Засновник Kuna: «Криптовалюта не допоможе Росії обійти санкції»

Про нові обмеження для криптоінвесторів: це шкодить веденню військових дій

У березні Нацбанк обмежив операції quasicash 100 тис. грн на місяць. Це обмеження не оминуло й переказів на рахунки криптобірж. Таким чином регулятор встановлює бар'єр для втечі капіталу під час війни. Чи справді проблема була такою серйозною, щоб запроваджувати такі обмеження?

Я вважаю, що це шкодить не лише економіці, а й веденню Україною воєнних дій. З криптобірж жодні кошти не виводяться за межі України. Просто хтось купує «крипту», хтось — гривню. Відповідно тут ніяких доларів немає, це жодним чином не впливає на курс і не веде до втечі капіталу. Це паралельні системи.

Тому в мене дії НБУ викликають роздратування, здивування та досаду. Зараз НБУ не хоче чути інших доводів, окрім своїх.

Поясніть, як обмеження на купівлю криптовалюти шкодить економіці?

З початку війни купівля долара є закритою. Відповідно, якщо ви хочете щось імпортувати, то не можете цього зробити, — не можна купити валюту. Єдина можливість для малого та середнього бізнесу зараз вести зовнішньоекономічну діяльність — лише через «крипту». Якщо ж відключити й її, ми перетворимося на Північну Корею або Росію, які відключені від зовнішнього світу.

Ви кажете, що через криптовалюту гроші не виводяться…

Так, хтось із «фізиків» продає крипту в Україні, а хтось — купує. Тобто відбувається обмін усередині країни. Що далі роблять із цією «криптою» — взагалі неважливо, бо це просто перестановка активів між «фізиками», і це жодним чином не впливає на вартість долара всередині України.

Якщо я з вами вирішив обмінятися активами, то чому ця сума обмежена 100 тис. грн? Чому не 100 млн грн?

Обмін активами — це якщо йдеться про українську криптобіржу. А ось, скажімо, на Binance, я купуватиму актив, найімовірніше, у резидента іншої країни…

А яка різниця? Ви ж обмінялися. Коли ви купуєте «крипту», хтось з іншого боку у вас купує гривню. Отже, комусь гривня потрібна. Адже вона нікуди не зникає. Одна річ, якщо взяли золотовалютний резерв і його перемістили кудись за кордон — це виведення капіталу. А в цьому випадку гривня як була всередині країни, так і залишається. Просто змінює руки.

Обмеження — не єдина проблема зараз. Криптоінвестори скаржилися, що банки відмовляються зараховувати на карту гроші, що переказуються з криптобірж. Чи є актуальною ця проблема зараз?

Проблема є досі актуальною. Найпроблемніший банк — Приват, оскільки він державний і найбільший, відповідно, у багатьох його картки. На початку минулого тижня представники Нацбанку зателефонували ключовим людям у всіх банках і в усній формі висловили побажання запровадити такі обмеження.

НБУ навіть офіційних листів не розсилав, оскільки розумів, що буде галас. Відповідно, жодної юридичної доказової бази того, що НБУ запровадив нові обмеження, немає.

У чому логіка? Адже гроші заходять в Україну, це добре для економіки.

Я про це й кажу. Жодної логіки тут немає. Є хтось, хто не розуміє процесів, і йому простіше заборонити, аніж розібратися.

Якщо хтось має 3−4 картки різних банків, чи є шанс, що гроші зайдуть?

Так, треба спробувати. Якщо з першого разу не вдалося, спробуйте знову.

Якщо гроші не зарахувалися на картку, то що відбувається? Вони повертаються на криптобіржу чи зникають?

Нічого не зникає, вони вертаються на баланс. Доки не з'являється статус, що гроші пішли на картку, нікуди нічого не йде. Це замкнута система, де гроші не можуть загубитися. Це не «крипта», яка в будь-якому разі кудись дійде, але якщо не до вас, це ваші проблеми.

Про новий закон про віртуальні активи: Я вже не впевнений, що хочу отримувати ліцензію для роботи в Україні

Закон про віртуальні активи Президент підписав уже під час війни. Чи так важливо було робити це саме зараз?

Нині він нічого не змінює. Щоб він запрацював, потрібно ще внести зміни до Податкового кодексу, прописавши правила оподаткування операцій з криптоактивами.

Я прогнозую, що щонайменше півроку нічого не змінюватиметься. Адже ще треба написати нормативку, налагодити роботу всередині Нацкомісії з цінних паперів, яка працює у позаштатному режимі.

