Три сценарії для курсу гривні у 2022 році

В уряді впевнені, що наступного року гривня девальвуватиме. У проєкті держбюджету-2022 середньорічний обмінний курс закладений на рівні 28,6−28,7 грн/$.

Такий песимістичний настрій при підготовці головного кошторису країни — звичайна справа. Наприклад, на поточний рік цей показник планувався на рівні 29,1 грн/$. А за фактом нинішнього року гривня стабільно зміцнювалася.

«Зараз середній курс гривні з початку року всього 27,53 грн/$», — констатує Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU.

Нацбанк принципово не прогнозує валютний курс. А ось бізнес також очікує, що курс гривні знижуватиметься. Так, керівники компаній, що входять до Європейської бізнес-асоціації (ЕBА), при плануванні бюджетів на 2022 р. закладають вартість валюти в середньому на рівні 29 грн/$.

Консенсус-прогноз

Цього разу прогнози для читачів «Мінфіну» підготували декілька учасників фінансового ринку: Райффайзен Банк, Укрсиббанк, ICU, IBI-Rating, Forex Club і Concorde Capital.

Редакція попросила їх спрогнозувати курс гривні при негативному, позитивному і базовому сценаріях.

Найоптимістичніший прогноз дав аналітик «Мінфіну» Олексій Козирєв, найпесимістичніший — Укрсиббанк.

Консенсус-прогноз курсу гривні на 2022 рік

Базовий сценарій

За даного, найімовірнішого, сценарію очікується курс:

• 27,3−30 грн/$ — на кінець 2022 року,
• 27,10−29 грн/$ — середньорічний.

«Одним із ключових чинників традиційно буде український експорт — урожай зернових і ціни на них у світі. Саме це і визначатиме курс», — упевнений Тарас Котович, старший фінансовий аналітик групи ICU.

Рейтингове агентство IBI-Rating до базового сценарія для України закладає такі чинники:

• високі ціни на енергоносії;
• підвищення собівартості продукції в реальному секторі через зміни до податкового та екологічного законодавства;
• складні переговори з міжнародними кредиторами, але без різких заяв;
• збереження поточного рівня золотовалютних резервів (+/- 10%).

«Проблема карантинних обмежень вирішена не буде, що обмежить і міграційний фактор, і ділову активність в країні. В такому випадку НБУ послаблюватиме гривню поступово, щоб підтримати експорт і не допускати спекулятивної гри (carry trade) на вимивання ЗВР», — вважає Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating.

Аналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко прогнозує, що базовий сценарій передбачає помірну девальвацію до 3% за рік.

«Ми очікуємо розширення дефіциту рахунку поточних операцій внаслідок збільшення дефіциту торгового балансу. Період неймовірно сприятливої цінової кон'юнктури для українського експорту на зовнішніх ринках добігає кінця, і темпи зростання імпорту перевищать темпи зростання експорту», — зазначає аналітик. За її словами, девальваційний тиск зростатиме. Проте, це буде помірний процес. «Швидше за все, ми не побачимо ажіотажного попиту на валюту, який ще в більшій мірі міг би підштовхнути ослаблення курсу», — резюмує Євгенія Ахтирко.

За словами Ігоря Левченко, керівника департаменту персональних банківських послуг Укрсиббанку, в першому кварталі 2022 року значна частина валютних коштів йтиме на оплату імпортних енергоносіїв.​

Негативний сценарій

За несприятливого сценарію курс гривні може скласти:

• 28,8−35 грн/$ на кінець 2022 року,
• 28,55−33 грн/$ — середній за рік.

Андрій Шевчишин, керівник відділу аналітики ГК Forex Club, каже, що несприятливий сценарій може бути реалізований за умови дії ряду факторів. Серед них він називає:

• зниження експортних цін у зв'язку з економічним гальмуванням Китаю;
• відтік капіталу з ринків, що розвиваються, в тому числі і з України;
• апатичність економічного відновлення України на тлі зовнішніх чинників;
• високі ціни на енергоносії.

Читайте також: МВФ погіршив прогноз відновлення економіки України

Віктор Шулик відзначає, що несприятливий сценарій часто виходить за сферу регулювання НБУ і може бути обумовлений кардинальними змінами на глобальних ринках. Їх наслідком може стати радикальний перегляд грошово-кредитної політики в США/ЄС (наприклад, зупинка грошової емісії), обвал на ринках фінансових інструментів (здування бульбашок) і нерухомості, загроза військових дій за участю найбільших держав (наприклад, КНР/Тайвань).

«Ми допускаємо посилення внутрішніх економічних і політичних ризиків в Україні через прийняття окремих законів або критичних розбіжностей з міжнародними партнерами, що також серйозно тиснутиме на валютний курс», — каже експерт.

Євгенія Ахтирко з Concorde Capital не виключає, що держава може втрутитися в ситуацію на валютному ринку. Наприклад, спробувати посунути або зафіксувати курс на догоду тим чи іншим політичним інтересам. Це може призвести не тільки до штучних дисбалансів, але також внести сум'яття в поведінку гравців ринку, погіршити їх очікування.

Суттєвіша девальвація, ніж у базовому сценарії, також можлива в разі стрімкого зростання імпорту на тлі збільшення попиту на споживчі та інвестиційні товари при одночасній дуже слабкій динаміці експорту. «Якщо на ринку почастішають епізоди дефіциту валюти, то вже підключаться психологічні чинники, що ще більше підстьобне девальваційний тиск», — попереджає аналітик.

Ігор Левченко з Укрсибу попереджає, що вирішення соціальних проблем за рахунок грошей МВФ або друкованого верстата призведе до ослаблення гривні.

Позитивний сценарій

За найсприятливішого сценарію курс очікується:

• 26,5−28,3 грн/$ на кінець 2022 року,
• 26,3−28 грн/$ середньорічне значення.

За версією Forex Club, сприятливий сценарій передбачає позитивний розвиток ситуації, зі збереженням рекордного врожаю і сприятливих цін.

У Concorde Capital вважають, що підтримку курсу може забезпечити приплив валюти за фінансовим рахунком. Зокрема, це може бути купівля нерезидентами гривневих ОВДП, приплив іноземного капіталу для інвестиційних цілей.

Читайте також: Чому іноземці виходять з ОВДП і як це вплине на гривню

У IBI-Rating впевнені, що велика частина позитивних сценаріїв пов'язана не з реальним станом економіки, а з діями регулятора і окремих гравців ринку. Зокрема, сильну гривню можуть забезпечити активна гра НБУ і найбільших гравців на її зміцнення, а також значний приплив іноземного (спекулятивного) капіталу через різницю дохідності.