Ставка за військовими ОВДП стала плаваючою: хто зможе заробити на цьому більше

Що сталось

Кабмін вніс зміни до постанови № 156 (від 25 лютого цього року) «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики „Військові облігації“». Ставку доходу з фіксованих 11% замінено на плаваючу, і вона розраховується відповідно до середньорічного значення облікової ставки НБУ.

Припустимо, ви зараз інвестуєте у облігації, розміщені за новими правилами. Перші купонні виплати, наприклад, відбудуться за півроку. Наразі облікова ставка 25% і для спрощення розрахунків припустимо, що вона не змінюватиметься. До цього ставка була 10%, а на початок січня — 9%. За таких вхідних даних, за підрахунками аналітика Фрідом Фінанс Україна Романа Каліновського, купонна виплата становитиме трохи менше 16%.

Якщо ж нинішня ставка НБУ протримається рік без змін, то виплата за 12 місяців буде 25%.

Хто заробить більше на військових ОВДП

Багатьох інвесторів зацікавили наступні випуски облігацій. Хоча, в теорії, плаваюча ставка може не тільки зростати, а й зменшуватись. Адже всі розуміють, що 25-відсоткова ключова ставка навряд чи протримається довго.

Але у будь-якому випадку нові правила розрахунку дохідності жодним чином не вплинуть на приватних інвесторів. Як пояснив «Мінфіну» старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович, зміни стосуються виключно ОВДП, які викуповує безпосередньо Нацбанк.

Намінальна вартість цих цінних паперів, як й інших, — 1 тис. грн. Водночас, купонний період відрізняється — один рік, а термін обігу — до 30 років.

Облігації, які можуть купувати банки, юридичні та фізичні особи, розміщуються Міністерством фінансів на аукціонах, правила яких визначаються постановою № 80 від 31 січня 2001 року.

Тому до цінних паперів, які українці можуть купити у банках чи у брокерів, плаваюча ставка не має жодного стосунку.

Підвищення ставок за ОВДП, які викуповує Нацбанк, не призведе до суттєвого тиску на бюджет. Купонні виплати за цими паперами будуть лише через рік після розміщення, а отже, значну частину додаткового навантаження з'їсть інфляція. Крім цього, свої прибутки Нацбанк перераховує до бюджету, а тому більші виплати за облігаціями означатимуть і збільшення суми, яка надійде державі від НБУ.

Хто зараз купує військові облігації

Після зміни правил нарахування відсотків за «нацбанківськими» ОВДП, НБУ вже викупив облігацій на 70 млрд грн. Ставка за ними буде плаваючою, а купонні виплати регулятор отримає за рік. Загалом портфель військових облігацій у НБУ становить вже 190 млрд грн.

На аукціонах Мінфіну було розміщено військових облігацій на 79,7 млрд грн, а також $214,8 млн та 228,8 млн євро. Загалом залучено близько 93 млрд грн в еквіваленті. Тобто приблизно вдвічі менше, ніж викупив НБУ.

Основні покупці облігацій, що розміщуються на аукціонах, — банки. Нерезиденти військових облігацій купили на символічні 371 млн грн.

Читайте також: НБУ пожертвував кредитуванням, аби зберегти заощадження

На руках у фізосіб та бізнесу — трохи менше 11% гривневих військових ОВДП, а також 12%, номінованих у євро, та понад 30% — доларових.

Що буде далі

Під час попереднього аукціону Мінфін визначив дохідність за 3-місячними облігаціями на рівні 9,5%, за 6-місячними — 10%, а за 1,5-річними — 11,5%.

Нацбанк неодноразово наголошував на необхідності підвищення ставки за облігаціями, які доступні для всіх інвесторів. «За справедливою для інвестора дохідністю зростуть і можливості збільшити обсяги залучень для покриття дефіциту бюджету. І це дасть змогу менше опиратися на емісійне фінансування НБУ», — пояснював директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Нацбанку Володимир Лепушинський.

Крім цього, за словами голови НБУ Кирила Шевченка, підвищення ставок за гривневими облігаціями надасть українцям привабливий інвестиційний інструмент: вони менше купуватимуть валюту, що знизить тиск на гривню.

Принципово іншої позиції дотримується Міністерство фінансів. «Військові облігації — це, насамперед, інструмент підтримки державного бюджету в період повномасштабного вторгнення РФ, а не інструмент для максимізації доходу від інвестиційної діяльності, тому ставки за військовими ОВДП залишаються фіксованими», — наголошували у відомстві після того, як Нацбанк збільшив облікову ставку.

Позицію Мінфіну підтримує і консультант Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Віталій Шапран.

«Цілковитий ідіотизм називати ОВДП військовими, а потім тулити до них ринкові ставки і заробляти на них гроші, та ще й вказувати Мінфіну публічно, що по військовим ОВДП потрібно підняти ставки. Купувати чи не купувати військові ОВДП — це питання патріотизму. Якщо патріотів буде замало і всі банки втечуть до депозитних сертифікатів НБУ, то єдиним, хто погашатиме дефіцит, буде, звісно, покупець останньої інстанції — НБУ», — пояснив він.

Читайте також: Чому підвищення облікової ставки до 25% — помилка

Не виключено, що, за необхідності збільшити залучення грошей для фінансування дефіциту, Міністерство фінансів вимушене буде згодом підвищити ставки за ОВДП, що розміщуються на аукціонах. Після того, як декілька банків дозволили купувати облігації у своїх мобільних додатках, відбулося зростання інтересу громадян до цього інструменту. Але останніми тижнями вже відбувається спад.

«На ту дохідність, яку зараз пропонує Міністерство фінансів, люди можуть йти лише з патріотизму. А якщо ми говоримо за ринкові інструменти, то за ними ставка має бути наближеною до ринкових реалій. І тут міністерство, найімовірніше, рано, ніж пізно, піде на підвищення ставки», — переконаний Євген Дубогриз.

Читайте також: 4 ризики вкладення в ОВДП і як держава може їх зменшити

При очікуваній інфляції в 20% інвестори просто не вкладатимуть гроші під дохідність в 11%, — вважає співзасновник компанії Wotan Михайло Пацан. Тим паче, що у військових облігацій знову може з'явитися конкурент — банківські депозити. Суттєве збільшення ключової ставки змусить банкірів шукати ліквідність, а відтак — і збільшувати дохідність вкладів.