Multi від Мінфін
(8,9K+)
Оформи кредит — виграй iPhone 16 Pro Max!
Встановити
26 травня 2026, 12:10

Купити землю чи зайти в земельний фонд: що обрати інвестору

За чотири роки з моменту відкриття ринку сільськогосподарська земля перетворилась на один із найбільш обговорюваних інвестиційних активів в Україні. Ринок, який запустився у 2021 році в умовах повної невизначеності, поступово викристалізувався: з'явилися зрозумілі правила, сформувалися гравці, виникли різні форми входу. Яка форма інвестицій у землю краща обговорили експерти під час Invest Talk Summit.

Земля як актив

«Бажаючих купити якісну ділянку все ще більше, ніж бажаючих його продати», — відзначає співзасновник сервісу земельних інвестицій Zeminvest та маркету землі Доброзем Олександр Чорний. Таким чином ринок продовжує перебувати на боці продавця, і ці тенденції збережуться, вважає він.

За словами експерта, він заходив на ринок у 2021 році, коли це був «блакитний океан» — ще ніхто до кінця не розумів, як він працюватиме. З того часу пропозиції зростають, ціни підтверджують зростання в офіційній статистиці, а надійність інструменту більше не викликає тих запитань, які були на старті.

Експерт із земельних інвестицій та інвестор фонду «Ґрунтовно» та ZemliaUA Сергій Крамаренко додає, що ринок уже має чіткий вимір: щорічний обіг сягає десятків мільярдів гривень, а курс України на євроінтеграцію робить зростання вартості землі прогнозованим. Зокрема, це доводить досвід країн Балтії, де після відкриття аграрного ринку земля зросла в ціні в десять разів: з 500 до 5000 євро за гектар. Для України, на його думку, ця траєкторія повториться, питання лише в часі.

Фахівці сходяться і в оцінці потенціалу зростання. Протягом 5−7 років середні ціни на чорноземні грунти, за прогнозом Крамаренка, можуть вийти на рівень $9−11 тис. за гектар, на менш продуктивні — $5,5−7 тис. За його розрахунками, це відповідає чотириразовому зростанню вартості активу в горизонті 7−10 років. Сергій Крамаренко підкріплює цей прогноз власним кейсом: коли він заходив у сертифікати «Ґрунтовно», середня вартість земельного активу в портфелі фонду складала близько 64 тис. грн за гектар. Сьогодні це 100−102 тис. і потенціал для зростання залишається значний.

Пряме володіння чи фонд

Олександр Чорний проводить чітку межу між двома інструментами: купівля ділянки — це інвестиція в актив, а купівля сертифікатів фонду — це інвестиція в команду, ідею та стратегію, яку ця команда обрала.

При прямому володінні інвестор отримує право власності на конкретну ділянку і прямі договори оренди з агровиробником. «Для мене сьогодні немає нічого кращого, коли інвестор, купивши інвестицію, має право власності, має прямі договори оренди, і тому в будь-якому випадку є найбільш захищеним у цьому», — пояснює він. Усі інші показники — ліквідність, можливість продажу вже є надбудовою над цим базовим захистом.

Сергій Крамаренко дивиться на питання інакше і частину капіталу тримає в прямих паях, частину — в сертифікатах фонду «Ґрунтовно». «Мені зрозуміла стратегія, зрозуміла тактика, зрозуміло, що фонд купує і як це відбувається», — пояснює він свій вибір на користь фонду.

Ліквідність, диверсифікація, контроль: рахуємо різницю

Найбільш відчутна практична різниця між двома інструментами — швидкість виходу. При продажу земельного паю закон вимагає дотримання процедури переважного права орендаря: нотаріус надсилає проєкт договору, орендар має право першочергового викупу і може не поспішати з відповіддю. Реальний строк від рішення до отримання коштів, за словами Крамаренка, — 2−2,5 місяці, у кращому випадку місяць при добрих відносинах з орендарем. У фонді вихід з активу займає до тижня з моменту подачі заявки на продаж.

Друга перевага фонду — подільність. Маючи пів мільйона гривень у сертифікатах з номіналом 1000 грн за штуку, інвестор може продати рівно ту частку, яка йому потрібна, і залишити решту в землі, відзначає Крамаренко.

