Війна та тарифні війни: як створити фінансову подушку в нових умовах

Простий приклад: чимало українців, якщо йдеться про накопичення, збирають кубушку в доларі. Нинішня ситуація потребує зміни підходів. На тлі невизначеності зовнішньоторговельної політики США валюта янкі з початку року втратила майже 10% щодо корзини основних валют. Курс євро щодо долара тримається на трирічному максимумі. Це означає щонайменше перегляд розподілу коштів фінансової подушки за валютою збереження.

Але є й серйозніші виклики. Наразі все більше експертів говорять про серйозні проблеми у світовій економіці. Світовий валовий продукт «зросте лише на 2,3%. Це нижче порогового значення в 2,5%, що свідчить про настання фази глобальної рецесії», — йдеться у свіжій доповіді конференції ООН із торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) про перспективи на 2025 рік. А це — потужний сигнал для споживачів усього світу згадати про власну фінансову подушку. І Україна — тут не виключення.

«Зростання ризику світової рецесії безпосередньо підвищує фінансові ризики і для українців. Навіть якщо економічне уповільнення спостерігається за кордоном, але його наслідки, такі як зменшення зовнішнього попиту, нестабільність валют, тиск на ціни та ринки праці, — відчуваються і в Україні. Особливо з огляду на нестабільність економіки, військові ризики та залежність від зовнішньої допомоги», — пояснює Лариса Мошківська, фінансова планерка iPlan.

У такій ситуації фінансова подушка — це не «опція комфорту», а життєва необхідність, — стверджують аналітики компанії КИТ Group, одного з найбільших операторів українського ринку обміну валют.

«Причому не „три зарплати десь на депозиті“, а стратегічна система швидкого доступу до грошей у різних формах і валютах. Головне — подушка має бути сформована ДО того, як проблеми „постукають у двері“. У момент турбулентності вже пізно „відкладати потроху“. Саме тому ми говоримо про персональний резервний фонд, сформований під себе, під свою структуру витрат і потенційних ризиків», — пояснюють у КИТ Group.

Як визначити розмір фінансової подушки та почати її формувати

Загалом у фінансовому світі існує базове правило: грошовий запас має покривати 3−6 місяців обов’язкових витрат родини (житло, їжа, транспорт, комунальні послуги, медицина).

Але, як зазначають аналітики КИТ Group, в реаліях України краще орієнтуватись на обсяг фінансової подушки безпеки 6−9 місяців обов’язкових витрат — це новий мінімум.

«Розрахунок починається не з цифри, а з запитання: «Скільки мені треба, щоб жити без стресу, якщо все зупиниться, і я не матиму доходу?». Ви берете свою місячну суму обов’язкових витрат (житло, їжа, зв’язок, обслуговування боргів, базові послуги тощо) — і множите її на 6, а краще — на 9.

Кризи 2009 і 2020 року, а тепер і війна, показали: відновлення після фінансових шоків триває довше, ніж хочеться. Якщо витрачаєте 30 000 грн/міс — має бути 180 000 грн резерву щонайменше на 6 місяців. А краще — орієнтуйтесь на більшу цифру — 270 000 грн на 9 місяців", — говорять аналітики одного з найбільших операторів українського ринку обміну валют.

Лариса Мошківська із iPlan рекомендує вести облік витрат протягом 2−3 місяців і після цього вирахувати середню суму базових витрат. Далі множимо її на обрану кількість місяців — це і буде розмір індивідуального грошового запасу.

Наступний крок — його формування. Фінансові консультанти кажуть, що найскладніше — почати відкладати. Адже для цього, за великим рахунком, потрібно не тільки взяти під контроль всі свої доходи і витрати, а й дотримуватись фінансової дисципліни. А це означає — відкладати щомісяця. Тут діє просте правило: чим більший відсоток від доходів йде у фінансовий запас, тим швидше його буде сформовано. Але фінансові консультанти радять щомісячно краще відкладати щонайменше 10−20% свого доходу.

«Якщо немає подушки зовсім — ставимо мету: зібрати перший місяць витрат за 2−3 місяці. Скажімо, якщо витрати становлять $1000/міс., то головна мета — $6 000. А першим завданням можна визначити накопичення $1 000 за 2−3 місяці, тобто відкладати по $300−500 на місяць», — наводить приклад Лариса Мошківська із iPlan.

Загалом накопичення повинні мати сталий прогнозований темп, — це також одне з базових правил.

«В ідеалі — з кожного доходу відразу відкладайте фіксований відсоток. Отримали незапланований додатковий дохід — відкладіть його чи більшу його частину в подушку.

Психологічно це працює краще, ніж намагатися «дотягнути до кінця місяця і тоді вирішити, скільки залишиться». Такий підхід формує нову фінансову дисципліну, навички бюджетування, контролю витрат та оцінки їх доречності.

