Куди інвестувати до 200 тисяч гривень: 7 варіантів для збереження і примноження

Очікується, що, за підсумками 2025 року, інфляція в Україні становитиме близько 9−10%. Це означає, що заощадження обсягом 200 тис. грн уже за рік матимуть таку саму купівельну спроможність, як зараз 180 тис. грн. Заощадження без інвестицій нагадують біг на місці, де треба докладати максимум зусиль (тобто відкладати дедалі більше коштів), щоб просто залишатися там, де й був до цього. Водночас вдалі інвестиції здатні прискорити зростання заощаджень і дати відчутний результат уже в короткий строк. Розглянемо декілька доступних варіантів для інвесторів.

Інвестиції в нерухомість через REIT-фонди

Нерухомість — один із найпопулярніших напрямів інвестицій серед українців. Звісно, маючи 200 тис. грн, купити квартиру чи будинок неможливо. Проте завдяки REIT-фондам ви можете інвестувати й заробляти на нерухомості навіть з мінімальними сумами.

REIT (real estate investment trust) — це фактично колективні інвестиції в об'єкти. Якщо говорити спрощено, то група людей дає гроші, а керуюча компанія купує за них нерухомість, здає її в оренду, із часом може продати, а отримані кошти розподіляє між інвесторами у вигляді дивідендів.

Такий підхід не лише знижує поріг входу в нерухомість, а й істотно спрощує інвестиції. Людині, яка вкладає гроші, не потрібно робити ремонт приміщення, шукати орендарів, розв’язувати юридичні чи інші питання. Для інвестора такий дохід повністю пасивний, а всі питання бере на себе управляюча компанія.

Як працюють REIT-фонди, можна розглянути на прикладі фондів S1 REIT — S1 ВДНГ та S1 Obolon. Фонди створені забудовником Standard One, який заснував першу в Україні мережу прибуткових будинків у форматі Build-to-Rent, тобто вони створені для оренди і потреб орендаря. Компанія дозволяє як інвестувати в окремі квартири, повністю готові до здачі в оренду, так і вкладати кошти у фонд — все залежить від суми, якою оперує інвестор, та обраної моделі. Важлива особливість цих фондів в тому, що вони не збирають кошти інвесторів, а потім починають за них будівництво, як відбувається зазвичай, а спершу викуповують чи контрактують нерухомість, а далі пропонують вкласти в неї кошти. Тому, в цьому випадку, інвестори йдуть у вже реальні об'єкти.

Фонд S1 ВДНГ пропонує інвестиції у вже збудований і заселений орендарями будинок біля станції метро «Виставковий центр» у Києві. Строк дії фонду — 10 років. Упродовж цього періоду нерухомість, яку придбали інвестори, здаватимуть в оренду, а після завершення цього строку — продадуть. Кошти, як від оренди, так і від продажу, розподілять між власниками інвестиційних сертифікатів. Наразі об'єкт заселено орендарями на 99%, що забезпечує виплату дивідендів, які чимало учасників реінвестують у фонд.

Фонд S1 Obolon створено за тим самим принципом, але будинок, квартири в якому здаватимуть в оренду, ще будують. Він розташований за дві хвилини ходьби від метро «Мінська». Вартість сертифікатів прив'язана до ціни квадратного метра в будинку, тому разом із наближенням завершення будівництва їх ціна зростає синхронно. Починаючи з квітня, сертифікати фонду S1 Obolon вже зросли у вартості на 3%. Після заселення квартир власники сертифікатів почнуть отримувати дохід від оренди, так само, як у фонді S1 ВДНГ.

Мінімальний поріг інвестицій у фонди — 122 тис. грн, а далі можна продовжувати інвестувати від 1 тис. грн. Дохідність першого фонду — 8,2% у доларах, а другого — 10% у доларах. Дохідність будинку на Оболоні є більшою, оскільки інвестор входить до проєкту на стадії будівництва.

За потреби, інвестор може легко вийти з інвестиції. Для цього керуюча компанія запровадила зворотний викуп сертифікатів, який відбувається лише за 2−3 години після подачі заявки. Водночас варто враховувати, що вартість сертифікатів зростає пропорційно до зміни ціни самої нерухомості. Це означає, що якщо інвестор триматиме сертифікати, скажімо, два роки, весь цей час отримуватиме дивіденди від здачі житла в оренду, а потім вирішить продати його, то, найімовірніше, отримає за сертифікати більшу суму, ніж вкладав у них. Щоправда, варто враховувати, що, у випадку падіння ринку нерухомості, ці папери також дешевшатимуть.

Управління житлом в обох фондах повністю лежить на керуючій компанії, а власники сертифікатів отримують пасивний дохід. Якщо ж інвестор прагне отримати у свою власність квартиру, але не має достатньо грошей, він може поетапно вкладати кошти в сертифікати. Коли сума інвестицій буде еквівалентною вартості квартири, за бажанням він зможе конвертувати свою частку у фонді в реальний об'єкт нерухомості.

Корпоративні облігації

Корпоративні облігації — це боргові цінні папери, які випускають компанії. Фактично, купуючи їх, інвестор надає компанії гроші в борг під заздалегідь визначений відсоток. Компанії така співпраця теж вигідна, оскільки вона залучає кошти під ставку, яка є нижчою, ніж кредити в банку.

В Україні є низка компаній, які розміщують корпоративні облігації. Це, зокрема, Нова пошта, мережа супермаркетів Novus, сервіс продажу кавових зерен !FEST Coffee Mission, фінансові компанії Activitis та AccessFinance тощо.

Часто основними покупцями корпоративних облігацій виступають банки, а тому і компанії орієнтуються на них. Водночас для деяких компаній важливим є приватний інвестор. Наприклад, таку стратегію обрала NovaPay.

NovaPay — це небанківська фінансова компанія, що входить до ГК NOVA. Вона має власний фінансовий застосунок, яким користуються вже 750 тисяч українців, і обслуговує клієнтів як онлайн, так і в понад 3 600 відділеннях Нової пошти у всій країні.

«NovaPay — небанківська фінансова установа з ліцензією НБУ. Це означає, що ми не можемо залучати депозити, як банки. Проте маємо чинні кредитні продукти — посилка в кредит, розстрочка, кредитна картка — для приватних клієнтів, а також кредити для бізнесу. Наші облігації допомагають нам фондувати зростання кредитного портфеля», — пояснює мету випуску облігацій Ігор Приходько, фінансовий директор NovaPay.

Для того, щоб максимально спростити придбання облігацій приватними інвесторами, NovaPay дає можливість купити їх у власному застосунку. Ціна облігації — 1 000 грн, а купувати їх можна від однієї. У такий спосіб компанія забезпечує мінімальний поріг входу.

Термін інвестицій в облігації NovaPay становить від 1 місяця до року, а дохідність залежить від строку:

• 1 місяць — 10%;
• 2 місяці — 12%;
• 3 місяці — 14,5%;
• 4 місяці — 16,5%;
• 6 та 9 місяців — 17,5%;
• 12 місяців — 18%.

Ця дохідність істотно перевищує ставки за гривневими депозитами. Зокрема, за річними вкладами банки в середньому платять менше ніж 13%, а найщедріші — 16,5%. Висока дохідність привертає увагу багатьох інвесторів. За даними компанії, облігації придбали 5 900 фізосіб. У середньому вони купують паперів на 50 тис. грн.

Окрім високих ставок, у NovaPay називають своєю конкурентною перевагою зручність придбання облігацій. Зареєструватись у застосунку можна лише в декілька кліків, пройшовши ідентифікацію за допомогою Дія.Підпис, а далі, окрім інвестицій, можна користуватись значним переліком інших функцій — оплачувати посилки з вигодою, переказувати кошти, оформити розстрочку чи кредитну картку.

Облігації NovaPay можуть бути цікаві тим інвесторам, які шукають вищу дохідність, ніж у депозитів, або намагаються диверсифікувати свої заощадження. Усі виплати — як відсотків, так і номінальної вартості цінних паперів, — здійснюються одноразово після завершення строку угоди. Інвестувати можна від 1 000 до 5 000 000 гривень.

Купуючи корпоративні облігації, інвестори мають пам'ятати, що повернення коштів залежить виключно від компанії — на відміну від депозитів, держава їх не гарантує. Тому важливо, що NovaPay — це високоприбуткова компанія, яка минулого року сплатила податків на 1,5 млрд грн. Крім цього, вона входить до групи найбільшого поштового оператора країни, що забезпечує додаткову стійкість.

Земельна ділянка

Фото: Олександр Чорний

Інвестиції у сільськогосподарську землю у світі вважаються одними з найнадійніших. Разом зі зростанням населення та глобального споживання зростає потреба у харчуванні, а нові орні площі не з'являються. Крім цього, використання сучасних аграрних технологій, вдосконалення добрив та посадкового матеріалу підвищує врожайність, а отже, й дохід, який власники отримують з кожного гектара.

