Депозити, ОВДП, золото: які умови за ними запропонують банки у жовтні

Кредити юрособам у гривні

Річна інфляція у вересні сповільнилася до 13,2%, але говорити про реальне зниження цін поки що вочевидь зарано. Це змушує НБУ бути обережним: на попередньому засіданні регулятор залишив незмінною ключову ставку і навряд чи зважиться знизити її, або серйозно змінити правила на гривневому ресурсному ринку 23 жовтня, на черговому засіданні Правління щодо цього питання.

Це означає, що ставки за депозитними сертифікатами НБУ, ставка рефінансування за кредитами та нормативи резервування у жовтні не зміняться.

У подібній ситуації, та ще й на тлі військових ризиків, що посилюються, і глобальної світової невизначеності, банки не знижуватимуть свої ставки за гривневими кредитами. А підвищувати їх не дасть висока конкуренція за платоспроможних клієнтів.

За всіма кредитними держпрограмами ставки залишаться незмінними. Тим паче, що дають непоганий результат. Наприклад, за даними Мінекономіки, з січня 2025 року лише в рамках програми «Доступні кредити 5−7−9%» бізнес залучив 20,5 тис. позик на загальну суму 60,3 млрд грн. Саме ці кредити зараз суттєво «розбавляють» загальну статистику щодо ставок та обсягів банківського кредитування. Хоча останні 3−4 місяці спостерігається активне зростання власних кредитних програм фінустанов.

Реальна ставка для позичальників за держкредитами, з огляду на виконання всіх вимог банків (нотаріальне оформлення, страховка, оцінка застав тощо), перебуватиме в межах 11−14% річних.

За найплатоспроможнішими клієнтами з ліквідними заставами та забезпеченням кредити строком від 1 місяця і більше рівень гривневих кредитних ставок перебуватиме в межах 16−18% річних, залежно від строків та самих кредитних продуктів. А за ультракороткими 7−10-денними позиками для VIP-клієнтів банки зможуть видавати кредити під 14,5−16,5% річних.

Малий та середній бізнес кредитуватиметься за ставками в межах 17,5−20% річних, а за проєктами з підвищеними комерційними ризиками — і до 21−25% річних. Головною причиною вищих ставок для цієї групи клієнтів є відсутність у них високоліквідних, із погляду банкірів, застав, невеликі обсяги бізнесу та військові ризики. При цьому частина банків «вирощуватиме» подібних клієнтів за рахунок надання їм кредитних коштів для масштабування їхнього бізнесу, якщо він є високодохідним і малоризикованим.

Незалежно від масштабів бізнесу, пріоритетними для банків клієнтами будуть компанії агросектору, оборонки, енергетики, логістики, оптової та роздрібної торгівлі, IT-сектору та виробництво будматеріалів.

Для великих та платоспроможних клієнтів фінансисти продовжать відкривати поновлювані кредитні лінії на 1−3 роки за наявності у них ліквідних застав та належного страхування ризиків.

За споживчими кредитами населенню у жовтні збережеться суттєвий розкид ставок. Висока конкуренція, у тому числі з фінкомпаніями, змушує банки стримувати свої апетити щодо відсоткових ставок.

Залежно від продукту, номінальні ставки за споживчими кредитами перебуватимуть у межах 20−36% річних і вище, а реальні — не більше 36−88% річних і вище.

Серед населення зростає популярність кредитних продуктів із погашенням частинами та так звані кредити до зарплати. Але розширювати подібні пропозиції банкіри не будуть, оскільки їм важко конкурувати на цьому полі з фінкомпаніями, які готові суттєво знижувати свої ставки за подібними продуктами, на відміну від банків. А багатьом банкам (особливо невеликим), через нацбанківські вимоги та необхідність формувати під подібні продукти значні резерви, такі продукти стають менш цікавими.

Обсяги іпотечного кредитування у банківській системі поки що залишаться невисокими — в межах 3−7 млрд гривень на місяць. Уряд, звісно, обіцяє переглянути державні програми та розширити коло їхніх учасників. Але це вимагатиме серйозних фінансових вливань, на які зараз у бюджеті немає коштів. Тому до закінчення війни я особливо не розраховував би на значні поліпшення умов іпотечних програм.

Щодо валютних кредитів юрособам — ситуація у жовтні кардинально не зміниться. Обмеження НБУ не дозволяють особливо кредитувати у валюті. Тому обсяги таких кредитних операцій банків у валютному еквіваленті особливо не зростуть і ставки поки що не зміняться, навіть із огляду на зниження ставок Федрезервом США та закріплення ставок ЄЦБ на низькому рівні.

