Бюджет-2021: що буде з зарплатами, пенсіями та субсидіями

Проект бюджету до другого читання уряд затвердив ще 26 листопада. Однак виносити його до сесійної зали ВР раніше  було безглуздо через нестачу голосів для успішного голосування.

Читайте також: Бюджет-2021. Що змінилося до другого читання

Щоб вирішити цю проблему, влада пішла знайомим шляхом переговорів і закулісних домовленостей з окремими фракціями і депутатами-мажоритарниками.

Вдале голосування за бюджет означає, що вже найближчим часом ми побачимо низку кадрових перестановок у Кабміні. Ротації у владі вже почалися. Після голосування за бюджетний законопроект у першому читанні головою Державної продовольчо-зернової корпорації був призначений Андрій Власенко, колишній обласний депутат від партії Батьківщина.

Мажоритарники можуть записати собі в актив субвенцію на соціально-економічний розвиток, загальним обсягом 6 млрд грн. Ці гроші тепер можуть бути витрачені на поліпшення інфраструктури в їх «підшефних» округах.

Виконанням домовленостей можна пояснити і вдале голосування за правки до Бюджетного кодексу, завдяки яким місцеві бюджети і далі залишатимуть собі 13,44% акцизу на паливо, що реалізується в даному регіоні. Відповідна норма була введена в 2015 році, а з 2021-го мала б втратити силу. Після переговорів у Кабміні погодилися продовжити дію цього положення за умови, що гроші строго витрачатимуться на будівництво доріг.

Зміна Бюджетного кодексу за кілька годин до голосування за бюджетний законопроект розбалансувала дохідну частину держскарбниці. Адже паливний акциз у повному обсязі був врахований у доходах держбюджету. Але це не єдиний ризик, вже на старті закладений в головний фінансовий кошторис країни.

Доходи: звідки візьмуть трильйон

Наступного року до держбюджету планується зібрати 1,092 трлн грн або на 70 млрд більше, ніж цього року. Таке зростання має бути забезпечене в тому числі і за рахунок збільшення податкових надходжень — на 13% (порівняно з поточним роком). При запланованому зростанні ВВП на 4,7% і прискоренні інфляції до 7,3% така перспектива виглядає цілком реалістично (самі макропоказники – окрема тема).

Але ось в розрізі доходів від окремих обов'язкових платежів можливість виконання дохідної частини виглядає просто утопічно. Наприклад, надходження від сплати податку на доходи фізосіб мають зрости порівняно з нинішнім роком майже на 24%.

Завдяки запланованому на наступний рік підвищенню зарплатної мінімалки Кабмін прогнозує зростання номінальної зарплати з 11254 грн (очікуваних на кінець 2020 р) до 13 632 грн в наступному році або на 21%. Решту, очевидно, доведеться добирати за рахунок детінізації ринку праці (читай – посилення перевірочної діяльності).

Але по-справжньому утопічно виглядають заплановані доходи від ПДВ. Скажімо, надходження від «ввізного » ПДВ наступного року мають зрости на 10%, а від «внутрішнього» ПДВ — одразу на 56%. Що це означає? — За даними Держказначейства, до 16 грудня в казну надійшло 359, 4 млрд грн від ПДВ, сплаченого з товарів, ввезених і вироблених в Україні. Ще пару десятків мільярдів зберуть до кінця року. Але фокус у тому, що наступного року доведеться зібрати на 100 млрд грн більше.

Представляючи бюджет в парламенті, Сергій Марченко пояснив, що всі заплановані доходи від податків ретельно прораховані і будуть забезпечені за рахунок перекриття мінімізаційних схем. Риторичне питання — чому податкова і митниця не перекрили ці схеми в нинішньому році і довелося переглядати їхні плани по наповненню скарбниці?

Сильно нарощувати запозичення, перекриваючи податкові недобори, теж не вийде. Бюджетний дефіцит узгоджений з МВФ на рівні 5,5% ВВП. Спочатку Мінфін пропонував зафіксувати в бюджеті-2021 касовий розрив на рівні 6%. Але фонду він здався занадто великим.