В Україні ринок сільськогосподарської землі відкрили в середині 2021 року. Попри початок повномасштабної війни та економічні труднощі, він продемонстрував значне зростання.

Вартість ділянок в Україні істотно відрізняється, залежно від регіону — що ближче до лінії фронту, то дешевше. На ціну впливають і додаткові чинники: якість ґрунту, розташування на полі, наявність розвиненої інфраструктури неподалік та конкуренція. У середньому 1 гектар сільськогосподарської землі зараз коштує $1 700−2 400, а це на 30−35% дорожче, ніж напередодні російського вторгнення.

«Зростання зумовлене не так економічним підйомом, як недооціненістю активу — її вартість все ще перебуває в нижньому діапазоні. До кінця 2025 року і ще певний період очікується подальше зростання вартості землі, допоки вона не досягне середньої ринкової», — зазначає Олександр Чорний, співзасновник «Перший земельний інвестиційний фонд», сервісу земельних інвестицій Zeminvest та маркету землі «Доброзем».

Через цю специфіку ринку вартість землі в Україні зростає навіть в періоди економічного спаду. А ось після завершення війни та з початком стрімкішого економічного зростання можна очікувати і на швидше здорожчання ділянок. Вартість української землі рухатиметься в напрямку європейських цін. Наприклад, у Польщі та Чехії 1 гектар сільськогосподарської землі коштує в середньому 10−20 тис. євро. Навіть у Словаччині, де земля чи не найдешевша в ЄС, вона коштує в рази дорожче, ніж в Україні, — приблизно 5 200 євро за гектар.

Друге джерело заробітку для власників землі — здача її в оренду. За офіційною статистикою, середня ціна оренди гектара становить приблизно $86 на рік. Водночас фахівці вважають ці цифри заниженими через намагання сторін мінімізувати сплату податків. За оцінками учасників ринку, в центральних регіонах України орендарі платять $150−200, а там, де більша конкуренція, сума сягає $300.

Про готовність аграріїв платити ще більше говорять аукціони з оренди землі, що перебуває у державній власності. За їх результатами, агрохолдинги пропонували $500−600 за га, а місцеві фермери часто навіть до $1 тис. За цих умов приватні власники землі теж сподіваються на покращення умов оренди.

Інвестувати в землю громадяни можуть самостійно або за допомогою керуючої компанії. Щоправда, перший варіант підходить виключно тим, хто має досвід у сільському господарстві, здатен оцінити якість землі та визначити можливі ризики. Більшості ж інвесторів буде складно без допомоги.

У пошуку, придбанні, оренді або продажу земельної ділянки може допомогти компанія Zeminvest — один із лідерів на ринку інвестицій у сільськогосподарську землю.

Компанія має свій каталог перевірених, готових до продажу ділянок. Zeminvest підбирає не просто юридично «чисту» землю, а таку, що має реальні перспективи зростання. Компанія самостійно знаходить орендарів, укладає та контролює виконання договорів.

Завдяки поєднанню цих послуг інвестиції у землю стають повністю пасивними. Покупцю навіть не потрібно приїжджати й оглядати ділянку перед укладенням угоди.

«За час роботи ми отримали колосальні досвід, вміння та знання. Тому, якщо ви купуєте землю через нашу компанію, ми розділяємо їх із вами та даємо гарантії», — відзначає Олександр Чорний.

Готівкова валюта

Готівкова валюта — чи не найпопулярніший інструмент інвестицій в Україні. Наприклад, лише за 2024 рік українці купили $25,9 млрд, і ще $4,8 млрд витратили на безготівкову валюту.

Основна причина інтересу до євро та долара — це стрімка девальвація гривні. Наприклад, ще рік тому офіційний курс становив 41 грн/$, а на момент написання статті — 41,76 грн/$. Таким чином, за рік гривня знизилася щодо долара США майже на 2%. А можна згадати часи, коли курс був 14, 8, навіть 5 грн/$. Відтоді українська національна валюта знецінилася в рази.

Крім цього, багатьох приваблює висока ліквідність валюти, яку завжди можна швидко та безперешкодно обміняти на гривню.

Водночас варто враховувати, що через інфляцію знецінюється не лише гривня, а й будь-яка валюта, а кошти «під матрацом» не забезпечують зростання. Наприклад, торік інфляція у США становила 2,9%, а в 2023 році — 3,4%. У довгостроковій перспективі її вплив на заощадження ще відчутніший: у 2015 році $100 мали таку ж купівельну спроможність, як зараз $135.

Також готівкова валюта створює додаткові ризики — її легко пошкодити, загубити, завжди існує ймовірність пограбування.

Банківські депозити

Розміщення банківських вкладів — найпростіший спосіб отримати пасивний дохід. Серед основних переваг депозитів: низький поріг входу (отримувати відсотки можна навіть з декількох тисяч гривень), легкість дистанційного відкриття, зрозумілість інструменту.

Депозит передбачає низькі ризики, адже інвестор наперед знає, які отримуватиме відсотки та коли чекати на виплати. До того ж після початку повномасштабного вторгнення держава, в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язалася повертати вкладникам 100% всіх депозитів та нарахованих відсотків у разі, якщо банк збанкрутує. І як свідчить практика виведення з ринку декількох невеликих банків — ФГВФО дотримується цього зобов'язання.

З огляду на ці переваги, українці тримають на банківських рахунках 1,27 трлн грн. Останніми роками ця сума істотно зросла — до повномасштабного вторгнення вона становила 714 млрд грн.

Водночас основний недолік депозитів — це невисока дохідність. У середньому за вкладами на 12 місяців банки платять трохи менше 13%. Якщо ж вирахувати з доходу податки (18% ПДФО та 5% військовий збір), то «чиста» ставка буде приблизно 10%. За валютними вкладами на рік середні ставки взагалі близькі до символічних — 1,3% у доларах та 0,66% у євро. «Чистими» це, відповідно, 1% та 0,51%.

ОВДП

Вищу, порівнюючи з депозитами, дохідність забезпечують ОВДП — державні облігації. Принцип їх дії подібний до корпоративних облігацій, тільки в цьому випадку позичальником виступає держава.

За цінними паперами в гривні зі строком погашення через рік передбачена ставка близько 16%. Натомість за ОВДП із погашенням у 2028 році можна отримати 18,5%. Якщо говорити про облігації в доларах, то тут ставка приблизно 4% річних, а в євро — 3,5%. Водночас доходи від ОВДП не оподатковуються, тож ці відсотки — «чисті».

Сприяє популярності ОВДП і легкість їх придбання. Найпростіше це зробити в застосунку «Дія». Також онлайн-торгівля цими паперами є в застосунках низки банків та брокерських компаній.

Завдяки цим чинникам громадяни активно інвестують в ОВДП. Наразі їх загальний портфель сягає майже 93 млрд грн, а ще два роки тому ця сума обмежувалась 45 млрд грн.

Водночас, купуючи ОВДП, інвестор має розуміти, що довіряє свої кошти державі, і у разі виникнення у неї фінансових труднощів, існує ризик непогашення боргів.

Дорогоцінні метали

Цього року ціна золота оновила історичний рекорд, перевищивши $3 500 за тройську унцію. Наразі вона знизилася до $3 340, але все ще залишається близько до максимуму. Загалом за рік вартість металу зросла на 35%.

В Україні купити золоті злитки можна в низці банків. Водночас варто враховувати, що ціна на них вища, ніж на світових ринках. Наприклад, злиток вагою в 1 тройську унцію коштує від 153,3 тис. грн. За офіційним курсом долара це $3 675, тобто на $335 дорожче за біржову ціну.

Також продавці встановлюють відчутні спреди на золото. Таким чином, банк, який пропонує цей злиток, готовий викупити його лише за 137 тис. грн. Тобто якщо інвестор купить злиток й відразу поверне банку, то миттєво втратить на цій операції 16,3 тис. грн.

Як альтернативу злиткам, можна розглядати золоті монети, які пропонує НБУ. Наприклад, монету «Херсонес Таврійський» вагою в тройську унцію, що не має нумізматичної цінності, можна придбати за 160 тис. грн. Тобто вона коштує ще дорожче, ніж злиток тієї ж ваги.

Чимало аналітиків прогнозують подальше зростання ціни золота, встановлюючи для нього планку в $4 000. Водночас варто враховувати завищену вартість металу на українському ринку, що істотно підвищує ризики вкладень у нього.

Загалом інвестори мають достатньо варіантів для розміщення суми до 200 тис. грн. Вибір конкретного з них залежить від особистих уподобань, готовності ризикувати чи бажання мінімізувати особисте втручання в управління коштами.

Важливо обирати активи свідомо й не забувати про диверсифікацію — вкладення лише в один напрям підвищує ризики.