Депозити та вклади у гривні

Банківська система у жовтні збереже свою платоспроможність та ліквідність. Банки далі вкладатимуться в депсертифікати НБУ, але обсяги таких вкладень уже до кінця року навряд чи перевищуватимуть 380−430 млрд гривень.

Обсяги операцій НБУ з регулювання ліквідності банків

Річ у тім, що ресурси, за рахунок яких раніше банки активно нарощували такі вкладення, зараз скоротяться. На тлі високої інфляції громадяни почали активніше витрачати свої заощадження та скуповувати валюту. Зростання цін б'є і по бізнесу, який також активно витрачає свої гривневі ресурси на купівлю імпортних товарів, що подорожчали.

Тому для стабільного формування бази фондування банки змушені тримати свої відсоткові ставки за строковими вкладами на привабливому для клієнтів рівні. З іншого боку, переліквідність у великих банках зберігається, і особливо підвищувати ставки за депозитами та вкладами цієї категорії банків немає сенсу.

Тому оперативніше всі зміни на ресурсному ринку реагують дрібні і середні банки. Частина з них у жовтні підвищать свої ставки у гривні на 0,25−1% річних. Великі ж держбанки, «дочки» іноземних банків та найбільші банки з вітчизняним капіталом для підтримки існуючої бази фондування обмежаться разовими акціями.

За моїм прогнозом, рівень ставок за гривневими депозитами фізосіб у жовтні у банках із вітчизняним капіталом перебуватиме в межах:

• 3 місяці — до 14,0−17% річних,
• 6 місяців — до 14,5−16,5% річних,
• 9 місяців — до 15,7−17% річних,
• 12 місяців — до 15,5−17% річних.

З огляду на податки, чиста дохідність за гривневими вкладами становитиме:

• 3 місяці — до 10,78−13,09% річних,
• 6 місяців — до 11,17−12,71% річних,
• 9 місяців — до 12,09−13,09% річних,
• 12 місяців — до 11,94−13,09% річних.

Держбанки та «дочки» іноземців за кожним із вищезазначених строків даватимуть на 1−2,5% річних менше.

Щодо депозитів юросіб — розкид ставок у жовтні залишиться досить широким. За моїм прогнозом, це буде:

• до 8−12% річних за місячними ресурсами від 1 млн гривень,
• до 9−14,5% річних — на строки до 4 місяців,
• до 12−15,5% річних — на строк від 5 до 9 місяців,
• до 13−16% річних — за вкладами на рік.

Банки з вітчизняним капіталом залишаться гнучкішими щодо домовленості з компаніями за депозитними відсотковими ставками.

За валютними депозитами для юросіб та фізосіб ставки поступово знижуватимуться, з огляду на початок циклу пом'якшення монетарної політики ФРС США та низькі ставки ЄЦБ. За моїм прогнозом, ставки за валютними депозитами та вкладами у жовтні перебуватимуть у межах від 0,1% до 1,3−1,5% річних у євро, і від 0,1% до 1,7% річних — у доларі.

Робота банків із ОВДП

Після збільшення видатків на оборону у бюджеті 2025 року зниження дохідності за гривневими ОВДП у жовтні цього року не буде. Мінфіну доведеться активно продавати гривневі ОВДП для закриття фінансування бюджетного дефіциту.

Рівень інфляції плюс 1−2% річних — ось та мінімальна прибутковість облігацій, яка буде цікава інвесторам. Щоправда, Нацбанк продовжить стимулювати банки до купівлі нових порцій бенчмарк-ОВДП. Це сформує у жовтні, за моїми прогнозами, чисте перетікання коштів банків із депсертифікатів НБУ в облігації ще на 12−20 млрд гривень. При цьому головними покупцями цих паперів традиційно залишаться держбанки.

Решта обсягів необхідного фінансування через первинних дилерів у межах 10−15 млрд грн щонайменше Мінфін активно пропонуватиме бізнесу та громадянам.

Найнебезпечнішими для нашого бюджету залишаються касові розриви 2026−2027 років. Тому Мінфін продовжить активно розміщувати облігації саме з цими строками звернення або на трохи більший період, щоб перекрити ці гепи.

Чинні ставки за ОВДП

Я прогнозую, що в жовтні обсяг ОВДП, які знаходяться в портфелі бізнесу, зросте на 1,9−3,5 млрд гривень, фізосіб — на 1,5−3,5 млрд гривень в еквіваленті. Банки активно зароблятимуть на ОВДП, продаючи їх зі свого портфеля населенню та бізнесу та замінюючи їх на нові папери, які будуть найцікавішими для фінансистів, залежно від їхніх індивідуальних завдань.

За моїми прогнозами, ставки дохідності у жовтні за валютним ОВДП, що розміщується Мінфіном, в євро перебуватимуть в межах до 2,9−3,19% річних, у доларі — до 3,7−4,16% річних, а в гривні — від 14,9% річних до 17,8% річних, залежно від строків розміщення ОВДП.