«І головне — коли подушка досягла потрібного рівня, не припиняйте звичку відкладати, просто переорієнтуйте ці кошти на інші цілі: захист, освіта, саморозвиток, або подумайте про формування, крім подушки безпеки, ще й ліквідного портфеля інвестицій — надійні короткострокові інструменти зі швидким доступом. Надалі вони можуть стати джерелом поповнення подушки в разі її перегляду в більшу сторону, або стануть в нагоді на дорогі перспективні покупки чи витрати», — радять аналітики КИТ Group.

Як зберігати свої заощадження

Ідеального варіанту тут бути точно не може.

«На початку повномасштабного вторгнення готівкові заощадження зіграли злий жарт з тими, хто мав виїжджати, перетинати кордон, проходити небезпечні території, чи ризикували фізичним знищенням грошей.

Для тих, хто тримав всі заощадження на картках, не було можливості розраховуватися на окупованих територіях, під час блекаутів було складно платити у магазинах, великі ліміти наклалися на перекази грошей, що унеможливило трансфер великих сум.

Гривневі заощадження девальвували на 25% за одну ніч у липні 2022 року. Доларові — також не радували через велику інфляцію та зміцнення євро. Передбачити, що саме та коли станеться з заощадженнями, — неможливо. Можливо убезпечити себе, зберігаючи подушку у всьому: долари, євро, гривні, готівка, картки", — каже Аліна Шух, фінансова радниця та операційна директорка Smart Family Office.

Лариса Мошківська з iPlan при виборі інструментів для збереження грошей, у цьому випадку, радить дотримуватись принципів «ліквідність + надійність».

«Гроші завжди мають бути доступними і зберігатись в безризикових інструментах, навіть якщо для цього доведеться пожертвувати дохідністю», — уточнює вона.

Дохідність — не єдина жертва за можливість завжди мати гроші «під рукою». Треба також розуміти, що фінансова подушка безпеки також «худнутиме» через інфляцію. Наприклад, офіційна річна інфляція в Україні, за результатами березня, склала 16,4%. Тобто якщо складаєте гроші у гривні, то настільки (і це мінімум) потрібно збільшити подушку безпеки, аби забезпечити фінансування своїх звичних витрат, у разі втрати джерела доходу.

Аналітики КИТ Group говорять: інфляція непомітна у перші місяці накопичень, але через рік ваша подушка може «всохнути» на 10−20%, якщо вона повністю в гривні.

«Варто з регулярністю від 3 до 6 місяців контролювати і за потреби переглядати та поповнювати суму подушки — адже витрати зростають, а гроші знецінюються. Те, що було «6 місяців запасу» у 2023-му, у 2025-му вже ледь зможе покрити лише чотири.

Регулярна переоцінка подушки: зросли ваші витрати — збільшуйте подушку та пропорційно інструменти, із яких вона сформована. Зросли ціни або тарифи — переоцініть свої витрати та за потреби відкоригуйте розмір «подушки». Це не складно, але потребує дисципліни", — такий алгоритм дій дають в КИТ Group.

Лариса Мошківська зауважує, що найперше завдання фінансової подушки — бути ліквідною.

«Тому для деякої частини доводиться жертвувати знеціненням. Проте решту фінансового резерву обов'язково варто захисти. Частину подушки (особливо валютну) можна тримати в інструментах, які перекривають інфляцію. Цю функцію наразі виконують державні облігації. Тримаючи збереження у валютних ОВДП, ви одночасно захищаєте їх від ризику девальвації та інфляції твердої валюти», — говорить експертка iPlan.

Можливі варіанти розподілу заощаджень

КИТ Group кажуть, що структура фінансової подушки безпеки «має бути не „красива“ у таблиці, а функціональна в реальності». Вони наводять таку її оптимальну модель:

• 1 місяць витрат — готівка в гривні: це ваш буфер на випадок блокувань, збоїв у банкінгу, відключень світла.
• 1 місяць витрат — гривня на картці або рахунку з миттєвим доступом: на поточні витрати, оплати онлайн, швидкі перекази. Маючи запас кешу, упродовж місяця ви точно здобудете доступ до своїх безготівкових грошей.
• Паралельно на 1 місяць витрат — еквівалент у валютній готівці (USD/EUR у співвідношенні 50/50), і ще 1 місяць витрат — безготівкова валюта на картці або на рахунку з миттєвим доступом. Валютна частина подушки — це і ліквідні гроші, і її захист від девальвації та інфляції.

«Зайву гривневу ліквідність, яка „накопичується“ понад потребу (2 місяці в готівці та безготівкові гроші) автоматично конвертуйте у валюту, збільшуючи частку валютних накопичень у подушці, як захист від девальвації та інфляції. Не накопичуйте надмірно гривню. Такий підхід дозволяє не просто „мати резерв“, а тримати його в правильному стані — гнучкому, захищеному і завжди доступному», — радять в КИТ Group.

Про необхідність ліквідної частини у фінансовій (те, що швидко можна перевести в готівку чи безготівкові гроші), каже й Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU.

