Ціна інтелекту: витрати на найкращих ШІ-інженерів вже сягають $1,5 млрд

Ставки настільки високі, що контракти для провідних інженерів сягають дев'ятизначних, а іноді й десятизначних сум, перетворюючи їх на активи вартістю в мільярди доларів. Це не просто боротьба за кадри. Це фундаментальний зсув, який змінює саму суть технологічної індустрії та змушує інвесторів на Волл-стріт переглядати правила оцінки компаній.

Інженер за $1,5 млрд: нова реальність

Щоб зрозуміти масштаби цих перегонів, достатньо поглянути на нещодавню спробу Марка Цукерберга, голови Meta, переманити зі стартапу колишньої CEO OpenAI Міри Мураті, одного з провідних інженерів Ендрю Талока. Пропозиція, за чутками, сягала астрономічних $1,5 млрд, пише WSJ. Хоча Meta назвала цю цифру «неточною», сам факт таких перемовин шокував ринок. І це не поодинокий випадок. 24-річний дослідник ШІ отримав від Meta контракт на $250 млн на чотири роки — більше, ніж у зірки НБА Стефена Каррі. А конкурентам із OpenAI, за словами їхнього CEO Сема Альтмана, пропонували підписні бонуси в розмірі $100 млн.

Чому такі шалені гроші? Відповідь проста — економіка. Вартість розробки однієї потужної моделі ШІ, як-от Gemini Ultra від Google, може сягати майже $200 млн. На цьому тлі, як кажуть у галузі, «$10 млн для інженера — це відносно невелика інвестиція». Експерти запевняють: це не бульбашка, а раціональний розподіл капіталу. Один геніальний розробник може створити систему, яка підвищить продуктивність тисяч співробітників, генеруючи прибуток, що в рази перевищує його зарплату. Ринок просто правильно оцінює тих небагатьох, хто будує інфраструктуру для економіки наступного десятиліття.

«Моделі штучного інтелекту оновлюються з неймовірною швидкістю, що створює величезний попит на інженерів, компетентних у цій галузі. Спеціаліст, здатний створювати технології, що змінюють світ, коштує надзвичайно дорого. Технологічні гіганти, такі як Meta, Microsoft та Google, чудово це усвідомлюють, тому між ними точиться запекла боротьба за таланти. Адже той, хто першим опанує цю нішу, зможе домінувати на ринку протягом багатьох років», — розповів для «Мінфіну» фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Ризикована гра Цукерберга

Найагресивнішим гравцем на цьому полі є Meta. Відчувши, що компанія відстає у перегонах ШІ, Марк Цукерберг перейшов у тотальний наступ. Його головний хід — інвестиція в $14,3 млрд за 49% акцій компанії Scale AI, пише Forbes. Але головною метою було не саме підприємство, а його 28-річний засновник Александр Ванг, якого Цукерберг призначив головою новоствореної «лабораторії суперінтелекту». Фактично Meta заплатила мільярди, щоб «купити» одного з найкращих менеджерів у галузі.

Проте така агресивна тактика «купити всіх» має свою ціну. Всередині Meta почався справжній хаос. Нові співробітники, які заробляли в десятки разів більше за ветеранів, спричинили масове невдоволення та розкол. «Стара гвардія» відчула себе знеціненою, а цілі команди погрожували звільнитися. Навіть деякі з новоприбулих «зірок» швидко залишили компанію через внутрішні конфлікти. Ситуація стала настільки критичною, що наприкінці літа 2025 року Meta була змушена заморозити найм у своєму ШІ-підрозділі, щоб навести лад у власній структурі. Цей випадок став повчальним уроком для всієї індустрії: одними грошима інновації не купиш, потрібна ще й правильна корпоративна культура.

Хірургічний підхід Microsoft

На тлі хаотичних дій Meta стратегія Microsoft виглядає значно продуманішою. Замість того, щоб просто засипати ринок грошима, компанія зробила ставку на поєднання фінансових стимулів та унікальної пропозиції — культури. Очолив цей напрямок Мустафа Сулейман, один із співзасновників легендарної лабораторії DeepMind.

Його головний аргумент у перемовинах із колишніми колегами з Google: «У нас ви отримаєте гнучкість і швидкість стартапу без бюрократії великої корпорації». Цей підхід виявився надзвичайно ефективним. За останні місяці Microsoft вдалося переманити понад 20 ключових інженерів із Google DeepMind, завдавши серйозного удару конкурентові.

Microsoft діє точково. Замість того, щоб купувати компанії загалом, вона використовує так званий «зворотний найм»: укладає багатомільйонну угоду, за якою ключові співробітники на чолі з лідером переходять до Microsoft. Це дозволяє отримати найцінніше — таланти та інтелектуальну власність, уникаючи при цьому пильної уваги антимонопольних органів.

Гіганти в обороні: проблеми Google та Amazon

Доки Meta та Microsoft ведуть наступ, інші титани ринку змушені захищатися. Google DeepMind, колись беззаперечний лідер у дослідженнях ШІ, зараз переживає болісний відтік кадрів. Керівництво намагається втримати співробітників, апелюючи до високої місії — «створення безпечного ШІ для блага людства». У деяких випадках компанія навіть платить інженерам, які звільняються, щоб вони просто залишалися в штаті й не переходили до конкурентів, фактично оплачуючи їхню бездіяльність.

Ще складнішою є ситуація в Amazon. Згідно з внутрішніми документами, компанія серйозно відстає у війні за таланти. Її модель оплати, що сильно залежить від акцій з довгим періодом очікування, не може конкурувати з миттєвими грошовими пропозиціями конкурентів. До того ж забюрократизована культура та сувора політика повернення до офісу відлякують найкращих фахівців. В елітній спільноті дослідників Amazon сприймається, як компанія, що займається «нудними» практичними завданнями, а не проривними дослідженнями, що робить її менш привабливою для амбітних науковців.

Бігтехи «вбивають» ШІ-стартапи

Ненаситна жага до талантів у сфері штучного інтелекту змушує технологічних гігантів вдаватися до дедалі неортодоксальніших і агресивніших методів. Бігтехи наймають лише ключових засновників та їхні команди, виплачуючи самому стартапу певну компенсацію, але фактично залишаючи його порожньою оболонкою. Ця стратегія, яку можна назвати «хижацьким наймом», загрожує самій інноваційній культурі Кремнієвої долини, пише WSJ.

Такі угоди, як перехід Мустафи Сулеймана з Inflection AI до Microsoft, або Александра Ванга зі Scale AI до Meta, є найгучнішими прикладами цього тренду. Але вони не єдині. У липні Google фактично «випатрала» стартап Windsurf, переманивши його ключових розробників і зірвавши потенційне поглинання компанії з боку OpenAI.

Для техногігантів переваги очевидні: це швидкий спосіб отримати найцінніший актив — таланти, не витрачаючи час на складну інтеграцію бізнес-процесів.

Однак для екосистеми стартапів це серйозна загроза. Кремнієва долина роками жила за неписаним правилом: навіть якщо стартап зазнає невдачі, його команду та технології може придбати велика компанія. Це забезпечувало певну винагороду не лише засновникам, а й інвесторам, та пересічним співробітникам, які ризикували своїм часом і кар'єрою.

Нова тактика руйнує цей принцип. Вона створює ситуацію, де виграють лише зіркові засновники та невелика група ключових фахівців, які отримують багатомільйонні контракти. Натомість пересічні співробітники та ранні інвестори, які вкладали в компанію свої сили та гроші, залишаються ні з чим. Техногіганти, по суті, почали «поїдати» саму екосистему, яка їх живила роками, що в довгостроковій перспективі може придушити бажання створювати нові, ризиковані проєкти та підірвати майбутнє інновацій.

Нові правила для інвесторів: «премія за талант»

Ця війна за мізки має прямі наслідки для фондового ринку. Інвестори починають розуміти, що здатність компанії залучати та утримувати ШІ-таланти стає ключовим чинником, що визначає її майбутню вартість.

«Сьогодні практично кожен бізнес приміряє на себе технології штучного інтелекту, адже це стало доступно і, по суті, є технологічною революцією. ШІ — це новий інструмент, що трансформує бізнес-процеси, дозволяючи оптимізувати витрати та виконувати завдання значно швидше і якісніше. Це справді технологія, що змінює правила гри. Ринок реагує на це миттєво. Ми бачимо, що компанії, які розробляють ШІ та забезпечують його інфраструктуру, — виробники чипів, розробники обладнання та провайдери хмарних послуг, — сьогодні є беззаперечними лідерами зростання», — пояснює Андрій Шевчишин.

Акції Microsoft (MSFT) стрімко зростають, наближаючись до капіталізації в $4 трлн, значною мірою завдяки успішній стратегії найму та чіткому плану монетизації ШІ-продуктів. Водночас ринок все ще оцінює Meta (META) переважно, як соціальну мережу, а не як лідера у сфері ШІ. Її акції торгуються зі значним дисконтом, порівнюючи з іншими технологічними компаніями, що свідчить про скептицизм інвесторів щодо її багатомільярдних, але хаотичних інвестицій.

«Важливо розуміти, що ці гіганти не стільки прямі конкуренти, скільки гравці у різних нішах. Google фокусується на споживчих та хмарних сервісах. Amazon — це передусім екосистема для бізнесу та ритейлу. Meta ж традиційно асоціюється зі світом соціальних мереж. Проте, якщо говорити про лідерство саме у гонці ШІ, я б поставив на Google. Ключова перевага компанії — це наявність готової глобальної платформи, в яку можна інтегрувати ШІ-рішення. Це дає їм значну фору», — міркує Андрій Шевчишин.

Війна за таланти також створює дворівневий ринок праці. Поки зарплати еліти ШІ сягають небес, компанії масово звільняють тисячі співробітників на посадах, не пов'язаних зі штучним інтелектом, щоб профінансувати свої нові пріоритети. Це особливо сильно б'є по молодих фахівцях, для яких вхід у технологічну галузь стає дедалі складнішим.

Для інвесторів це означає, що традиційні метрики оцінки компаній вже не є достатніми. Сьогодні ключовим нематеріальним активом стає інтелектуальний капітал. Здатність компанії перетворитися на магніт для найкращих мізків планети безпосередньо впливає на її акції. Війна за таланти та фондовий ринок нерозривно пов'язані, і кожен із них посилює динаміку іншого. У новій економіці, що будується на штучному інтелекті, перемагатиме не той, хто має більше грошей, а той, хто зможе зібрати найкращу команду. І Волл-стріт вже робить свої ставки.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: макроекономіка, фінанси, банки, інвестиції, фондові та валютні ринки, криптовалюта