Обговорення валютного ринка 01 квітня 2025

Міжбанк:
Курси від банків: 44.5984 / 44.6333 грн за євро.

Міжбанк:
Курси від банків: 41.36 / 41.4 грн за долар.

Міжбанк:
Курси від банків: 41.375 / 41.405 грн за долар.

Міжбанк:
Курси від банків: 44.6394 / 44.6552 грн за євро.

Міжбанк:
Курси від банків: 44.6891 / 44.7049 грн за євро.
Після обіду на торгах по євро пропозиція та попит у дуже хиткої рівновазі. Ідуть операції по лотах до 400−500 тисяч євро.

Сьогодні реалії міжнародної політики складаються таким чином, що 5−6 хвалених менеджерів Офісу Президента, які замкнули на себе всі процеси, явно не справляються з надсерйозними викликами. Увага насамперед прикута до ситуації довкола угоди про корисні копалини між Україною і США та переговорного процесу загалом. Нагадаю, що ідея угоди з копалинами належить президенту Зеленському, який зробив її четвертим пунктом Плану перемоги, озвученого в парламенті і широко підтриманого місцевими радами за вказівкою Банкової. Через відверто непрофесійні підходи Україна втратила можливість зафіксувати параметри цієї угоди у межах політичного меморандуму, на що погоджувалися партнери. Як наслідок, стан підготовки цього документа, який з’явився у пресі, вже викликає серйозне занепокоєння як загроза, зокрема, державному суверенітету та європейській інтеграції. Але водночас саме від цієї угоди залежать як військова, так і фінансова допомога Україні, і навіть співпраця з МВФ, де США відіграють ключову роль. Тому помилки вузького кола непрофесійних осіб ми повинні негайно виправляти. І антиамериканська істерія, яку розгорнули в країні, точно не є конструктивним шляхом напрацювання дипломатичних рішень. Не важко передбачити, що далі будуть спроби перекласти відповідальність на парламент, який традиційно в усьому винен, військових, які нібито «не так воювали», і партнерів, які нібито «зрадили». П.Порошенко.

Міжбанк:
Курси від банків: 41.375 / 41.405 грн за долар.
Після обіду торги доларом продовжують перебувати під невеликим тиском попиту, що в той же час не сильно відбивається на котируваннях.

Tesla зараз переживає непрості часи, які впливають на її лідерство у сфері електромобілів. Політичні рішення Ілона Маска, зокрема його асоціація з адміністрацією Трампа, спричинили неоднозначне ставлення ліберальної аудиторії до бренду. Це, у поєднанні з фінансовими труднощами, такими як спад акцій та зниження продажів у ключових регіонах, дозволяє конкурентам посилити свої позиції.

Hyundai та BYD користуються шансом, що з’явився. BYD демонструє динамічне зростання завдяки запуску нових моделей та розширенню присутності на міжнародних ринках. Hyundai активно просуває свої електромобілі, включаючи гібриди, що сприяє посиленню їх впливу в галузі.

Ці зміни можуть суттєво вплинути на ринок електромобілів у найближчі роки.

Цікаво, що могло б допомогти Tesla швидше повернути своє лідерство?

Міжбанк:
Курси від банків: 44.7181 / 44.7422 грн за євро.

Міжбанк:
Курси від банків: 41.375 / 41.405 грн за долар.

Підвищення тарифу на вантажні перевезення, яке ініціює Укрзалізниця, поглибить кризу в економіці, вдарить по конкурентоспроможності нашої економіки та спричинить стагнацію. Про це заявив президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах.
«У 2022 році Укрзалізниця одноосібно, без техніко-економічних розрахунків і прогнозу наслідків підвищила тарифи на 70%. Це створило величезні проблеми, особливо для українських експортерів агропродукції та гірничо-металургійного комплексу. Сьогоднішні наміри підвищити тарифи на 37% повторюють ті ж хибні методи, які поглиблюють кризу в українській економіці. Це видно навіть по макропоказникам: якщо у 2023 році ми мали зростання ВВП в умовах війни 5,3%, то сьогодні ми прогнозуємо зростання ВВП тільки 2,7%. І це по суті стагнація економіки», — зауважив Кінах.
Він наголосив: зараз для України питання конкурентоспроможності підприємств та стійкості економіки мають дуже велике значення, а логістика займає значну частку у собівартості нашої продукції.
«Укрзалізниця, на жаль, не враховує в повному обсязі умови, в яких працює український бізнес —проблеми бронювання, дефіциту кваліфікованих кадрів, руйнацію енергоструктур, включаючи генерацію, руйнацію традиційних транспортних логістичних шляхів. Тому, коли ми почули наміри Укрзалізниці підвищити тарифи на 37%, ми розпочали дискусію.