Третя перевага, за словами експерта, це географічна диверсифікація. Приватний інвестор із обмеженим капіталом, як правило, купує землю в одному регіоні і повністю залежить від його динаміки. Наприклад, розповідає Крамаренко, його знайомий у 2021 році вклав значну суму в землю Сумської області — якісний чорнозем за вигідною ціною. Після початку повномасштабного вторгнення вартість цих ділянок впала в 3−4 рази через близькість до зони бойових дій. А ось якщо фонд має активи в ряді областей, то проблеми з окремою ділянкою вплинуть на загальний результат не більше ніж на к кілька відсотків.

Олександр Чорний погоджується з перевагами фонду в частині ліквідності, але застерігає: у цій зручності є нюанси. Продати сертифікати можна або на вторинному ринку — але покупець логічно захоче дисконт відносно ціни первинного розміщення — або назад керуючій компанії. Умови такого викупу прописані в інвестиційній декларації фонду, і їх варто читати до входу, а не після. Зокрема, відзначаич він, фонд «Ґрунтовно» встановлює, що викуповує сертифікат на 25% дешевше, за їх вартість.

Щоправда, за словами Сергія Крамаренка, у даному випадку відбувається активна торгівля на вторинному ринку, а сертифікати торгуються в діапазоні 1230−1270 грн., тобто різниця в ціні купівлі і продажу невисока і на практиці інвесторам не потрібно звертатися в фонд для викупу.

Окремо спікери торкнулись питання вартості управління. Як відзначає Олександр Чорний, воно створює додаткове навантаження і, відповідно, це відображається на дохідності.

Загалом же переваги інвестицій у землю не викликають сумнівів у фахівців. Питання лише в тому, скільки контролю інвестор готовий віддати в чужі руки і скільки роботи взяти на себе. В залежності від відповіді на це питання і варто обирати власний шлях інвестування.

Коментарі - 18

+
+20
bosyak
bosyak
26 травня 2026, 13:23
#
В прибалтиці земля 5000€ за 1га, по перше не скрізь. По друге, напевне, тому що це ЄС і НАТО. По трете, через субсидії ЄС. Що з цього буде в Україні впродовж 7−10 років? Нічого. Навіть вступ в ЄС потребує 10 років на імплементацію аграрного законодавства ЄС. І, звісно, в Україні земля подорожчає до 9−11 тис € за га. :) Ні…

Якщо земля коштуватиме 10 тис € за га, то аренда буде коштуватиме 600 € за га. Плюс податки. Що будемо ростити при такій математиці? Зернові? Масличні? Ні. Сама по собі буде дорожчати під бурьянами? Смішно.

