Multi від Мінфін
(8,9K+)
Оформи кредит — виграй iPhone 16 Pro Max!
Встановити
15 січня 2026, 7:30

Валюта чи гривневі ОВДП: що принесе вищу дохідність цього року

Минулого року інвестиції в гривневі державні облігації виявились значно вигіднішими, порівняно із купівлею валюти. Чи може ця ситуація повторитися цього року і що про це думають експерти, розбирався «Мінфін».

Скільки принесли облігації

Гривневі ОВДП на початку минулого року можна було купити з дохідністю 15−18%, розповідає фінансовий експерт Андрій Шевчишин. Тобто в середньому вони приносили орієнтовно 16,5%.

За рік офіційний курс гривні до долара майже не змінився. Якщо на 1 січня 2025 р. він становив 42,03, то за 12 місяців був 42,35. Це означає, зростання приблизно на 0,7%. Тобто саме стільки і принесли б інвестиції у готівкову валюту.

Відповідно, придбання гривневих облігацій принесло б (виходячи із середніх відсотків) дохідність у доларах близько 15,7%. Іншими словами, якби рік тому замість купівлі $1 тис. ви ці гроші спрямували б на гривневі облігації, то зараз мали б достатньо аби придбати $1157.

Своєю чергою євро за рік відчутно підріс — від 43,68 грн до 49,79 грн. Проте, як пояснює Шевчишин, навіть цього зростання недостатньо аби випередити дохідність гривневих ОВДП. За його словами, єврова дохідність гривневих ОВДП становила 4,7%. Тобто після інвестицій у облігації, зараз ви могли б придбати 1047 євро, замість однієї тисячі рік тому.

«Для порівняння, інвестуючи в американські державні облігації на початку 2025 року можна було отримати 4,6% річних в доларі, а німецькі — 2,4% річних в євро. Отже, як бачимо, інвестиції в гривню, навіть з урахуванням девальвації були вигіднішими», — наголошує експерт.

Що чекати в новому році

Цей рік гривня розпочала з падіння, що могло налякати багатьох українців. Якщо на початок року офіційний курс до долара становив вже згадані 42,35 грн, то на момент написання статті — 43,12. Тобто приблизно за два тижні відбулося падіння на 1,8% — суттєво більше, ніж за весь попередній рік.

Така динаміка змушує задуматися, що буде вигідніше цьогоріч — знову купувати облігації, чи потримати валюту під матрацом.

Ставки за облігаціями не суттєво змінились порівняно із минулим роком. Відповідно до останніх розміщень Міністерства фінансів папери з погашенням у грудні цього року були випущені з дохідністю 16,35%, наприкінці 2028 р. — 17,8%. За словами ж керівника брокерського підрозділу ICU Андрія Величка, на вторинному ринку можна ще придбати папери зі ставкою 18,5%. Для простоти розрахунків виходитимемо із усередненої дохідності 17% річних.

Гривня цього року дещо здасть свої позиції відносно долара. Принаймні на цьому сходяться практично всі державні й міжнародні інституції та банки, з представниками яких спілкувався «Мінфін». За консенсус-прогнозом на кінець цього року курс гривні до долара становитиме 44,55. Найбільш песимістично на майбутнє національної валюти дивляться фахівці Банку Південний, де очікують курсу 45,3 грн/$.

Виходячи з цих цифр за консенсус-прогнозом гривня за рік подешевшає на 5,2% або ж на 7% за негативним сценарієм. В цих випадках доларова дохідність гривневих ОВДП становитиме 10−12% за різними сценаріями зміни курсу.

Звісно, дохідність валюти можна підвищити, розмістивши її на депозиті, або купивши доларові облігації. Такі ОВДП на останніх аукціонах розміщувались з дохідністю трохи менше 4%. Депозити в американській валюті в середньому приносять 1,34%, а найщедріші банки платять близько 2,5%.

Таким чином, якщо інвестувати придбані долари і при цьому зниження гривні відбудеться за найпесимістичнішим сценарієм заробити вдасться орієнтовно 8−11%. А значить гривневі облігації все одно демонструють кращу дохідність.

Чи може гривня впасти ще суттєвіше?

Прогнози, які збирав «Мінфін», базуються на базовому сценарії. У кожного хто дає передбачення своє розуміння, що під ним розуміти. Але у більшості випадків базовий сценарій означає, що наступного року ключові тренди будуть плюс-мінус як і цьогоріч, без радикальних змін як в гіршу, так і кращу сторону.