Гривневі ОВДП (млн грн) на 1 квітня:
на 1 квітня зміни: (за березень) (з початку року) (з початку війни)
Усього: 1 696 021,49 (+5 987,23) (-11 400,4) (+784 526,53)
У власності:
— НБУ: 676 621,59 (+0) (-984,1) (+366 515,64)
— банків: 794 206,47 (-184,85) (-16 795,14) (+344 740,05)
— юросіб: 148 279,33 (+933,99) (+3 276,32) (+95 235,0)
— страхових компаний*: 12 976,71 (+1 052,59) (-736,59) (+649,9)
— тергромад: 424,15 (+11,28) (-276,45) (+321,4)
— фізосіб: 43 586,25 (+2 818,87) (+4 034,01) (+31 006,65)
— нерезидентів: 19 927,0 (+1 355,35) (+81,57) (-53 942,11)
*інформація по цінним паперам, власниками яких є страховик, формується з 01.07.2024

Міжбанк:
Курси від банків: 41.375 / 41.405 грн за долар.

Міжбанк:
Курси від банків: 44.7677 / 44.7877 грн за євро.

Шановні форумчани, вашій увазі три події, що відбулися 1 квітня в різні роки й суттєво позначилися на економіці та фінансовій історії - від запровадження знакового податку до появи масштабної ІТ-корпорації та реформування календарної системи, яка мала технічне значення для ділового світу.

1. 1 квітня 1973 року — Запровадження ПДВ (Value Added Tax) у Великій Британії

Після вступу до Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) Велика Британія 1 квітня 1973-го замінила податок із покупок (Purchase Tax) на ПДВ (VAT), щоб привести свою податкову систему у відповідність до європейських норм. Це мало наслідки:

Уніфікація торговельних правил: полегшило торгівлю з державами ЄЕС, де ПДВ уже був стандартною практикою;

Зміна цін і бухгалтерського обліку: компанії мусили пристосуватися до нових вимог щодо виставлення рахунків, обліку «вхідного» та «вихідного» ПДВ;

Підтримка бюджету: ПДВ став одним із головних джерел податкових надходжень для британського уряду.

Чим цікаво?
ПДВ у Британії пройшов чимало еволюцій у ставках та правилах, проте його впровадження закріпилося як один із ключових податків, що дав змогу спростити механізми стягнення і водночас інтегруватися в європейську митну й податкову систему.

Продовження в коментарях 👇

Гончаренко: директор «Укрнафти» Корецький в місяць отримує 2,25 млн грн, а за 2024 рік — 27 млн грн, — декларація.

Крім того, великі зарплати ще задекларували й інші посадовці Укрнафти:

🔹25,7 млн грн — заступник директора з фінансів Юрій Ткачук.
🔹18 млн грн — комерційний директор Сергій Федоренко.
🔹25 млн грн — виконавчий віце-президент з корпоративної стратегії «Укрнафта» Деніс Кудін.

Поки менеджмент отримує величезні зарплати, тим часом в Укрнафті завалює ключові показники — замість 30 свердловин, запланованих на 2024 рік, компанія спромоглася ввести в експлуатацію лише 9. Також суттєво відставали фактичні показники видобутку вуглеводнів, на 92% по нафті і на 42% по газу.

Незважаючи на великий інвестиційний бюджет (26 млрд грн), компанія не змогла наблизитись до показників 2019 року!!!

Так за що мільйони❓
🤦

Міжбанк:
Курси від банків: 44.8129 / 44.833 грн за євро.

Довiдкове значення курсу гривнi до долара США на 12:00 на мiжбанку 41,4060 грн/$

Міжбанк:
Курси від банків: 41.39 / 41.42 грн за долар.

Міжбанк:
Курси від банків: 44.8014 / 44.8297 грн за євро.
Торги по євро на піку активності ближче до 12 години. Попит перевищує пропозицію. Ідуть угоди по лотах до 1 млн євро, але основна частина операцій не перевищує 500−700 тисяч євро.