Хайпова стаття для загону хом’яків у земляну «інвестицію».
+
+1
Kanarej
Kanarej
27 травня 2026, 1:46
#
Воно подорожчає після закінчення війни, але звісно не 5 і тим більше не 10 тис. євро. Для таких цін потрібні не тільки десятиріччя, а й побудова інфраструктури та переробки, а не просто експорт сировини, який при такій вартості землі стане нерентабельним (я вже не кажу наприклад про ціну палива, на яке в нас щороку накидають все більше акцизу). Тим не менше, в пару разів цілком може подорожчати найближчими роками.
+
+15
bosyak
bosyak
27 травня 2026, 8:33
#
Яка на Вашу думку причина «подорожчання в пару разів»? Як на мене окрім спекуляції причини відсутні.
+
+15
Перший Потужний
Перший Потужний
27 травня 2026, 8:46
#
Тому ця війнушка ще буде років 5−10 в різній формі тривати мінімум, і буде ставати тільки гірше, бо людей працювати буде менше, потім почнуть завозити мігрантів, само собою самий непотріб, від чого зросте криміналітет, а дуже багато поліцаїв в нас сидять просто поки є бронь і вони чекають коли буде можливість звільнитися, тому «краще» не буде, і в ЄС ми не будемо, бо ми там непотрібні, а українським корупціонерам ця війна вигідна, тому її не будуть завершувати під ідеологічними мотивами і будуть відправляти подихати в окопі до останнього українця за бамбас, котрий якщо провести незаангажоване опитування, не буде потрібен 99% українців, якщо суто в цьому питання «завершення» війни і відкриття кордонів, бо як тільки відкриють кордони, багато, не всі, але дуже багато людей поїдуть, просто зараз не їдуть, бо жінка сама по собі, або жінка з дитиною і без чоловіка не поїде, ну дуже мало жінок, котрі самостійно готові їхати невідомо куди, а от коли з чоловіком, то це вже інша справа, і влада це прекрасно розуміє, тому і тримають як живий щит людей, ну це реалії, незалежно від того чи подобається це комусь, чи не подобається
+
+1
Kanarej
Kanarej
27 травня 2026, 18:28
#
1) Цей пропагандистський наратив про «вічну війну» виключно для дурнів. Всі війни закінчуються, рано чи пізно. І я думаю до закінчення лишилось не так і багато, питання лише у форматі закінчення.
2) Кількість людей в нашій аграрній економічній моделі не принципова. Тому що сучасні технології дозволяють обробляти величезні площі дуже малою кількістю працівників. І на доходи переважно експорто-орієнтованої аграрки чисельність населення теж принципово не впливає
3) Навіть без вступу в ЄС земля буде потрібна великим агрокомпаніям, і закінчення війни посилить попит
4) Додатково влада зробила кроки для обходу обмеження на скупку землі інозенцями, через дозвіл множинного громадянства. Тому так, земля буде дорожчати, але без вступу в ЄС і великих вкладень цін 5000+ євро не буде. А вступу найближчими рокам я не очікую, якщо він взагалі коли-небудь станеться.
+
0
bosyak
bosyak
27 травня 2026, 18:57
#
Ви не зрозуміли головного. Якщо зерно не подорожчає вдвоє то і земля не подорожчає вдвоє. Агрохолдинг — вал низько маржинальної монокультури. А це можливо тільки на дешевій землі. Іноземці також дивляться на ціну зерна і не будуть скупляти землю якщо прибутку від виробництва не буде.
+
0
Kanarej
Kanarej
27 травня 2026, 19:09
#
В нашій системі вона тільки для бідних (фермерів) низькомаржинальна. У великих холдингів з’являються величезні можливості не тільки для економії на витратах, а й корупційні можливості, які дозволяють отримувати надприбутки. Плюс можливості побудови власних потужностей для переробки, зберігання і т.д., що принципово збільшує прибутки. Під час війни вкладатись в це ніхто не буде, але після — буде.
+
0
bosyak
bosyak
27 травня 2026, 20:22
#
Давайте фактами, яка рентабельність агрохолдингу на пшениці чи соняшнику при поточній ціні землі за минулий рік? І яка при ціні землі в 2 рози більшій?
+
0
Kanarej
Kanarej
28 травня 2026, 0:44
#
У Вас є такі дані? Давайте, подивимось. Я дивлюсь по непрямих ознаках. За останнє десятиріччя просто розквіли агроолігархи. А деякі компанії навіть потягнулись на фондовий ринок. На низькій маржинальності такі статки за лічені роки не з’являються. Крім того, в Україні низькомаржинальним бізнесом займаються тільки лoxи. Типовий український великий бізнес — це високоприбуткова історія, яка не обходиться без використання корупційних механізмів, всеможливих махінацій з ПДВ, митницею і т.д. Далі, ціна землі не сильно впливає на поточні витрати і кінцеву маржинальність. Оскільки це одноразова покупка, і вкладення на практично необмежений термін. Збільшення вартості землі вплине тільки на час окупності даної інвестиції. Так само як і будівництво якогось елеватора наприклад. Якщо б мова йшла про вартість оренди — так, це впливало би саме на маржинальність.
+
0
bosyak
bosyak
28 травня 2026, 8:21
#
Теоретик? Ок, тоді чому орендарі не поспішають викупати землю?
+
0
Kanarej
Kanarej
28 травня 2026, 15:29
#
Тому що оренда поки що дуже дешева, і мало впливає на собівартість. Додатково, нема потреби піклуватись про збереження якості цієї землі і можна викачувати з неї по максимуму, не думаючи про майбутнє, використовувати такі підходи та висаджувати такі культури, які виснажують землю. Це ж не своя власна земля. Якщо вартість землі буде кратно зростати, то і вартість оренди також, і це вже буде давити на собівартість. А отже виникне стимул одноразово купити землю і не платити більше оренду. І додатково, доведеться піклуватись про збереження якості цих земель.
+
0
Kanarej
Kanarej
28 травня 2026, 15:36
#
І є ще такий момент. В Україні все нестабільно, і що буде завтра — ніхто не нає. Війна. Території можуть окупувати або бойові дії зроблять землю непридатною до використання. Тебе можуть рейдернути. Чи можуть змінитись умови, що стане цим займатись невигідно. Поки ти в оренді — в тебе чистий грошовий потік. Виростив, продав, заплатив витрати, і все. В разі якщо треба втікти — гроші вивів і все. З землею так просто не вийде. Купити можна, але її швидко не продати, її можуть арештувати, конфіскувати чи відібрати іншим чином, і т.д. Це додаткові ризики.
+
0
bosyak
bosyak
28 травня 2026, 23:07
#
Зараз термін окупності купівлі землі 30+ років по оренді. Скільки буде термін в разі збільшення вартості? Стільки ж. Бачів 80+ років терміни. Яка буде продовольча інфляція в разі подорожчання с/г землі? С/г земля не звичайний актив — зайшов/вийшов. Це актив на якому тримається все, і будь яки рухи мають довготривалі наслідки.
+
0
bosyak
bosyak
28 травня 2026, 23:09
#
Так, ще забули що земля саме просте джерело оподаткування…
+
0
Kanarej
Kanarej
27 травня 2026, 19:18
#
Хоча ще залежить від формату завершення війни, і від внутрішньої ситуації у країні. Якщо буде великий ризик відновлення бойових дій найближчим часом, або внутрішньої нестабільності, внутрішнього конфлікту (громадянської війни, розпаду країни) — нічого дорожчати не буде, швидше впаде, і ніхто вкладати зайві гроші не буде
+
0
Перший Потужний
Перший Потужний
27 травня 2026, 8:42
#
Канарей, не буде ніякого «закінчення війни, в оркостані так само як і у нас йде повним ходом узурпація влади, якби все залежало виключно від пукіна, то зацікавлені олігархи давно б його прибрали, тому це не залежить від періоду життя пукіна, там є бабло для контрактників і за словами полонених орків в них немає проблем з кадрами у військоматах, так, більшість орків опинившись в окопі розуміє що 4 лимони фублів (всі прайси є на орочому мінтероризму, там як меню з цінами) того не вартують, але сам факт, в оркостані немає могілізації, яка є в Україні, там є бабло і купа людей, а у наших корупціонерів великі плани на надані партнерами гроші для розпилу на тендерах, тому у нас наприклад котру зиму столиця «не підготувалася/не була готова», ну це смішно і сюр) наші не хочуть платити контрактникам (всім, а не до якогось віку) і намагаються за безкоштовно примусово викрасти людину сподіваючись що в такої людини не вистачить сміливості тупо розвернутися і піти додому, в 2х мільйонів сзч вистачило сміливості не буде вівцею.