Читайте також: Cardano ризикує вилетіти з ТОП-10 криптовалют: що тисне на популярний токен

Тепер давайте проаналізуємо ситуацію у практичній площині. Є біржа, яка дивиться, що в Україні ухвалили закон. Але при цьому в Україні триває війна. Є Нацбанк, який, незважаючи на міжнародну підтримку криптосуспільства, запроваджує безглузді обмеження та намагається весь цей ринок поховати. Який інвестор у здоровому глузді інвестуватиме в цю країну?

Що на практиці може змінити новий закон?

Ключове, що має змінитись, — криптовалютні біржі, які отримають ліцензію Нацкомісії, зможуть відкрити банківський рахунок. Зараз рахунок можна поповнити лише з картки та з лімітом 400 тис. грн на місяць на одну картку. Банківський рахунок дозволить приймати кошти з IBAN.

У картки комісія 1−1,5%, а за IBAN можна буде переказувати гроші фактично безкоштовно. Також фактично не буде лімітів на поповнення. Крім цього, біржі зможуть відкрити валютні рахунки та клієнти зможуть переказувати валюту.

Але це все лише теоретично. Я чомусь упевнений, що все це не працюватиме, бо у нас є НБУ. Виходячи з останніх дій регулятора, я вже не впевнений, що хочу отримувати ліцензію.

Я витратив місяць на те, щоб підключити зовнішні шлюзи, збирав на криптофонд, зустрічався з різними людьми, щоб його верифікувати. А потім Нацбанк бере та закриває це все. Я із задоволенням подивлюся, як керівників НБУ судитимуть за те, що заважали волонтерам в умовах війни закуповувати все необхідне.

Про організацію роботи інвестора під час війни: у мирний час найкраще місце для зберігання криптоактивів — «холодний» гаманець, зараз — біржа

Відразу після початку повномасштабного вторгнення в Україну кількість ваших клієнтів та суми на рахунках подвоїлися. Що сталося після запровадження обмежень? Чи побачили ви спад?

Ні, спаду не сталося. Ми маємо резервні канали, які ми використовуємо. Щоправда, цей резервний канал залишився один, якщо вони його вимикають, то вимикається весь крипторинок України.

Як змінилися уподобання інвесторів — люди продовжують тримати гроші на рахунках централізованих бірж чи переводять активи на «холодні» гаманці?

З 2013 року, коли я почав займатися «євангелістською» діяльністю щодо «крипти», я повторюю, що єдине місце, де ви повинні її зберігати, — це «холодні» гаманці з двома резервними сид-фразами, записаними в різних місцях. Тоді можна спати спокійно.

Будь-які централізовані сервіси та гаманці можна використовувати заради зручності або у разі гострої необхідності. Якщо ви трейдете, тоді вам потрібні гроші на біржі. Але якщо ви хочете зберігати криптовалюти, то я ніколи не порекомендую централізовану біржу, в тому числі й свою. Біржа за своїм дизайном уразлива, а «холодний» гаманець — безпечний.

Читайте також: Як створити «холодний» гаманець для криптовалюти

Щоправда, зараз така ситуація, що й «холодний» гаманець може бути не найнадійнішим місцем. Якщо людина в оточеному місті, то вивезти гаманець може бути складно. Його можна просто загубити. З цього погляду, тимчасово можна зберігати кошти на біржах.

Про можливості Росії використовувати криптоактиви для обходу санкцій: вони для цього не мають професіоналів

Ви критикували біржу Binance за те, що вона продовжувала працювати з карбованцем. Які обмеження зробила Kuna для роботи у РФ?

Ми відразу вимкнули рубль. Його введення-виведення неможливе. Це те, що робить вся світова спільнота, — гасять ці містки. Binance, Huobi, Exmo — це ті біржі, які продовжують працювати і з рублем, і з гривнею. Вони, звичайно, час від часу публікують повідомлення, що щось виключили, щось не підтримують, але фактично обіг рубля залишається.

Якщо клієнт з Росії на рахунку Kuna має кошти, він не може вийти у фіат?

Рубль він більше вивести не може. Ми дали вікно можливостей, щоб забрати рубль усім, у кого він був. Наразі там залишилися якісь копійки у небагатьох клієнтів.

Було декілька заяв від європейських політиків про те, що Росія може використати криптовалюту для обходу санкцій. Це дійсно так?