Втім у бюджеті наступного року боргове навантаження і без того дуже велике. «701,8 млрд грн — це запозичення або 64% від дохідної частини бюджету. 627 млрд грн піде на погашення і обслуговування держборгу або 47% всіх витрат скарбниці», — повідомив глава підкомітету ВР з державної економічної політики Олександр Колтунович.

Улюблені «діти» скарбниці

Однак це не завадило розробникам бюджетного закону при формуванні окремих видаткових статей проявити особливу щедрість.

«Між першим і другим читанням внесли ряд змін, але не на користь освіти, культури і медицини. Зменшили освітню субвенцію майже на 3 млрд грн, трансфер Пенсійному фонду — на 8,5 млрд грн, субвенцію на навчальні заклади та охорону здоров'я — на 2 млрд грн. І це ще не все. А що ж залишили? — Захмарну цифру на Офіс президента, збільшення фінансування на офіс Генпрокурора і Державне бюро розслідувань», — повідомив член бюджетного комітету ВР Олексій Гончаренко.

Наприклад, вартість обслуговування Офісу президента наступного року перевалить за мільярд гривень – «плюс» майже 358 млн грн або приблизно «плюс» 40%. На 421 млн грн дорожче (або на 24%) обійдеться наступного року платникам податків утримання наших депутатів.

За словами Сергія Марченка, в 2021 році до рекордного рівня – 5,93% ВВП, зростуть витрати на сектор безпеки і оборони. Що для воюючої країни виглядає цілком логічно.

Однак, як повідомила членкиня парламентського комітету із зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Ірина Геращенко, зарплати військовим не піднімали в цьому році і не планують цього робити в наступному. Фінансування Міноборони наступного року скоротиться майже на 382 млн грн.
Натомість, наприклад, утримання офісу Генпрокурора зросте з 7,9 млрд грн до 11,5 млрд грн, на МВС наступного року витратять на 3,4 млрд більше.

Що отримають вчителі та лікарі

Міністр фінансів анонсував чергове підвищення зарплат медикам і лікарям.
«У бюджеті на наступний рік передбачено збільшення зарплат лікарям на 30% і вчителям – на 26%. Наприклад, якщо зараз вчитель без категорії отримує 7580 грн, то після підвищення зарплат отримуватиме 9511 грн, зарплати вчителів вищої категорії зростуть з 10600 грн до 13400 грн», — повідомив Сергій Мраченко.

Читайте також: Денис Шмигаль: за два роки фінансування медицини зросте на 60%

Однак зростання добробуту працівників медицини та сфери освіти може виявитися фікцією-грошей на таке підвищення немає.
«Цифри по субвенції на освіту викликали у керівників місцевої влади шок. Чому? — запропонованого урядом обсягу фінансування за цією статтею вистачить приблизно на три квартали», — повідомив перший заступник голови Комітету ВР з регламенту, депутатської етики та організації роботи парламенту Сергій Євтушок.

Із зарплатами медиків ситуація теж туманна. Зараз ті, хто безпосередньо працюють з хворими на коронавірус, отримують доплати. Наприклад, зарплати санітарів можуть доходити до 17 тис.грн, медсестер — до 21 тис. грн, а лікарів — до 30 тис. однак з Нового року доплати мали б зникнути. При доопрацюванні бюджету вирішили забезпечити доплати медикам зі спеціального фонду. Але його наповнення залежатиме від того, чи перерахує до бюджету кошти «Нафтогаз» за результатами аудиту.

Вже після затвердження бюджету на наступний рік міністр охорони здоров'я Максим Степанов повідомив, що його відомство підготувало законопроект, який прив'язує зарплати медиків до прожиткового мінімуму. За таким же принципом обчислюються зараз і прокурорські зарплати.

На думку міністра, зарплати медпрацівників повинні стартувати з 23 тис.грн — для лікарів, з 17 тис. грн — для середнього медперсоналу і з 12 тис. грн — для молодшого медперсоналу. Однак, щоб це сталося, ідею міністра повинні підтримати депутати.

Але головне, на таку щедрість від держави немає грошей. Їх не вистачає навіть на фінансування вже запланованих витрат на медицину.
«Бюджет на наступний рік-це діра у фінансуванні медицини на 100 млрд грн. На вакцинацію виділено в 6 разів менше необхідного. Недостатньо коштів на фінансування медпослуг, в тому числі і послуг з лікування ковіду. Кошти, передбачені на ці цілі а також на 300-відсоткові доплати лікарям, закінчаться вже в квітні», — розповіла членкиня парламентського Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Ольга Стефанишина.

Коштів катастрофічно не вистачає і на фінансування інших медичних статей, наприклад, на лікування онкологічних і рідкісних захворювань.

Скільки отримуватимуть пільговики та пенсіонери

Наступного року прожитковий мінімум буде переглянуто двічі:

• з 1 липня він зросте з 2 189 грн до 2 294 грн,
• з 1 грудня – до 2 393 грн.

Відповідно, двічі будуть переглянуті всі соціальні виплати, прив'язані до цього показника. Однак багато соціальних статей явно недофінансовані. Скажімо, фінансування заходів із соцзахисту дітей, сімей та жінок найбільш вразливих категорій населення урізано з 85,8 млн грн (цього року) до 66 млн грн. Також істотно (більш, ніж на 562 млн грн) скоротяться витрати на житлові субсидії. А це означає, що кастинг претендентів на цей вид держпідтримки стане ще жорсткіше.

Двічі наступного року підвищиться і мінімальна зарплата:

• з 1 січня — з 5 тис грн до 6 тис грн
• з 1 грудня — до 6,5 тис грн

Це означає, що двічі наступного року будуть переглянуті зарплати бюджетників і тих, хто отримує зарплатний мінімум.

Особливо багатим на події стане наступний рік для пенсіонерів. За інформацією Мінсоцполітики, підвищення пенсій у 2021 році отримають близько 10 млн людей похилого віку. Відбуватися це буде в 5 етапів для різних категорій пенсіонерів.

Наприклад, у осіб старше 65 років зі страховим стажем 30 років (жінки) і 35 років (чоловіки) мінімальна пенсія протягом 2021 року зросте на 500 грн до 2600 грн. Також продовжиться програма доплат для пенсіонерів старше 80 років, які мають страховий стаж 20 (для жінок) і 25 років (для чоловіків), почнеться програма для пенсіонерів старше 75 років з повним стажем.

Однак настільки широка програма означатиме, що ПФ ще глибше загрузне в боргах перед бюджетом (особливо, якщо врахувати зрізану субвенцію). Цього року заборгованість фонду за короткостроковими кредитами досягла рекордних 66 млрд грн, 20 млрд грн з яких були накопичені за минулі 11 місяців. У наступному році, швидше за все, Фонд продовжить набиратися кредитів.

Скільки закатають в асфальт

Як повідомив міністр фінансів Сергій Марченко, наступного року передбачені значні вкладення в інфраструктурні проекти, що має стимулювати розвиток економіки.
«89 млрд грн передбачено в бюджеті — 2021 на велике будівництво, 4,5 млрд – на оновлення «Укрзалізниці», 2,4 млрд грн – на розвиток аеропортів», — уточнив міністр.

В цілому капітальні видатки бюджету на наступний рік при підготовці до другого читання були збільшені на 10,2 млрд грн до 100 млрд грн. Однак, якщо коштів не вистачатиме на соціалку, почнуть різати фінансування капітальних витрат.

Втім, всі і без того розуміють, що нинішній варіант бюджету доведеться переписувати. За результатами виконання бюджету за перший квартал Мінфіну вже доручено розглянути питання про збільшення фінансування судових органів та медицини.