перейшов у формат покупця: об'єктів багато, продавці готові до торгу, умови диктує той, хто купує.

Найбільш раціональна стратегія зараз — готова вторинна нерухомість у курортних комплексах біля моря. Йдеться про проєкти, введені в експлуатацію два-три роки тому, часто з мінімальним заселенням. За бюджет до 100 тисяч євро на Анталійському узбережжі можна придбати квартиру в комплексі з басейнами, сауною, хамамом, спортзалом і видом на Середземне море. Для порівняння, у Європі за ці ж кошти доступна лише застаріла вторинка з потребою реновації.

Туреччина залишається одним з найбільших туристичних ринків регіону. Країну щороку відвідують понад 60 мільйонів туристів, і цей потік зростає. Разом із ним стабільно тримається орендний попит, особливо у прибережних регіонах. Окрему позицію займає Стамбул — мегаполіс з населенням понад 20 мільйонів, постійним попитом з боку туристів, студентів, експатів і бізнесу.

Макроекономічна ситуація складна, але контрольована. Інфляція у 2025 році перевищує 30%, за прогнозами до кінця 2026 року вона має знизитися до 24%. Центробанк поступово пом’якшує політику, що вже відображається у зростанні іпотечних угод. МВФ підвищив прогноз зростання ВВП Туреччини на 2026 рік до 3,7%.

Держава активно інвестує в інфраструктуру: будується швидкісна траса між Анталією та Аланією, модернізуються аеропорти, запускаються енергетичні проєкти, зокрема атомна електростанція Акую. З 2026 року знову дозволене будівництво квартир-студій, що знижує поріг входу і пожвавлює курортний сегмент.

Туреччина неодноразово проходила через подібні цикли. За останні 10−15 років ринок кілька разів падав і відновлювався, щоразу виходячи на новий рівень цін. Об'єкти, які десять років тому коштували 30 тисяч євро, сьогодні продаються по 150 тисяч. Купівля у 2026 році — це інвестиція в відновлення і зростання на довгій дистанції, а не спроба короткострокового заробітку.

Іспанія: зростання на дефіциті, а не на очікуваннях

Іспанський ринок нерухомості у 2026 році працює в умовах стійкого дефіциту. Пропозиція обмежена, простору для торгу майже немає, попит стабільно перевищує можливості ринку. Ця ситуація сформувалася не емоційно, а внаслідок тривалого дисбалансу між будівництвом і зростанням населення.

Дефіцит житла перевищує 500 тисяч об'єктів. Нове будівництво не встигає за попитом, зокрема через активну міграцію з країн Латинської Америки. У результаті за ліквідні об'єкти зберігається конкуренція як у купівлі, так і в оренді, що підтримує зростання цін.

У 2025 році Іспанія вийшла на історичний максимум вартості житла. При цьому ринок не демонструє ознак насичення. Зростання спирається на реальний попит, стабільну банківську систему і прогнозовану економіку. Поки дефіцит зберігається, ціни продовжують рух угору.

Орендний сегмент підтверджує цю тенденцію. Нових об'єктів мало, попит високий, у популярних регіонах орендарі часто стоять у чергах. На Коста-Бланці дохідність житлової нерухомості тримається в діапазоні 5−9% залежно від об'єкта, і навіть слабші за ліквідністю варіанти не простоюють.

Тема окупасів залишається чутливою, але за останні роки підхід держави поступово змінюється. Процеси рухаються повільно, проте різниця з ситуацією п’ятирічної давнини відчутна. Для інвестора це питання управління ризиками і правильної структури володіння, а не підстава виключати ринок з розгляду.

Окремий імпульс отримує готельна нерухомість. У найближчі три роки в країні заплановано понад 800 готельних проєктів і близько 76 тисяч нових номерів. Найактивніше зростання припадає на південь, де туристичний попит стабільно збільшується.

Макроекономічне тло залишається сприятливим. У 2026 році очікується зростання ВВП на рівні 1,9%, інфляція знижується, ринок праці залишається сильним. Туризм наближається до 94 мільйонів відвідувачів на рік, а інфраструктурні та культурні проєкти підтримують довгостроковий попит на житло.

Іспанія в цій моделі залишається ринком для консервативного інвестора. Зростання тут не різке, але послідовне і підкріплене фундаментальними факторами, з горизонтом щонайменше до 2030 року.

Занзібар: ціни ще не відірвалися від реальності

Занзібар у 2026 році перебуває на ранній стадії розвитку ринку. Пропозиція обмежена, ціни ще не відірвалися від реальності, що створює умови для входу на старті циклу. Саме на цій фазі формується потенціал подальшого зростання.

Щороку на острові з’являється близько 600−800 житлових об'єктів. Для глобальних курортних ринків це незначні обсяги, але для Занзібару вони означають контрольоване нарощення пропозиції на фоні попиту, що зростає.

Собівартість залишається одним із ключових чинників. Дешева робоча сила дозволяє утримувати витрати на будівництво на низькому рівні, а інвесторам — заходити в проєкти з меншим чеком. Офіційний статус англійської мови спрощує роботу з міжнародними командами і знижує бар'єри для іноземного капіталу.

Туристичний попит зміщується у бік досвідного туризму. Острів приваблює природою, сафарі та форматом тривалого перебування. Визнання Занзібару найкращим туристичним напрямком світу у 2025 році посилило інтерес як з боку туристів, так і інвесторів. Окремий сегмент формують цифрові кочівники, для яких зростає попит на апартаменти з інфраструктурою для проживання на кілька місяців.

Держава інвестує в базову інфраструктуру. Стратегія розвитку до 2030 року охоплює дороги, енергетику, водопостачання, житло і туризм. До реалізації проєктів залучені міжнародні фінансові інституції та великі підрядники, зокрема з Китаю. Це формує фундамент для довгострокового розвитку ринку.

Макроекономічні прогнози доповнюють цю картину. Очікуване зростання ВВП на рівні 6,7% у 2028 році та помірна інфляція створюють сприятливе тло для ринку нерухомості. Занзібар залишається напрямком із підвищеним ризиком, але саме рання стадія розвитку і формує потенціал значного зростання на довгій дистанції.

Логіка рішень у новому циклі

2026 рік змінює підхід до інвестицій у нерухомість. Ринок вимагає розуміння процесів, точного таймінгу і відповідальності за рішення.

Найбільший ризик сьогодні — діяти без контексту. Нерухомість працює тоді, коли інвестор усвідомлює момент входу, горизонт і сценарій виходу, а не покладається на загальні поради.

У цьому сенсі вирішальною стає не географія, а стратегічне мислення. Саме воно дозволяє оцінювати ризики без емоцій і приймати рішення, які зберігають логіку на довгій дистанції і створюють реальну цінність.