Є такий штат в Індії — Таміл Наду — живе там 72 мільйони людей — це як дві України. Це саме те місце, де зараз масово збирають айфони. І не тільки айфони! Керує ним губернатор (в них це називається «головний міністр штату»), якого звати Сталін (повне ім'я — Мутхувел Карунанідхі Сталін). В чому секрет успіху цього штату та його керівника, розповідає колишній президент Київстару Петро Чернишов.
Як Сталін будує в Індії капіталізм без ГУЛАГів
На диво цей Сталін не будує планову економіку, а затягує до себе гігантів типу Foxconn та Tata Electronics, а також Jaguar Land Rover. При ньому штат став настільки крутим, що тут тепер випускають не тільки смартфони, а й новенькі Range Rover на заводах Tata Motors (якщо ви раптом не знали — власник брендів Jaguar і Land Rover — це індійська компанія Tata. І вже давно). Поки вся країна зростає на 6,5%, економіка штату Сталіна злетіла на 11,2%.
Звідки взявся Сталін
Найцікавіше — це історія його імені. Початок 1953 року — його батько (великий місцевий політик) планує назвати третього сина «Айядурай» на честь партійних лідерів. Але 1 березня хлопчик народжується, а 5-го березня помирає Йосип Сталін в СРСР. Батько саме штовхає промову на гігантському траурному мітингу на пляжі Марина-Біч. Йому шепочуть про народження сина, і він прямо від мікрофона видає: «Назву його Сталін на честь Йосипа Сталіна!»
Прикол у тому, що цей же батько все життя тероризував свою партію, щоб дітей називали тільки місцевими, традиційними тамільськими іменами.
З таким паспортом проблеми почалися одразу — директор елітної школи від імені дитини був у шоці, і хлопця зарахували лише після того, як розбиратися приїхав особисто мер міста.
Юність індійського Сталіна теж була специфічною — впливового батька він кликав виключно «Вождь», а той у 1976 році просто здав 23-річного сина поліції — мабуть, щоб перевірити, чи готовий він страждати за політичну ідею.
У в'язниці Сталіна жорстко катували (його сокамерник-депутат навіть загинув від побоїв, закриваючи його собою), але наш герой прямо в камері холоднокровно склав іспити на бакалавра. До речі — от ці тортури в поліції відбувалися в той час, коли Індією керувала «велика» Індіра Ганді — про яку мені в дитинстві розповідали, що вона великий і прогресивний політик!
А далі почалася епоха вічного комсомольця — понад 40 років він просидів на посаді секретаря молодіжного крила партії. Лише у 62 роки він скинув традиційне вбрання, натягнув спортивки з кросівками і поїхав на самокаті збирати електорат. Головне крісло він висидів тільки у 68 років, зате тепер керує цим капіталістичним дивом у класичному сімейному тандемі зі своїм сином-заступником — колишнім кіноактором.
Економіка штату
А тепер про гроші. Чому цей регіон такий важливий і що зробив Сталін?
Таміл Наду — це складальний цех планети. 41% всього індійського експорту електроніки йде звідси. Індія стала другим у світі виробником мобільників саме завдяки їм — тут працює 47 гігантських заводів електроніки. Місцевий міністр промисловості взагалі каже: «Можете наосліп тицьнути пальцем у нашу карту і сміливо будувати там завод».
Подивіться на графіки — поки вся Індія зростає на 6,5%, економіка штату Сталіна злетіла на 11,2%. Дохід на душу населення у них 361 тисяча рупій (це близько $3 840) проти 208 тисяч (приблизно $2 210) в середньому по країні. Для розуміння контексту: ВВП на душу населення в Україні до початку повномасштабної війни (за даними Світового банку за 2021 рік) становив $4700. При цьому частка виробництва у валовому регіональному продукті Таміл Наду становить 24%, хоча в середньому по Індії вона ледь дотягує до 17%.
.jpg)
І отут ще один цікавий факт. Сталін — відкритий атеїст. У країні, де богів мільярд! Центральний уряд намагається впарити всім індуїстський націоналізм, але на заможний Південь це не діє. Місцеві кажуть: «Нам не потрібна релігія в політиці, ми робимо бізнес» і взяли і свідомо перетворили землю храмів на землю фабрик.
Більше того, вони ввели жорсткий соціалізм для підтримки населення — наприклад, безкоштовний проїзд в автобусах для жінок. Щодня цим користуються 5,7 мільйона людей, що економить середній сім'ї непогані гроші щомісяця.
Центральна влада в Делі хотіла змінити закон про виборчі округи, щоб бідна, але плодюча Північ отримала більше влади за рахунок багатого Півдня (який ще до речі успішно контролює свою народжуваність).
Що робить Сталін? Він публічно спалює копію цього закону з криком: «Нехай полум'я опору охопить Таміл Наду!». Це він так відкрито заявив, що їх карають за економічні успіхи.
Уряд Моді натомість зі сцени волає, що партія Сталіна — це суцільна корупція і кумівство (ті самі «три С: corruption, collection and commission»). І швидше за все це правда. Але знаєте що? Транснаціональним корпораціям всеодно. Як пояснюють економісти, бюрократія тут працює бездоганно, і всі знають: якщо ти вже відкрив завод, тебе ніхто не чіпатиме, бо інакше для політиків будуть довгострокові наслідки. Можна навіть сказати — за відсутності релігії в цьому штаті заводи — це їхні храми. Там живе бог — капіталізм, і чіпати його не можна. Інакше прийде страшний Сталін і «вкусить за бочок».
Коротше, капіталізм в Індії переміг. І зробила це людина на ім'я Сталін, яка просто дозволила бізнесу нормально працювати, поки Делі грається в ідеологію.
А що ви думаєте з цього приводу? Готові проміняти правильні політичні гасла на заводи Foxconn і двозначне зростання економіки? Коротше, ви тут за ідеологію чи за гроші?
Коментарі - 3