Водночас ми всі розуміємо, що під час війни передбачити всі можливі змінні неможливо. Ситуація на фронті, в енергетиці, міжнародній підтримці може кардинально впливати як на загальну економічну ситуацію, так і на курсову політику.

Наразі ж курс формують фактично два ключові аспекти. Перший — це значний розрив у торгівельному балансі. Україна імпортує значно більше товарів, ніж продає за кордон. Внаслідок цього долари та євро постійно вимиваються з нашої економіки. Як очікують в Українському інституті майбутнього, цього року дефіцит торгового балансу сягне $60 млрд або 26,4% ВВП.

«Експортний потенціал обмежений руйнуванням логістичної інфраструктури та виробничих потужностей, зростанням собівартості виробництва. Водночас імпорт продовжує зростати високими темпами», — пояснюють фахівці.

Водночас дефіцит в торгівлі врівноважується рекордними валютними резервами України. На початок року вони сягнули $57,3 млрд. Крім цього ЄС погодив виділення для України кредити в 90 мільярдів євро на цей та наступний роки, що закриє основні потреби держави. Це дозволяє Нацбанку вливати на міжбанк стільки валюти, скільки він вважатиме за потрібне для підтримання курсової стабільності. І в той самий час всі розуміють, що нескінченно тримати торгівельний дефіцит на поточному рівні неможливо, гривню потрібно послаблювати. Саме тому експерти і прогнозують падіння гривні, хоча і на «прийнятному» рівні.

Чи випереджатимуть ОВДП інфляцію

Минулого року дохідність за облігаціями виявилась відчутно вищою, ніж ріст цін у 8%. За консенсус-прогнозом «Мінфіну» цьогоріч інфляція має бути ще нижчою — 7,4%. Найбільш песимістичний прогноз щодо інфляції робить Мінекономіки — 9,7%.

Таким чином наразі дохідність доступних облігацій суттєво випереджає очікуваний ріст цін навіть в тому випадку, якщо він виявиться найвищим серед базових сценаріїв.

Водночас як і у випадку з курсом, під час війни неможливо передбачити всі фактори. Енергетична криза, погіршення ситуації на ринку праці чи суттєве ослаблення гривні можуть спровокувати значно суттєвіший ріст цін, ніж очікувалось.

Як змінюватиметься дохідність ОВДП впродовж року

Попри наявні ризики, за базовим сценарієм інфляція в Україні все ж знижуватися, а тому і Нацбанк зменшуватиме облікову ставку, від якої свою чергу залежить дохідність облігацій. Наразі вона становить 15,5%

«Враховуючи прогнози НБУ стосовно зниження інфляції до 6,6% в 2026 році та до 5% — в 2027 році, є велика ймовірність зниження облікової ставки від 0,5% до 1,5% впродовж року», — відзначає керівник брокерського підрозділу ICU Андрій Величко.

За його словами у разі реалізації такого сценарію відсоткові ставки за довгими цінними паперами знизяться на 1−1,5% річних.

На зниження дохідності облігацій впродовж року очікує і керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергій Гончаренко. «Ключова причина — очікування подальшого пом’якшення монетарної політики НБУ на тлі контрольованої інфляції. За умов сповільнення інфляційного тиску регулятор матиме простір для зниження облікової ставки, що традиційно тягне вниз і дохідності державних паперів. Додатковим фактором є стабільний попит на ОВДП з боку банків, які мають значну гривневу ліквідність. Також зростає інтерес з боку фізичних осіб, для яких ОВДП залишаються привабливою альтернативою депозитам», — пояснює він.

На думку експерта, за таких обставин Міністерство фінансів не зацікавлене у тому, щоб переплачувати за запозичення. Тим паче, що підтримка міжнародних партнерів зменшує тиск на внутрішній борговий ринок. Як наслідок, відзначає Гончаренко, впродовж року ми побачимо плавне зниження дохідностей.

В умовах коли фахівці очікують на зниження ставок Андрій Величко рекомендує купувати до портфелю папери з найдовшими термінами, щоб зафіксувати дохідність у 18,5%. Звісно, уточнює він, якщо інвестору комфортно тримати гроші у облігаціях тривалий період.