Таким чином, на вторинному ринку громадяни та бізнес зможуть мати за ними дохідність у межах на 0,25−1,25% річних нижче, ніж на первинному. У жовтні валютні облігації банки на вторинному ринку особливо не продаватимуть і, як і раніше, волітимуть залишити їх у своєму портфелі.

Валюта

Валютні коливання у світі на тлі глобальної геополітичної невизначеності та війни в Україні дозволять банкам й у жовтні активно заробляти як на безготівковій, так і на готівковій валюті.

За рахунок інтервенцій Нацбанку за доларом ситуація залишиться під повним контролем регулятора, а всі світові перипетії пари євро/долар в Україні позначатимуться здебільшого на курсі євро щодо гривні.

Тому євро й у жовтні залишиться головним інструментом для спекуляцій як у світі, так і на українському ринку. Це дуже добре видно з поведінки навіть офіційного курсу євро.

Динаміка офіційного курсу гривні щодо долара США та євро

Збереження стабільного попиту на євро з боку бізнесу для розрахунків клієнтів зі своїми європейськими партнерами та активні покупки євровалюти громадянами дозволять банкам активно заробляти на валютообміні майже весь жовтень.

Розмір комісій банків при купівлі/продажу валюти на міжбанку складе 0,25−1% від суми операції. При цьому великі та постійні VIP-продавці валюти можуть розраховувати і на нижчі розміри комісій аж до нульових, оскільки зараз у банків зберігається брак клієнтів-продавців валютного виторгу.

Продовжиться і активне завезення готівкової валюти банками — в межах еквівалента від $600 млн до $1 млрд на місяць. Причому частка завезення готівкового євро й надалі зростатиме — до 35−50% від суми разового завезення.

Однією з найбільш високоприбуткових валютних операцій для банків буде купівля ними валюти у НБУ собі на валютну позицію та її подальший продаж на картки клієнтам у межах нацбанківських щомісячних лімітів до 50 тисяч гривень в еквіваленті та до 200 тисяч гривень в еквіваленті на валютні депозити строком від 3-х місяців.

На готівковому ринку спред за доларом та євро у відносно спокійні на валютному міжбанку дні жовтня в касах банків перебуватиме в межах 20−25 копійок. У дні підвищеної волатильності курсу євро на світових ринках і на українському міжбанку спред за готівковим євро розширюватиметься до 30−70 копійок, а за доларом — до 30−40 копійок.

Картковий бізнес та дорогоцінні метали

У жовтні банки продовжать нарощувати статистику активних карток клієнтів за рахунок різноманітних кредитних споживчих програм, підв'язаних під «пластик» чи віртуальні картки громадян. Фінустанови знову зафіксують збільшення середнього чека при торгових оплатах за картками клієнтів за рахунок продовження зростання цін на товари та послуги.

Проти статистики зростання кількості активних карток продовжить працювати посилення фінмоніторингу та валютного контролю за картками клієнтів. Також стримуючим чинником зростання оборотів за картками будуть обмеження у 100 тис. гривень на місяць за картками фізосіб. Про такі обмеження домовилися банки у спільному меморандумі. Банки таким чином частину потенційного зростання операцій з карток переводять у формат зростання переказів коштів громадянами через IBAN.

Дорогоцінні метали. Стрімке зростання вартості золота (до рівнів понад $3 860 за унцію) та срібла (до $46−47 за унцію) у світі, і як відлуння — значний стрибок цін на ці дорогоцінні метали в Україні в гривні, призвело до підвищеного попиту населення на золоті та срібні зливки, пам'ятні та інвестиційні монети.

Графік золота

Графік срібла

Банки, які мають ліцензію НБУ на роботу з дорогоцінними металами, у жовтні на цьому дуже активно зароблятимуть. Щонайменше це буде купівля-продаж золотих і срібних злитків у форматі «з обороту». Найпопулярнішими будуть штамповані та литі золоті зливки вагою 10, 20, 50 та 100 грам та 1 унція, а також золоті монети вагою пів унції та унція. А серед срібних злитків — це 50, 100, 250, 500-грамові та кілограмові зливки, а також 1-унцеві зливки та пам'ятні й інвестиційні монети України.

Через підвищений попит на дорогоцінні метали банки продовжать робити суттєву націнку, в межах 15−20% до світової ціни золота та срібла при продажі, і давати на 10−15% нижче за поточну світову ціну при прийомі у клієнтів. Тому обов'язково варто промоніторити перед подібними операціями щонайменше три-чотири пропозиції, щоб вибрати найвигіднішу.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи