Глобальний обмін податковою інформацією вже починає працювати

Менше двох років на підготовку

Закони (№ 322-IX і № 323-IX), які приводять вітчизняне законодавство у відповідність з новою угодою між Україною і США про іноземні рахунки (FATCA), наробили багато шуму. Їх ухвалення в кінці 2019-го року поклало початок імплементації в українське законодавство принципів автоматичного обміну інформацією CRS.

Нагадаю, що «Єдиний стандарт звітності» (Common Reporting Standard) почав розроблятися в 2013 році в рамках міжнародної Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Читайте також: Коли податкова дізнається всю правду про закордонні рахунки українців

У травні 2014 року була схвалена Декларація ОЕСР про автоматичне обмін податковою інформацією. На cегодняшній день 110 держав офіційно висловили готовність імплементувати стандарт CRS, або вже зробили це.

Згідно CRS збирати і передавати своїй владі інформацію про рахунки для подальшого міжнародного обміну повинні всі фінансові установи (банки, інвестиційні структури, страхові компанії), які оперують на території країн-учасниць.

За прогнозами, Україна до кінця 2022 року вже може укласти договори про обмін інформацією з більшістю країн-учасниць ОЕСР. Після чого всі рахунки податкових резидентів України, в тому числі не тільки особисті, а й контрольованих іноземних компаній, будуть в «зоні видимості» українських податкових органів.

Як з'являються «кампрачікоси»

У зовнішньоекономічній діяльності українські бізнесмени традиційно використовують іноземні компанії в якості інструментів податкового і фінансового планування. У нинішній ситуації міжнародної боротьби з некоректною податковоою конкуренцією, контролю та дотримання правил compliance, коли потрібно враховувати величезну кількість нюансів, найчастіше виникають химерні структури — «компрачікоси».

Типу англійської компанії з адресою в Лондоні, з рахунком в грузинському банку, де директора і акціонери — панамці, а бенефіціар з Одеси. У нашій практиці були композиції і гірше. Найвразливіше місце таких структур — банківський рахунок, який без дотримання умови compliance (відповідність діяльності компанії з місцем її реєстрації, обслуговуючим банком і інших умов) відкрити дуже складно.

Читайте також: Фіскали націлилися на закордонні рахунки і бізнес українців

Тому і з'являються естонські компанії з рахунком в Казахстані або Вірменії. У цьому контексті виникає питання, а чи є аналоги CRS між, умовно, країнами СНД (CIS)?

Аналоги CRS на пострадянському просторі

В рамках країн колишнього СРСР, якщо хочете, СНД (CIS) підписано Протокол про обмін інформацією в електронному вигляді між державами — учасниками СНД для здійснення податкового адміністрування. З 2021 року планується обмін здійснювати на постійній основі.

Крім того, існує Угода між державами — учасницями СНД про співробітництво і взаємну допомогу з питань дотримання податкового законодавства і боротьби з порушеннями в цій сфері від 4 червня 1999 г.

Його підписали, наприклад Білорусь, РФ, Казахстан, Вірменія, Азербайджан. І діє вона як по відношенню до фізичних, так і юридичних осіб, а також, що важливо, не тільки щодо їх доходів, фінансових коштів, а й «окремих видів майна», що обмін в рамках CRS поки не передбачає.

Крім того, багато країн колишнього СРСР підписали на двосторонній основі міжурядові угоди про обмін інформацією з податкових питань. Та ж Білорусь має такі не тільки з країнами-членами СНД, але і з Грузією і Україною (від 13.04.1999 р).

У свою чергу, країни СНД уклали аналогічні двосторонні угоди про обмін інформацією з іншими країнами. Наприклад, такі угоди підписані у Казахстану з Каймановими островами, Швейцарією, Люксембургом. А у Азербайджану з Сінгапуром і Бермудськими островами. Майже всі країни СНД мають двосторонні Угоди про обмін інформацією з Кіпром, який, в свою чергу, в рамках CRS співпрацює з більш ніж п'ятдесятьма країнами — членами ОЕСР.

Чому це небезпечніше, ніж здається

Кожна двостороння угоду про обмін фінансовою інформацією має свою специфіку. У деяких з них інформація і канали її отримання трактуються досить широко і виходять за рамки двосторонніх взаємин, особливо якщо ці моменти стосуються міжнародних (не міждержавних) зобов'язань, наприклад в рамках ОЕСР.

Другі мають переважне право над першими. А це важливо, якщо врахувати популярність банків Казахстану, Вірменії, Білорусі, Азербайджану у компаній з Англії, Сінгапуру, Кіпру, бенефіціарами яких є податкові резиденти України.

Живої практики в цьому питанні поки немає, адже глобальні процеси CRS тільки запускаються в 2021—2022 роках. Але з огляду на динаміку і системність підходу у виявленні та подальшому оподаткування доходів на рівні бенефіціарів незалежно від місця їх виникнення, одеситу, чия швейцарська компанія має рахунок в Azer-Turk Bank, варто задуматися.