Куди інвестувати $100 тис в умовах воєнної економіки України: ризики та можливості

Суверенний борг: Чому ОВДП стали «новим золотом»

Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) сьогодні перетворилися на наріжний камінь консервативного портфеля. Це той рідкісний випадок, коли патріотизм інвестора фінансово винагороджується державою. Головний козир цього інструменту, який часто недооцінюють новачки, — це податковий імунітет.

На відміну від будь-яких інших доходів, прибуток від державних облігацій для фізичних осіб є «чистим». Інвестор звільняється від сплати стандартного податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору (5%).

Розглянемо реальну картину останнього аукціону Міністерства фінансів. Держава пропонує досить щедру премію за ризик, залучаючи кошти під ставки, що значно перевищують інфляційні очікування.

Уявімо, що ми конвертуємо наші $100 тис. у національну валюту за актуальним курсом, отримуючи для інвестування 4,209 млн гривень. Ось як виглядатиме наш фінансовий горизонт залежно від обраної стратегії (ставки зафіксовані на останніх аукціонах):

• Короткий спринт (1,1 року): При ставці 16,35%, ваш річний дохід складе 688171 грн. Це ідеальний варіант для тих, хто хоче зберегти ліквідність і не готовий заморожувати кошти надовго.
• Середня дистанція (1,7 року): Ставка зростає до 17,1%, що генерує 719739 грн річного доходу.
• Класичний середній термін (2,5 року): Тут дохідність сягає 17,5%, приносячи інвестору 736575 грн на рік.
• Довга гра (3,1 року): Максимальна ставка 17,8% забезпечує рекордні 749202 грн річного доходу.

Банківські депозити: Ілюзія прибутковості

На іншому боці терезів знаходяться банківські депозити — звичний, зрозумілий, але математично програшний інструмент для великих сум. Середні ставки за гривневими вкладами сьогодні коливаються біля позначки 14% річних. Валютні ж депозити пропонують символічну дохідність — максимум 1,3% річних, що часто навіть не покриває доларову інфляцію.

Проте головний ворог депозиту — це податкове навантаження. Держава стягує з отриманих відсотків майже чверть прибутку (сумарно 23%). Погляньмо на ту ж саму суму інвестицій крізь призму податкової реальності.

Сценарій для гривні (4,209 млн грн): Банк нарахує вам 589,26 тис. грн відсотків. На папері це виглядає непогано. Але далі вмикається фіскальний механізм: ви віддасте 135,5 тис. грн податків. У сухому залишку ви отримаєте на руки 453,7 тис. грн. Це означає, що ваша ефективна (реальна) ставка становить гнітючі 10,78%.

Сценарій для долара ($100 тис.): При ставці 1,30% банк нарахує $1300. Податки «з'їдять» $299. Чистий дохід — $1001 за рік. Це фактично збереження коштів, а не їх примноження.

Стратегія «Земля»: Ставка на відновлення

Якщо облігації — це інструмент збереження, то земля — це ставка на фундаментальне майбутнє України, її фізичне відновлення та неминучу інтеграцію в європейський економічний простір. Сільськогосподарська земля сьогодні є, мабуть, найбільш стратегічним активом для тих, хто вміє чекати.

Цієї осені ринок землі в Україні пережив важливу трансформацію. Він остаточно вийшов з фази «дикого» формування, характерного для перших років після відкриття, і перейшов до етапу якісної стабілізації. Ми бачимо чітку географічну концентрацію капіталу.

Інвестори влаштували справжнє полювання на активи в центральних та південних регіонах. Полтавщина, Вінниччина та Кіровоградщина стали епіцентром ажіотажу. Дефіцит якісних пропозицій тут настільки гострий, що ціни за гектар родючих чорноземів пробили психологічну стелю у 100 тисяч гривень.

Водночас північні області залишаються «тихою заводдю» — локальним ринком без значного припливу зовнішніх грошей.

Дилема інвестора: Агрохолдинг чи котеджне містечко?

Маючи на руках $100 тис., інвестор часто вагається: скуповувати гектари паїв (сільськогосподарської землі) чи придбати перспективну ділянку під забудову поблизу мегаполіса? Експерти застерігають від ілюзії простоти другого варіанту.

Олександр Чорний, співзасновник «Першого земельного інвестиційного фонду» та сервісу Zeminvest, пояснює цю фундаментальну різницю: «Насправді порівняти придбання за $100,000 земельної ділянки під забудову і сільськогосподарської землі надзвичайно важко по одній простій причині: все, що їх поєднує, тільки слово земля в назві активу. Для того, щоб придбати землю під забудову, потрібно розуміти, що ця земля відповідає своїм базовим параметрам і може бути використана саме для цього. Це для мене така нішева інвестиція, яка вимагає певних знань».

За словами експерта, агроземля є демократичнішим інструментом. Вона зрозуміла, вона працює сама по собі (через оренду агрохолдингам).

«Будь-який інвестор, який має $100,000, може сьогодні без проблем проінвестувати в сільськогосподарську землю, отримати капіталізацію і дохід. Але далеко не кожний інвестор, який має $100,000, може інвестувати в ділянку під забудову, тому що це вимагає спеціальних знань», — наголошує Чорний.

Дохідність: Гра в довгу

Головний драйвер зростання цін на землю — це відкриття ринку для юридичних осіб та наближення цін до європейських рівнів. Наразі український гектар коштує в рази менше, ніж у сусідній Польщі чи Румунії, що створює колосальний потенціал для зростання.

«За 4 роки з моменту відкриття ринку ми справді можемо говорити про вже реальні показники дохідності. Якщо ми кажемо про цей період, в середньому сільськогосподарська земля подорожчала в різних регіонах від 25 до 40%. Та ще не забувайте враховувати й пасивний дохід за 4 роки — до 5 або 7−8% залежно від того, з якою дохідністю ви купували землю на момент входження в інвестицію», наводить статистику Олександр Чорний.

Існує поширений страх, що земля — це «вічний» актив, який неможливо швидко продати. Експерти спростовують цей міф. Ліквідність ринку достатня для виходу.

«У Zeminvest є низка прикладів, коли інвестори через декілька років виходили з інвестицій і землю купував наступний інвестор. Тобто це каже, що ринок достатньо ліквідний і нерухомість можна реалізувати», — запевняє експерт.

Оптимальний горизонт: Щоб «вичавити» з активу максимум, потрібно набратися терпіння. Експерти радять орієнтуватися на термін плюс 7 років. Саме на цьому горизонті ефект капіталізації (подорожчання самого активу) суттєво перевершить традиційні доходи від нерухомості.

Житлова нерухомість: Еволюція бетону

Ринок нерухомості — це дзеркало економічних та безпекових настроїв країни. Сьогодні мапа інвестиційної привабливості України фактично розкололася на три стратегічні зони, кожна з яких пропонує своє співвідношення ризику та прибутку:

• Західний форпост (Львів, Ужгород): Ці регіони взяли на себе роль «тихої гавані». Тут ціни найвищі, але й ризики фізичного знищення активу найменші. Це вибір консерваторів.
• Ділове серце (Київ, Дніпро): Столиця та великі промислові центри пропонують зважений баланс. Київ утримує лідерство за обсягами будівництва, демонструючи, що бізнес адаптувався до війни.
• Зона високого ризику (Харків, Одеса): Прифронтові хаби торгуються із суттєвим «воєнним дисконтом». Це територія для гравців із найвищим апетитом до ризику, які розраховують на вибухове зростання вартості активів після перемоги.

Сам підхід до інвестування змінився. Епоха «купити квартиру і здавати студентам» відходить у минуле. Фокус зміщується на професійні інвестиційні проєкти та сервісні моделі.

Поріг входу: Що можна купити за $100 000?

Чи достатньо цієї суми для серйозної гри? Сергій Ратушний, співвласник компанії Green Rest Development, яка будує інвестиційні готельні комплекси, впевнений, що так.

«Можна сказати, що зараз середній чек для входу в інвестиційну нерухомість становить близько 100 тисяч доларів, навіть менше. З бюджетом у 100 тисяч доларів цілком реально увійти не просто в економ-клас, а в преміум-сегмент. Але тут варто розглядати купівлю на стадії будівництва», — зазначає девелопер.

Він радить відділяти емоції від бізнесу. Купувати «для себе» і «для заробітку» — це дві різні стратегії.

«Якщо шукати щось середнє — щоб задовольнити і емоцію, і водночас отримувати дохід — то краще орієнтуватися на фінансову модель та адекватну окупність».

Нові тренди: Екосистеми замість квадратних метрів

Інвестувати в «одиночні» будинки стає невигідно. Майбутнє за комплексами, які пропонують стиль життя.

«Зараз є попит на послуги, що пропонують різноманітний відпочинок. Зазвичай це цілісні готельні комплекси зі своєю інфраструктурою. Якщо ж будувати щось окреме, невелике, з часом це буде поглинуте конкуренцією. Клієнт не обиратиме самотні, невеликі забудови», — прогнозує Сергій Ратушний.

ROI: Скільки можна заробити?

Математика повернення інвестицій (ROI) для бюджету в $100 тис. виглядає наступним чином:

Вхід на етапі котловану. «Якщо це вдалий вхід на ранній стадії будівництва за гарною ціною, можна очікувати до 10% річних» від суми вкладень, — каже Ратушний. Що стосується зростання вартості активу (капіталізації), то: «Якщо інвестор заходить на стадію будівництва, то через півтора-два роки капіталізація може скласти від 20% до 40%».

Рентна стратегія (готовий об'єкт). При купівлі ближче до відкриття адекватна дохідність становить 7−8% річних.

Фактор безпеки: Що таке МОН?

Найбільший жах інвестора первинного ринку — недобудова. Проте законодавство зробило величезний крок уперед, запровадивши поняття МОН (майбутній об'єкт нерухомості).

«Цей договір вважається одним із найбезпечніших та найпрозоріших для купівлі будь-якої нерухомості», — зазначає Сергій Ратушний, співвласник готельного комплексу Green Rest.

Він виділяє три рівні захисту, які дає цей механізм:

• Державна реєстрація: Ваші майбутні і квадратні метри одразу фіксуються в реєстрі. Вони юридично існують ще до того, як збудовані стіни.
• Блокування подвійних продажів: Нотаріус накладає обтяження, що унеможливлює шахрайську схему перепродажу юніта кільком особам.
• Гарантійна частка: «Держава блокує 10% від усіх зареєстрованих забудовником площ. Це гарантія того, що забудовник добудує».

Глобальні активи: Світ за межами кордонів

Як би ми не вірили в українську економіку, правило «не класти всі яйця в один кошик» залишається золотим правилом інвестування. Для українця з капіталом у $100 тис. відкритий і міжнародний ринок, хоча й з певними обмеженнями.

Золото: Суверенний захист

Золото зараз поводиться як історична аномалія. Традиційно, коли відсоткові ставки у світі високі, золото дешевшає. Але зараз воно ігнорує ці правила, закріпившись у діапазоні $4000−4080 за унцію.

Причина — геополітика. Це не стільки страх інфляції, скільки стратегічний попит з боку гігантів на кшталт Китаю, які скуповують метал як інструмент захисту від санкцій та криз. Золото перетворилося на безальтернативний актив безпеки.

Цифри говорять самі за себе: якби ви інвестували $100 000 у токенізоване золото (сучасний цифровий аналог володіння металом) на початку 2025 року, то станом на листопад ваш прибуток становив би 53% (майже $154 000).

Акції: Технології проти Війни

Світовий фондовий ринок переживає драматичний розкол. Технологічний сектор США, який довго був локомотивом зростання, демонструє втому. Інвестори починають переоцінювати ризики, пов'язані зі штучним інтелектом (ШІ), побоюючись «бульбашки».

Натомість європейський оборонний сектор (компанії на кшталт Rheinmetall, BAE Systems) оновлює історичні максимуми. Причина очевидна — зміна безпекової архітектури НАТО та війна в Європі.

Як інвестувати українцю? Нацбанк закрив можливість прямих переказів валюти за кордон для інвестицій. Але є нюанси:

Якщо у вас вже є кошти на закордонних рахунках, ви можете вільно користуватися послугами іноземних брокерів.
В Україні доступні токенізовані акції — інструмент, що прив'язаний до курсу реальних акцій, але не вимагає виведення валюти за кордон.

Криптовалюти: Злет і падіння цифрового золота

Це сектор максимального ризику і максимальних можливостей. Біткоїн демонструє шалену волатильність.

Якби ви мали сміливість купити біткоїни на всі $100 000 на початку року і, що найважливіше, встигли продати їх на історичному максимумі, ваш заробіток склав би 33% (понад $33 000 без податків).

Проте реальність станом на зараз більш сувора. Ринок цифрових активів зіткнувся з кризою ліквідності. Біткоїн провалив важливий психологічний рівень у $90 000, втративши весь річний приріст.

Парадокс ситуації в тому, що цей ціновий крах відбувається на тлі, здавалося б, ідеальних новин. У США стартувала ініціатива «Project Crypto», яка обіцяє кінець епохи переслідувань з боку регулятора (SEC) та ухвалення довгоочікуваного законодавства про стейблкоїни. Фундаментально галузь стає легальнішою та прозорішою, але ціна поки що йде донизу.

Чимало експертів вважають цей спад тимчасовим явищем, а досвічені гравці використовують стратегію «buy the dip» (купуй провал), скуповуючи активи за зниженими цінами в очікуванні нового циклу зростання.

Висновки: Мистецтво балансу

Управління капіталом у $100 тис. в Україні сьогодні — це не пошук «чарівної пігулки». Це конструктор, який кожен інвестор має скласти під себе.

ОВДП дають гарантований спокій та податкові пільги. Земля та нерухомість пропонують захист від інфляції та ставку на повоєнне відновлення. Глобальні ринки (золото та акції) дозволяють диверсифікувати ризики, страхуючи капітал від суто українських шоків.

Ключова порада залишається незмінною: диверсифікація. Не існує ідеального активу, але існує ідеальний портфель, збалансований саме під ваші цілі та толерантність до ризику. Обирайте стратегію, яка дозволить вам не лише примножити статки, але й спокійно спати навіть під час шторму.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: макроекономіка, фінанси, банки, інвестиції, фондові та валютні ринки, криптовалюта