У свою чергу Сергій Гончаренко найбільш збалансованою вважає стратегію з короткими та середньостроковими ОВДП. «Вона дає гнучкість — у разі зміни ставок інвестор зможе швидко реінвестувати кошти в нові випуски», — пояснює експерт.

Довгострокові папери, на його думку, мають сенс, якщо інвестор прагне зафіксувати дохідність і знизити ризик реінвестицій. Але зважаючи на невизначеність монетарної політики на довгому горизонті, оптимальним підходом може бути диверсифікація за строками.

Автор:
Олексій Писарев
Журналіст Олексій Писарев
Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка

Коментарі - 12

+
+111
Moonlighter
Moonlighter
15 січня 2026, 9:27
#
«Тобто саме стільки і принесли б інвестиції у готівкову валюту.«

Что я только что прочитал? Покупка валюты ≠ инвестиция.

Инвестиция — это размещение капитала в актив, который создает добавленную стоимость (процент, дивиденд, ренту, рост бизнеса и тд). Любая валюта в мире — это пассив, теряющий в стоимости каждый год.

Покупка наличной валюты:
— не генерирует доход,
— не создаёт ценность,
— не имеет cash flow,
— не работает без внешнего фактора (девальвации).

Покупка валюты в нашей стране это а) средство сохранения покупательной способности; б) способ сбережения и накопления капитала.

Человек, который купил валюту и спустя время её сдал — он ничего не ЗАРАБОТАЛ. Он просто не так много потерял покупательную способность в гривне.

Это БАЗА, которую должен знать каждый на финансовом сайте.
+
0
bosyak
bosyak
15 січня 2026, 21:24
#
А Ви вмієте в економіку. Згодний з коментарем на 100%.
+
+6
Я. ..
Я. ..
16 січня 2026, 8:41
#
Це все дуже чудова пісня, тільки для розвинених економік, котрі живуть в євро/доларі, а коли є перерахунок курсу, то якраз поки гроші у валюті - людина не втрачає на гривневій інфляції, а ще є зростання курсу, і якщо ти купував по 26−28, а зараз вже по 43 можна продати, казати що ти «нічого не заробив» — тупо, бо в нашій країні не все підряд прив`язано до курсу долара/євро, це по перше, по друге, подібна агітація про те, що начебто у валюті не заробляють — це типова маніпуляція для того, щоб люди купували овдп, бо якби можна завжди заблокувати брокерський рахунок, або банківський рахунок куди йдуть виплати, а ще можна провести деномінацію валюти, або навісити на людину надумані штрафи, в нашій банановій республіці такі речі легко реалізовувати.

Плюс на ось цю шизо теорію про те, що «купуючи/продаючи валюту — ви не заробляєте» дуже веселить трейдерів на Форексі, котрі живуть за рахунок купівлі-продажу валюти))) Чому на Форексі не вважають, що купуючи і продаючи валюту — ти нічого не заробляєш))))
Навіть центробанки перераховують свої ЗВР після зміни курсу валют один до одного))

Звісно у валюти і облігації (якщо брати щось нормальне, а не наші овдп) різні функції абсолютно, валюта це суто про ліквідність в першу чергу, але єврова і доларова інфляція становить 2−3%, це не гривня, тому тупо співати про те, що купуючи валюту в нашій країні людина нічого не заробить))
+
0
Moonlighter
Moonlighter
16 січня 2026, 9:42
#
Чел, ты терминологию путаешь. Когда ты купил доллар за 42 и продал 43 — это называется спекуляция, так как ты купил 1 доллар и продал 1 доллар.

Когда кладешь на депозит 1 доллар, то забираешь +0.05$ - это прибыль от инвестиции, а не спекуляция.

На все комменты ниже лень отвечать, сильно много текста.
+
0
bosyak
bosyak
16 січня 2026, 11:18
#
Скільки Ви «ЗАРОБИЛИ» в девальвувавшій гривні при продажу по 43? А в $ цей «заробіток» можете порахувати? Ні? А чому?
+
+6
Я. ..
Я. ..
16 січня 2026, 8:42
#
Достатньо просто уточнити, що якщо людина не має великого капіталу, то якихось надприбутків з купівлі валюти людина не отримає, якщо порівнювати з іншими активами, але не треба плутати «отримає менше порівняно з іншими» із «не отримає нічого», це різні речі.
+
+6
Я. ..
Я. ..
16 січня 2026, 8:50
#
«Инвестиция — это размещение капитала в актив, который создает добавленную стоимость (процент, дивиденд, ренту, рост бизнеса и тд). Любая валюта в мире — это пассив, теряющий в стоимости каждый год.» — це шикарна інвест маніпуляція, правда, пан кійосакі пишався б тобою, але тоді виходить що інвестували б тільки у акції, облігації, нерухомість, депозити і бізнес, а є набагато більше інвестиційних активів :)

«Покупка наличной валюты:
— не генерирует доход,
— не создаёт ценность,
— не имеет cash flow,
— не работает без внешнего фактора (девальвации).»