Ну і це не війна «на знищення», бо тут елементарно, по офісу презика, по вру, по кабміну, хоч раз прильоти були?) А може руйнували мости через Дніпро, щоб логістику поручити і в містах центральної та Північної України порушити логістику? А може обстрілюють систематично жд вокзали? Ну так, а яка це тоді «екзистенціальна війна», це війна де в пукіна амбіції захопити побільше, а в корумпованої української влади амбіції розпили побільше і втекти поки не впіймали
+
+1
Kanarej
Kanarej
27 травня 2026, 18:37
#
В оркостані теж швидко наростають проблеми, і економічні, і проблеми тотальної залежності від китайців, від якої вони точно хотіли б позбутись, і якомога швидше. І потік бажаючих померти за гроші теж не нескінчений, він потроху зменшується. Я переконаний, що їм вигідно вже завершувати, але вони не можуть цього зробити політично, бо нема якоїсь перемоги із досягненням оголошених «цілей СВО»— буде багато питань заради чого все це було, і перед китайцями невдобно так закінчувати.
Тут більше питання, що нашій владі вигідно продовження війни, бо це величезне бабло і халявне продовження влади поки йде війна. І вони будуть її продовжувати поки є можливість. Але ряди тих хто згоден фінансувати Україну теж потроху зменшуються. Штати вже майже відпали. Після приходу до влади AfD у Німеччині відпаде и більша частина фінансуваня з ЄС. Тому я впевнений, що за пару років максимум це все згорнеться в тому чи іншому вигляді, якщо Україна не впаде раніше через внутрішні конфлікти і проблеми.
+
+15
ccc2013
ccc2013
27 травня 2026, 13:02
#
Все красиво на бумаге)))
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися