Як зарахувати роботу за кордоном до стажу при оформленні пенсії в Україні

На сьогодні, щоб претендувати на пенсію, людина має досягти загального пенсійного 60-річного віку та мати необхідний страховий стаж, який у 2025 році складає 32 роки (Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV).

Пенсійним законодавством також передбачено підвищення необхідного страхового стажу: кожного року він збільшуватиметься на 1 рік до 2028 року, в якому необхідний страховий стаж становитиме 35 років як для чоловіків, так і для жінок.

Законодавцем також передбачена можливість людини вийти на пенсію пізніше (загальновизначеного пенсійного віку), при цьому маючи менший страховий стаж.

Наприклад, на сьогодні, досягнувши 63-річного віку, пенсіонер має набути лише 22 роки страхового стажу. А в 65 років — страховий стаж має становити не менше 15 років. Отже, визначальною складовою при отриманні права на пенсії є наявність необхідного страхового стажу.

Коли можна додати до страхового стажу роки праці за кордоном

Закордонний стаж може бути врахований, лише якщо між Україною та державою, де працювала особа, укладено міжнародний договір про соціальне забезпечення. Такі договори дозволяють додавати періоди страхування або визнавати стаж за певними умовами.

Документи, що підтверджують роботу за кордоном, мають бути належним чином легалізовані (апостиль або консульська легалізація), перекладені українською мовою і нотаріально засвідчені.

Україна уклала низку міжнародних договорів у сфері пенсійного забезпечення, що дозволяють зараховувати періоди трудової діяльності, набутої за кордоном, до страхового стажу під час призначення пенсії. Ці договори поділяються на дві основні групи, залежно від принципу зарахування стажу.

Перша група: договори за територіальним принципом

Згідно з цими угодами, пенсійне забезпечення здійснюється державою, на території якої проживає особа. Стаж, набутий у країнах-учасницях, сумується, і пенсія призначається, відповідно до законодавства держави проживання.

До таких країн належать: Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан.

Ці країни є учасниками Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць колишньої СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Друга група: договори за пропорційним принципом

У рамках цих угод кожна держава призначає та виплачує пенсію за період страхового стажу, набутого на її території.

Україна уклала такі договори з наступними країнами: Болгарія, Естонія, Іспанія, Латвія, Литва, Польща, Португалія, Словаччина, Чехія.

Якщо особа працювала в одній із цих країн, кожна сторона призначає пенсію пропорційно до набутих періодів страхового стажу.

Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України в республіках колишнього СРСР зараховуються до страхового стажу, за умови, що інша держава не здійснює пенсійних виплат за ці періоди. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та іншої держави, громадянин повинен повідомити про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення пенсії.

Врахування стажу без міжнародних договорів

У разі відсутності міжнародного договору між Україною та іншою державою, періоди роботи в цій країні можуть бути враховані до страхового стажу, за умови, що вони зараховані до страхового стажу, згідно із законодавством відповідної держави.

Для цього необхідно надати підтверджувальні документи, які пройшли належну легалізацію або апостилювання та перекладені на українську мову.

Нова можливість збільшити пенсію

В середині травня уряд запровадив нові механізми підтвердження та зарахування періодів трудової діяльності за межами України до страхового стажу для призначення пенсії (Постанова КМУ № 562 «Деякі питання обчислення страхового стажу» від 16 травня 2025 року).

Тепер періоди роботи за межами України у складі колишнього Радянського Союзу до 01.01.1992 року можуть бути зараховані до страхового стажу, за умови, що особа не отримує пенсію від органів пенсійного забезпечення іншої держави за ці ж періоди.

Якщо особа не має офіційного підтвердження про відсутність таких виплат, вона може подати до ПФУ заяву з поясненням причин неможливості отримання документів. На підставі такої заяви Пенсійний фонд ініціює дипломатичний запит через Міністерство закордонних справ України.

Це положення вперше визнає право громадянина на спрощену процедуру, якщо він не може з незалежних причин надати офіційний документ із іноземної держави.

Постанова офіційно запроваджує порядок міжвідомчої взаємодії, який передбачає, що ПФУ має право звертатися до МЗС із метою надсилання запиту до іноземної держави щодо підтвердження:

• факту роботи особи;
• періодів стажу;
• факту або відсутності пенсійних виплат.

Цей механізм дозволяє особі не діяти самостійно, а ініціювати офіційний канал запиту через державні інституції.

Періоди, коли працівники до 1992 року були офіційно працевлаштовані в Україні, але перебували у відрядженні або працювали вахтовим методом в інших республіках СРСР, вважаються роботою на території України.

Таким чином, постанова закріплює правило: місце виконання робіт не має визначального значення, якщо роботодавець зареєстрований в Україні.

Пенсійний фонд має переглянути раніше прийняті рішення, починаючи з 23 червня 2024 року, в частині відмов у зарахуванні стажу особам, які працювали за межами України у складі СРСР.

Цей пункт відкриває можливість ретроспективного перегляду справ на користь пенсіонерів та осіб, яким було відмовлено на формальних підставах, що не відповідали новому порядку.

У зв’язку з прийняттям цієї постанови:

• особам, які отримали відмову у зарахуванні стажу за межами України, слід звернутися до ПФУ з повторною заявою про перегляд;
• у випадку відсутності відповідей з інших держав — подати заяву з поясненнями для ініціювання запиту через МЗС;
• при формальній або необґрунтованій відмові ПФУ — звернутися до адміністративного суду, посилаючись на положення цієї постанови;
• адвокатам варто використовувати цю постанову у справах щодо оскарження дій ПФУ, що базуються на застарілих або суперечливих підходах до обчислення стажу.

Читайте також: Інвестиційний портфель на пенсії: як осучаснити «правило 4%»

Постанова фактично визнає право осіб на пенсію за роки праці, які донедавна залишались «невидимими» для держави.

Водночас ефективність цього нормативного акту залежатиме від належного правозастосування з боку Пенсійного фонду України. Громадяни, які отримували необґрунтовані відмови, тепер мають законну підставу вимагати перегляду своїх справ, а правники — ефективний інструмент для захисту пенсійних прав своїх клієнтів.