Що ви маєте на увазі, коли кажете «Росія»?

Сама держава. Чи можна використовувати «крипту» для купівлі, наприклад, санкційних товарів?

Такий варіант точно неможливий. Росія повинна за бюджетні кошти якимось чином купити величезну кількість криптовалюти. Якщо ми говоримо про державний рівень, то ці суми обчислюються мільярдами. Купити на мільярд доларів «крипти» у Росії практично неможливо. Весь криптовалютний ринок будується на містках. Нині ці містки їм вирубили. Тож купувати на мільярди неможливо. Не кажучи вже про десятки мільярдів.

Щоправда, вони можуть діяти інакше — продавати свою нафту за «крипту», а потім використати її для необхідних закупівель. Такий сценарій теоретично можливий. Але я не думаю, що він реалізується.

Читайте також: Перша у світі криптовійна почалася. Росія вже її програла

У Росії її на державному рівні немає розуміння, що таке криптовалюта. Тому вони весь час хотіли її заборонити, а коли запровадили санкції, вони різко замислилися, що нею треба якось користуватися. Але вони не зможуть користуватися нею. Вони банально для цього не мають професійних людей. Вони всіх або позбавили волі, або зробили все, щоб ці люди залишили Росію.

Цього року Росія пришвидшила розробку цифрового рубля. Як ви вважаєте, чи це пов'язано з нападом на Україну?

Важко сказати, але мені здається, що це незв'язані речі. Вони це заявляли ще на початку війни. І у будь-якому разі цифровий рубль їм ніяк не допоможе. Цифровий рубль потрібен переважно для електронної комерції, інтернету. Зараз у них інтернет відрубаний, комерція замкнена всередині країни, кадри виїжджають.

Україна вже декілька років говорить про цифрову гривню. Як ви вважаєте, чи варто прискорити її введення?

Тут ми знову повертаємось до роботи Нацбанку. Але загалом я вважаю, що так. Це необхідно, тому що цифрова гривня допоможе перезапустити економіку, створити гнучкі та швидкі способи руху грошей. Адже економіка складається з руху товарів, грошей та людей.

Якщо щось із цього переліку барахлить, то економіка не розвивається. Чим швидше все це рухається, тим швидше зростає економіка.

Про перспективи регулювання крипторинку США: є відчуття, що воно може стати трохи ліберальнішим

Ви брали участь у слуханнях у сенаті США про крипторинок. Чи було у вас відчуття, що США можуть посилити регулювання крипторинку, запровадити обмеження?

Зі спілкування з гравцями на американському ринку, з якими я розмовляв і до, і після слухань, можу сказати, що у них зворотні враження. Ці слухання показали інший бік «крипти», як вона може використовуватися з мирною метою — для благодійності, гуманітарної допомоги. Тому американські гравці очікують, що регулювання може стати трохи ліберальнішим. Але це суто їхнє враження.

Читайте також: Шахрайство з криптовалютою: 4 нові схеми, що з'явилися під час війни

Щодо мене, то просто немає часу стежити за американським ринком. Я останнім місяцем бізнесом взагалі не займаюсь. Є менеджмент, який цим керує, а я займаюся суто благодійним фондом та побудовою фіатних шлюзів. Останній шлюз, який налагодили, — із Туреччиною. Тепер українські благодійні організації мають можливість за криптовалюту купувати там товари та організовувати їх доставку до України з усіма необхідними документами.

Про причини зростання біткоїну: причиною може бути що завгодно

Зараз ціна біткоїну пішла вгору (на момент запису інтерв'ю вона перевищила $45 тис. — прим. ред.) Із чим це може бути пов'язано, і чи могла війна в Україні спричинити це?

Це спекулятивне питання і на нього може бути лише спекулятивна відповідь. Можливо, причиною стала заява Росії, що вона продаватиме нафту за «крипту». Можливо, причиною цього стали коливання на фондовому ринку США. Можливо, це реакція на слухання у сенаті. Загалом, причиною може бути будь-що.

Насправді існує безліч факторів, одні з них діють в один бік, інші — у протилежний. Тому ніхто і ніколи не зможе сказати, що саме цей стрибок був через якусь конкретну причину.

Multi Invest — додаток, що дозволяє інвестувати в криптовалюту легко та зручно

Ще три роки тому одна подія могла спровокувати або зростання, або падіння. Нині це вже неможливо. Ринок більш багатогранний щодо користувачів, інфраструктури, країн, взаємозв'язків.