«До 2022 року я не приділяв би значної уваги паперовим грошам, однак катаклізми, які переживає Україна, змушують інакше дивитися на світ. Відсутність світла може серйозно перешкоджати безготівковим розрахункам. До того ж ніхто не застрахований від запровадження обмежень на розрахунки. Тому певна частина готівки повинна бути.

Якщо говорити про безготівкову частину валютної подушки, то багато українців тримають кошти на поточних рахунках у валюті. Існуючі банківські сервіси дозволяють швидко перевести ці кошти у гривню, якщо виникла потреба у витратах. Водночас ці кошти є своєрідною страховкою від девальвації.

Близько половини подушки я намагаюся тримати у формі ОВДП, адже можна отримувати відсотковий дохід, який не оподатковується. До того ж ОВДП можна продати достроково, якщо гроші раптово знадобляться", — роз’яснив він.

Серед інструментів, які допоможуть зберегти купівельну спроможність подушки, Аліна Шух називає:

• короткострокові депозити з можливістю дострокового зняття;
• ОВДП — один із найнадійніших фінансових інструментів у країні;
• рахунки в різних валютах — для уникнення залежності від курсових коливань однієї валюти;
• банківські сейфи або цифрові гаманці для частини заощаджень.

Оптимальна фінансова подушка з розподілом по інструментах від Лариси Мошківської, фінансової планерки iPlan, виглядає так:

• Запас на 1 місяць життя — гривня в ОВДП або на рахунку (першочергові витрати, захист від інфляції);
• Сума на 2 місяці — доларова або єврова готівка (ліквідність, захист від девальвації);
• Запас на 3 місяці — валютні ОВДП (дохідність, захист від девальвації).

Експерти КИТ Group розрахували для «Мінфіну» приклад для подушки на 6 місяців у 180 000 грн, виходячи із суми щомісячних витрат в 30 000 грн:

• 30 000 грн (1 міс.) — гривнева готівка вдома;
• 30 000 грн (1 міс.) — гривня на картці для операцій;
• Еквівалент 60 000 грн (два місяці витрат) — валютна частина: по 15 000 грн у USD та EUR у готівці, по 15 000 грн — на банківському рахунку або онлайн-гаманці;
• 30 000 грн — «мобільний резерв»: мультивалютна картка, лімітований рахунок із миттєвим зняттям, цифровий гаманець;
• Решта 30 000 — довільний розподіл між ліквідними валютами USD і EUR, або валютами країн, де ви можете здійснювати майбутні витрати, в разі виникнення непередбачуваних обставин.

​Читайте також: Чому долар не падатиме в Україні, як у всьому світі, та чи варто затарюватися євро

Як дбати про свою подушку безпеки

Інфляція — це лише один із приводів час від часу переглядати свої накопичення. Не менш важливо враховувати й стрибки долара та євро, які останнім часом стали дуже відчутними. Тому аналітики КИТ Group радять «не робити ставку на одного коня», а розподілити валютну частину заощаджень між цими валютами. А от «валютна екзотика», на кшталт фунту або швейцарського франку (за відсутності соціальних чи економічних зав’язків із відповідними країнами), за їх переконанням, не для фінансової подушки.

«Подушка формується винятково з ліквідних валют: дрібною купюрою номіналом декілька доларів/євро ви розрахуєтесь і з таксистом у місті, і придбаєте продукти у маленькому магазинчику, домовившись з продавцем».

Валютна «екзотика» — це «мертвий» баласт вашої подушки: такі валюти нестабільні щодо гривні, операції з ними можуть бути збитковими через великі комісії чи спреди між купівлею/продажем, «екзотика» має низьку ліквідність і навряд чи стане у нагоді в реальному житті.

Звісно, долар більше не виглядає, як символ стабільності. Євро зміцнюється, але теж має свої ризики. Тому валютна частина подушки має бути диверсифікованою. «Подушка» — це не про дохід. Це про збереження і ліквідність, а долар і євро в будь-якому сценарії виглядають надійніше за гривню", — уточнюють в КИТ Group і радять переглядати склад своїх заощаджень щонайменше раз на квартал, і завжди — після будь-якого потрясіння: у вашому житті, в економіці чи на валютному ринку.

«Подушка безпеки — це не статична фіксована даність. Це динамічний резерв, який змінюється разом із вашими обставинами: зміна доходів — змінюєте суму подушки; зміна валютного курсу — за потреби, з холодною головою переглядаєте її валютну структуру; переїзд, війна, зміна роботи, народження дитини — переглядаєте усе — і витрати, і розмір подушки.

Один раз на квартал — відкрийте файл або таблицю, подивіться, скільки у вас є, у чому, і де воно лежить. Це не фінансова магія, це звичка дорослої людини, яка контролює своє майбутнє та несе відповідальність за своїх близьких", — резюмують аналітики КИТ Group, одного з найбільших операторів українського ринку обміну валют.

Автор:

Головний редактор Олена Дьоміна

Пише на теми: Макроекономіка, фінанси, державне регулювання, бюджет, фіскальна політика