Голова НБУ про те, яким має бути курс гривні та страхування від воєнних ризиків

Я пам’ятаю, як ми робили припущення про те, коли закінчиться війна і зменшиться загроза безпеці. Коли я став Головою НБУ в жовтні 2022 року, ми припускали, що безпекові ризики знизяться в другій половині 2023 року.

Потім, коли ми дійшли до першої половини 2023 року, ми почали припускати зменшення ризиків із кінця року. [Але] навіть зараз, коли ми розмовляємо, у всій Україні лунає повітряна тривога.

Тому НБУ прийняв рішення, що ми більше не повідомлятимемо про наші припущення щодо закінчення війни. Ми повинні виконувати свій мандат за будь-яких умов. Війна стала нашою новою нормою.

Ми б хотіли, щоб все було інакше, але ми повинні навчитися жити і працювати в цих нових умовах невизначеності. Ми вже навчилися, попри те, що війна є трагічною, жорстокою і кривавою. Це не наш вибір, його нам нав’язали після повномасштабного вторгнення. Результат цієї боротьби визначає наше майбутнє.

Міжнародна допомога та заморожені російські активи

На жаль, ми бачимо, що за останній рік матеріалізувалися ризики неритмічного надходження міжнародної фінансової підтримки. Ритмічність і достатність — це два елементи, які мають вирішальне значення.

Війну неможливо поставити на паузу. Вона вимагає постійного фінансування. Якщо ми не отримуємо достатньої фінансової підтримки, у нас виникає дефіцит коштів на покриття наших основних потреб, а це впливає на ситуацію на фронті.

Із загостренням війни потреби у фінансуванні зростають, а розрив збільшується. Ми це постійно обговорюємо з нашими партнерами. У зв’язку з цим використання російських активів має для нас дуже важливе значення.

Ми хочемо, щоб це джерело фінансування було максимально безпечним для підтримання макрофінансової стабільності. Ми не хочемо вдаватися до емісійного фінансування, оскільки цей крок може підважити макрофінансову стабільність. Наші власні фінансові ресурси зростають, але їх не вистачає через дедалі більші потреби війни.

За 840 днів війни на цьому ринку було випущено боргових зобов’язань на суму один трильйон гривень (близько 24,65 млрд дол. США). Населення України активно інвестує в державні облігації. Це також свідчить про те, що наша політика щодо привабливості гривневих активів працює і довіра до національної валюти зберігається.

Як тримається гривня

Питання валютного курсу і мінімізації тиску на гривню є пріоритетом для нас, тому ми повинні зробити так, щоб гривню вважали безпечною, і поки що нам це вдавалося. Гривню зараз розглядають, як надійний актив, і ми підтримуємо привабливість гривневих заощаджень.

Перехід від фіксованого обмінного курсу до режиму керованої гнучкості в жовтні 2023 року став певним викликом для виконання цього завдання. Але рішення НБУ було прийняте з позиції сили, оскільки наші резерви були достатніми. Поки управління очікуваннями забезпечується належним чином, ми вважаємо, що валютний ринок розвиватиметься за контрольованим сценарієм. Глибина валютного ринку без участі НБУ збільшилася понад утричі.

Фактично ми позбулися множинності обмінних курсів, що було для нас викликом. У жовтні 2022 року в Україні діяло чотири обмінні курси: офіційний курс, курс за картковими операціями, курс міжбанківського ринку та готівковий курс обміну валют. Різниця між офіційним курсом НБУ та готівковим курсом іноді сягала 20%.

До того, як ми перейшли до режиму керованої гнучкості, ми приділяли багато уваги мінімізації цих спредів. Зараз різниця між офіційним і готівковим курсами не перевищує 1−1,5%. Для нас важливо, щоб обмінний курс коливався в обидва боки, щоб попит і пропозиція визначали ситуацію на валютному ринку. Присутність НБУ на ринку є лише чинником підвищення довіри.

Що відбувається на ринку праці

Ринок праці — це виклик для України. Ми дуже уважно стежимо за ним і робимо все, що можемо в межах нашого мандата.

Атаки росії на енергетичну інфраструктуру цієї весни знищили 9 ГВт потужностей генерації електроенергії. За нашими підрахунками, ці атаки [з боку росії], а також посилення обстрілів Харкова, Сум та Запоріжжя можуть спричинити додаткову міграцію 200 тис. осіб.

На ринок праці тисне не лише брак робочої сили, але й дуже нерівномірний її розподіл. Війна спричинила не лише міграцію за кордон, але й збільшила кількість переміщених осіб всередині країни. Багато з цих людей мешкають на заході країни [далеко від більшості українських виробничих підприємств]. Ринок праці також страждає від невідповідності кваліфікації. Близько 7 мільйонів українців виїхали з країни і досі залишаються за кордоном.

Загальне погіршення демографічної ситуації через внутрішню та зовнішню міграції, мобілізація людей до збройних сил призводять до нестачі кваліфікованої робочої сили та дефіциту працівників.

Зараз в Україні точиться активна дискусія з цього приводу. Ми шукаємо оптимальний баланс між задоволенням економічних потреб і потреб збройних сил. Є компанії, які належать до категорії критично важливих для української економіки. Певний відсоток працівників цих підприємств і професій, які вважаються критично важливими, не підпадають під мобілізацію.

Але є й інші підприємства, які не належать до критично важливих категорій, але їхнє функціонування є не менш важливим для економіки та державних доходів. Наразі їхні працівники підпадають під мобілізацію за загальними правилами. Має бути баланс між потребами мобілізації та потребами економіки.

Страхування воєнних ризиків

Логістична інфраструктура України зазнає постійних атак із боку росії. Для її функціонування потрібні певні зусилля, зокрема, страхування воєнних ризиків.

Страхування від воєнних ризиків також потребують, наприклад, відбудови енергетичної інфраструктури та інших критично важливих об'єктів. Отже, перша потреба — це підтримання виробництва, відбудови критично важливих об'єктів і військових потреб.

Друга мета — побудувати перспективну модель страхування воєнних ризиків. Для нас ця модель повинна бути стійкою. Єдине, чого ми не можемо змінити, — це нашу географію, — на жаль, росія завжди буде нашим сусідом. Тому страхування воєнних ризиків потрібне як під час війни, так і після її завершення.

Воно включає обов’язкове страхування, а також державну підтримку та підтримку наших міжнародних партнерів. Для цього потрібна міцна інституційна основа. За підтримки Світового Банку НБУ разом із урядом працює над розробленням законодавства, яке забезпечить цю міцну основу. Рада з фінансової стабільності, до якої входять очільники НБУ, міністерств фінансів та економіки, а також регулятора фондового ринку, погодила трирівневу модель.

Перший рівень передбачає запровадження обов’язкового страхування. Другий рівень включає створення інституції, яка б поєднувала державне та приватне партнерство. І нам знадобиться перестрахування ризиків на глобальному ринку. Ми представимо закон у парламенті в межах наших спільних із урядом зусиль. Ми сподіваємося, що народні депутати його підтримають, тому що це дуже важливе питання. Варто також зазначити, що Україна потребує інвестицій, а це допоможе залучити капітал.

Читайте також: Чому гроші будуть дорогими до кінця війни та чи посилить НБУ валютні обмеження

Як НБУ сприяє інвестиціям

Насамперед ми забезпечуємо макрофінансову стабільність. І це основа для будь-якої взаємодії з приватним капіталом. Водночас ми приділяємо увагу ще двом чинникам: валютній лібералізації та нашій Стратегії з розвитку кредитування.

У травні НБУ запровадив найбільший з початку повномасштабного вторгнення пакет пом’якшення валютних обмежень для сприяння залученню приватного капіталу та стимулювання інвестицій. Ми частково дозволили репатріацію дивідендів. Це був важливий запит від бізнесу.

Ми також дозволили обслуговувати «нові» іноземні кредити, отримані після вторгнення росії в лютому 2022 року, і зняли всі обмеження на імпорт послуг.
Ми частково дозволили обслуговування «старих» довоєнних кредитів і майже необмежене обслуговування поточних зобов’язань. Якщо кредит був залучений після початку повномасштабної війни, то обмежень щодо його обслуговування та погашення майже немає.

Ми також посприяли фінансуванню всіх проєктів, спрямованих на відновлення виробництва електроенергії та будівництво нових потужностей, зокрема, розбудову розподіленої мережі з менших об'єктів, що є критично важливим зараз через російські атаки на енергетичну інфраструктуру.

Із запровадженням нових вимог до капіталу НБУ також дозволив перехідний період, щоб банки могли відновити свої кредитні апетити. Цей перехідний період став можливим завдяки тому, що протягом двох років війни банківська система продемонструвала стійкість та операційну ефективність, тож він не підірве стабільність.

Стратегію з розвитку кредитування на початку червня схвалила Рада з фінансової стабільності, і НБУ відразу ж почав її впроваджувати. Вона має декілька пріоритетів.

Перший — це підтримка оборонного сектору та виробництва товарів, пов’язаних із військовими потребами, а також локалізація виробництва, пов’язаного з оборонною структурою. Другим пріоритетом є енергетичний сектор. Крім того, необхідно підтримувати відновлення бізнесу, який перебуває на територіях стійкості. Наш регуляторний режим дасть нам змогу визначити пріоритетність цих секторів.