Ну, тобто ти кажеш, що крипта, дорогоцінні метали, а саме злитки та монети з них (котрі я нагадаю навіть центробанки скуповують в пріоритеті порівняно з ліквідними валютами), антикваріат як альтернативні інвестиції і альтернативні інвестиції в цілому, від якихось речей в іграх до кросів колекційних — по твоїм словам вище це все не є інвестицією, бо це не працює без зовнішнього фактору (купівлею іншими людьми), не має грошового потоку (пардон скажу по модному «cash flow»), не генерує дохід і не створює цінність, але чомусь люди на цьому заробляли, заробляють і зароблятимуть, хммм, чому ж тоді їм це вдається, якщо це за твоїми словами «не інвестиції»)))0))))

Ти передивився ютуб «експертів» і вирішив включити вумного, але де факто, ти плутаєш поняття, бо не розумієш, що окрім грошового потоку, є ще й зростання вартості активу, якщо ти купив щось по 10, а продав по 1000, то навіть якщо сидіти і рахувати інфляцію — ти заробив.
+
+6
Я. ..
Я. ..
16 січня 2026, 8:58
#
Сенс статті був не в інвестиціях як таких, а в тому щоб переконати людей, що зберігати ліквідну валюту котра зростає по курсу, менш вигідно, ніж купляти овдп, бо сальдо між залученими коштами з овдп та виплатами за відсотками по овдп постійно зменшується в нашої держави, тут варто звертати увагу на те, якщо часто порівнюють овпд і щось ще (тут не важливо що, що завгодно), читача будуть ненав`язливо підштовхувати до думки, що: овдп це добре, овдп це прибутково, овдп краще за інший актив з котрим порівнюють овдп.

Ось в чому сенс цієї статті, а щодо валюти під матрацом, просто це швидше і надійніше для подавляючої більшості людей, ніж розбиратися в чомусь новому, вони за рахунок зростання курсу зароблять на довгому проміжку часу, не розбираючись в ризиках овдп.

Тому шаблонні фрази з інвестиційного світу не дуже сильно працюють в Україні, де ти не купиш супер просто: нерухомість, бізнес, акції, облігації інших країн, дорогоцінні метали, бо в нас закручують гайки, щоб ти давав свої гроші на депозити і овдп, задумайся сам чому і для чого :)

А потім подумай, чому це раптом, банки стали придумувати 30% штрафу на залишок коштів за переказ/видачу коштів клієнту після розірвання з ним ділових відносин.

Тому на фоні того що відбувається люди і обирають валюту котрою вони реально володіють, а не овдп/депозити — котрі блокуються «однією кнопкою» (умовно), в наших реаліях це саме так працює, тут не діють загальні зовнішні концепції інвестицій, бо більшість інвестицій влада закрила для людей)
+
0
EconomistPetya
EconomistPetya
15 січня 2026, 12:01
#
Пока люди будут называть хранение валюты (фиата) под матрацом инвестированием (и не понимать как работает инфляция и не понимать базы экономики), они так и будут беднеть.
+
+6
Я. ..
Я. ..
16 січня 2026, 8:34
#
Розкажи це нардепам і міністрам, в котрих знаходять шафи з готівкою.
+
0
EconomistPetya
EconomistPetya
16 січня 2026, 8:54
#
Нардепы и министры с купленными дипломами, которые работали свадебными фотографами, кумами, братьями, которые проходят отрицательный отбор? Они держат шкафы с наличными как раз потому что деньги они не заработали и не знают как их зарабатывать в рынке. Хранить наворованное и взятки налом это все на что у них хватило их жидкого ума.
+
0
Перший Потужний
Перший Потужний
16 січня 2026, 9:05
#
Таке шось)) Погортай декларації нардепів де і в чому вони тримають гроші, ну з декларованого принаймні.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися